Рішення

від 19.07.2019 по справі 910/6237/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.07.2019Справа № 910/6237/19 Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю ., при секретарі судового засідання Максимець В.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали господарської справи

за позовом комунального підприємства "Міський магазин" виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації)

до товариства з обмеженою відповідальністю "ЕМОУШН ТУ ГОУ УКРАЇНА "

про стягнення 128 857,82 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство "Міський магазин" виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ЕМОУШН ТУ ГОУ УКРАЇНА " про стягнення 128 857, 82 грн., у тому числі 22 052, 82 грн. - основного боргу, 98 796, 63 грн. - штрафні санкції, 6 384, 37 грн. - інфляційні втрати та 1 624, 00 грн. - 3 % річних.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що відповідач у повному обсязі не оплатив вартість послуг з облаштування та утримання засобу пересувної дрібно-роздрібної торговельної мережі за договором № ОБ-П-10365/0657.

За змістом статті 250 Господарського процесуального кодексу України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.05.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/6237/19. Вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 14.06.2019 представник відповідача подав письмовий відзив на позов, в якому проти позову заперечував, зазначивши, що свої зобов`язання за договором № ОБ-П-10365/0657 виконав у повному обсязі. Крім того, у письмовому відзиві просив суд розглядати справу № 910/6237/19 в порядку загального позовного провадження.

Враховуючи, що відповідачем не доведено існування обставин, які можуть бути підставами для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, тобто доказів щодо обґрунтованості своїх заперечень, ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.06.2019 клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "ЕМОУШН ТУ ГОУ УКРАЇНА " про розгляд справи № 910/6237/19 за правилами загального позовного провадження залишено без задоволення.

Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 21.06.2019 представник позивача подав письмову відповідь на відзив.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

Комунальним підприємством "Міський магазин" виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) (позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю ЕМОУШН ТУ ГОУ УКРАЇНА " (відповідач) 17.12.2015 укладено договір № ОБ-П-10365/0657, відповідно до якого позивач зобов`язався забезпечити відповідачу можливість провадити підприємницьку діяльність в засобі пересувної дрібно-роздрібної торговельної мережі, забезпечити облаштування та належне утримання місця, забезпечити своєчасне вивезення сміття та прибирання території у місці.

Таким чином, укладений сторонами договір № ОБ-П-10365/0657 за своєю правовою природою є змішаним договором, який поєднує елементи договору оренди та договору надання послуг.

Відповідно до статті 627 Цивільного кодексу України сторони вільні в укладенні договорів та визначенні їх умов.

Частиною третьою статті 6 Цивільного кодексу України встановлено право сторін договору при його укладенні відступити від положень актів цивільного законодавства та врегулювати свої відносини на власний розсуд (за виключенням законодавчих приписів імперативного характеру).

Договір, в якому поєднуються елементи договорів різних типів, що визначені законодавством, є змішаним. В результаті укладення змішаного договору утворюється єдине зобов`язання (у широкому розумінні), яке спрямоване на досягнення єдиної мети, оскільки сторони, поєднуючи умови різних цивільно-правових договорів, пов`язують здійснення своїх прав і обов`язків, передбачених одним із цих договорів, зі здійсненням прав і обов`язків, передбачених іншим договором.

Частиною другою статті 628 Цивільного кодексу України визначено право сторін на укладення договорів, в яких містяться елементи різних договорів. До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо іншого не встановлено цим договором.

Строк дії договору № ОБ-П-10365/0657 відповідно до пункту 4.1 сторони встановили з моменту підписання до 17.12.2016, а в частині сплати відповідачем коштів за облаштування та утримання місця - до повного виконання своїх зобов`язань.

Відповідно до пункту 2.1 договору № ОБ-П-10365/0657 загальна плата за облаштування місця визначена у розмірі 132 317, 50 грн. за дванадцять місяців. Починаючи з дати укладення договору плата за облаштування та утримання місця за один місяць складає 11 026, 46 грн. (пункт 2.2 договору).

