Рішення

від 23.07.2019 по справі 910/7095/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.07.2019Справа № 910/7095/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Сівакової В.В. розглянувши матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк

до 1. Приватного підприємства КЛК Груп

2. ОСОБА_1

про стягнення 200.000,00 грн

Представники сторін: не викликались

СУТЬ СПОРУ:

31.05.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк до Приватного підприємства КЛК Груп (відповідач-1) та ОСОБА_1 (відповідач-2) про солідарне стягнення 200.000,00 грн.

Свої позовні вимоги Акціонерне товариство Комерційний банк Приватбанк обґрунтовує тим, що відповідач-1 шляхом підписання Заяви про приєднання до Умов та правил надання послуг КУБ виразило свою згоду з Умовами та Правилами надання банківських послуг КУБ , що розміщені на офіційному сайті АТ КБ Приватбанк , які разом із вказаною заявою в цілому складають кредитний договір, на підставі якого відповідчу-1 було перераховано кредитні кошти у розмірі 200.000,00 грн. 18.01.2019 між позивачем та відповідачем-2 був укладений договір поруки № POR1547827394374, відповідно до якого останній поручився перед позивачем за виконання відповідачем-1 зобов`язань за кредитним договором. У зв`язку з неналежним виконання відповідачем-1 взятих на себе зобов`язань за відповідним договором, позивач звернувся до суду з вимогою стягнути в солідарному порядку з відповідачів 200.000,00 грн. заборгованості за кредитом.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.06.2019 відкрито провадження у справі № 910/7095/19 та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Даною ухвалою Господарським судом міста Києва у відповідності до ч. 6 ст. 176 господарського процесуального кодексу України витребувано у Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації інформацію про місце проживання (перебування) ОСОБА_1 .

Також вказаною ухвалою суду зобов`язано відповідачів протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали подати суду відзив на позов в порядку ст. 165 Господарського процесуального кодексу України з доданням доказів, що підтверджують обставини викладені в ньому, та докази направлення цих документів позивачу.

У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 04.06.2019 було направлено відповідачу-1 рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за № 0103049658161 за адресою, що зазначена в позовній заяві, а саме: 02160, м. Київ, просп. Возз`єднання, 15, офіс 803, яка згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 03.06.2019 є місцезнаходженням відповідача-1.

Проте, конверт разом з ухвалою від 04.06.2019 (номер відправлення 0103049658161) було повернуто до суду поштовим відділенням зв`язку без вручення адресату з довідкою форми Ф-20 від 06.06.2019 з позначкою за вказаною адресою не знаходиться .

Згідно з ч. 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 04.06.2019 було направлено відповідачу-2 рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за № 0103049658170 за адресою, що зазначена в позовній заяві, а саме: АДРЕСА_1 .

Проте, конверт разом з ухвалою від 04.06.2019 (номер відправлення 0103049658170) було повернуто до суду поштовим відділенням зв`язку без вручення адресату з довідкою форми Ф-20 від 08.07.2019 з позначкою за закінченням встановленого строку зберігання .

24.06.2019 на запит суду від Оболонської районної в місті Києві державної адміністрацій надійшла відповідь, в якій повідомлено, що відповідно до реєстру станом на 18.06.2019 вказана фізична особа в Оболонському районі міста Києва не зареєстрована.

25.06.2019 Господарським судом міста Києва надіслано запит до Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області щодо надання інформації про місце проживання (перебування) ОСОБА_1

05.07.2019 до суду надійшов вказаний вище запит суду з відміткою Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області про те, що місце проживання ОСОБА_1 зареєстрованим не значиться.

11.07.2019 відповідачем-1 до суду подано клопотання про надання матеріалів справи для ознайомлення.

Відповідач-1 вимог ухвали про відкриття провадження у справі від 04.06.2019 не виконав, письмовий відзив на позовну заяву не подав.

Відповідач-2 вимог ухвали про відкриття провадження у справі від 04.06.2019 не виконав, письмовий відзив на позовну заяву не подав.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

24.06.2019 до суду надійшла відповідь Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації про відсутність відомостей стосовно реєстрації місця проживання ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

21.01.2019 Приватне підприємство КЛК Груп (відповідач-1, Клієнт) шляхом підписання заяви про приєднання до Умов та правил надання послуги КУБ (далі - Заява) виразило свою згоду з Умовами та правилами надання банківських послуг (далі - Умови), які разом із вказаною Заявою в цілому складають кредитний договір.

Відповідно до цієї заяви позичальник приєднався до розділу 3.2.8. Умов, які розміщені на офіційному веб-сайті ПАТ КБ Приватбанк http://privatbank.ua .

