Рішення

від 22.07.2019 по справі 560/1440/19

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/1440/19

РІШЕННЯ

іменем України

23 липня 2019 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Салюка П.І.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до головного лікаря Новоушицької центральної районної лікарні Гладій В.Є. про визнання рішення незаконним та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до головного лікаря Новоушицької центральної районної лікарні Гладій В.Є. в якому просить суд:

визнати Рішення головного лікаря Новоушицької центральної районної лікарні Гладій В.Є №232 від 15 квітня 2019 року про відмову виконати вимоги листа Міністерства праці та соціальної політики України від 13 квітня 2001 року № 03- 3/1652-018-2 "Про оплату праці у зоні відчуження ЧАЕС у 1986-1990 років осіб, які виконували роботи пов`язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС і запобіганням забрудненню навколишнього середовища" та надати довідку про заробітну плату для нарахування пенсії ОСОБА_1 за період його роботи в зоні відчуження при ліквідації аварії на Чорнобильській АЄС з 01 серпня 1986 року по 31 серпня 1986 року, незаконним;

зобов`язати головного лікаря Новоушицької центральної районної лікарні Гладій В.Є надати довідку про заробітну плату для нарахування пенсії ОСОБА_1 за період його роботи в зоні відчуження при ліквідації аварії на Чорнобильській АЄС з 01 серпня 1986 року по 31 серпня 1986 року, згідно розрахунку в розмірі 1208,76 крб.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи. вказує, що з 28 липня 1986 року по наказу Уряду був мобілізованими на захист Вітчизни, де з 28 липня 1986 року по 18 вересня 1986 року приймав участь в ліквідації аварії на Чорнобильській АЄС в складі військової частини № 31434, працював в червоній зоні відчуження, або зона 1.

Зазначає, що Держава, за роботу по ліквідації аварії на Чорнобильській АЄС в цій зоні, гарантувала збереження заробітної плати за основним місцем роботи та 200% надбавку за роботу у зоні відчуження та преміальні.

Позивач стверджує, що відповідно до висновку медико-соціальної експертної комісії з 01 березня 2007 року йому встановлено інвалідність 2-ї групи, довічно. Захворювання має причинний зв`язок з виконанням військового обов`язку по ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

04 квітня 2019 року, позивач, звернувся до головного лікаря Новоушицької центральної районної лікарні, де працював з 01 серпня 1984 року по 05 жовтня 2011 року лікарем, із заявою з проханням надати довідку про заробітну плату за серпень 1986 року, для нарахування пенсії, яка би відповідала чинному законодавству.

Позивач вказує, що у своїй заяві до відповідача, просив враховуючи довідку про заробітну плату за весь 1986 рік та вимоги листа Міністерства праці та соціальної політики України від 13 квітня 2001 року № 03-3/1652-018-2 "Про оплату праці у зоні відчуження ЧАЕС у 1986-1990 років осіб, які виконували роботи пов`язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС і запобіганням забрудненню навколишнього середовища" та прийняті Урядом країни Закони для оплати праці і преміювання ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЄС , надати відповідну довідку про заробітну плату за серпень 1986 року для обрахування пенсії.

Проте, як зазначає позивач, відповідач своїм у відповіді на звернення позивача №232 від 15 квітня 2019 року не виконав вимоги листа Міністерства праці та соціальної політики України від 13 квітня 2001 року № 03-3/1652-018-2 "Про оплату праці у зоні відчуження ЧАЕС у 1986-1990 років осіб, які виконували роботи пов`язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС і запобіганням забрудненню навколишнього середовища" та відмовив надати довідку про заробітну плату позивачу за період його роботи в зоні відчуження при ліквідації аварії на Чорнобильській АЄС, рекомендувавши звернутись до Державного архіву Хмельницької області.

Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду за захистом порушених прав.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 травня 2019 року у справі відкрито провадження та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просить відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 та зазначає, що на звернення позивача до Новоушицької центральної районної лікарні від 04 квітня 2019 року за №353 лікарнею надано відповідь у формі листа №282 від 15 квітня 2019 року, згідно якого повідомлялось про те, що для здійснення перерахунку заробітної плати необхідно мати в наявності табель обліку робочого часу за період роботи в зоні відчуження, завіреного підприємством, установою та організацією, що відповідали за проведення конкретних робіт в зоні відчуження, чи іншого документа первинного бухгалтерського обліку, складеного у рік виконання робіт, пов`язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, який до лікарні з 1986 року не надходив.

Крім того, відповідач зазначив, що в листі повідомлено, що на основі довідки №754/34 від 18 вересня 1986 року, виданої військовою частиною смт. Вільга, позивачу було виплачено заробітну плату у розмірі 100% посадового окладу по місцю основної роботи за період з 27 липня 1986 року по 18 вересня 1986 року.

Таким чином, на переконання відповідача його дії жодним чином не порушили прав чи законних інтересів позивача.

Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, оцінивши їх в сукупності, суд зазначає наступне.

Суд встановив, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідно до посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1) серія НОМЕР_1 , виданим Хмельницькою облдержадміністрацією 04 квітня 2003 року, а також є інвалідом 2 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни (посвідчення серії НОМЕР_2 , згідно довідки МСЕК №059427 позивачу встановлено другу групу інвалідності у зв`язку із захворюванням, пов`язаним із виконанням обов`язків з ліквідації аварії на ЧАЕС.

Архівними довідками Міністерства оборони України та ВЧ № 31434 підтверджується, що з 28 липня 1986 року по 18 вересня 1986 року позивач приймав участь в ліквідації аварії на Чорнобильській АЄС в складі військової частини № 31434.

Відповідно до інформації наведеної відповідачем у відзивів на позовну заяву, підтверджується, що ОСОБА_1 з 01 серпня 1984 року по 05 жовтня 2011 року працював в Новоушицькій центральній районній лікарні.

04 квітня 2019 року позивач звернувся до головного лікаря Новоушицької центральної районної лікарні із заявою про надання довідки про заробітну плату по ліквідації аварії на Чорнобильській АЄС.

Відповідно до листа Новоушицької центральної районної лікарні від 15 квітня 2019 року №282 позивачу повідомлено, що для здійснення перерахунку заробітної плати необхідно мати в наявності табель обліку робочого часу за період роботи в зоні відчуження, завіреного підприємством, устано вою та організацією, що відповідали за проведення конкретних робіт в зоні відчуження, чи іншого документу первинного бухгалтерського обліку, складеного у рік виконання робіт, пов`язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, який не надходив до відповідача з 1986 року по даний час.

Крім цього, відповідача у вказаному листі зазначив, що на основі довідки №754/34 від 18 вересня 1986 року, виданої військовою частиною смт. Вільга, позивачу виплачено заробітну плату у розмірі 100% посадового окладу по місцю основної роботи за період з 27 липня 1986 року по 18 вересня 1986 року.

Не погоджуючись з діями відповідача щодо невидачі відповідачем довідки про заробітну плату по ліквідації аварії на Чорнобильській АЄС, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд приймає до уваги наступне.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначений Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Відповідно до ст. 70 вказаного Закону громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, мають право захищати у відповідних державних, судових органах, зокрема, свої законні інтереси.

Відповідно до ст. 36 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" оплата праці громадян, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться за підвищеними тарифними ставками (відрядними розцінками) і посадовими окладами, з урахуванням рівня радіоактивного забруднення ізотопами цезію, складності виконуваних робіт і умов праці.

Статтею 3 Закону України "Про правонаступництво України" передбачено, що закони та інші нормативні акти відповідних установ СРСР діють на території України, оскільки вони не суперечать законам України, прийнятим після проголошення незалежності України. Порядок та умови оплати праці осіб, що приймали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, крім перерахованих вище, іншими нормативними актами не передбачені, отже, вони є діючими на цей час.

