Рішення

від 23.07.2019 по справі 200/8985/18

БАБУШКІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 200/8985/18

Провадження № 2/200/2869/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

23 липня 2019 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

в складі: головуючого-судді: Женеску Е.В.

за участю секретаря: Стрипи М.П.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Банк Михайлівський Волков Олександр Юрійович про відшкодування витрат за несвоєчасно виплачений банківський вклад, -

ВСТАНОВИВ:

21 травня 2018 року позивач ОСОБА_1 звернулась до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська з зазначеним позовом.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує наступним.

15 травня 2015 року між ПАТ Банк Михайлівський і ОСОБА_1 було укладено договір банківського рахунку № НОМЕР_1 Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу (депозиту) , відповідно до якого на ім`я позивача було відкрито поточний рахунок № НОМЕР_2 в гривні. Станом на 01.02.2016 року банк випускав банківські продукти Залучення коштів фізичних осіб в рамках програми Суперкапітал та Залучення коштів фізичних осіб в рамках програми Капітал . Відповідно до цих програм 18 квітня 2016 року між ОСОБА_1 та ТОВ Кредитно-інвестиційний центр укладено договір № 980-027-000223615 на суму 150000 грн. Готівкові кошти у вказаній сумі були внесені через касу банку на поточний рахунок позивача № НОМЕР_2 . Договір закінчився 18.05.2016 року. Суму в розмірі 150000 грн., на яку було укладено договір № 980-027-000223615, позивач з каси банку в цей день не отримала. Того ж дня позивач уклала з ТОВ Інвестиційно-розрахунковий центр договір № 980-027-000241347 на суму 57000 грн. і внесла готівку на цю суму в касу банку, яка була зарахована на той же поточний рахунок № НОМЕР_2 . 19 травня 2016 року позивачем написана заява про розірвання з ТОВ Кредитно-інвестиційний центр договору від 18.04.2016 року та з ТОВ Інвестиційно-розрахунковий центр договору від 18.05.2016 року з проханням перерахувати кошти, які були на рахунках цих товариств, на поточний рахунок № НОМЕР_2 . Кошти, а також проценти за користування грошима в сумі 98,35 грн. були повернуті на вказаний рахунок. 20 травня 2016 року позивач перерахувала 10000 грн. зі свого поточного рахунку № НОМЕР_2 на поточний рахунок № НОМЕР_3 ОСОБА_2 , відкритий в банку згідно договору банківського рахунку Поточний рахунок Ощадний від 20.05.2016 № НОМЕР_4 . Ніяких обмежень або блокувань щодо здійснення вищезазначених операцій в банку не було. Вказані транзакції відбувались до запровадження в банку тимчасової адміністрації, а саме до 23.05.2016 року. 23 травня 2016 року позивач написала заяву на ім`я в.о. голови правління банку ОСОБА_3 з проханням видати готівкові кошти в сумі 197098,35 грн. з поточного рахунку № НОМЕР_2 . Працівники банку пообіцяли видати гроші протягом 3-х банківських днів. Проте 24.05.2015 року відділення банку було закрито. На підставі рішення правління НБУ від 23.05.2016 року № 14/БТ Про віднесення ПАТ Банк Михайлівський до категорії неплатоспроможних виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення від 23.05.2016 року № 812 Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ Банк Михайлівський та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку . Виплати гарантованого відшкодування вкладникам банку почались 15.07.2016 року, але прізвище позивача не було включене до реєстру вкладників, які мають право на отримання гарантованих сум за рахунок Фонду. 19 липня 2016 року позивач надіслала письмовий запит на ім`я директора-розпорядника Фонду та ліквідатора банку для отримання пояснень з цього приводу, та отримала відповідь, що виплата коштів тимчасово призупинена з причини перевірки законності проведених банком операцій. В подальшому ліквідатор банку повідомив позивача, що перекази коштів, здійснені ТОВ Інвестиційно-розрахунковий центр 19.05.2016 року в сумі 57000 грн. з призначенням платежу Повернення коштів згідно з договором № 980-027-000241347 від 18.05.2016 , ТОВ Кредитно-інвестиційний центр 19.05.2016 року в сумі 150000 грн. з призначенням платежу Повернення коштів згідно з договором № 980-027-000223615 від 18.04.2016 ; ТОВ Кредитно-інвестиційний центр 19.05.2016 року в сумі 98,35 грн. з призначенням платежу Оплата процентів по договору № 980-027-000223615 від 18.04.2016 на рахунок № НОМЕР_2 , що належить позивачу, є нікчемними. Численні звернення позивача до правоохоронних органів м.Києва, ліквідатора банку з намаганням довести неправомірність винесеного рішення результатів не дало. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.08.2017 року визнано протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Банк Михайлівський Волкова О.Ю. щодо направлення ОСОБА_1 Повідомлення про нікчемність правочину , щодо не включення позивача до переліку вкладників ПАТ Банк Михайлівський , які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та зобов`язано ОСОБА_5 внести зміни до вказаного переліку вкладників. Рішення суду набрало законної сили 05.12.2017 року. Однак рішення суду було виконано тільки 23.02.2018 року, шляхом перерахування на картковий рахунок позивача в ПАТ КБ Приватбанк простроченої заборгованості в сумі 197098,35 грн. Позивач вважає, що оскільки Фонд протиправно, з дня початку виплат гарантованого відшкодування вкладникам банку, а саме з 15.07.2016 по 23.02.2018 року користувався коштами позивача, у позивача виникло право на відшкодування відповідно до статті 625 ЦК України інфляційних витрат та 3% річних. Крім того, позивач має право на відшкодування упущеної вигоди, оскільки з 2017 року позивач є клієнтом ПАТ КБ Приватбанк , та укладає депозитні договори Стандарт , Стандарт строковий , тому якби відповідачем не було порушено зобов`язання щодо виплати гарантованого відшкодування вкладнику банку, позивач розмістила б свої гроші на 12 місяців у ПАТ КБ Приватбанк за договором Стандарт та отримала доход з 16.07.2016 по 13.07.2017 року у розмірі 16% річних; з 14.07.2017 по 23.02.2018 року у розмірі 14% річних від суми вкладу. Крім того, протиправними діями відповідача та його службових осіб позивачу заподіяно моральну шкоду, яка виразилась в незаконному позбавленні позивача на отриманого гарантованого законами України відшкодування за вкладами, порушення конституційних прав позивача. Численні звернення до органів прокуратури, Національної поліції, Адміністрації Президента України, Національного банку України призвели до стресових ситуацій та душевних страждань, з`явились проблеми з тиском, погіршився сон, появився депресивний настрій, виникло почуття приниження.

Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь суму заборгованості за прострочення виконання грошового зобов`язання з урахуванням загального індексу інфляції за період з 15.07.2016 по 23.02.2018 року в розмірі 48683,29 грн.; три відсотки річних від простроченої суми в розмірі 9517,99 грн.; суму завданого збитку (відшкодування упущеної вигоди) в розмірі 54400,54 грн.; моральну шкоду в сумі 5000 грн.; витрати за послуги адвоката в сумі 6000 грн.

Ухвалою судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Женеску Е.В. від 25 травня 2018 року відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Банк Михайлівський Волков Олександр Юрійович про відшкодування витрат за несвоєчасно виплачений банківський вклад, та призначено до розгляду у підготовчому засіданні.

Ухвалою суду від 29 листопада 2018 року визначено здійснювати судовий розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 23 липня 2019 року постановлено розглядати справу заочно на підставі наявних доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Судом встановлено наступне.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2017 року у справі № 804/4839/17 адміністративний позов ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Банк Михайлівський Волкова Олександра Юрійовича, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Публічне акціонерне товариство Банк Михайлівський про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково.

Визнано протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Банк Михайлівський Волкова Олександра Юрійовича щодо направлення ОСОБА_1 Повідомлення про нікчемність правочину від 21.01.2017 року.

