Рішення

від 18.07.2019 по справі 300/1052/19

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" липня 2019 р. справа № 300/1052/19

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Главача І.А.,

за участю секретаря судового засідання - Станішевської В.Р.,

представника позивача - Довган О.В. ,

представника відповідача - Попика О.І.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС в Івано-Франківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аліна і К ЛТД" про стягнення податкового боргу в сумі 252707,93 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області 16.05.2019 звернулося в суд з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аліна і К ЛТД" про стягнення податкового боргу в сумі 252707,93 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач протиправно, в порушення податкового обов`язку встановленого пунктом 16.1 статті 16, статтею 36 Податкового кодексу України не сплатив податкові зобов`язання зі сплати податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів, податку на прибуток приватних підприємств, рентної плати за спец використання води, орендної плати з юридичних осіб, штрафних санкцій та пені, внаслідок чого утворено податковий борг на загальну суму 252707,93 грн., який ним не сплачено.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.05.2019 відкрито провадження за вказаним позовом, а справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку, визначеному статтею 262 КАС України.

30.05.2019 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (а.с. 59-60), в якому відповідач зазначив, що рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 17.12.2018 у справі №909/815/16 та постановою Західного апеляційного Господарського суду від 04.04.2019 у справі №909/815/16 встановлено, що станом на 17.12.2018 та станом на 04.04.2019 у Товариства з обмеженою відповідальністю "Аліна і К ЛТД" відсутня заборгованість по сплаті орендних платежів за період існування договірних правовідносин, натомість проведено оплату орендних платежів у більшому розмірі, ніж встановлено договором. Таким чином, просив повністю відмовити в задоволенні позову.

04.06.2019 Головним управлінням ДФС в Івано-Франківській області подано відповідь на відзив (а.с. 76-79), у якій представник зазначила, що підставою звернення до суду з даним позовом стала несплата відповідачем самостійно визначених у податкових деклараціях грошових зобов`язань, які є узгодженими і підлягають сплаті. Тому просила позов задовольнити.

Ухвалою суду від 07.06.2019 постановлено здійснювати розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження із проведенням судового засідання та викликом сторін.

10.07.2019 представником Головного управління ДФС в Івано-Франківській області подано заяву про зменшення позовних вимог, яку ухвалою суду від 10.07.2019 залишено без розгляду.

18.07.2019 представником позивача подано аналогічне клопотання щодо уточнення суми позовних вимог, яке суд ухвалою від 18.07.2019 повернув без розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аліна і К ЛТД" податковий борг, однак у сумі 204620,87 грн.

Представник відповідача щодо задоволення позову заперечив з підстав, наведених у відзиві.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши докази, судом встановлено наступне.

15.12.1993 здійснено реєстрацію юридичної особи Товариство з обмеженою відповідальністю "Аліна і К ЛТД", що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 53-54).

Відповідач з 15.12.1993 перебуває на податковому обліку в Коломийській ОДПІ ГУ ДФС в Івано-Франківській області.

Відповідачем допущено утворення податкового боргу на загальну суму 204620,87 грн., що виник в результаті несплати наступних грошових зобов`язань:

- 249739,08 грн. - орендна плата з юридичних осіб: 33357,42 грн. - згідно з самостійно задекларованими зобов`язаннями податковій декларації №1700008701 від 17.02.2017 за звітні періоди вересня-грудня 2017 року (щомісячний платіж - 8339,36 грн. грудень - 8339,34 грн.) (а.с. 13); 10006,58 грн. - згідно з самостійно задекларованими зобов`язаннями податковій декларації №6426 від 15.02.2018 за звітний період 2018 року (щомісячний платіж - 833,88 грн. грудень - 833,90 грн.) (а.с.14); 90065,59 грн. - згідно з даними, задекларованими в уточнюючій декларації №8411 від 19.03.2018 (а.с.15); 16678,70 грн. - згідно з самостійно задекларованими зобов`язаннями в податковій декларації №6404 від 18.02.2019 за звітний період 2018 року (щомісячний платіж - 8339,35 грн., грудень - 8339,32 грн.) (а.с.16).

