Постанова

від 18.07.2019 по справі 480/300/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2019 р. Справа № 480/300/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Перцової Т.С.,

Суддів: Жигилія С.П. , Чалого І.С. ,

за участю секретаря судового засідання Ващук Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІМІК ЕНЕРГО СЕРВІС" на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 12.04.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Соколов В.М., м. Суми, повний текст складено 19.04.19 року по справі № 480/300/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІМІК ЕНЕРГО СЕРВІС"

до Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області

про скасування рішення,

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛІМІК ЕНЕРГО СЕРВІС" (далі по тексту - позивач, ТОВ "ЛІМІК ЕНЕРГО СЕРВІС") звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області (далі по тексту - відповідач, ГУ ДФС у Сумській області), в якій просило суд скасувати рішення начальника Головного управління ДФС у Сумській області Мазуренко О. від 30.11.2018 №692 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість як таке, що суперечить чинному законодавству України.

Позовні вимоги мотивовані незгодою позивача з оскаржуваним рішенням, оскільки ТОВ "ЛІМІК ЕНЕРГО СЕРВІС" протягом періоду з листопада 2017 року по жовтень 2018 року мало за останні 12 календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій на суму 398 880 грн., у т.ч. ПДВ 66 480 грн., сплаченого до бюджету, що на його переконання свідчить про відсутність підстав для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість відповідно до абзацу г пункту 184.1 ст.184 Податкового кодексу України.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 12.04.2019 по справі № 480/300/19 в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІМІК ЕНЕРГО СЕРВІС" до Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області про скасування рішення від 30.11.2018 №692 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість - відмовлено за необґрунтованістю.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 12.04.2019 по справі № 480/300/19, прийняти нове рішення, яким позловні вимоги задовольнити.

Вважає, що судом при винесенні цього рішення порушено норми матеріального та процесуального права, а саме: п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4, п.п.14.1.171 п.14.1. ст.14, п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17, пп.19-1.1.46 п.19-1 ст.19-1, пп.21.1.1 п.21.1 ст.21, п.50.1 ст.50, п.74.3 ст.74, п.198.6 ст.198, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями; ст.6, 242, 246 Кодексу адміністративного судочинства України.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на ненадання належної правової оцінки факту несвоєчасного направлення ГУ ДФС у Сумській області рішення від 30.11.2018 № 692 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість (замість 05.12.2018 рішення було вислано платнику 10.12.2018 о 16 год.38 хв.), внаслідок чого уточнюючий розрахунок за жовтень 2018 року надійшов до бази ДФС України раніше, ніж рішення ГУ ДФС у Сумській області про анулювання реєстрації платника ПДВ. Вважає, що порушення терміну направлення рішення дає підстави для висновку, що як дата прийняття рішення - на 30.11.2018, так і дата направлення його платнику - на 05.12.2018, що вказані у рішенні, не відповідають дійсності. Відповідачем не надано з цього приводу будь-яких пояснень та документальних підтверджень, що дає підстави для висновку, що до бази ДФС України було відправлено дані про прийняте рішення одночасно з направленням цього рішення платнику, а саме: 10.12.2018 о 16 год 38 хв., а не як вказано у рішенні - 05.12.2018.

Неправомірним, на думку апелянта, є і висновок суду першої інстанції про те, що ТОВ ЛІМІК ЕНЕРГО СЕРВІС не мало права 10.12.2018 подавати уточнюючий розрахунок за жовтень 2018 р. Так, на дату надання позивачем уточнюючого розрахунку за жовтень 2018 року з відображенням податкового кредиту у сумі 66 480 грн. (на 10.12.2018) позивачу не було відомо про прийняття ГУ ДФС у Сумській області рішення №692, то ж платник у повній відповідності до абз. 1 п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України надіслав уточнюючий розрахунок до податкової декларації з ПДВ за жовтень 2018 року, яким самостійно виправив помилку, відобразивши податковий кредит жовтня у сумі 66 480 грн. Уточнюючий розрахунок було прийнято системою, про що 10.12.2018 о 09:38 год надіслано платнику квитанцію №2, яку надано до позовної заяви, отже, на час отримання уточнюючого розрахунку ТОВ Лімік Енерго Сервіс обліковувалося у базі ДФС України як платник ПДВ. Таким чином, протягом 11, а не 12 послідовних податкових місяців позивач подавав декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту, а тому відсутні підстави для застосування відповідачем абз. г п. 184.1 ст.184 Податкового кодексу України при винесенні рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ.

