Постанова

від 15.07.2019 по справі 904/583/18

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.07.2019 Справа № 904/583/18

м.Дніпро, просп. Д. Яворницького, 65 зал №511

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Подобєд І.М. (доповідач),

суддів: Широбокова Л.П., Кощеєв І.М.

секретар судового засідання Пінчук Є.С.

за участю представників:

від прокуратури: Трубіцина В.Д., посвідчення №050741 від 04.09.2018, прокурор відділу

від позивача: не з`явився

від відповідача-1: не з`явився

від відповідача-2: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Маркова Дмитра Олександровича на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.2019 у справі №904/583/18 (суддя Мельниченко І.Ф.; ухвалу постановлено о 16:44 год. у місті Дніпро)

за заявою фізичної особи-підприємця Маркова Дмитра Олександровича про відстрочення виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2018 у справі

за позовом Павлоградської місцевої прокуратури Дніпропетровської області, м.Павлоград, Дніпропетровська область в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, м.Дніпро

до відповідача-1: Петропавлівської районної державної адміністрації, смт.Петропавлівка, Петропавлівський район, Дніпропетровська область

відповідача-2: фізичної особи-підприємця Маркова Дмитра Олександровича, м.Першотравенськ, Дніпропетровська область

про скасування розпоряджень, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та її повернення

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Марков Дмитро Олександрович звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про відстрочення виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2018 у справі №904/583/18 на строк, достатній для збору врожаю.

Крім того, у поданій заяві останній просив суд зупинити виконання вказаного вище рішення до розгляду заяви по суті.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.2019 у справі №904/583/18 (суддя Мельниченко І.Ф.) заяву фізичної особи-підприємця Маркова Дмитра Олександровича задоволено частково. Відстрочено виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2018 у справі №904/583/18 в частині зобов`язання фізичної особи-підприємця Маркова Дмитра Олександровича повернути державі спірну земельну ділянку до 14.06.2019. В решті вимог, викладених в заяві, - відмовлено.

Ухвала суду першої інстанції вмотивована тим, що заява про відстрочення виконання рішення не містить конкретного строку, на який заявник просить відстрочити виконання рішення, отже враховуючи приписи частини 5 статті 331 Господарського процесуального кодексу України про те, що відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови, суд вважав можливим відстрочити виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2018 в частині зобов`язання ФОП Маркова Д.О. повернути державі спірну земельну ділянку до 14.06.2019. В частині прохання заявника зупинити виконання рішення від 13.06.2018 у справі №904/583/18 до розгляду вказаної заяви по суті, місцевий суд відмовив в цій частині заяви, керуючись тим, що повноважень господарського суду першої інстанції на вчинення таких дій нормами чинного Господарського процесуального кодексу України не передбачено.

Не погодившись з означеною ухвалою, ФОП Марков Д.О. (відповідач-2) звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.2019 у справі №904/583/18 змінити та встановити строк для відстрочення виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2018 до 1 серпня 2019 року.

В обґрунтування апеляційної скарги ФОП Марков Д.О . вказує на незаконність та необґрунтованість оскаржуваної ухвали. Посилаючись на вимоги статті 331 Господарського процесуального кодексу України апелянт вказує на неможливість добровільного або примусового виконання рішення на даний час з тих підстав, що ще до набрання законної сили зазначеним рішенням, відповідачем було засіяно спірну земельну ділянку площею 5,0977 га, кадастровий номер 1223881500:02:001:1005 , розташованої на території Дмитрівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області, якою він користувався на підставі договору оренди від 29.01.2016. Зазначений факт підтверджується довідкою Дмитрівської сільської ради №329 від 21.02.2019, яку видано після обстеження земельних ділянок. Отже, примусове виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2018 призведе до спричинення відповідачу-2 значної матеріальної шкоди. Також апелянт вказує на те, що 20.05.2019 в порушення вимог 202 Господарського процесуального кодексу України, проігнорувавши клопотання представника заявника про перенос судового засідання та визнавши у своєму рішення факт неповідомлення про розгляд справи відповідача-1, суд розглянув справу у відсутності сторін по справі, чим грубо порушив їх процесуальні права. Порушення судом процесуальних прав сторін, зокрема заявника, потягло за собою неповне з`ясування обставин справи. Так, відповідно до довідки Дмитрівської сільської ради №329 від 21.02.2019, земельна ділянка засіяна озимою пшеницею, строк збору зазначеної культури в Україні припадає на липень-вересень, тобто строк відстрочення виконання рішення, встановлений судом першої інстанції не відповідає технічним вимогам до збору врожаю та призведе до спричинення відповідачу-2 значної матеріальної шкоди.

