Рішення

від 22.07.2019 по справі 826/16431/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 липня 2019 року № 826/16431/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Васильченко І.П. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю ТРЕСТ КМБ-3 До Третя особаДержавної архітектурно-будівельної інспекції України Товариство з обмеженою відповідальністю СТАНДАРТ ДЕВЕЛОПМЕНТ провизнання дій протиправними та скасування припису В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю ТРЕСТ КМБ-3 (далі-позивач/ТОВ ТРЕСТ КМБ-3 ) звернулось до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі-відповідач/ДАБІ України), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариства з обмеженою відповідальністю СТАНДАРТ ДЕВЕЛОПМЕНТ (далі-третя особа/ТОВ СТАНДАРТ ДЕВЕЛОПМЕНТ ) про визнання дій відповідача з проведення позапланової перевірки з 02.04.2018 р. по 16.04.2018 р. протиправними та визнання протиправним та скасування припису відповідача про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 19.04.2018 р.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.10.2018 р. прийнято вказану вище позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та встановлено, що справа буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Позовні вимоги обґрунтовані відсутністю правових підстав для проведення перевірки ТОВ ТРЕСТ КМБ-3 , оскільки звернення ОСОБА_1 , яке стало підставою про проведення спірної перевірки, не містить повідомлення про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Відповідач у письмовому відзиві на позов зазначив про правомірність проведеної перевірки та вказав на відповідність оскаржуваного рішення вимогам чинного законодавства.

Третя особа письмових пояснень з приводу заявлених позовних вимог до суду не надала.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553, на підставі електронного звернення ОСОБА_1 , наказу від 19.03.2018 р. № 70 та направлення від 19.03.2018 р., Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві ДАБІ України проведено позапланову перевірку дотримання замовником (НТУ КПІ ім. І. Сікорського ), підрядником (ТОВ Трест КМБ-3 ), генеральним проектувальником (ПП Архібуд-Дизайн ), експертною організацією (ТОВ Укрдержбудекспертиза ), експертом ( ОСОБА_2 ), особою, яка здійснює авторський нагляд ( ОСОБА_3 ) та особою, яка здійснює технічний нагляд ( ОСОБА_4 ), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті Будівництво навчально-житлового комплексу на вул. Польовій, 38 у Солом`янському районі міста Києва , (далі - Об`єкт будівництва), за результатами якої Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві ДАБІ України 19.04.2018 р. складено Акти проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт, (далі - Акт перевірки).

З акту перевірки вбачається, що відповідачем виявлено порушення ведення документації, а саме: в актах на закриття прихованих робіт відсутні підписи представника проектної організації та технічного нагляду, в журналі загальних робіт відсутні печаті, чим порушено п. 4.8, п. 8.4.2.1 ДБН А.3.1-5:2016 Організація будівельного виробництва .

Крім того, встановлено виконання будівельних робіт з порушенням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, а саме:

-не всі робочі місця і проходи до них, які розташовані на висоті більше ніж 1,3 м і на відстані менше ніж 2,0 м від межі перепаду по висоті не огородження захисними огорожами, чим порушено п. 6.2.2 ДБН А.3.2-2-2009 Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека у будівництві. Основні положення .;

-не всі особи, що перебувають на будівельному майданчику забезпечені захисними казками, сигнальними жилетами, чим порушено п. 4.30 ДБН А.3.2-2-2009 Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека у будівництві. Основні положення .;

-на будгенплані (ПВР) не вказані ворота для проїзду автотранспорту з вул. Нижньоключової (біля відділу продажів), чим порушено ст. 9 Закону України Про архітектурну діяльність ;

-відсутня схема руху при в`їзді на будівельний майданчик, чим порушено п. 6.2.6 ДБН А.3.2-2-2009 Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека у будівництві. Основні положення .;

-проходи на будівельному майданчику та на робочих місцях захаращені будівельним сміттям, чим порушено п. 6.1.9 ДБН А.3.2-2-2009 Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека у будівництві. Основні положення .;

-складування матеріалів та виробів на об`єкті будівництва відбувається у непередбачених для цього місцях, чим порушено п. 6.3.4 ДБН А.3.2-2-2009 Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека у будівництві. Основні положення .;

-ліфтові шахти не загороджені та не споряджені профнастилами, чим порушено п. 6.2.19 ДБН А.3.2-2-2009 Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека у будівництві. Основні положення .

З метою усунення виявлених порушень, відповідно до статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553, Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві видано припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 19.04.2018 р., яким зупинено виконання будівельних робіт до усунення порушення, в тому числі усунення порушень та НТУ КПІ ім. І. Сікорського .

Вважаючи протиправними дій щодо проведення перевірки та припис, позивач звернувся до суду із позовом за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначено Законом України від 17.02.2011 р. № 3038-VI Про регулювання містобудівної діяльності .