Звертає увагу суду, що факт добровільної реєстрації позивачем платником ПДВ з 01.01.2019 ніяким чином не впливає на висновки щодо неправомірності винесення рішення № 692.

Також стверджує про те, що судом першої не надано належної правової оцінки змісту рішення ГУ ДФС у Сумській області № 692 від 30.11.2018, в пункті 2 якого вказано, що комісією встановлено, що за останні 12 календарних місяців обсяги оподаткованих операцій 0 гривень, однак така інформація не відповідає дійсності і спростовується наданими позивачем доказами по справі. Згідно з даними Єдиного реєстру податкових накладних, який ведеться ДФС України, податкова накладна №37 від 05.10.2018 була зареєстрована TOB ЕЛІЗ на покупця ТОВ Лімік Енерго Сервіс , та підтверджує факт наявності 5 жовтня 2018 року у ТОВ Лімік Енерго Сервіс оподаткованої операції з обсягом податкового кредиту у сумі 66 480 грн. Також ця обставина підтверджується надісланими контролюючим органом на адресу позивача квитанціями № 2 про прийняття його податкових декларацій, де у розділі Результат обробки зазначається загальна сума податку за отриманими податковими накладними, зареєстрованими в ЄРПН.

Наполягає, що Податковим кодексом України не встановлено будь-яких спеціальних обмежень для подання уточнюючих розрахунків у разі анулювання реєстрації платника ПДВ. Діє загальний строк надання, що встановлено ст.50 ПК України, в межах дати надання звітності за останній звітний (податковий) період згідно з п.49.18 ст.49 та до п.203.1 ст.203 ПК України. Внаслідок незастосування вищенаведених норм ПК України судом винесено необґрунтоване та неправомірне рішення.

В наданих до суду апеляційної інстанції письмових поясненнях позивач більш детально виклав свої доводи та міркування, виходячи з тих же обґрунтувань, які викладені в апеляційній скарзі.

Відповідач не реалізував своє процесуальне право подання відзиву на апеляційну скаргу.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "ЛІМІК ЕНЕРГО СЕРВІС" зареєстровано як юридичну особу Тростянецькою районною державною адміністрацією Сумської області 11.09.2017, з цього часу позивач перебуває на обліку в ГУ ДФС у Сумській області та зареєстрований як платник податку на додану вартість (далі - ПДВ).

Посадовими особами податкового органу було проведено аналіз декларацій з ПДВ (далі - Аналіз) ТОВ "ЛІМІК ЕНЕРГО СЕРВІС" за період з листопада 2017 року по жовтень 2018 року (протягом 12 послідовних податкових місяців), під час якого було виявлено подання декларацій з податку на додану вартість, що свідчать про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

За результатами Аналізу була складена довідка від 26.11.2018 №4/18-28-51-12/41587291, в якій зазначено про наявність підстав для анулювання реєстрації платника ПДВ ТОВ "ЛІМІК ЕНЕРГО СЕРВІС" відповідно до абзацу «г» п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України.

На підставі вказаної довідки рішенням ГУ ДФС у Сумській області від 30.11.2018 №692 було анульовано реєстрацію платника ПДВ - ТОВ "ЛІМІК ЕНЕРГО СЕРВІС".

Не погодившись з рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом про його скасування.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з правомірності прийняття рішення ГУ ДФС у Сумській області від 30.11.2018 № 692 про анулювання реєстрації платника ПДВ ТОВ "ЛІМІК ЕНЕРГО СЕРВІС", оскільки на момент прийняття оскарженого рішення, у посадових осіб податкового органу були наявні дані про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту ТОВ "ЛІМІК ЕНЕРГО СЕРВІС". Доводи позивача щодо подання ним уточнюючого розрахунку суд першої інстанції відхилив з посиланням на те, що таке подання відбулося після спливу 12 послідовних податкових місяців, в яких позивачем декларувались нульові показники по операціям з постачання/придбання товарів/послуг та після прийняття оскарженого рішення. Враховуючи, що на дату подання уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість (10.12.2018) у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за жовтень 2018 року, згідно з яким сформовано показник податкового кредиту, позивач вже не був платником податку (рішення від 30.11.2018), тому ані податкову декларацію, ані уточнюючий розрахунок до податкової декларації за період, в якому він був платником ПДВ, вже не мав права подавати.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає їх такими, що зроблені при неповному з`ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, внаслідок ненадання належної оцінки доказам по справі, порушення норм процесуального права, неправильного застосування норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів зазначає, що анулювання реєстрації особи як платника податку на додану вартість здійснюється за наявності підстав, передбачених статтею 184 розділу V Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011, та в порядку, визначеному Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженому Наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 №1130 (далі по тексту - Положення №1130).

