Ухвала

від 23.07.2019 по справі 240/9486/19

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

23 липня 2019 року м. Житомир справа №240/9486/19

категорія 111060000

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Попова О. Г., розглянувши матеріали позовної заяви Вересівської загальноосвітньої школи I-III ступенів Житомирського району Житомирської області до Головного управління ДФС у Житомирській області про скасування рішення,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулась Вересівська загальноосвітня школа I-III ступенів Житомирського району Житомирської області із позовом, в якому просить скасувати рішення Головного управління ДФС у Житомирській області №00069225114 від 20 травня 2019 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування єдиного внеску, прийняте щодо Вересівської загальноосвітньої школи I-III ступенів Житомирського району Житомирської області.

Перевіряючи матеріали позовної заяви на відповідність його вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам даної норми Кодексу з наступних підстав.

Відповідно до пунктів 4,5 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві, зокрема, зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Частиною четвертою статті 161 КАС України встановлено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно з частиною другою статті 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Приписами частин 4, 5 статті 94 КАС України встановлено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Суд звертає увагу, що долучені до матеріалів позовної заяви виготовлені копії письмових доказів є неналежними у зв`язку із їх низькою якістю, що значно ускладнює та/або унеможливлює встановлення і відтворення інформації із вказаних копій письмових доказів. Крім того, долучені до матеріалів позовної заяви копії письмових доказів не завірені належним чином, а саме: не містять відміток "копія", "з оригіналом згідно", дати здійснення завірення копії письмового доказу, підпису та ПІБ особи, яка завірила вказані копії.

Частиною першою статті 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень.

Як встановлено зі змісту позовної заяви, позивач просить скасувати рішення Головного управління ДФС у Житомирській області №00069225114 від 20 травня 2019 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування єдиного внеску, прийняте щодо Вересівської загальноосвітньої школи I-III ступенів Житомирського району Житомирської області.

При цьому, прохальна частина позовної заяви не містить вимог щодо визнання протиправним вказаного рішення.

Суд звертає увагу, що права, свободи або законні інтереси особи підлягають судовому захисту в адміністративному суді за наявності наступних обов`язкових умов: безпосереднього порушення прав, свобод або законних інтересів особи, вчинення такого порушення законодавчо визначеним суб`єктом, а саме суб`єктом владних повноважень, та у разі порушення прав, свобод або законних інтересів особи у спосіб встановлений законодавством, а саме рішенням, дією чи бездіяльністю такого суб`єкта.

Захист прав позивача, шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії може відбуватись, виключно, внаслідок визнання відповідних рішення, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними. За відсутності протиправних рішень дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, відсутня одна з необхідних, визначених частиною 1 статті 5 КАС України умов, для судового захисту порушених прав позивача.

Необхідність визнання протиправними дій/бездіяльності/рішення суб`єкта владних повноважень як передумови для зобов`язання судом суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії також узгоджується із правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 12 листопада 2018 року у справі №806/3099/17 (адміністративне провадження №К/9901/50917/18), які відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України, статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року №1402-VIII є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права та враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Враховуючи вищевикладене, позивачу необхідно уточнити позовні вимоги у вказаній частині.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання до суду:

- належним чином завірених копій усіх письмових доказів, долучених до позовної заяви;

- нової (уточненої) позовної заяви із уточненням позовних вимог у відповідності до викладених у позовній заяві обставин справи;

- примірників нової (уточненої) позовної заяви з додатками у відповідності до кількості відповідачів та третіх осіб у справі.

Суд також звертає увагу позивача, що допущення позивачем нових недоліків позовної заяви, не визначених ухвалою суду про залишення позовної заяви без руху та відсутніх на момент первинного звернення із позовом до суду, має бути застережено позивачем при складені та підписанні уточненої позовної заяви.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд,

встановив:

Позовну заяву Вересівської загальноосвітньої школи I-III ступенів Житомирського району Житомирської області - залишити без руху.

Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом семи днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.

У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та у відповідності до положень статей 293, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, оскарженню не підлягає.

Суддя О.Г. Попова