Згідно частин 1, 2 статті 41 Закону України Закону України Про регулювання містобудівної діяльності державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Відповідно до п. 1 Положення, Держархбудінспекція є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Держархбудінспекція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема:

- проводить перевірки: відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації;

- видає обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт;

- складає акти перевірок, протоколи про вчинення правопорушень, розглядає справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та справи про адміністративні правопорушення із прийняттям відповідних рішень, накладає штрафи відповідно до закону;

- здійснює контроль за виконанням виданих приписів у визначених законодавством випадках (п. 4 Положення).

Держархбудінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо через апарат та свої територіальні органи (п. 7 Положення).

Закон № 3038-VI встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Згідно з ст. 41 Закону № 3038-VI, державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: 1) подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; 2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; 3) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; 4) перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; 5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом; 6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам, стандартам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, серед іншого: складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт; проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації.

Зазначені положення Закону № 3038-VI кореспондуються з Порядком № 553, який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

На підставі п. 2 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: 1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; 3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об`єкта будівництва.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом (п. 5 Порядку № 553).

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки (п. 7 Порядку № 553).

Згідно з п. 9 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Судом встановлено, що у період з 02 по 16 квітня 2018 року та з 18 по 19 квітня 2018 року Департаментом ДАБІ проведено зазначену вище позапланову перевірку, підставою призначення якої стало електронне звернення ОСОБА_1 від 10.03.2018 р.

Зі змісту цього звернення вбачається, що ОСОБА_1 просив Держархбудінспекцію перевірити належні строки будівництва за адресою: м. Київ, вул. Польова , 38, ЖК Кампус , оскільки будівництво має ознаки сповільнення виконання обов`язків перед інвесторами та перекладення на інше будівництво коштів інвесторів.

Отже, у своєму зверненні ОСОБА_1 не повідомляв відповідача про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, а з огляду на його зміст просив перевірити стоки виконання будівництва з метою захисту своїх прав та інтересів як інвестора будівництва.

Тобто, вказане звернення не могло бути підставою для проведення позапланової перевірки позивача щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті Будівництво навчально-житлового комплексу на вул. Польовій, 38 у Солом`янському районі міста Києва .

Таким чином, Держархбудінспекція видала накази про проведення позапланової перевірки від 19 березня 2018 року № 70 та від 18 квітня 2018 року № 99 не з питань, викладених у зверненні ОСОБА_1 , що суперечить положенням ч. 1 ст. 41 Закону № 3038-VI та п. 7 Порядку № 553.

Зазначене також підтверджується висновками, викладеними в рішенні Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 жовтня 2018 року в справі № 826/7419/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.02.2019 р. за позовом Приватного підприємства Архібуд-дизайн до Держархбудінспекції про визнання протиправними та скасування припису та постанови, де суд зазначив, що відповідачем в межах спірних правовідносин, в порушення вимог ст. 6 Закону № 877-V, проведено перевірку не з питань, викладених у зверненні ОСОБА_1 від 10 березня 2018 року, а з приводу дотримання на Об`єкті будівництва вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. При цьому, з Акту перевірки не вбачається, що під час такої перевірки досліджувалися питання, викладені у зверненні ОСОБА_1 від 10 березня 2018 року.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про протиправність проведення перевірки позивача, з огляду на відсутність правових підстав, а відтак позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Разом з цим, суд звертає увагу, що акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених в ч. 2 ст. 74 Кодексу адміністративного судочинства України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, якщо він одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. А тому, оскаржувані рішення, прийняті за результатами незаконної перевірки на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірними та підлягають скасуванню.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 16 січня 2018 року по справі №826/442/13-а та від 20 березня 2018 року по справі №810/1438/17.

Відтак, враховуючи відсутність у відповідача правових підстав для проведення перевірки, припис, прийнятий за наслідком такої перевірки є протиправним, а відтак підлягають скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч. 2 цієї статті).

Відповідно до ч. 2 ст. 2 названого Кодексу у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінивши наявні в справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для скасування оскаржуваного ріщень. Разом з тим, відповідач як суб`єкт владних повноважень в ході судового розгляду не довів обґрунтованість своїх висновків і правомірності прийнятого на їх підставі рішень.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати підлягають відшкодуванню в повному обсязі.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 242- 243, 245-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю ТРЕСТ КМБ-3 (03058, м.Київ, вул. Леваневського, 5, код ЄДРПОУ 40053319) задовольнити.

Визнати дії Державної архітектурно-будівельної інспекції України з проведення позапланової перевірки протиправними.

Визнати протиправним та скасувати припис Державної архітектурно-будівельної інспекції України про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 19.04.2018 р.

Присудити на користь ТРЕСТ КМБ-3 (03058, м.Київ, вул. Леваневського, 5, код ЄДРПОУ 40053319) судові витрати в сумі 3 524,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України (01133, м. Київ, бульв. Л. Українки, 26, код ЄДРПОУ 37471912).

Рішення суду відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.П. Васильченко