Приписами п.184.1 ст.184 Податкового кодексу України встановлено перелік підстав, за наявності яких відбувається анулювання реєстрації платників податку на додану вартість.

Пунктом 184.1 статті 184 ПК України визначено, що реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у випадках, визначених абзацами а - з цього пункту.

Так, відповідно до підпункту г пункту 184.1 статті 184 ПК України реєстрація платником податку на додану вартість анулюється якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців, не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/ придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

Згідно з пунктом 184.2 статті 184 ПК України анулювання реєстрації на підставі, визначеній у підпункті а пункту 184.1 цієї статті, здійснюється за заявою платника податку, а на підставах, визначених у підпунктах б - з пункту 184.1 цієї статті, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного контролюючого органу.

Анулювання реєстрації здійснюється на дату прийняття рішення контролюючим органом про анулювання реєстрації.

У відповідності до п.184.5 ст.184 ПК України з моменту анулювання реєстрації особи як платника податку така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, складання податкових накладних.

У разі анулювання реєстрації особи як платника податку останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації (п.184.6. ст.184 ПК України).

За приписами п.184.10. ст.184 ПК України про анулювання реєстрації платника податку контролюючий орган зобов`язаний письмово повідомити особу протягом трьох робочих днів після дня анулювання такої реєстрації.

За змістом пункту 5.5 Положення № 1130 анулювання реєстрації за самостійним рішенням контролюючого органу може бути здійснене на підставах, визначених у підпунктах "б" - "з" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу (підпункти "б" - "з" пункту 5.1 цього розділу).

Контролюючі органи здійснюють постійний моніторинг платників ПДВ, включених до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ у разі існування відповідних підстав.

Організацію діяльності з ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування визначено відповідним порядком, який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016, № 422, та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 травня 2016 р. за N 751/28881 (далі по тексту - Порядок № 422).

Відповідно до пункту 2 розділу 1 Порядку № 422 інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами.

Положеннями пункту 5.6 Положення № 1130 за наявності зазначених підтвердних документів (відомостей) контролюючий орган за місцем перебування на обліку платника податків приймає рішення про анулювання реєстрації особи - платника ПДВ незалежно від здійснення контролюючим органом документальних та камеральних перевірок такої особи і їх результатів, а також обов`язку такої особи бути зареєстрованою та/або нараховувати чи сплачувати податок на додану вартість відповідно до законодавства.

Рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ за самостійним рішенням контролюючого органу оформляється за формою N 6-РПДВ. Таке рішення складається у двох примірниках комісією, утвореною відповідно до розпорядження контролюючого органу, та підписується керівником (заступником керівника або уповноваженою особою) контролюючого органу. У рішенні про анулювання реєстрації платника ПДВ обов`язково вказуються підстави (одна або декілька) для такого анулювання з посиланням на відповідні норми Кодексу.

Дата підписання рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ уважається днем прийняття такого рішення. Рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ у день підписання реєструються у журналі обліку рішень про анулювання реєстрації платників ПДВ за формою N 6-РЖ.

За загальним правилом, реєстрація платника податку діє до дати її анулювання (п. 184.1 ПК України).

З дати анулювання особа не має права на будь-які дії, що пов`язані з такою реєстрацією: складання податкових накладних (а також розрахунків коригування), формування податкового кредиту та інше, за винятком дій, пов`язаних з останнім податковим періодом:

- подання податкової звітності за останній податковий період (з урахуванням податкових зобов`язань за товарами, необоротними активами, які не були використані в оподатковуваних операціях до дати анулювання реєстрації);

- сплати податкових зобов`язань за результатами останнього податкового періоду;

- отримання бюджетного відшкодування за результатами останнього податкового періоду.

У відповідності до п.5.12 Положення № 1130 у разі анулювання реєстрації особи як платника податку останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації.

З дати анулювання реєстрації особи як платника ПДВ така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, складання податкових накладних.

Виходячи зі змісту п.1.6. Положення № 1130 індивідуальний податковий номер, який є єдиним для всього інформаційного простору України та використовується для сплати податку, присвоюється особі, яка реєструється як платник ПДВ, і зберігається за платником ПДВ до моменту анулювання реєстрації платника ПДВ.