- 29338,79 грн - штрафні санкції, зокрема 29113,63 грн. - застосовані внаслідок несвоєчасної сплати податкових зобов`язань (на підставі Акта камеральної перевірки про порушення сплати (перерахування) податків (зборів) від 27.02.2018 №3402/09-19-52-01/20540744 (а.с. 18-19) та податкового повідомлення-рішення форми Ш від 12.03.2018 №0008135201 на суму 23524,45 грн (а.с. 21); Акта камеральної перевірки про порушення правил сплати (перерахування) податків (зборів) від 21.09.2018 №14173/09-19-52-01/20540744 (а.с. 25) та податкового повідомлення-рішення форми Ш від 05.10.2018 №0038395212 на суму 5589,18 грн. (а.с.27), а також 225,16 грн. - внаслідок несплати самостійно нарахованих штрафних санкцій згідно з уточненою податковою декларацією з плати за землю за 2018 рік №8411 від 19.03.2018 (а.с. 15).

Окрім цього, відповідачу на підставі пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України нарахована пеня в загальному розмірі 22204,93 грн., яка підтверджується витягом зі зворотного боку інтергованої картки платника (а.с. 46-50) а саме: 22204,94 грн. - пеня нарахована на підставі пункту 129.1 статті 129 ПК України за зобов`язаннями з орендної плати; 2509,39 грн. - пеня за зобов`язаннями з податку на додану вартість, нарахованана підставі пункту 129.1 етапі 129 ПК України; 383,00 грн. - пеня за зобов`язаннями з податку на прибуток приватних підприємств, нарахована на підставі пункту 129.1 статті 129 ПК України; 76,46 грн. - пеня за зобов`язаннями з рентної плати за спецвикористання води, нарахована на підставі пункту 129.1 етапі 129 ПК України.

Згідно статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Статтею 16 Податкового кодексу України визначені обов`язки платника податків, згідно положень якої платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (пункт 16.1.3), сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (пункт 16.1.4).

Положеннями статті 36 Податкового кодексу України визначено суть податкового обов`язку, згідно положень якої податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (пункт 36.1). Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором (пункт 36.2). Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом (пункт 36.3).

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Статтею 49 Податкового кодексу України визначено порядок та строки подання платниками податків податкових декларацій до контролюючих органів.

В пункті 49.1 статті 49 Податкового кодексу України зазначено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є (пункт 49.2 стаття 49 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 203.1 статті 203 розділу V "Податок на додану вартість" Податкового кодексу України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Пунктом 203.2 цієї статті встановлено, що зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

На підставі вищевказаних норм Податкового кодексу України, відповідачем подано до Коломийської ОДПІ ГУ ДФС в Івано-Франківській області податкові декларації з плати за землю.

Суд зазначає, що у відповідності до приписів пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Таким чином, податкові зобов`язання відповідача зі сплати орендної плати за землю, згідно вищезазначених декларацій у відповідності до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України є узгодженими з моменту подання таких декларацій та підлягають сплаті.

Таким чином, суд не приймає доводи представника відповідача щодо встановлення рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 17.12.2018 у справі №909/815/16 та постановою Західного апеляційного Господарського суду від 04.04.2019 у справі №909/815/16 відсутності заборгованості по сплаті орендних платежів.

Судом також встановлено, що у відповідності до результатів камеральної перевірки про порушення правил сплати податків, задокументованих в Акті №3402/09-19-52-01/20540744 від 27.02.2018, встановлено порушення платником термінів сплати грошового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб за звітні періоди 01.08.2016-27.02.2018 років (п.57.3 ст. 57, п.287.3 ст. 287 ПК України) та податковим повідомленням-рішенням форми Ш від 12.03.2018 №0008135201 платника зобов`язано сплатити протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання повідомлення-рішення, штрафні санкції на суму 23524,45 грн.

Згідно з Актом камеральної перевірки про порушення правил сплати (перерахування) податків (зборів) від 21.09.2018 №14173/09-19-52-12/20540744 за порушення платником терміну сплати грошового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб за звітні періоди 01.02.2018-21.09.2018 років (п.57.1 ст. 57, п.287.3 ст. 287 ПК України) сформовано податкове повідомлення-рішення форми Ш від 05.10.2018 №0038395212 та зобов`язано сплатити штрафні санкції на суму 5589,18 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення від 12.03.2018 за №0008135201 та від 05.10.2018 за №0038395212 отримані відповідачем, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с. 26, 28), однак доказів сплати визначених такими рішеннями грошових зобов`язань відповідачем суду не надано.

Оскажені у судовому порядку податкові повідомлення-рішення від 12.03.2018 за №0008135201 та від 05.10.2018 за №0038395212.

Стаття 8 Податкового кодексу України визначає види податків та зборів.

В Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори (пункт 8.1).