Визнано протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Банк Михайлівський Волкова Олександра Юрійовича щодо не включення ОСОБА_1 до переліку вкладників (переліку рахунків вкладників) ПАТ Банк Михайлівський , які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Зобов`язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Банк Михайлівський Волкова Олександра Юрійовича внести зміни та доповнення до Переліку рахунків вкладників, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ Банк Михайлівський за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, шляхом внесення відомостей щодо рахунку № НОМЕР_2 , відкритого на ім`я ОСОБА_1 , в розмірі 197098,35 грн.

Постанова суду набрала законної сили 05.12.2017 року.

Відповідно до ч.4,5 ст.82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Вказаним рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2017 року встановлено наступні обставини.

15 травня 2015 року ОСОБА_1 уклала з ПАТ Банк Михайлівський договір банківського рахунку № НОМЕР_1 Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу (депозиту) , відповідно до якого позивачу було відкрито поточний рахунок № НОМЕР_2 в гривні.

18 квітня 2016 року між позивачем та ТОВ Кредитно-інвестиційний центр укладено договір №980-027-000223615 на суму 150000 грн.

18 квітня 2016 року згідно квитанції №4168574 позивачем через касу банку було здійснено внесення готівки в розмірі 150000 грн. на власний поточний рахунок № НОМЕР_2 .

18 травня 2016 року між ОСОБА_1 та ТОВ Інвестиційно-розрахунковий центр укладено договір №980-027-000241347 тип договору Капітал (Новий) (з виплатою процентів в кінці строку), відповідно до якого ОСОБА_1 передала товариству у власність грошові кошти у розмірі 57000 грн., а товариство зобов`язалось повернути кошти та виплатити проценти на рахунок позивача в ПАТ Банк Михайлівський .

18 травня 2016 року згідно квитанції №3913666 позивачем через касу банку було здійснено внесення готівки в розмірі 57000 грн. на власний поточний рахунок № НОМЕР_2 .

20 травня 2016 року позивачу повернуто банком готівку з поточного рахунку № НОМЕР_2 в розмірі 10000 грн.

19 травня 2016 року позивачем складено заяву про розірвання з договору від 18.04.2016 року №980-027-000223615 та договору від 18.05.2016 року №980-027-000241347 з проханням перерахувати кошти, які були на рахунках цих товариств, на поточний рахунок № НОМЕР_2 , відкритий в банку.

Згідно виписки по особовому рахунку № НОМЕР_2 , банком відображені наступні операції:

- 04.05.2016 року ТОВ Кредитно-інвестиційний центр перерахував отримувачу ОСОБА_1 проценти по договору №980-027-000223615 від 18.04.2016 року в розмірі 1475,23 грн.;

- 13.05.2016 року платник ОСОБА_1 ініціювала отримання через Дніпропетровське відділення №1 банкнот грошових коштів у розмірі 1401,73 грн із видачею готівки з поточного рахунку (видача з рахунків за вкладами фізичних осіб);

- 18.05.2016 року ТОВ Кредитно-інвестиційний центр перерахував отримувачу ОСОБА_1 проценти по договору №980-027-000223615 від 18.04.2016 року в розмірі 1376,88 грн.;

- 18.05.2016 року платник ОСОБА_1 ініціювала отримання через Дніпропетровське відділення №1 банкнот грошових коштів у розмірі 1303,38 грн із видачею готівки з поточного рахунку (видача з рахунків за вкладами фізичних осіб);

- 18.05.2016 року документом №3913666 ПАТ Банк Михайлівський зарахував на рахунок ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 57000 грн. із призначенням платежу внесення готівки на поточний рахунок (надходження на рахунки за вкладами фізичних осіб);

- 18.05.2016 року платник ОСОБА_1 сплатила отримувачу ТОВ Інвестиційно-розрахунковий центр грошові кошти в розмірі 57000 грн. із призначенням платежу перерахування залучених коштів згідно договору №980-027-000241347 від 18.05.2016 року;

