Рішення

від 16.07.2019 по справі 918/381/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" липня 2019 р. м. Рівне Справа № 918/381/19

Господарський суд Рівненської області у складі головуючої судді Бережнюк В.В., за участю секретаря судового засідання Сідлецька Ю.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи

за позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Рівненській області

до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Екотехбуд"

про зобов`язання вчинити дії

за участю представників сторін:

від позивача - Друзюк Б.В.

від відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

У травні 2019 року Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Рівненській області звернулось до Господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екотехнобуд", в якому посилаючись на ст.ст. 110-112 ЦК України, просить зобов`язати відповідача визнати кредиторські вимоги Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Рівненській області в сумі 490 155,91 грн. Позивач посилається на те, що відповідач перебуває в стані припинення. Позивачем сформовано особову справу потерпілого ОСОБА_1 , який отримує страхові виплати. У зв`язку з ліквідацією відповідача, останній мав капіталізувати платежі для задоволення вимог, що виникли із його зобов`язань перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю. Натомість відповідач заяву позивача про визнання його кредитором не розглянув (остання повернулася без вручення), до проміжного ліквідаційного балансу суму капіталізації в розмірі 490 155,91 грн. не включив, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з відповідною позовною заявою. У матеріально-правове обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на ст.ст. 110-112, 1205 ЦК України, Порядок капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов`язань підприємства перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров`ю, затверджений постановою КМ України № 765 від 06.05.2000 року.

Ухвалою від 04.06.2019 р. відкрито провадження у справі та призначено до слухання у судовому засіданні на 26.06.2019 р. об 11:00 год. У подальшому розгляд справи відкладено на 16.07.2019 р.

Представник позивача в судовому засіданні 16.07.2019 р. позов підтримав повністю.

Відповідач відзиву у строки і порядку, визначені ст. 251 ГПК України та ухвалою суду від 04.06.2019 року не надав.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення поштового відправлення, які наявні в матеріалах справи.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч.1 ст.202 ГПК України). Тому суд вважає за можливе здійснювати розгляд справи без участі представника відповідача за наявними у справі доказами. Заяв і клопотань від позивача та відповідача не надходило.

Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками процесу, заслухавши пояснення представника позивача, давши правову оцінку доказам, які мають значення для вирішення справи, господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Рівне, правонаступником якого є Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Рівненській області, сформовано особову справу потерпілого на виробництві ОСОБА_1 (потерпілий), який отримує страхові виплати у позивача у зв`язку з зареєстрованим страховим випадком - трудовим каліцтвом, що стався 11.04.2005 року, та перебуває на обліку з 01.10.207 року.

Зокрема, згідно з висновком медико-соціальної експертної комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги, довідки серії 2-18 АБ № 021222 від 15.09.2006 року потерпілому встановлена стійка втрата професійної працездатності - 30 % та 3 група інвалідності, безстроково.

Постановою позивача № 1709/1187/1187/177 від 19.03.2019 року Про призначення петерпілому перерахованої щомісячної страхової виплати призначено потерпілому перераховану щомісячну страхову виплату в розмірі 1 756,59 грн., виплати проводити з 01.03.2019 року безстроково. Страхова виплата виплачується щомісячно з наступного місяця після місяця, у якому вона призначена та нарахована, але не пізніше 30 календарних днів з дня прийняття постанови.

У свою чергу, за інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідач з 19.07.2013 року перебуває в стані припинення.

Позивачем проведено нарахування капіталізації платежів, необхідних для проведення виплат потерпілому на виробництві ОСОБА_1 (де враховано страхові виплати, які потерпілий отримує на цей час, а також на санаторно-курортне лікування протягом середньо очікуваної тривалості життя потерпілого), розмір яких склав 490 155,91 грн.

29.03.2019 року позивач направив на адресу відповідача заяву про визнання його кредитором по капіталізованих платежах на суму, однак остання не була розглянута ліквідатором відповідача.

З урахуванням викладеного судом установлено, що між сторонами виникли правовідносини, пов`язані із капіталізацією платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов`язань відповідача, який ліквідується, перед його працівником внаслідок заподіяння шкоди його здоров`ю, визнання відповідачем кредиторських вимог позивача за такими платежами, регулювання яких здійснюється на підставі постанови КМ України № 765 від 06.05.2000 року, ЦК України.