Відповідно до пункту 1 ст.6 розділу ІІІ Порядку № 422 у разі анулювання свідоцтва платника ПДВ форма ІКП набуває ознаки "платник відсутній в реєстрі".

Слід зазначити, що з 01 січня 2015 року набув чинності Закон України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи , згідно з яким запроваджено систему електронного адміністрування податку на додану вартість та передбачено подання податкової звітності з податку на додану вартість в електронній формі (далі - Закон № 71).

На підставі Закону № 71 змінено редакцію статті 49 ПК України та встановлено імперативний припис, відповідно до якого податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі до контролюючого органу всіма платниками цього податку з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до ст. 200-1.1 ПК України система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку:

сум податку, що містяться у складених та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних;

сум податку, сплачених платниками при ввезенні товару на митну територію України;

сум поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість;

сум податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних;

інших показників, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 200-1.8 ст.200-1 ПК України після анулювання реєстрації платника податку залишок коштів на його рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість перераховується до бюджету, а такий рахунок закривається.

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що для застосування підпункту г пункту 184.1 статті 184 ПК України контролюючий орган, який здійснює оперативний облік податків і зборів, у тому числі по податку на додану вартість, шляхом використання підсистем інформаційної системи органів ДФС, у тому числі реєстрів платників податків на додану вартість, податкових накладних, реєстрів, ведення яких покладено законодавством на контролюючі органи, повинен дотриматися визначеного законом алгоритму дій, а саме :

пересвідчитись в тому, що платник податку протягом 12 послідовних податкових місяців подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість (податкового розрахунку), які свідчать про відсутність постачання/ придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту;

здійснити анулювання реєстрації свідоцтва ПДВ на дату прийняття рішення контролюючим органом про анулювання реєстрації та внести записи про це у відповідні реєстри;

про анулювання реєстрації платника податку контролюючий орган обов`язково письмово повідомити особу протягом трьох робочих днів після дня анулювання такої реєстрації.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що дійсно в період з листопада 2017 року по жовтень 2018 року позивачем подано декларації по податку на додану вартість, які свідчили про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

Разом з цим, 10.12.2018 позивачем був поданий уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виправлених помилок (а.с. 40), про що свідчить квитанція № 2 від 10.12.2018 (а.с. 39).

Зазначеним розрахунком були уточнені показники жовтня 2018 року у зв`язку з тим, що у жовтні 2018 року у ТОВ "ЛІМІК ЕНЕРГО СЕРВІС" виникла підстава для нарахування суми ПДВ, що відноситься до податкового кредиту, у розмірі 66 480 грн., внаслідок того, що підприємство здійснило операцію з перерахування передплати за товар у сумі 398 880 грн. На підставі договору поставки між ТОВ "ЛІМІК ЕНЕРГО СЕРВІС" та ТОВ "ЕЛІЗ" від 05 вересня 2018 року №05/09/18 та специфікації №1 до вказаного договору ТОВ "ЛІМІК ЕНЕРГО СЕРВІС" 5 жовтня 2018 року перерахувало на розрахунковий рахунок постачальника передплату за трансформатор згідно з рахунком №1816 від 26 вересня 2018 р. платіжним дорученням №56 від 04.10.2018 у сумі 398 880 грн., у т.ч. ПДВ 66 480 грн. (а.с. 41-55).

На вказану операцію постачальником відповідно до п. 187.1 ст.187 Податкового кодексу України (виникнення податкових зобов`язань по даті зарахування коштів від покупця) ТОВ «ЕЛІЗ» виписало податкову накладну №37 від 05.10.2018 (а.с. 53) та на виконання вимог п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України 23.10.2018 зареєструвало її у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі по тексту - ЄРПН) (а.с. 55).

Зі змісту квитанції № 2 колегією суддів встановлено, що вказаний уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість, який позивачем подано через електронний кабінет платника засобами електронного зв`язку, як платником податку на додану вартість, за звітний період грудень 2018 року, доставлено до Охтирської ОДПІ ГУ ДФС (Тростянецьке відділення) 10.12.2018 о 09:51, при цьому контролюючим органом пакет прийнято. На момент прийняття декларації Sнакл складає 329402 грн, реєстраційний номер 59686969, відправник - Державна фіскальна служба України. Також було прийнято пакет і по податковій декларації з податку на додану вартість - звітній за листопад 2018 року, з граничним терміном подання 20.12.2018, яка подана засобами електронного зв`язку 10.12.2018 о 11:00 год.