До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов`язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом (пункт 8.2).

До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов`язковими до сплати на території відповідних територіальних громад (пункт 8.3).

Стаття 10 Податкового кодексу України визначає перелік податків та зборів, які належать до місцевих. Так, до місцевих податків належать: податок на майно та єдиний податок (пункт 10.1).

Стаття 265 Податкового кодексу України визначає склад податку на майно.

Відповідно до пункту 265.1 статті 265 Податкового кодексу України податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до підпункту 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 цього ж Кодексу орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Відповідно до пункту 284.1 статті 284 Податкового кодексу України органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території.

Згідно з пунктами 285.1, 285.2 статті 285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв`язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Відповідно до пункту 286.2 статті 286 даного Кодексу платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно з пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно з пунктом 287.4 статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов`язання з плати за землю, визначене у податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Таким чином, грошові зобов`язання відповідача по орендній платі з юридичних осіб в розмірі 201652,02 грн. у відповідності до 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, є узгодженими та відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України утворюють податковий борг відповідача, який ним не сплачено.

Таким чином, станом на 24.10.2018 податковий борг Товариства з обмеженою відповідальністю "Аліна і К ЛТД" за платежем орендна плата з юридичних осіб (податкові зобов`язання, штрафні санкції та пеня) становить 201652,02 грн. та підтверджується Довідкою про борг за платежами від 01.07.2019 (а.с.112).

Крім зазначених вище грошових зобов`язань у відповідача наявний борг зі сплати нарахованої відповідно до статті 129 ПК України пені з податку на додану вартість в розмірі 2509,39 грн., пені з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 383,00 грн., рентної плати за спецвикористання води в розмірі 76,49 грн.

У відповідності до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно пункту 59.5 даної статті Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Судом встановлено, що позивачем на виконання вимог пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України надіслано відповідачу податкову вимогу форми "Ю" за №34 від 25.01.2011 (а.с. 12), яку відповідач отримав 25.01.2011, однак залишив без реагування, а податковий борг за нею, на момент виникнення вищевказаних податкових зобов`язань, не сплатив.

Відповідно до пункту 14.1.175 статті 14 Податкового кодексу України сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання утворює податковий борг.

Таким чином, загальна сума заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Аліна і К ЛТД" за платежами орендна плата з юридичних осіб, податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів, податок на прибуток приватних підприємств, рентна плата за спецвикористання води, включаючи штрафні санкції та пеню, становить 204620,87 грн., яка ним не сплачена та утворює податковий борг.

Наявність податкового боргу підтверджується Довідкою про борг за платежами від 01.07.2019 (а.с.112) та обліковими картками платника податку по відповідних платежах (а.с. 29-52).

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з пунктом 95.3 статті 95 вказаного Кодексу стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 95.4. статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Згідно статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що сума 204620,87 грн. є узгодженою та являється податковим боргом відповідача перед бюджетом, який ним не сплачено та підлягає стягненню з рахунків у банках, що обслуговують відповідача та за рахунок готівки, що йому належить. Тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Що стосується зазначених у позовній заяві сум непогашеної заборгованості в розмірі 32644,33 грн. згідно з графіком погашення розстрочених (відстрочених) зобов`язань від 25.07.2016 №3/230, визначених рішенням суду від 11.07.2016 №809/595/16 та нарахованої з підстав такої несплати пені в розмірі 15442,73 грн., то такі не підлягають стягненню, оскільки стягнення вказаних сум було предметом розгляду справи №809/595/16. Такі суми не можуть бути повторно включені в податковий борг в межах даної справи.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аліна і К ЛТД" (78200, вулиця Чорновола, 26, місто Коломия, Івано-Франківська обл., код ЄДРПОУ 20540744) в дохід бюджету податковий борг в сумі 204620 (двісті чотири тисячі шістсот двадцять) грн. 87 коп. з розрахункових рахунків у фінансових установах, які обслуговують Товариство з обмеженою відповідальністю "Аліна і К ЛТД" та за рахунок належних йому готівкових коштів.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач - Головне управління ДФС в Івано-Франківській області: 76018, вулиця Незалежності, будинок 20, місто Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 39394463.

Відповідач - Товариств з обмеженою відповідальністю "Аліна і К ЛТД": 78200, вулиця Чорновола, 26, місто Коломия, Івано-Франківська обл., код ЄДРПОУ 20540744.

Суддя Главач І.А.

Рішення складене в повному обсязі 22 липня 2019 р.