Заступник керівника Павлоградської місцевої прокуратури подав до суду відзив на апеляційну скаргу, у якому вказує на те. що порушення провадження у справі №904/583/18 відкрито 15.02.2018, за яким 13.06.2018 Господарським судом Дніпропетровської області винесено рішення, яким позовні вимоги позивача задоволено у повному обсязі, тобто з 15.02.2018 сторонам провадження було відомо про відкриття провадження у справі щодо спірної земельної ділянки. Вважає, що відповідачу-2 ФОП Маркову Д.О. на час засівання спірної земельної ділянки було достеменно відомо про існування спору щодо останньої та проголошення судом першої інстанції рішення, яким позовні вимоги про повернення спірної земельної ділянки задоволено у повному обсязі, тому засівання зазначеної земельної ділянки відповідачем-2 після відкриття провадження у справі та після винесення судом першої інстанції рішення на користь позивача було проведено безпідставно. Звертає увагу на той факт, що можливі збитки, які може понести ФОП Марков Д.О. в результаті використання спірної земельної ділянки не стосуються предмету спору у справі №904/583/18, а отже не можуть бути визнаними господарським судом обставинами, які перешкоджають виконанню судового рішення у цій справі. Крім того, відповідно до постанови державного виконавця Петропавлівського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Дніпропетровській області від 20.06.2019 виконавче провадження закінчено у зв`язку із його фактичним виконанням; 18.06.2019 земельну ділянку загальною площею 5,0977 га, кадастровий номер 1223881500:02:001:005 було повернуто державі в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області. Таким чином, доводи викладені фізичною-особою підприємцем Марковим Д.О. у апеляційній скарзі є надуманими, нічим необґрунтованими та безпідставними, оскільки рішення суду від 13.06.2018 є фактично виконаним, а отже подальше відстрочення виконання зазначеного рішення взагалі неможливе.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представника прокуратури Дніпропетровської області, який приймав участь у судовому засіданні дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлено такі обставини.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2018 у справі №904/583/18 позовні вимоги Заступника керівника Павлоградської місцевої прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області задоволено в повному обсязі.

Визнано незаконним та скасовано розпорядження голови Петропавлівської районної державної адміністрації "Про надання громадянину Маркову Д.О. дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для надання в оренду на території Дмитрівської сільської ради" №Р-339 : 0/350-15 від 01.10.2015 року.

Визнано незаконним та скасовано розпорядження голови Петропавлівської районної державної адміністрації "Про затвердження ФОП Маркову Д.О. технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Дмитрівської сільської ради" №Р-527/0/350-15 від 24.12.2015 року.

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки площею 5,0977 га, кадастровий номер 1223881500:02:001:1005 , розташованої на території Дмитрівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області, укладений 29.01.2016 року між Петропавлівською районною державною адміністрацією та фізичною особою-підприємцем Марковим Дмитром Олександровичем .

Зобов`язано фізичну особу-підприємця Маркова Дмитра Олександровича (ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) повернути державі в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ: 39835428, адреса: 49004, м.Дніпро, пр. Олександра Поля, 2) земельну ділянку загальною площею 5,0977 га, кадастровий номер 1223881500:02:001:1005 , орієнтовною ринковою вартістю 1 501 800 грн., на території Дмитрівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області, у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому фізична особа-підприємець Марков Дмитро Олександрович одержав її в оренду, шляхом підписання відповідного акту приймання-передачі землі.