- 19.05.2017 року документом №1832, банк отримувача та банк платника - ПАТ Банк Михайлівський , платник ТОВ Кредитно-інвестиційний центр перерахував отримувачу ОСОБА_1 проценти по договору №980-027-000223615 від 18.04.2016 року в розмірі 98,35 грн.;

- 19.05.2017 року документом №10909, банк отримувача та банк платника - ПАТ Банк Михайлівський , платник ТОВ Інвестиційно-розрахунковий центр перерахував отримувачу ОСОБА_1 57000 грн. із призначенням платежу повернення коштів згідно з договором №980-027-000241347 від 18.05.2016 року;

- 19.05.2017 року документом №1833, банк отримувача та банк платника - ПАТ Банк Михайлівський , платник ТОВ Кредитно-інвестиційний центр перерахував отримувачу ОСОБА_1 150000 грн. із призначенням платежу повернення коштів згідно з договором №980-027-000223615 від 18.04.2016 року

- 20.05.2016 року платник ОСОБА_1 ініціювала отримання через Дніпропетровське відділення №1 банкнот грошових коштів у розмірі 10000 грн із видачею готівки з поточного рахунку (видача з рахунків за вкладами фізичних осіб).

Станом на 20.05.2016 року вхідний залишок по рахунку № НОМЕР_2 склав 197098,35 грн.

23 травня 2016 року позивач склала заяву на ім`я в.о. Голови правління Банку ОСОБА_6 з проханням видати готівкові кошти в сумі 197098,35 грн. з поточного рахунку № НОМЕР_2 .

На підставі постанови Правління Національного банку України Про віднесення ПАТ Банк Михайлівський до категорії неплатоспроможних від 23.05.2016 року №14/БТ, виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ Банк Михайлівський від 23.05.2016 року №81261, згідно з яким, запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ Банк Михайлівський провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Ірклієнка Ю.П. строком на 1 місяць з 23.05.2016 року по 22.06.2016 року.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду строк тимчасової адміністрації продовжено до 22.07.2016 року та продовжено повноваження Уповноваженої Фонду на здійснення тимчасової адміністрації до 22.07.2016 року включно.

В подальшому, на підставі постанови Правління Національного банку України Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ Банк Михайлівський від 12.07.2016 року №124-рш, виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення Про початок процедури ліквідації ПАТ Банк Михайлівський та делегування повноважень ліквідатора банку від 12.07.2016 року №1213, згідно з яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ Банк Михайлівський та призначено Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Ірклієнка Ю.П. з 13.07.2016 року по 12.07.2018 року включно.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 01.09.2016 року №1702 повноваження ліквідатора ПАТ Банк Михайлівський делеговано провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Волкову О.Ю. з 05.09.2016 року включно.

Починаючи з 18.07.2016 року розпочалися виплати гарантованої суми відшкодування вкладникам ПАТ Банк Михайлівський за рахунок Фонду через банки-агенти.

8 серпня 2016 року за вих.№37-036-34010/16 Фонд гарантування вкладів, за результатами розгляду звернення позивача від 22.07.2016 року №К-18200/16 повідомив, що тимчасово призупинена виплата коштів за рахунками фізичних осіб, які уклали договори з ПАТ Банк Михайлівський та по яких в період з 19 по 23 травня 2016 року відбулись одна чи декілька наступних подій: зарахування коштів через касу банку на вкладний (депозитний) рахунок фізичної особи; зарахування коштів через касу банку на поточний рахунок фізичної особи; переказ коштів, в межах балансу банку, на поточний рахунок фізичної особи (в тому числі з поточних рахунків суб`єктів господарювання); фізична особа є одночасно позичальником та вкладником (кредитором) банку. По мірі проходження перевірки та підтвердження законності проведення операцій, тимчасове обмеження по таких рахунках буде скасовуватись.