Отже, станом на 10.12.2018 податкова звітність позивача з ПДВ, як платника податку на додану вартість, була прийнята та зареєстрована контролюючим органом.

Вказана обставина, на переконання колегії суддів, є свідченням того, що на час реєстрації податкової звітності (10.12.2018) інформація про оскаржуване рішення щодо анулювання реєстрації позивача від 30.11.2018, як платника податку на додану вартість, не була внесена до жодного з реєстрів, що ставить під сумнів існування цього рішення станом на час відправлення ТОВ "ЛІМІК ЕНЕРГО СЕРВІС" через електронний кабінет 10.12.2018 року вказаної податкової звітності відповідно о 09:51 та 11:00 год.

Враховуючи вищенаведене, у колегії суддів відсутні підстави для підтвердження висновку суду першої інстанції про подання позивачем уточнюючого розрахунку та податкової декларації після прийняття оскарженого рішення.

Таким чином, внаслідок прийняття уточнюючого розрахунку за жовтень 2018 року період, протягом якого позивач, як платник податку на додану вартість, декларував відсутність постачання/придбання товарів/послуг, складає не 12, а 11 послідовних податкових місяців, що унеможливлює підстави для застосування відповідачем абз. г п.184.1 ст.184 ПК України при винесенні рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ, датованого 30.11.2018.

Колегією суддів також взято до уваги, що станом 14.11.2018 (дату, яка передувала 30.11.2018 - даті, яка зазначена в рішенні про анулювання свідоцтва ПДВ) органу ДФС було відомо про наявність зареєстрованого податкового кредиту у розмірі 66 480 грн по отриманій податковій накладній №37 від 05.10.2018 на операцію з перерахування передплати за товар ТОВ ЕЛІЗ . Проте, вказана інформація не була внесена посадовими особами ГУ ДФС у Сумській області до п.2 оспорюваного рішення, хоча законодавець при затвердженні форми рішення передбачав таке відображення, а отже, і дослідження. Так, форма рішення (друга частина пункту 2) передбачає заповнення наступного тексту: ...та має за останні 12 календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій…грн . Заповнення цієї частини рішення неможливе без використання податкової інформації, що є у контролюючого органу, на момент прийняття рішення.

Податкова накладна №37 від 05.10.2018 була зареєстрована ТОВ ЕЛІЗ на покупця ТОВ Лімік Енерго Сервіс , що є доказом того факту, що 5 жовтня 2018 року у ТОВ Лімік Енерго Сервіс відбулася оподатковувана операція з обсягом податкового кредиту у сумі 66 480 грн.

З урахуванням того, що всі інформаційні реєстри, які створені ДФС України відповідно до Податкового кодексу України, є податковою інформацією, яку податкові органи (їх посадові або службові особи) повинні використовувати під час виконання своїх обов`язків, контролюючий орган зобов`язаний був використати інформацію і єдиного реєстру податкових накладних, чого зроблено не було.

Отже, колегія суддів зазначає, що у п.2 рішення неправомірно, без наявності для того підстав зазначена інформація про встановлення комісією того, що платник має за останні 12 календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій 0 гривень.

Щодо дотримання відповідачем терміну, протягом якого повинно було надіслано рішення від 20.11.2018 № 692 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, колегією суддів встановлено наступне.

Рішення №692 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість було складене, як вказано у ньому, 30 листопада 2018 року. При цьому, як вбачається з даних Укрпошти про відстеження руху поштових відправлень за штрих-кодом 4000905024048, що нанесено установою Укрпошти на конверті, яким ГУ ДФС у Сумській області надіслало рішення №692 позивачу, датою відправлення є 10.12.2018 о 16:38 год.

У той час у заголовній частині рішення № 692 по рядку заповнюється у разі направлення платнику примірника поштою наявний запис 5 грудня 2018 року №21829/10/18-28-12-01-69 .

За таких встановлених судом апеляційної інстанції обставин у справі, слід дійти висновку про те, що ГУ ДФС у Сумській області порушено встановлений законом строк надіслання платнику примірника рішення (протягом трьох робочих днів), а у самому рішенні вказані недостовірні дані щодо дати надіслання платнику примірника рішення №692 - замість фактичної 10.12.2018 - 05.12.2018.