Стягнуто з Петропавлівської районної державної адміністрації на користь прокуратури Дніпропетровської області 4405,00 грн. судового збору.

Стягнуто з фізичної особи-підприємця Маркова Дмитра Олександровича на користь прокуратури Дніпропетровської області 2643,00 грн. судового збору.

На виконання рішення господарським судом у справі видано накази від 13.07.2018.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 17.12.2018 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2018 у справі №904/583/18, залишено без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.04.2019 касаційну скаргу фізичної особи-підприємця Маркова Дмитра Олександровича залишено без задоволення, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2018 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 17.12.2018 у справі №904/583/18 залишено без змін.

Звертаючись із заявою про відстрочення виконання рішення Господарського суду від 13.06.2018 у цій справі, фізична особа-підприємець Марков Дмитро Олександрович посилався на те, що добровільне або примусове виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2018 унеможливлюється у зв`язку з тим, що до набрання законної сили зазначеним рішенням, другим відповідачем було засіяно спірну земельну ділянку площею 5,0977 га, кадастровий номер 1223881500:02:001:1005 , розташовану на території Дмитрівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області, якою останній користувався на підставі договору оренди від 29.01.2016. Зазначений факт підтверджується Довідкою Дмитрівської сільської ради №329 від 21.02.2019, яку видано після обстеження земельних ділянок. Крім того, заявник зазначив, що примусове виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2018 призведе до спричинення йому значної матеріальної шкоди.

Відповідно до Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки; усі суб`єкти права власності рівні перед законом; захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу; права і свободи людини і громадянина захищаються судом; судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій її території; обов`язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства (частина четверта статті 13, частина перша статті 17, частина перша статті 55, частина п`ята статті 124, пункт 9 частини третьої статті 129).

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України №18-рп/2012 від 13.12.2012).

Частина 1 статті 326 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до приписів статті 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

При відстроченні або розстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову.

Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.

Таким чином, в основу судового рішення про надання розстрочки або відстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що істотно ускладнюють чи роблять неможливим його виконання.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що з доданих до заяви про відстрочення виконання рішення доказів, обставинами, що ускладнюють виконання рішення у даній справі, є, зокрема, те, що спірну земельну ділянку було засіяно озимою пшеницею, у зв`язку з чим примусове виконання рішення суду щодо її повернення спричинить ФОП Маркову Д.О. значної матеріальної шкоди.

Колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції про те, що наведені у заяві обставини для відстрочення виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2018 в частині зобов`язання ФОП Маркова Д.О. повернути державі спірну земельну ділянку є обґрунтованими.

Також колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно, відповідно до приписів статті статті 331 Господарського процесуального кодексу України визначив строк, на який має бути відстрочене виконання означеного судового рішення, - один рік з дня ухвалення такого рішення, а в межах такого строку є можливим усунення обставин, які зумовили відстрочку виконання цього судового рішення, що спростовує відповідні доводи відповідача.

На підставі викладеного суд апеляційної інстанції доходить висновку, що оскаржена ухвала суду першої інстанції не суперечить положенням матеріального і процесуального права. Скаржник не довів обґрунтованість вимог своєї апеляційної скарги, доводи, що наведені в скарзі, не можуть бути підставою для скасування ухвали суду першої інстанції.

Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв`язку із апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника у скарзі, тому відшкодуванню цій особі не підлягають.

Керуючись ст.ст. 269, 270-271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Маркова Дмитра Олександровича - залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.2019 у справі №904/583/18 - залишити без змін.

Судові витрати у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції покласти на фізичну особу-підприємця Маркова Дмитра Олександровича .

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повна постанова складена 23.07.2019.

Головуючий суддя І.М. Подобєд

Суддя Л.П. Широбокова

Суддя І.М. Кощеєв