Постанова

від 13.11.2019 по справі 826/16431/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/16431/18 Суддя першої інстанції: Васильченко І.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2019 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Степанюка А.Г.,

суддів - Епель О.В., Шурка О.І.,

при секретарі - Ліневській В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на прийняте у порядку письмового провадження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 липня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Трест КМБ-3 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю Стандарт Девелопмент , про визнання протиправними дій та скасування припису, -

В С Т А Н О В И Л А :

У жовтні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю Трест КМБ-3 (далі - Позивач, ТОВ Трест КМБ-3 ) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі - Відповідач, ДАБІ України), третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю Стандарт Девелопмент (далі - Третя особа, ТОВ Стандарт Девелопмент ), про:

- визнання неправомірними дій ДАБІ України та Департаменту ДАБІ у м. Києві з проведення позапланової перевірки з 02.04.2018 року по 16.04.2018 року;

- визнання протиправним та скасування припису від 19.04.2018 року про зупинення підготовчих та будівельних робіт, який складений головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту ДАБІ у м. Києві Воронюком А.В.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.07.2019 року позов задоволено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що звернення ОСОБА_1 не могло бути підставою для проведення позапланової перевірки, оскільки порушені у ньому питання не стосуються питань дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті будівництва. Викладене, на переконання суду першої інстанції, свідчить про те, що неможливі будь-які правові наслідки перевірки, проведеної незаконно.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та винести нове, яким відмовити повністю у задоволенні позовних вимог. Свої доводи обґрунтовує тим, що судом першої інстанції не було враховано правомірність проведення позапланової перевірки на підставі звернення ОСОБА_1 , яке відповідало вимогам законодавства, та продовження її строків на підставі відповідного наказу. Окремо зазначає, що виявлені у ході перевірки порушення є обґрунтованою передумовою для складення оскаржуваного припису.

Після усунення визначених в ухвалі від 27.08.2019 року про залишення апеляційної скарги без руху недоліків ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.09.2019 року відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 16.10.2019 року.

У відзивах на апеляційну скаргу ТОВ Трест КМБ-3 і ТОВ Стандарт Девелопмент просять залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Свою позицію обґрунтовують тим, що Апелянтом не було враховано змісту порушеного у зверненні ОСОБА_1 питання, що мало наслідком безпідставне проведення позапланової перевірки об`єкта будівництва. Крім того, наголошують, що про відсутність підстав для проведення контрольного заходу на підставі звернення ОСОБА_1 вказано й у рішенні суду у справі №640/19475/18, яке набрало законної сили 11.06.2019 року.

У судовому засіданні представник ДАБІ України доводи апеляційної скарги підтримав та просив її вимоги задовольнити повністю з викладених у ній підстав.

Представник Позивача та Третьої особи наполягав на залишенні апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, заслухавши пояснення представників учасників справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з такого.

При ухваленні оскаржуваного рішення, суд першої інстанції встановив, що у квітні 2018 року працівниками Департаменту ДАБІ у м. Києві на підставі електронного звернення ОСОБА_1 від 10.03.2018 року (а.с. 92), наказів Департаменту ДАБІ у м. Києві від 19.03.2018 року №70 (а.с. 93) і від 18.04.2018 року №99 (а.с. 96) та направлень 19.03.2018 року №б/н (а.с. 94-95) і від 18.04.2018 року №б/н (а.с. 97-98) було проведено позапланову перевірку об`єкта: Будівництво навчально-житлового комплексу на АДРЕСА_1 , у Солом`янському районі міста Києва , замовником якого є НТУ КПІ ім. І. Сікорського , з питань дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Результати перевірки зафіксовані в акті від 19.04.2018 року №б/н (а.с. 99-106).

У ході перевірки було встановлено, що, в актах на закриття прихованих робіт відсутні підписи представника проектної організації та технічного нагляду, в журналі загальних робіт відсутні печаті, чим порушено п. 4.8, п. 8.4.2.1 ДБН А.3.1-5:2016 Організація будівельного виробництва .