У листі Міністерства праці та соціальної політики України від 13 квітня 2001 року № 03-3/1652-018-2 "Про оплату праці у зоні відчуження ЧАЕС у 1986-1990 років осіб, які виконували роботи, пов`язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС і запобіганням забрудненню навколишнього середовища" зазначено, що листом Держкомпраці УРСР від 13 червня 1989 року № 10-769 повідомлено, що Рада Міністрів СРСР зняла гриф "секретно" з постанов ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 07 травня 1986 року № 524-156, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 05 червня 1986 року № 665-195, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 29 грудня 1987 року № 1497-378, розпоряджень від 03 вересня 1986 року № 1767-рс і від 11 грудня 1986 року № 2488-рс.

Повідомлялось також, що розсекречуються прийняті до виконання постанови Ради Міністрів УРСР від 08 травня 1986 року № 168-5, від 10 червня 1986 року № 207-7, розпорядження Ради Міністрів УРСР від 10 вересня 1986 року № 530-рс, від 16 грудня 1986 року № 694-рс, від 06 січня 1988 року № 12-рс та листи Держкомпраці УРСР, якими доводились зазначені рішення Ради Міністрів УРСР: № 4с від 09 травня 1986 року, № 58с від 11 червня 1986 року, № 132с від 16 вересня 1986 року, № 179с від 25 грудня 1986 року, № 8с від 22 січня 1988 року. Знято гриф секретності з низки інших нормативних актів, пов`язаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС.

Постанова Кабінету Міністрів СРСР та ВЦРПС "Про умови оплати праці та матеріального забезпечення, працівників підприємств, організацій і установ, зайнятих на роботах, пов`язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і запобігання забрудненню навколишнього середовища" від 05 жовтня 1986 року № 665-195 передбачає встановлення за працівниками, направленими для виконання робіт, пов`язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і запобігання забрудненню навколишнього середовища, збереження середньої заробітної плати.

Оплата праці робітників і службовців (відряджених у зону ЧАЕС та призваних на військові збори), за якими відповідно до чинного законодавства зберігалась за основним місцем роботи середньомісячна заробітна плата, відповідно до абзацу четвертого підпункту 1 пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 року № 207-7 (абзац четвертий пункту 1 постанови Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 5 червня 1986 року № 665-195) провадилась у III, II, І зонах небезпеки у 4-кратному, 3-кратному та 2-кратному розмірі (із врахуванням 100 % тарифної ставки), виходячи з тарифної ставки, встановленої за основним місцем роботи.

Відповідно до постанови Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 5 червня 1986 p. № 665-195 "Про оплату праці і матеріальне забезпечення працівників підприємств, організацій і установ, які виконували роботи, пов`язані з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і запобіганням забрудненню навколишнього середовища" (постанова Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 p. № 207-7) оплата праці працівників підприємств, організацій і установ, розташованих у зоні ЧАЕС, які виконували роботи, пов`язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, повинна провадитись з дня аварії в розмірах, передбачених розпорядженням Ради Міністрів СРСР від 17 травня 1986 pоку № 964 - у III, II, І зонах небезпеки у 5 -, 4 -, 3 - кратному розмірах в порівнянні з нормами, встановленими діючим законодавством.

Пунктом 1 Постанови ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 07 травня 1986 року № 524-156 "Про умови оплати праці й матеріального забезпечення працівників підприємств і організацій зони Чорнобильської АЕС" передбачено підвищення тарифних ставок (посадових окладів) працівників підприємств і організацій, безпосередньо зайнятим на роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, до 100% тарифної ставки (посадового окладу).

Відповідно до постанови Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 07 травня 1986 року № 153/10-43 премія за роботу в зоні ЧАЕС виплачувалась у відповідності з діючими на підприємстві системами преміювання. Встановлені граничні розміри премій було дозволено підвищувати до 60 % тарифної ставки (окладу) на місяць (підпункт 4 пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 року № 207-7).

Виходячи з п. 1 постанови ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР, ВЦРПС № 524-156 від 07 травня 1986 року, п. п. 1, 4 постанови Ради Міністрів СРСР та ВЦРПС № 665-195 від 05 червня 1986 року, п. 1 постанови Ради Міністрів УРСР і Української республіканської Ради професійних Спілок № 207-7 від 10 червня 1986 року, оплата за роботу у зонах небезпеки провадитися з урахуванням кратності зони небезпеки по тарифній ставці.

