Рішення

від 22.07.2019 по справі 400/1398/19

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2019 р. справа № 400/1398/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Марича Є.В., розглянув в спрощеному позовному провадженні адміністративну справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю " ЮГ Агро- Прайд Плюс ", вУЛ. В. Морська, 67, оф. 5,Миколаїв,54001

до відповідача:Головного управління ДФС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, Миколаїв, 54001

про:зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Юг Агро - Прайд Плюс (дал - позивач) звернулось до суду з позовом до Миколаївське управління Головного управління ДФС у Миколаївській області, в якому просить зобов`язати Миколаївське управління Головного управління ДФС у Миколаївській області зареєструвати його платником податку четвертої групи на 2019 рік з 01.01.2019 р.

Ухвалою від 20.06.2019 р. замінено неналежного відповідача, Миколаївське управління Головного управління ДФС у Миколаївській області на належного відповідача, Головне управління ДФС у Миколаївській області (далі-відповідач).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що під час звернення до відповідача для встановлення статусу платника єдиного податку четвертої групи підприємством дотримано всі правила та умови податкового законодавства, однак відповідачем йому було протиправно відмовлено у встановленні такого статусу.

Відповідач надав до суду відзив, в якому просив відмовити у задоволенні позову, оскільки позивач не відповідає вимогам, встановленим статтею 291 Податкового кодексу України, а саме ним не надано належних доказів того, що він є саме товаровиробником сільськогосподарської продукції у 2018 році, а тому не може бути платником податку четвертої групи.

Позивачем до суду надано відповідь на відзив, згідно якої позивач підтримує позовні вимоги та надає пояснення щодо зауважень, викладених у відзиві.

Позовна заява залишалась без руху, у зв`язку з її невідповідністю вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Після усунення недоліків, ухвалою від 24.05.2019 р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження із викликом учасників справи.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України.

Інших заяв і клопотань учасники справи суду не подавали.

Інших процесуальних дій у справі судом не вчинялось.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне.

Основним видом діяльності за КВЕД позивача є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

Позивачем було направлено до відповідача документи для розгляду питання щодо переходу у 2019 році на спрощену систему оподаткування четвертої групи (а. с. 11-21).

Листом від 09.04.2019 р. №1096/10/14-29-50-05 відповідач повідомив позивача про надіслання йому відмови у реєстрації платника єдиного податку четвертої групи від 26.02.2019 р. №621/14-29-50-05. Відмова відповідача вмотивована тим, що вимогами п.п. 298.8.3 п. 298 ст. 298 Податкового кодексу України передбачено, що дохід сільськогосподарського товаровиробника, отриманий від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва …, включає доходи, отримані, зокрема, від реалізації продукції рослинництва, що вироблена (вирощена) на угіддях, які належать сільськогосподарському товаровиробнику на праві власності або надані йому у користування. Вході розгляду документів, поданих позивачем, відповідачем встановлено, що ним у 2018 році передавалась земельна ділянка в суборенду, а за вимогами податкового законодавства сільськогосподарська продукція має бути власновиробленою (власновирощеною). Тобто, на думку відповідача позивач не є сільськогосподарським товаровиробником в розумінні податкового законодавства.

Відповідно до п.п. 291.2, 291.3 ст. 291 Податкового кодексу України, спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Підпунктом 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України визначено, що до четвертої групи суб`єктів господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності належать сільськогосподарські товаровиробники, зокрема, юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Відповідно до п.п. 14.1.235 ст.14 Податкового кодексу України, сільськогосподарський товаровиробник для цілей глави 1 розділу XIV цього Кодексу - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми або фізична особа - підприємець, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.

Для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи сільськогосподарські товаровиробники - юридичні особи подають не пізніше 20 лютого поточного року:

- загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);

- звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи);

- розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;

- відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.

У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).

Згідно до п.п. 299.9 ст.299 Податкового кодексу України, підставами для прийняття органом державної податкової служби рішення про відмову у видачі суб`єкту господарювання свідоцтва платника єдиного податку є виключно:

1) невідповідність такого суб`єкта господарювання вимогам статті 291 цієї глави;

2) наявність у суб`єкта господарювання, який утворюється в результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, непогашених податкових зобов`язань чи податкового боргу, що виникли до такої реорганізації;

3) подання протягом календарного року більше одного разу заяви про перехід на спрощену систему оподаткування.

Так, позивачем при зверненні до відповідача для переходу на спрощену систему оподаткування четвертої групи було надано: загальну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи за 2019 р. від 20.02.2019 р. №15893827; звітну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи за 2019 рік від 20.02.2019 р. №15894290; відомості про наявність земельних ділянок від 20.02.2019 р. №15893828 та №15894291; розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2018 рік від 20.02.2019 р. №15893979 та 15890883.

