Ухвала

від 22.07.2019 по справі 460/3080/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

22 липня 2019 рокуЛьвів№ 857/7471/19

Суддя Восьмого апеляційного адміністративного суду Качмар В. Я., перевіривши апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2019 року у справі № 460/3080/18 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Дорсервіс" до Головного управління ДФС у м.Києві та Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2019 року задоволено повністю адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Дорсервіс" до Головного управління ДФС у м.Києві та Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій.

Не погодившись із прийнятим рішенням, Головне управління ДФС у м. Києві подало апеляційну скаргу.

Відповідно до вимог частини 1 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення .

Із матеріалів справи слідує, що оскаржене судове рішення постановлено 08.02.2019, повне судове рішення складено 15.02.2018.

Апеляційну скаргу подано 04 липня 2019 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.

Згідно з частиною третьою статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Особою, яка подала апеляційну скаргу, заявлено клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, яке обґрунтоване усуненням недоліків апеляційної скарги на виконання ухвал апеляційного суду про повернення апеляційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України.

З матеріалів справи видно, що апеляційна скарга Головного управління ДФС у м.Києві неодноразово поверталась апелянту з наведених вище підстав (т.1 а.с.118-119. 151-152).

Оскільки вказані підстави не свідчать про поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження, вважаю, що апеляційну скаргу слід залишити без руху, надавши термін для усунення недоліку.

Вказаний недолік апеляційної скарги повинен бути усунутий шляхом надіслання на адресу Восьмого апеляційного адміністративного суду вмотивованої заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням поважних підстав його пропуску.

При цьому, особі, яка подає апеляційну скаргу, слід роз`яснити, що відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України в разі, якщо заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження не буде подано в зазначений строк, або наведені нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Крім того, вказана апеляційна скарга також не відповідає вимогам, встановленим статтею 296 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки до неї не додано документа про сплату судового збору.

Ставки судового збору за подання апеляційної скарги на судове рішення визначені Законом України Про судовий збір .

Частиною 1 статті 4 Закону України Про судовий збір передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно із статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2018 рік прожитковий мінімум на одну працездатну особу станом на 01 січня 2018 року становить 1762 грн.

Розмір ставки судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду, відповідно до частини 2 статті 4 Закону України Про судовий збір становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Адміністративний позов в даній справі містить вимоги немайнового характеру.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України Про судовий збір за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відтак, розмір судового збору який підлягав сплаті при поданні позовної заяви становить 3524 грн (1762 грн + 1762 грн ).

Враховуючи наведене, розмір судового збору за подання апеляційної скарги становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, а саме 5286 грн (3524 грн х 1,5).

Вказаний недолік апеляційної скарги повинен бути усунений шляхом надіслання до Восьмого апеляційного адміністративного суду оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 5286 грн за наступними реквізитами Отримувач коштів - УК у Галицькому районі м.Львова; код отримувача за ЄДРПОУ - 38007573; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); МФО - 899998; рахунок отримувача - 34310206081057; код класифікації доходів бюджету - 22030101; призначення платежу - *;101; код платника; судовий збір; № справи; Восьмий апеляційний адміністративний суд .

Проте, скаржником заявлено клопотання про звільнення його від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, з тих підстав, що на момент подання апеляційної скарши у нього відсутнє належне фінасування з Державного бюджету України для вказаних потреб.

Відповідно до частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлено Законом України Про судовий збір (в редакції, чинній на час подання апеляційної скарги та постановлення цієї ухвали).

Відповідно до статті 8 вказаного Закону, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена;

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З указаного вбачається, що скаржник не є суб`єктом, на якого розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.

При цьому суд, вважає за необхідне зазначити, що у контексті положень Закону України Про судовий збір Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 28 листопада 2013 року №12-рп/2013 вказав, що гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14 травня 1981 року N R(81)7: У тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати (підпункт 12 пункту D).

Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України .

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року справа Креуз проти Польщі сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоді самій суті цього права, та має передбачати законну мету.

При цьому, у контексті справедливого балансу публічних і приватних інтересів, забезпечення пропорційності обмежень доступу до суду при вирішенні питання щодо відкриття апеляційного провадження необхідно з`ясувати рівень доходів скаржника, порівняти його з розміром установленого законом судового збору й визначити, чи можливе вирішення цього питання без покладення на скаржника надмірного процесуального тягаря.

З огляду на це, суд апеляційної інстанції вважає, що зазначена сума судового збору не є надмірним процесуальним тягарем, який позбавляє можливості реалізувати право на апеляційне оскарження для особи, яка утримується за рахунок державного бюджету, та має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів у відповідності до потреб.

Натомість невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень, а також неодноразове невиконання вимог ухвал про залишення апеляційних скарг без руху, не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.

Частина друга статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України покладає на осіб, які беруть участь у справі, обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Враховуючи викладені обставини у сукупності, зокрема щодо нездійснення послідовного використання відповідачем усіх засобів для реалізації права на апеляційне оскарження, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору.

За таких обставин, відповідно до статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу слід залишити без руху та надати строк для усунення вказаного недоліку.

Також слід роз`яснити особі, яка подала апеляційну скаргу, що у разі неусунення вказаного недоліку апеляційної скарги у встановлений строк, відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України така буде їй повернута.

Керуючись статтями 295, 298, 299 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотань Головного управління ДФС у м.Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду та звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги відмовити.

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2019 року у справі № 460/3080/18 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Дорсервіс" до Головного управління ДФС у м.Києві та Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій - залишити без руху.

Встановити Головному управлінню ДФС у м. Києві десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліку апеляційної скарги.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

СуддяВ. Я. Качмар