Згідно з п. 1.1 Заяви Банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати Клієнту строковий кредит для фінансування поточної діяльності Клієнта в обмін на зобов`язання Клієнта з повернення кредиту, сплати процентів та інших винагород в обумовлені цим договором термін.

Згідно з п. 1.2 Заяви визначено розмір кредиту - 200.000,00 грн.

Пунктом 3.2.8.1. Умов визначено, що банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати Клієнту строковий Кредит КУБ для фінансування поточної діяльності Клієнта, в обмін на зобов`язання Клієнта з повернення кредиту, сплати процентів в обумовлені цим договором терміни. Істотні умови кредиту (сума кредиту, проценти за користування кредитом, розмір щомісячного платежу, порядок їх сплати) вказуються в Заяві про приєднання до Умов та правил надання послуги КУБ (далі - Заява), а також в системі Приват 24.

Клієнт приєднується до Послуги шляхом підписання електронно-цифровим підписом Заяви в системі Приват24 або у сервісі Paperless або іншим шляхом, що прирівнюється до належного способу укладення сторонами кредитного договору. Кредит також може надаватись шляхом видачі кредитних коштів з наступним їх перерахуванням на рахунок підприємства-продавця за товари та послуги. Якість послуг має відповідати законодавству України, нормативним актам Національного Банку України (далі - НБУ), які регулюють кредитні відносини.

Відповідно до п. 3.2.8.2 Умов розмір кредиту, який може бути наданий в рамках послуг, складає від 50.000,00 грн до 1.000.000,00 грн.

21.01.2019 на підставі укладеного договору, позивачем було перераховано на поточний рахунок відповідача-1 кредитні кошти у розмірі 200.000,00 грн, що підтверджується випискою по рахунку.

Спір виник внаслідок того, що позичальник свої зобов`язання за кредитним договором не виконав, а тому відповідачі мають сплатити наявну заборгованість за тілом кредиту.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Пунктом 1 ст. 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Пунктом 1.3 Заяви визначено строк кредиту: 12 місяців з моменту видачі коштів.

Згідно з п. 1.5 Заяви порядок погашення заборгованості за кредитом: щомісяця рівними частинами, починаючи з місяця, наступного за місяцем видачі коштів Клієнту, до календарного числа місяця, в яке було надано кредит, включно із цим числом; погашення процентів щомісяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем видачі коштів Клієнту, до календарного числа місяця, в яке було надано кредит, включно із цим числом.

Сторони узгодили, що графік погашення кредиту надається у Додатку № 1 до цієї Заяви та доступний Клієнту у системі Приват24 для бізнесу .

Так, згідно додатку № 1 до Заяви кожного місяця по 21 число включно відповідач-1 був зобов`язаний здійснювати погашення заборгованості за тілом кредиту в сумі 16.666,67 грн. (200.000,00 грн / 12 місяців = 16.666,67 грн).

При цьому, остаточне повернення кредиту позичальник був зобов`язаний здійснити в строк по 21.01.2020 включно.

Подана позивачем виписка по рахунку та розрахунок заборгованості свідчать, що відповідачем-1 у період з 21.01.2019 по 25.04.2019 не було здійснено жодного платежу.

Пунктом 3.2.8.3.1 Умов сторони погодили, що повернення кредиту здійснюється щомісяця шляхом забезпечення Клієнтом позитивного сальдо на його поточному рахунку в сумах і в дати щомісячних внесків, зазначених у Заявці.

Пунктом 3.2.8.3.1.1 Умов для позичальників, що працюють в сегменті агро-бізнесу, може бути встановлений окремий порядок погашення, що передбачає погашення основного боргу на протязі 6 місяців користування кредитом на вибір Клієнта за погодженням Банку.

Пунктом 3.2.8.3.1.3 Умов клієнт доручає банку щомісячно у строки, зазначені в Заяві, здійснювати договірне списання з його рахунків, відкритих у Банку, на погашення заборгованості за послугою у кількості та розмірі, зазначеному в кредитному договорі.

Остаточним терміном погашення заборгованості за кредитом є дата повернення кредиту.

Згідно ст. 212, 651 ЦКУ при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов`язань передбачених цим договором, Банк на свій розсуд, починаючи з 91-ого дня порушення будь-якого із зобов`язань, має право змінити умови договору, встановивши інший термін повернення кредиту. При цьому Банк направляє Клієнту повідомлення із зазначенням дати терміну повернення кредиту (Банк здійснює інформування Клієнта на свій вибір або письмово, або через встановлені засоби електронного зв`язку Банку і Клієнта (система клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms повідомлення або інших)). При непогашенні заборгованості за цим договором у термін, зазначений в повідомленні, вся заборгованість за кредитним договором, починаючи з наступного дня від дати, зазначеної в повідомленні, вважається простроченою. У разі погашення заборгованості в період до закінчення 90 днів (включно) з моменту порушення будь-якого із зобов`язань, терміном повернення кредиту є дата останнього платежу.