Згідно пункту 4.2 договору № ОБ-П-10365/0657 протягом п`яти робочих днів після закінчення кожного місяця протягом строку дії договору сторони підписують відповідний акт приймання-передачі послуг.

Позивач, у період з грудня 2015 року по грудень 2016 року надав, а відповідач прийняв послуги з облаштування та утримання засобу пересувної дрібно-роздрібної торговельної мережі на загальну суму 121 053, 91 грн., що підтверджується актами надання послуг № 0001566 від 31.12.2015 на суму 1 185, 64 грн., № 176 від 29.01.2016 на суму 11 026, 46 грн., № 395 від 29.02.2016 на суму 11 026, 46 грн., № 648 від 31.03.2016 на суму 11 026, 46 грн., № 885 від 30.04.2016 на суму 11 026, 46 грн., № 1379 від 31.05.2016 на суму 11 026, 46 грн., № 2387 від 19.07.2016 на суму 11 026, 46 грн., № 3582 від 30.08.2016 на суму 11 026, 46 грн., № 3788 від 29.09.2016 на суму 11 026, 46 грн., № 4654 від 31.10.2016 на суму 11 026, 46 грн., № 4820 від 30.11.2016 на суму 11 026, 46 грн., № 5031 від 27.12.2016 на суму 9 603, 67 грн., копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Положеннями пункту 2.5 договору № ОБ-П-10365/0657 передбачено, що плата за облаштування та утримання місця, зазначена в пункті 2.2 договору сплачується відповідачем на рахунок позивача щомісячно, починаючи з другого місяця дії договору протягом перших п`яти календарних днів другого місяця у вигляді платежу у розмірі не менше ніж плата за облаштування та утримання місця за місяць з обов`язковим підписанням акта приймання-передачі послуг з облаштування та утримання місця за місяць протягом п`яти робочих днів з дня настання наступного місяця. Гарантійний внесок (у розмірі 10 000, 00 грн.), який був внесений відповідачем для участі в торгах, першочергово зараховується як частина або вся сума авансового платежу, а залишок, який лишився, зараховується як частина плати за договором в наступний черговий платіж (пункт 2.6 договору).

Втім відповідач, в порушення умов договору № ОБ-П-10365/0657 у повному обсязі не розрахувався за надані послуги, у зв`язку з чим виникла заборгованість в розмірі 22 052, 82 грн.

У письмовому відзиві відповідач зазначив, що зобов`язання за договором № ОБ-П-10365/0657 виконав належним чином, у період з 17.12.2015 по 01.03.2016 послуги не отримував, тому вважає відсутні підстави для сплати грошових коштів. Посилаючись, що укладений сторонами договір містить елементи договору оренди та зазначивши, що позивачем не надано акту огляду місця та фотофіксації місця, яке надається в оренду за договором № ОБ-П-10365/0657 та знаходиться по вулиці Оболонська, будинок 5-А у місті Києві.

Відповідно до частини третьої статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Твердження відповідача щодо відсутності отримання послуг у період з 17.12.2015 по 01.03.2016 та відсутності доказів складання акту огляду місця та фотофіксації місця до уваги судом не приймається, оскільки спростовується наявними в матеріалах справи актами наданих послуг у зазначений період, підписаними сторонами без зауважень та заперечень.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач зазначив, що неодноразово повідомляв комісію Київської міської державної адміністрації з питань розміщення тимчасових споруд про неможливість розміщення свого засобу пересувної торгівлі. В якості доказів, що підтверджують означене твердження, до позовної заяви долучив копії листів та заяв.

Проаналізувавши зміст листів вбачається, що питання, порушені відповідачем стосувалися зміни функціонального призначення торгівлі, продовження терміну дії договорів та ніяким чином не спростовують факту надання позивачем послуг за договором. Зазначене також підтверджується наявними в матеріалах справи підписаними обома сторонами актами наданих послуг.