Крім того, встановлено виконання будівельних робіт з порушенням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, а саме:

- не всі робочі місця і проходи до них, які розташовані на висоті більше ніж 1,3 м і на відстані менше ніж 2,0 м від межі перепаду по висоті не огородження захисними огорожами, чим порушено п. 6.2.2 ДБН А.3.2-2-2009 Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека у будівництві. Основні положення .;

- не всі особи, що перебувають на будівельному майданчику забезпечені захисними казками, сигнальними жилетами, чим порушено п. 4.30 ДБН А.3.2-2-2009 Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека у будівництві. Основні положення .;

- на будгенплані (ПВР) не вказані ворота для проїзду автотранспорту з вул. Нижньоключової (біля відділу продажів ), чим порушено ст. 9 Закону України Про архітектурну діяльність ;

- відсутня схема руху при в`їзді на будівельний майданчик, чим порушено п. 6.2.6 ДБН А.3.2-2-2009 Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека у будівництві. Основні положення .;

- проходи на будівельному майданчику та на робочих місцях захаращені будівельним сміттям, чим порушено п. 6.1.9 ДБН А.3.2-2-2009 Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека у будівництві. Основні положення .;

- складування матеріалів та виробів на об`єкті будівництва відбувається у непередбачених для цього місцях, чим порушено п. 6.3.4 ДБН А.3.2-2-2009 Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека у будівництві. Основні положення .;

- ліфтові шахти не загороджені та не споряджені профнастилами, чим порушено п. 6.2.19 ДБН А.3.2-2-2009 Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека у будівництві. Основні положення .

На підставі викладених в акті перевірки висновків Відповідачем 19.04.2018 року винесено, зокрема, припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт, яким з 19.04.2018 року зупинено виконання будівельних робіт до усунення порушень (далі - Припис; а.с. 107-108).

На підставі встановлених вище обставин, суд першої інстанції, здійснивши системний аналіз положень ст. 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №553, прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на відсутність у ДАБІ України правових підстав для проведення перевірки.

З такими висновками суду першої інстанції не можна не погодитися з огляду на таке.

Правові, економічні, соціальні та організаційні засади містобудівної діяльності в Україні спрямовані на формування повноцінного життєвого середовища, забезпечення при цьому охорони навколишнього природного оточення, раціонального природокористування та збереження культурної спадщини, визначено Законом України Про основи містобудування .

Згідно ст. 7 Закону України Про основи містобудування державне регулювання у сфері містобудування здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою та Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами в порядку, встановленому законодавством.

Таким органом є Державна архітектурно-будівельна інспекція та її територіальні органи.

Положеннями ч. 1 ст. 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, (далі - Закон) визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам, стандартам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Приписи ч. 3 ст. 41 Закону визначають, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт.

Згідно п. 2 затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок №553) у редакції, яка була чинною на момент призначення перевірки, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об`єкта будівництва.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 7 Закону управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється шляхом контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації.

Відповідно до п. 5, абз. 1 п. 7 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Зі змісту п. 7 Порядку № 553 вбачається, що підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

За правилами ч. ч. 1-3 ст. 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , положення якого у цій частині поширюються на спірні правовідносини згідно його ч. 5 ст. 2, для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім`я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

Тобто, обов`язковою умовою оформлення документів, що дають право на проведення перевірки, є визначення підстави для проведення позапланового заходу.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено раніше, підставою для проведення позапланової перевірки об`єкта будівництва, підрядником якого є ТОВ Трест КМБ-3 , Департаментом ДАБІ у м. Києві було визначено звернення ОСОБА_1 від 10.03.2018 року.

Однак, суд першої інстанції, проаналізувавши зміст даного звернення, обґрунтовано зазначив, що ОСОБА_1 просив ДАБІ України перевірити належні строки будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , ЖК Кампус , оскільки будівництво має ознаки сповільнення виконання обов`язків перед інвесторами та перекладення на інше будівництво коштів інвесторів.

Отже, у своєму зверненні особа не повідомляла контролюючий органі про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, а з огляду на його зміст просила лише перевірити стоки виконання будівництва з метою захисту своїх прав та інтересів як інвестора будівництва.

Викладене, на обґрунтоване переконання суду першої інстанції, свідчить, що звернення ОСОБА_1 не могло бути підставою для проведення позапланової перевірки з питань дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті будівництва: Будівництво навчально-житлового комплексу на АДРЕСА_1 .

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що ДАБІ України видала накази про проведення позапланової перевірки від 19.03.2018 року № 70 та від 18.04.2018 року № 99 не з питань, викладених у зверненні ОСОБА_1 , що суперечить положенням ч. 1 ст. 41 Закону та п. 7 Порядку № 553. Відповідні обставини також встановлені й у рішенні Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.10.2018 року у справі № 826/7419/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.02.2019 року.

Викладене, за умови відсутності у наказах Департаменту ДАБІ у м. Києві посилань на визначену ч. 1 ст. 41 Закону та п. 7 Порядку №553 підставу для проведення позапланового заходу контролю, на переконання судової колегії, не може у повній мірі підтверджувати набуття ДАБІ України в установленому чинним законодавством порядку права на проведення перевірки вже згаданого об`єкта будівництва.