Представник ПАТ Банк Михайлівський листом від 12.09.2016 року №3Г1(К)/14611 повідомила, що переказ грошей (транзакція), здійснений на рахунок позивача є нікчемним, додавши до листа повідомлення представника банку про нікчемність правочину:

- ТОВ Інвестиційно-розрахунковий центр 19.05.2016 року в сумі 57000 грн. з призначенням платежу Повернення коштів згідно з договором №980-027-000241347 від 18.05.2016 на рахунок № НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 ;

- ТОВ Кредитно-інвестиційний центр 19.05.2016 року в сумі 98,35 грн. з призначенням платежу Оплата процентів по договору №980-027-000223615 від 18.04.2016 на рахунок № НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 ;

- ТОВ Кредитно-інвестиційний центр 19.05.2016 року в сумі 150000 грн. з призначенням платежу Повернення коштів згідно з договором №980-027-000223615 від 18.04.2016 на рахунок № НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1

Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Банк Михайлівський Волков О.Ю. направлено на ім`я ОСОБА_1 Повідомлення про нікчемність правочину від 24.01.2017 року на підставі статей 215, 216 Цивільного кодексу України та статті 37, пунктів 1, 2, 7, 9 частини3 статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб згідно якого є нікчемним переказ коштів (транзакцій), здійснені:

- ТОВ Інвестиційно-розрахунковий центр 19.05.2016 року в сумі 57000 грн. з призначенням платежу Повернення коштів згідно з договором №980-027-000241347 від 18.05.2016 на рахунок № НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 ;

- ТОВ Кредитно-інвестиційний центр 19.05.2016 року в сумі 98,35 грн. з призначенням платежу Оплата процентів по договору №980-027-000223615 від 18.04.2016 на рахунок № НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 ;

- ТОВ Кредитно-інвестиційний центр 19.05.2016 року в сумі 150000 грн. з призначенням платежу Повернення коштів згідно з договором №980-027-000223615 від 18.04.2016 на рахунок № НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 .

В матеріалах справи міститься інформація ПАТ КБ Приватбанк від 23.03.2018 року про рух коштів по картці/рахунку НОМЕР_5 на ім`я ОСОБА_1 , з якої вбачається, що 23.02.2018 року відбулось зарахування переказу на карту у сумі 197098,35 грн.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 неодноразово зверталася за захистом своїх прав вкладника до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Банк Михайлівський (листи від 20.06.2016 року, 19.07.2016 року, 20.07.2016, 31.01.2017 року, 13.03.2017 року), до Національної поліції, що підтверджується відповідями службових осіб Слідчого управління ГУНП в м.Києві від 29.11.2016 року, 30.04.2017 року; до прокуратури м.Києва, що підтверджується відповіддю слідчого в особливо важливих справах В.Тимошенка від 10.03.2017 року; до Уповноваженої особи Верховної ради України з прав людини (лист від 11.03.2017 року); до Адміністрації Президента України, що підтверджується відповіддю від 16.05.2017 року, від 11.07.2017 року.

Згідно ст.1058 ЦК України, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов`язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. До відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка, якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.

Згідно ч.2 ст.1060 ЦК України за договором банківського вкладу на вимогу банк зобов`язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника.

Відповідно до ч.1 ст.36 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

Відповідно до ч.2 ст.36 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб на період тимчасової адміністрації усі структурні підрозділи, органи та посадові особи банку підпорядковуються у своїй діяльності Фонду та уповноваженій особі Фонду в межах повноважень, встановлених цим Законом та делегованих Фондом, і діють у визначених Фондом/уповноваженою особою Фонду межах та порядку.

Відповідно до ч.3 ст.34 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб виконавча дирекція Фонду не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних призначає з числа працівників Фонду уповноважену особу Фонду (кілька уповноважених осіб Фонду), якій Фонд делегує всі або частину своїх повноважень тимчасового адміністратора. Усі або частина повноважень Фонду, визначені цим Законом, можуть бути делеговані одній або кільком уповноваженим особам Фонду. У разі делегування повноважень кільком уповноваженим особам Фонд зазначає обсяг повноважень кожної з них. Здійснення повноважень органів управління банку може бути делеговано тільки одній уповноваженій особі.

Відповідно до ч.3 ст.37 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб Уповноважена особа Фонду діє від імені банку в межах повноважень Фонду.