За ч. 2 ст. 1205 ЦК України у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним ст. 1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом.

Пунктами 1, 3, 5 постанови КМ України № 765 від 06.05.2000 року передбачено, що відповідно до цього Порядку здійснюється капіталізація платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов`язань суб`єкта підприємницької діяльності - банкрута відшкодувати шкоду, заподіяну життю і здоров`ю громадян, у тому числі застрахованих у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань (далі - Фонд). Капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів. Під час розрахунку сум цих платежів повинні враховуватися заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати по догляду за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів та види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, необхідність сплати одноразової допомоги у зв`язку з травмою або професійним захворюванням, які можуть призвести до смерті потерпілого, а також інших виплат, передбачених законодавством. Капіталізація платежів розраховується на період, що визначається як різниця між середньою тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та їх віком на момент здійснення капіталізації. Суми платежів, капіталізованих відповідно до зазначених вимог у процесі ліквідації суб`єкта підприємницької діяльності - банкрута, перераховуються ліквідатором (арбітражним керуючим) робочому органу виконавчої дирекції Фонду, у якому суб`єкт підприємницької діяльності перебуває на обліку.

Згідно з ч. 1 ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.

Порядок ліквідації юридичної особи врегульовано, зокрема ст.ст. 105, 111, 112 ЦК України.

Так, ч.ч. 1, 3-6 ст. 105 ЦК України передбачено, що учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов`язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію. Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи. До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється. Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи. Кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

Відповідно до ч.ч. 7-11 ст. 111 ЦК України для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості із сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує своєчасне надання органам доходів і зборів та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку. До моменту затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період. Ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред`явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи. Виплата грошових сум кредиторам юридичної особи, що ліквідується, у тому числі за податками, зборами, єдиним внеском на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та іншими коштами, що належить сплатити до державного або місцевого бюджету, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, провадиться у порядку черговості, встановленому ст. 112 цього Кодексу. У разі недостатності в юридичної особи, що ліквідується, коштів для задоволення вимог кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор) організовує реалізацію майна юридичної особи. До затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період. Після завершення розрахунків з кредиторами ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає ліквідаційний баланс, забезпечує його затвердження учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, та забезпечує подання органам доходів і зборів.

У разі ліквідації платоспроможної юридичної особи у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом. У разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи. Вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред`явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно. Вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, вважаються погашеними (ч.ч. 1, 3-5 ст. 112 ЦК України).

Предметом спору у цій справі є сума капіталізованих платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов`язань відповідача перед його працівником внаслідок заподіяння шкоди його здоров`ю, а враховуючи ліквідацію відповідача, такі платежі підлягають виплаті потерпілому у встановленому чинним законодавством порядку, тобто шляхом перерахування ліквідатором робочому органу виконавчої дирекції Фонду, у якому відповідач перебуває на обліку.

Основними принципами страхування від нещасного випадку, зокрема є: своєчасне та повне відшкодування шкоди страховиком; обов`язковість страхування від нещасного випадку осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством про працю.

Зважаючи, що позивач звернувся до ліквідатора відповідача із заявою про визнання його кредитором на суму капіталізованих платежів, однак остання не була розглянута у порядку, визначеному ЦК України, отже вимоги позивача суд визнає такими, що підлягають задоволенню.

За результатами з`ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст.ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).

У позовній заяві позивачем зазначено попередній розрахунок судових витрат, що складаються із судового збору в розмірі 1 921,00 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Отже, судовий збір в розмірі 1 921,00 грн покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Екотехбуд" (юридична адреса: 34200, Рівненська область, смт.Рокитне, вул.Шевченка, буд.9, код ЄДРПОУ 32124820) визнати кредиторські вимоги Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Рівненській області (33028, м. Рівне, вул. Кавказька, 2, код ЄДРПОУ 41313357) по капіталізованих платежах в сумі 490 155,91 грн та включити їх до проміжного ліквідаційного балансу.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Екотехбуд" (юридична адреса: 34200, Рівненська область, смт.Рокитне, вул.Шевченка, буд.9, код ЄДРПОУ 32124820) на користь Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Рівненській області (33028, м. Рівне, вул. Кавказька, 2, код ЄДРПОУ 41313357) 1 921,00 грн судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Повний текст рішення складено та підписано "22" липня 2019 року.

Суддя Бережнюк В.В.