Отже, позивачем були надані всі необхідні документи, визначені п. п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України.

У відмові відповідача зазначено, що земельні ділянки, які задекларовано позивачем перебувають у його користуванні на умовах оренди, при цьому згідно даних з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно наявна інформація про передачу у 2018 році земельної ділянки в суборенду ТОВ Агро Мір , що свідчить про те, що дані земельні ділянки не використовувались позивачем в господарській діяльності по вирощуванню сільськогосподарської продукції, а тому відсутні підстави вважати позивача товаровиробником сільськогосподарської продукції.

З пояснень позивача у позовній заяві вбачається, що вищезазначений встановлений відповідачем факт ним не заперечується.

Однак, відповідачем не було враховано, що до вирощеної сільськогосподарської продукції позивачем за 2018 р. входить вирощування грибів в орендованих позивачем приміщеннях, яка в подальшому була ним і реалізована.

На підтвердження вищезазначених господарських операцій позивачем надано договір суборенди від 01.06.2018 р., укладений між позивачем та ПП ОСОБА_1 , за умовами якого позивачу передано в користування нежитлові приміщення, а саме грибні камери в кількості 2 шт за адресою: м. Миколаїв, вул. Кагатна, 1. Також, між позивачем та ТОВ Еко Грін Агро укладено договір на виконання сільськогосподарських робіт від 01.06.2018 р., за умовами якого, останній зобов`язаний виконати роботи щодо вирощування на потужностях орендованих позивачем. Для вирощування грибів позивачем було придбано міцелій та покрівельний грунт, про що свідчить договір купівлі-продажу №1/06. І відповідно до договору поставки №07/02 від 02.07.2018 р., який укладено між позивачем та ТОВ Біфагро позивачем реалізовано сільськогосподарську продукцію - гриби на суму 291 000 грн. Реальність здійснення правочинів підтверджена відповідними первинними документами, наявними в матеріалах справи (а. с. 107-154).

Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що господарською діяльністю позивача є виробництво (вирощування) сільськогосподарської продукції; позивач має орендовані потужності, а саме окрім земельних ділянок загальною площею 31,7546 га, позивач орендує нежитлові приміщення для вирощування сільськогосподарської продукції (грибів); частка сільськогосподарського товаровиробництва за 2018 рік, яке було вирощено в орендованих позивачем нежитлових приміщеннях, у позивача склала 83,39 % (291 000 грн.), тобто більше 75%.

Посилання відповідача на те, що укладання позивачем угоди з ТОВ Еко Грін Агро свідчить, що позивач не є товаровиробником, на думку суду, є безпідставним, оскільки ТОВ Еко Грін Агро було залучено позивачем лише для виконання сільськогосподарських робіт з вирощування в орендованих позивачем нежитлових приміщеннях, придбання засобів для вирощування сільськогосподарської продукції здійснено за кошти позивача, а сільськогосподарська продукція, в свою чергу, згідно умов договору є власністю позивача.

Отже, критерієм для отримання юридичною особою статусу платника спрощеної системи оподаткування четвертої групи є виробництво у відповідних обсягах сільськогосподарської продукції на власних або орендованих виробничих потужностях і якщо, юридичною особою витримано всі вимоги, необхідні для набуття і підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи, то така особа може бути платником цього податку, у тому числі за умови залучення техніки та працівників сторонніх організацій для виконання сільськогосподарських робіт.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач є сільськогосподарським товаровиробником в розумінні податкового законодавства, який виконав всі умови, визначені Податковим кодексом України для переходу на спрощену систему оподаткування платника єдиного податку четвертої групи, а тому у відповідача були відсутні підстави для відмови позивачу у реєстрації його, як платника єдиного податку четвертої групи.

Позов задовольнити.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судовий збір позивачем сплачено в розмірі 1921 грн., що підтверджується платіжним дорученням №ПН1704648 від 10.05.2019 р. (а. с. 4), який підлягає присудженню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю " ЮГ Агро- Прайд Плюс " (в. В. Морська, 67, оф. 5, Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 40059730) до Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 39394277) задовольнити.

2. Зобов`язати Головне управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 39394277) зареєструвати товариство з обмеженою відповідальністю "Юг Агро - Прайд Плюс" (вул. Морська, 67, оф. 5, Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 40059730).

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 39394277) на користь товариства з обмеженою відповідальністю " ЮГ Агро- Прайд Плюс " (в. В. Морська, 67, оф. 5, Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 40059730) судовий збір в розмірі 1921 грн.

4. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Є. В. Марич