Відповідно до п.6, 1 розділу ІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 № 14, Уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує та надає до Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню. Протягом дії тимчасової адміністрації та/або ліквідації банку уповноважена особа Фонду може надавати зміни та/або доповнення до переліків.

Відповідно до ч.3 ст.16 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб працівники Фонду не несуть відповідальність за будь-які дії або бездіяльність, якщо вони діяли на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Позови, подані проти працівників Фонду, вважаються позовами, поданими проти Фонду.

Згідно ч.1 ст.1172 ЦК України Юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Згідно ч.1 ст.526 ЦК України Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу, враховуючи індекс інфляції та три відсотки річних, є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

З огляду на зазначене, суд погоджується з доводами позивача про наявність законних підстав для стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат в зв`язку з несвоєчасною виплатою позивачу гарантованого відшкодування в сумі 197098,35 грн. за період з 15.07.2016 року (дата початку виплат гарантованого відшкодування вкладникам банку) до 23.02.2018 року (дата фактичної виплати відшкодування за рішенням суду). Відповідач є боржником за зобов`язанням, яке виникло безпосередньо із норм Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб .

Позивачем надано розрахунок втрат від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів, виконаний відповідно до листа Верховного суду України від 03.04.1997 № 62-97 Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ .

З розрахунку вбачається, що індекс інфляції за липень-грудень 2016 року - 107,1%, 2017 рік - 113,7%, січень-лютий 2018 року - 102,4%.

Згідно наданого розрахунку;

107,1% х 113,7% х 102,4%= 1247%

197089,35 грн. х 1247 : 100 = 245781,64 грн.

245781,64 грн. - 197098,35 грн. = 48683,29 грн.

3 відсотки річних позивачем розраховано наступним чином:

Загальна кількість днів прострочки - 588 (з 15.07.2016 по 23.02.2018 року - 170 днів у 2016 році, 365 днів у 2017 році, 53 дні у 2018 році)

-за 2016 рік: 197098,35 грн. х3% : 100 х 170 = 2746,45 грн.;

-за 2017 рік: 197098,35 грн. х3% : 100 х 365 = 5912,95 грн.;

-за 2018 рік: 197098,35 грн. х3% : 100 х53 = 858,59 грн.

Разом: 9517,99 грн.

Судом перевірено вказаний розрахунок та визнано його вірним, в зв`язку з чим суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних та суми інфляційних втрат є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Стосовно позовних вимог про стягнення упущеної вигоди суд зазначає наступне.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач пов`язує упущену вигоду у розмірі 54400,54 грн із тим, що він міг би покласти кошти, належні йому від відповідача, на депозитний рахунок банку та одержати відсотки.

Відповідно до положень статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Частинами другою, четвертою статті 623 ЦК України встановлено, що розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Із аналізу вказаних норм законодавства вбачається, що пред`явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов`язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані у разі належного виконання боржником своїх обов`язків. При визначенні реальності неодержання доходів мають враховуватися заходи, вжиті кредитором для їх одержання. У вигляді упущеної вигоди відшкодовуються ті збитки, які могли б бути реально отриманні при належному виконанні зобов`язання. Наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання доходу ще не є підставою для його стягнення.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи наведене, оглянувши наявні у матеріалах справи докази, суд вважає, що позивачем не надано належних і допустимих доказів на підтвердження упущеної вигоди та її розміру, та твердження позивача про те, що він міг покласти кошти за договором на депозитний рахунок банку та отримати відсотки, є припущенням, а не реальними втратами, понесеними у зв`язку із неналежним виконанням умов спірного договору.

Крім того, як вбачається з інформації ПАТ КБ Приватбанк від 23.03.2018 року про рух коштів по картці/рахунку НОМЕР_5 на ім`я ОСОБА_1 , майже вся сума коштів, яка надійшла 23.02.2018 року на картку позивача, була в цей же день видана готівкою (190 000 грн.), що на думку суду, спростовує доводи позивача про намір розмістити вказані кошти на депозитному рахунку.