Крім того, постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 07 жовтня 1986 року № 153/10-43 встановлено, що працівникам, безпосередньо зайнятим на роботах по усуненню наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, премії, заохочення й винагороди нараховувати відповідно до діючих положень на збільшені, згідно п. 1 постанови ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 07 травня 1986 року № 524-156 тарифні ставки (відрядні розцінки) і посадові оклади.

Матеріалами справи підтверджується та не заперечується відповідачем, що ОСОБА_1 з 28 липня 1986 року по 18 вересня 1986 року позивач приймав участь в ліквідації аварії на Чорнобильській АЄС, а також те, що з 01 серпня 1984 року по 05 жовтня 2011 року позивач працював в Новоушицькій центральній районній лікарні.

Видача довідок про період роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами, що передбачено ст. 15 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Отже, обов`язок щодо видачі довідок про заробітну плату особам, які приймали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, лежить на підприємстві, установі, організації, з яким особа перебувала у трудових відносинах під час виконання таких робіт.

При цьому, суд відхиляє доводи відповідача про неможливість видачі довідки встановленого зразка у зв`язку із відсутністю первинних документів бухгалтерського обліку стосовно робіт, які виконував позивач у 1986 році в зоні відчуження та пов`язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЄС, оскільки жодних доказів того, що відповідач, як установа на яку покладено обов`язок щодо видачі довідок про заробітну плату особам, які приймали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, вчиняла будь які дії з метою отримання інформації, в архівних та інших установах, необхідної для складення та видачі довідки встановленого зразка позивачу.

Щодо зазначення суми заробітної плату для нарахування пенсії ОСОБА_1 за період його роботи в зоні відчуження при ліквідації аварії на Чорнобильській АЄС з 01 серпня 1986 року по 31 серпня 1986 року, то суд вважає, що саме відповідач, як особа уповноважена на видачу таких довідок має здійснити розрахунок відповідно до вимог чинного законодавства та первинних бухгалтерських документів стосовно робіт, які виконував позивач у 1986 році в зоні відчуження, визначити відповідну суму та видати позивачу довідку встановленого зразка, тому позовні вимоги у цій частині слід задоволити частково.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Під час розгляду справи відповідач, як суб`єкт владних повноважень у даному випадку, не надав до суду достатньо належних і достовірних доказів, а відтак, не довів правомірності своїх дій.

Зважаючи на встановлені судом обставини, суддійшов висновку, що позивач частково довів позовні вимоги, а суб`єкт владних повноважень, який заперечує проти позову, не довів, що діяв у межах закону при відмові позивачу у видачі довідки про заробітну плату для нарахування пенсії ОСОБА_1 за період його роботи в зоні відчуження при ліквідації аварії на Чорнобильській АЄС з 01 серпня 1986 року по 31 серпня 1986 року, що об`єктивно підтверджено матеріалами справи, тому даний адміністративний позов слід задоволити частково.

Оскільки, позивач відповідно до положень ст. 5 Закону України "Про судовий збір" звільнений від сплати судового збору та не сплачував його, розподіл судових витрат, відповідно до вимог ст. 139 КАС України не здійснюється.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов - задоволити частково.

Визнати протиправною відмову головного лікаря Новоушицької центральної районної лікарні Гладій В.Є викладену в листі №232 від 15 квітня 2019 року щодо надання довідки про заробітну плату для нарахування пенсії ОСОБА_1 за період його роботи в зоні відчуження по ліквідації аварії на Чорнобильській АЄС з 01 серпня 1986 року по 31 серпня 1986 року.

Зобов`язати головного лікаря Новоушицької центральної районної лікарні Гладій В.Є надати ОСОБА_1 довідку про заробітну плату для нарахування пенсії за період роботи в зоні відчуження по ліквідації аварії на Чорнобильській АЄС з 01 серпня 1986 року по 31 серпня 1986 року.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 ) Відповідач:головний лікар Новоушицької центральної районної лікарні Гладій В.Є. (вул. Гагаріна, 3, Нова Ушиця, Новоушицький район, Хмельницька область, 32600 , код ЄДРПОУ - 02004380)

Головуючий суддя П.І. Салюк