Згідно з п. 3.2.8.5.3 договору Клієнт зобов`язався повернути кредит та здійснити інші платежі, передбачені договором, у термін і сумах, як встановлено в п.п. 3.2.8.3.1, 3.2.8.3.2, 3.2.8.5.14, 3.2.8.6.2, а також зазначені в Заяві, шляхом розміщення необхідних для планового погашення внеску коштів на своєму поточному рахунку.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно п. 3.2.8.6.2. Умов при настанні такої події як порушення Клієнтом будь-якого із зобов`язань, передбачених умовами видачі та погашення кредиту, в т.ч. у разі порушення цільового використання кредиту, Банк має право змінити умови видачі та надання кредиту - вимагати від Клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за користування, виконання інших зобов`язань за кредитом в повному обсязі шляхом надсилання повідомлення. При цьому згідно ст. 212, 611, 651 ЦКУ за зобов`язаннями, терміни виконання яких не настали, терміни вважаються такими, що настали в зазначену в повідомленні дату. В цю дату Клієнт зобов`язується повернути Банку суму кредиту в повному обсязі, відсотки за фактичній термін користування ним, повністю виконати інші зобов`язання по кредиту.

Позивачем 22.04.2019 було направлено відповідачам повідомлення від 15.04.2019 про необхідність сплати заборгованості за кредитним договором та у разі її не сплати вимагав повернути кредит в повному обсязі.

Матеріали справи свідчать, що обов`язок щодо погашення заборгованості за тілом кредиту відповідачем-1 своєчасно та в повному обсязі не був виконаний, у зв`язку з чим заборгованість за тілом кредиту становить 200.000,00 грн.

Згідно з п. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до п. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як визначено абзацом 1 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення 200.000,00 грн за тілом кредиту обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Нормами статті 546 Цивільного кодексу України визначено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

18.01.2019 між позивачем (кредитор) та ОСОБА_1 (відповідачем-2, поручитель) було укладено договір поруки № POR1547827394374 (далі - договір поруки), предметом якого є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання відповідачем-1 (боржником) зобов`язань за угодами-приєднання до розділу 3.2.8. Кредит КУБ Умов та правил надання банківських послуг (Угода-1).

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Згідно п. 1.2. договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за Угодою-1, в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

Частинами 1, 2 статті 554 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ст. 541 Цивільного кодексу України солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

У разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі (ч. ч. 1, 2 ст. 543 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 4.1.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 1 від 24.11.2014 Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів у розгляді справ за позовом кредитора до боржника та поручителя як солідарних боржників господарським судам слід враховувати, що відповідно до статті 543 Цивільного кодексу України кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від боржника та поручителя разом, так і від будь-кого з них окремо.

За умовами п. 1.5. договору поруки у випадку невиконання боржником зобов`язань за Угодою-1, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

В п. 4.1. договору поруки сторони домовились, що порука за договором поруки припиняється через 15 років після укладення цього договору. У випадку виконання боржником та/або поручителем всіх зобов`язань за Угодою-1 цей договір поруки припиняє свою дію.

Згідно з п. 2.1.2. договору поруки у випадку невиконання боржником якого-небудь зобов`язання, передбаченого п. 11.1 цього договору, кредитор має право направити поручителю вимогу із зазначенням невиконаного(их) зобов`язання(нь). Ненаправлення кредитором вказаної вимоги не є перешкодою та не позбавляє права кредитора звернутися до суду з вимогою виконати взяті на себе поручителем зобов`язання або вимагати від поручителя виконання взятих на себе зобов`язань іншими способами. Поручитель відповідає перед кредитором як солідарний боржник у випадку невиконання боржником зобов`язань за Угодою-1 незалежно від факту направлення чи ненаправлення кредитором поручителю передбаченої даним пунктом вимоги.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що відповідачі мають відповідати перед позивачем як солідарні боржники.

Отже, вимоги позивача про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості по тілу кредиту в сумі 200.000,00 грн обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачами не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача.

Керуючись ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з Приватного підприємства КЛК Груп (02160, м. Київ, просп. Возз`єднання, 15, офіс 803, код ЄДРПОУ 33777062) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) 200.000 (двісті тисяч) грн 00 коп. боргу за тілом кредиту, 3.000 (три тисячі) грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Стягнути солідарно з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ; паспорт серії НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) 200.000 (двісті тисяч) грн 00 коп. боргу за тілом кредиту, 3.000 (три тисячі) грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя В.В.Сівакова