З огляду на зазначене суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині є необгрунтованими та задоволенню не підлягають.

Стосовно позовних вимог про стягнення моральної шкоди суд зазначає наступне.

Спори про відшкодування фізичній особі моральної шкоди розглядаються, зокрема: коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції України або випливає з її положень; у випадках, передбачених законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди; при порушенні зобов`язань, які підпадають під дію законів, що регулюють такі зобов`язання і передбачають відшкодування моральної шкоди.

Згідно з вимогами статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої порушенням її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується в грошовій або іншій матеріальній формі за рішенням суду незалежно від відшкодування майнової шкоди.

Загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені нормами статті 1167 ЦК України, відповідно до яких моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до п.п. 3, 4, 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. У позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Тобто при вирішенні спору про стягнення моральної шкоди суду слід встановити: наявність заподіяної позивачу шкоди, протиправність діяння відповідача, наявність причинного зв`язку між заподіяною шкодою і протиправним діянням відповідача. При цьому кожна із вказаних обставин повинна бути підтверджена належними та допустимими доказами.

Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди. Під моральною шкодою необхідно розуміти втрати немайнового характеру, внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства, моральна шкода може полягати у моральних переживаннях у зв`язку із знищенням чи пошкодженням майна, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Позивач вказує, що протиправними діями відповідача та його службових осіб позивачу заподіяно моральну шкоду, яка виразилась в душевних стражданнях, з`явились проблеми з тиском, погіршився сон, появився депресивний настрій, спричинено значні матеріальні витрати.

Проте, всупереч вимог ст..81 ЦПК України, позивачем не надано доказів погіршення стану здоров`я, понесених матеріальних витрат, в зв`язку з чим суд вважає, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами завдання їй моральної шкоди внаслідок дій відповідача, а отже, позовні вимоги про стягнення моральної шкоди задоволенню не підлягають.

Стосовно позовних вимог про стягнення витрат на послуги адвоката суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до вимог ч. 1, 3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Також діючим законодавством передбачено, що при визначенні розміру компенсації суду слід враховувати (а сторонам доводити) розумність витрат, тобто відповідність понесених стороною витрат складності, обсягу та характеру наданої адвокатом (іншим фахівцем) допомоги. На доведення обсягу наданої правової допомоги суду може бути надано як доказ докладний письмовий звіт адвоката у конкретній справі, адресований клієнту.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування по справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (наприклад, квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). При цьому недопустимими є документи, які не відповідають встановленим вимогам (наприклад, особисті розписки адвоката про одержання авансу).

На підтвердження своїх вимог позивачем надано договір про надання правової допомоги від 21.05.2018 року, укладений з адвокатом Нестеченко Дмитром Сергійовичем, в якому вартість послуг чітко не обумовлена, як і не відображений конкретний обсяг та характер наданої адвокатом допомоги.

Окрім зазначеного договору, позивачем не надано жодного доказу на підтвердження здійснених ним витрат на оплату послуг адвоката, в зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 12, 81, 133, 141, 258, 259, 263-268 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Банк Михайлівський Волков Олександр Юрійович про відшкодування витрат за несвоєчасно виплачений банківський вклад - задовольнити частково.

Стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (м. Київ, вул. Січових стрільців, 17, код ЄДРПОУ 21708016) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_6 , паспорт серія НОМЕР_7 , виданий Бабушкінським РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області 10.04.98) суму заборгованості за прострочення виконання грошового зобов`язання з урахуванням загального індексу інфляції за період з 15.07.2016 по 23.02.2018 року в розмірі 48683,29 грн.

Стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (м. Київ, вул. Січових стрільців, 17, код ЄДРПОУ 21708016) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_6 , паспорт серія НОМЕР_7 , виданий Бабушкінським РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області 10.04.98) три відсотки річних від простроченої суми в розмірі 9517,99 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Пунктом 15.5 Перехідних положень ЦПК України передбачено, що апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя Е.В. Женеску