Частиною першою статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Будь-яких інших доказів, що спростовують заявлені позовні вимоги матеріали справи не містять та суду не надано.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно статті 173 Господарського кодексу України один суб`єкт господарського зобов`язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб`єкта, а інший суб`єкт має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до частини першої та другої статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов`язана вчинити на користь другої певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають із підстав, установлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України, підставами для виникнення зобов`язань можуть бути різні юридичні факти. Зобов`язання можуть виникати з договорів, у тому числі з кредитних правовідносин.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивач, 15.03.2018 звернувся до відповідача з вимогою про сплату заборгованості, яка залишилася останнім без відповіді та задоволення.

Оскільки факт надання послуг позивачем підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, встановлений строк остаточного розрахунку сплинув, а доказів оплати вартості наданих послуг у повному обсязі суду не надано, позовна вимога про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 22 052, 82 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Під час розгляду справи судом встановлено, що відповідач вчинив господарське правопорушення, яке полягало у невиконанні прийнятих на себе зобов`язань за господарським договором в частині сплати заборгованості за послуги з облаштування та утримання засобу пересувної дрібно роздрібної торговельної мережі.

Позивачем заявлено позовну вимогу про стягнення штрафних санкцій в розмірі 98 796, 63 грн. (період з 17.12.2016 по 01.06.2019).

Статті 216-218 Господарського кодексу України передбачають, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, якими зокрема, є господарські санкції.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відповідачем не надано суду будь-яких підтверджень того, що неналежне виконання господарського зобов`язання сталось не з його вини.

У розумінні статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У відповідності до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежного виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною другою статті 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до пункту 5.1 договору № ОБ-П-10365/0657 від 17.12.2015 за несвоєчасну сплату платежів за облаштування та утримання місця відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 0, 5 % від розміру несплачених платежів за облаштування та утримання місця за кожний день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України.

Згідно частини другої статті 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

При укладанні договору № ОБ-П-10365/0657 сторони визначили відповідальність за порушення строків оплати наданих послуг, проте враховуючи вищезазначені норми розмір пені, що підлягає стягненню, має бути обмежений у розмірі подвійної облікової ставки НБУ у відповідний період.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій (неустойка, штраф, пеня) за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Враховуючи обмеження, встановлені частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України та подвійною обліковою ставкою НБУ, позовна вимога в частині стягнення пені підлягає частковому задоволенню у розмірі 3 001, 52 грн., оскільки договором не передбачено нарахування пені до остаточного розрахунку відповідачем.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Беручи до уваги, що втрати, пов`язані з інфляційними процесами в державі за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три відсотки річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, суд вважає, що зазначені позовні вимоги є обгрунтованими.

З урахуванням наведеного, позовні вимоги про стягнення 3 % річних у розмірі 1 624, 00 грн. та інфляційних втрат у розмірі 6 384, 37 грн. (період з 17.12.2016 по 01.06.2019) є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи наведене, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 129, 233, 238, 241-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов комунального підприємства "Міський магазин" виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) до товариства з обмеженою відповідальністю "ЕМОУШН ТУ ГОУ УКРАЇНА " задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ЕМОУШН ТУ ГОУ УКРАЇНА " (03039, місто Київ, проспект Науки, будинок 3, ідентифікаційний код 39991133) на користь комунального підприємства "Міський магазин" виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) (01004, місто Київ, вулиця Басейна, 1/2-А, ідентифікаційний код 36927573) 22 052 (двадцять дві тисячі п`ятдесят дві) грн. 82 коп. - основного боргу, 3 001 (три тисячі одна) грн. 52 коп. - пені, 6 384 (шість тисяч триста вісімдесят чотири) грн. 37 коп. - інфляційні втрати, 1 624 (одна тисяча шістсот двадцять чотири) грн. 00 коп. - 3 % річних та 495 (чотириста дев`яносто п`ять) грн. 94 коп. - витрати по сплаті судового збору.

3. В іншій частині в позові відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Т.Ю. Кирилюк