Ухвала

від 22.07.2019 по справі 925/1160/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

22 липня 2019 року

м. Київ

Справа № 925/1160/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Багай Н. О. - головуючого, Волковицької Н. О., Зуєва В. А.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.06.2019 у справі

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Русь"

до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області

про визнання права оренди та додаткової угоди укладеною

ВСТАНОВИВ:

12.07.2019 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.06.2019 (повний текст складено 14.06.2019) у справі № 925/1160/18, подана 03.07.2019 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду через засоби поштового зв`язку.

Перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.

Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Згідно з частиною 1 статті 4 цього Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Як убачається із судових рішень у справі № 925/1160/18, позовну заяву Товариство з додатковою відповідальністю "Русь" подало у липні 2018 року, її предметом є дві вимоги немайнового характеру.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, що діяла на час подання позовної заяви) за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір становив 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2018 установлено у розмірі 1 762,00 грн.

Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на час звернення з касаційною скаргою) за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

За змістом частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що у контексті визначення розміру судового збору за подання касаційної скарги ставка, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, має визначатися за розміром ставок, установлених статтею 4 Закону України "Про судовий збір" на час пред`явлення відповідного позову. Об`єктом, з якого розраховується розмір ставки судового збору за подання касаційної скарги, є саме позовна заява (зустрічна позовна заява), а базою для такого розрахунку - ставка судового збору, що підлягала сплаті при поданні відповідної позовної заяви (у разі об`єднання в одній заяві вимог майнового та/або немайнового характеру, декількох вимог немайнового характеру - загальна сума усіх вимог у відсотковому співвідношенні до ціни позову та/або у фіксованому розмірі).

Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області у касаційній скарзі просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.06.2019 у справі № 925/1160/18 та залишити в силі рішення Господарського суду Черкаської області від 12.03.2019.

Таким чином, звертаючись із касаційною скаргою, заявник мав сплатити судовий збір у сумі 7 048,00 грн, а саме 1 762,00 грн х 2 х 200 %, де 1 762,00 грн - ставка судового збору, 2 - кількість вимог немайнового характеру, 200 % - ставка судового збору за подання касаційної скарги.

Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області не додало до касаційної скарги платіжного доручення, яке підтверджує сплату судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду у встановленому законом порядку та розмірі.

Натомість скаржник подав клопотання про відстрочення сплати судового збору, в якому зазначив, що майновий стан Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області не дозволяє йому вчасно сплатити судовий збір.

Оскільки за змістом статті 8 Закону України "Про судовий збір" не передбачено відстрочення сплати судового збору юридичним особам, клопотання Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про відстрочення сплати судового збору не підлягає задоволенню в силу закону.

З огляду на положення частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, вона залишається без руху.

Отже, суд касаційної інстанції зазначає, що для усунення недоліків касаційної скарги Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області має надати суду оригінал документа, що підтверджує сплату судового збору за подання касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.06.2019 у справі № 925/1160/18 в установленому законом порядку та розмірі, а саме у сумі 7 048,00 грн, за наведеними нижче реквізитами.

Отримувач коштів: УК у Печерському районі

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

Рахунок отримувача: 31219207026007

Код банку отримувача (МФО): 899998

Код класифікації доходів бюджету: 22030102

Символ звітності банку: 207.

За змістом частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, вона залишається без руху.

Судом установлено, що повний текст постанови Північного апеляційного господарського суду від 13.06.2019 складено 14.06.2019, тому останнім днем оскарження зазначеної постанови, відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України, є 04.06.2019.

Проте Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області подало касаційну скаргу 03.07.2019, тобто поза межами 20-денного строку, встановленого частиною 1 статті 288 Господарського процесуального кодексу України для подання касаційної скарги.

Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області з касаційною скаргою подало заяву, в якій просить поновити пропущений строк на касаційне оскарження і зазначає, що копію оскаржуваної постанови апеляційної інстанції отримало 21.06.2019. На підтвердження викладеного, скаржником подано копію постанови Північного апеляційного господарського суду від 13.06.2019 у справі № 925/1160/18 з відміткою про отримання, а саме вхідним штампом Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 21.06.2019 № 9-2123/0/65-19.

Відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині 4 статті 293 цього Кодексу.

Нормами Господарського процесуального кодексу України не передбачається автоматичного та безумовного поновлення строку на касаційне оскарження, у зв`язку з лише самим посиланням на дату отримання копії судового рішення. Дійсно, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення, проте для цього необхідно заявити відповідне клопотання, обґрунтувати поважність причин пропуску такого строку та надати суду відповідні докази.

Такими доказами можуть бути, зокрема, поштовий конверт зі штрихкодовим ідентифікатором у якому копія оскаржуваної постанови надійшла скаржникові або довідка відділення поштового зв`язку про дату отримання скаржником копії оскаржуваної постанови.

Розглянувши заяву Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, суд дійшов висновку, що підстави викладені у цій заяві є неповажними. Оскільки вхідний штамп Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області на копії оскаржуваної постанови, на який посилається скаржник, як на доказ отримання постанови апеляційної інстанції, не є належним доказом отримання зазначеної постанови саме 21.06.2019.

Частиною 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України визначено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

З огляду на викладене, касаційна скарга Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.06.2019 у справі № 925/1160/18 підлягає залишенню без руху на підставі частин 2, 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, із наданням скаржнику строку для усунення зазначених недоліків, шляхом наведення підстав та надання відповідних доказів на підтвердження таких підстав для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, а також надання суду оригіналу документа, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 7 048,00 грн.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, Головному управлінню Держгеокадастру у Черкаській області буде відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі № 925/1160/18 на підставі пункту 4 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 234, 288, 290, частинами 2 і 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.06.2019 у справі № 925/1160/18 залишити без руху до 16.08.2019, але строк виконання цієї ухвали не може перевищувати десяти днів із дня вручення її скаржникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Багай

Судді Н. О. Волковицька

В. А. Зуєв