Крім іншого, судовою колегією враховується, що згідно абз. 10 п. 7 Порядку №553 строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Отже, загальна тривалість позапланової перевірки не може перевищувати дванадцяти робочих днів з урахуванням одноразового продовження строку її проведення за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника. При цьому, судовою колегією враховується, що законодавцем не передбачено випадки переривання проведення перевірки на певний термін, у зв`язку з чим, на переконання суду апеляційної інстанції, під продовженням терміну проведення перевірки повинно розумітися продовження проведення перевірки, яке розпочинається у перший робочий день за останнім робочим днем здійснення перевірки, зазначеним у направленні на перевірку. При цьому, формою рішення про таке продовження є саме наказ на проведення перевірки у розумінні положень п. 7 Порядку №553.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи та було встановлено раніше, згідно направлення для проведення позапланової перевірки від 19.03.2018 року № б/н, строк його дії визначений з 02.04.2018 року по 16.04.2018 року. У подальшому, на підставі службової записки від 18.04.2018 року №С10/26-1/1804/02/3 та звернення ОСОБА_1 Департаментом ДАБІ у м. Києві видано наказ від 18.04.2018 року №99 та направлення для проведення позапланової перевірки від 18.04.2018 року №б/н з терміном дії з 18.04.2018 року по 19.04.2018 року.

Зі змісту встановлених вище обставин вбачається, що у період з 18.04.2018 року по 19.04.2018 року працівниками Департаменту ДАБІ у м. Києві було проведено повторну перевірку об`єкта будівництва, підрядником якого є ТОВ Трест КМБ-3 , на підставі одного й того ж самого звернення ОСОБА_1 , оскільки перерва у проведенні перевірки з 16.04.2018 року по 18.04.2018 року дає підстави стверджувати про те, що позапланова перевірка об`єкта будівництва завершилася 16.04.2018 року. У той час як перевірка у період з 18.04.2018 року по 19.04.2018 року була проведена без наявних на те правових підстав, оскільки чинне законодавство не наділяє контролюючі органи двічі проводити перевірку одного й того самого об`єкта на підставі одного й того ж звернення фізичної особи.

З урахуванням наведеного, судова колегія приходить до висновку, що Відповідачем як суб`єктом владних повноважень було порушено порядок та процедуру проведення планової перевірки, а саме - проведено перевірку за відсутності на те правових підстав, передбачених ч. 1 ст. 41 Закону та п. 7 Порядку №553.

Верховний Суд України у постанові від 27.01.2015 року у справі №21-425а14 висловив правову позицію, зі змісту якої випливає, що чинним законодавством встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, у тому числі її продовження. Невиконання вимог закону щодо процедури та порядку проведення перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Судова колегія вважає за необхідне підкреслити, що у справі Рисовський проти України (№ 29979/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що принцип належного урядування , зокрема, передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовний спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості уникати виконання своїх обов`язків.

Системний аналіз наведених норм у своїй сукупності дає підстави для висновку, що акт перевірки, отриманий в результаті документальної виїзної перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених ч. 2 ст. 74 КАС України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, якщо він одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Рішення, прийняте за наслідками незаконної перевірки на підставі висновків акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню.

Аналогічна за змістом позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.03.2018 року у справі № 810/1438/17.

З урахуванням наведеного, а також зважаючи на те, що позапланова перевірка ТОВ Трест КМБ-3 проведена без належних на те правових підстав, визначених ч. 1 ст. 41 Закону та п. 7 Порядку №553, колегія суддів приходить до висновку про наявність правових підстав для скасування оскаржуваного припису як такого, що прийнятий суб`єктом владних повноважень поза межами правового поля з порушенням процедури і порядку на підставі матеріалів перевірки, проведеної без наявних на те правових підстав.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що викладені в апеляційній скарзі доводи Апелянта щодо обґрунтованості зафіксованих в акті перевірки відомостей, не підлягають оцінці у межах розгляду даної справи, оскільки, як вже було неодноразово підкреслено вище, отримані з порушенням вимог закону докази, до яких належить згаданий акт перевірки, не можуть вважатися належним документом фіксації її результатів.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду не спростовують.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 липня 2019 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Головуючий суддя А.Г. Степанюк

Судді О.В. Епель

О.І. Шурко

Повний текст постанови складено 13 листопада 2019 року.