В свою чергу, порівняння дати та часу відправлення рішення №692 - 10.12.2018 о 16:38:00 з датою та часом прийняття ДФС України уточнюючого розрахунку ТОВ Лімік Енерго Сервіс з ПДВ за жовтень 2018 р. - 10.12.2018 о 9:51:05 та датою отримання позивачем по пошті примірника рішення №692 - 14.12.2018 дозволяє дійти висновку про наступне :

- уточнюючий розрахунок до ДФС України було направлено позивачем за чотири дні до отримання примірника рішення №692 про анулювання реєстрації платника ПДВ;

- на момент відправлення позивачу рішення №692 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість податковий орган вже отримав уточнюючий розрахунок ТОВ Лімік Енерго Сервіс за жовтень 2018 року.

Подання уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок передбачено пунктом 50.1 статті 50 ПК України, яким передбачено, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Беручи до уваги, що станом на 10.12.2018 на підприємстві не проводилось документальних планових та позапланових перевірок, а період, за який позивачем надано уточнюючий розрахунок, не піддавався електронній перевірці з боку контролюючих органів (п.50.2 та п.50.3 ст.50 ПК України), колегія суддів погоджується з доводами апелянта про наявність у ТОВ Лімік Енерго Сервіс права на подання при самостійному виявленні позивачем помилки 10.12.2018 уточнюючого розрахунку за жовтень 2018 року, у якому відображені суми податкових зобов`язань з цього податку, які підлягали нарахуванню та сплаті до державного бюджету за підсумками поточного звітного періоду.

Посилання відповідача на подальшу повторну реєстрацію позивача платником ПДB з 01.01.2019 (добровільна реєстрація), не є підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки ніяким чином не спростовує протиправності дій відповідача у спірних відносинах.

Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В порушення вказаної процесуальної норми права відповідач не довів правомірності оскаржуваного рішення від 30.11.2018 №692, яким анульовано реєстрацію платника ПДВ - ТОВ "ЛІМІК ЕНЕРГО СЕРВІС", що є підставою для його скасування.

Суд бере до уваги, що ч. 1 ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 р. по справі "Щокін проти України" (Shchokin v. Ukraine, заяви № 23759/03 та 37943/06) та у рішенні Європейського суду з прав людини від 07.07.2011 р. по справі "Серков проти України" (Serkov v. Ukraine, заява № 39766/05) Європейським судом з прав людини фактично надане тлумачення змісту ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та принципу верховенства права, згідно з яким національне законодавство має бути чітким та узгодженим, відповідати вимозі "якості" закону, забезпечувати адекватний захист осіб від свавільного втручання у права заявника, а у разі протилежного (тобто у разі неоднозначного трактування норми права) підлягає застосуванню найбільш сприятливий для заявника підхід.

Зважаючи на викладене, суд вважає, що прийняття рішення про анулювання свідоцтва платника ПДВ № 692 вимагало від владного суб`єкта більш ретельного ставлення до розгляду такого важливого для платника ПДВ питання, повного та вичерпного з`ясування усіх обставин.

За таких обставин, суд вважає, що відповідачем, як владним суб`єктом у спірних правовідносинах за відсутності чіткого та однозначного порядку вчинення управлінських дій обрано найнесприятливіший для приватного суб`єкта варіант правової поведінки.

Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів керується ст.322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення «Серявін та інші проти України» ) та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Як зазначено в п.58 рішення Європейського суду з прав людини по справі «Северянін та інші проти України» , суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

У відповідності до п.п.1, 4 ч.1 ст.317 КАС України неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права є підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення.

При цьому, згідно з п.4 ч.3 ст.317 КАС України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду, якщо суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі.

Враховуючи викладене, рішення Сумського окружного адміністративного суду від 12.04.2019 по справі № 480/300/19 підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позову.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат (ч.6 ст.139 КАС України).

Відповідно до наявного в матеріалах справи платіжного доручення № 84 від 25.01.2019, Товариством з обмеженою відповідальністю Лімік Енерго Сервіс сплачено судовий збір за подання позову в розмірі 1921,00 грн. Згідно з платіжним дорученням № 130 від 20.05.2019 позивачем сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 2881,50 грн.

Враховуючи, що судом апеляційної інстанції задоволено позовні вимоги ТОВ Лімік Енерго Сервіс , суми витрат зі сплати судового збору в розмірі 1921,00 грн. та 2881,50 грн. підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Сумській області.

Керуючись ч. 4 ст.229, ч.4 ст. 241, ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІМІК ЕНЕРГО СЕРВІС" - задовольнити.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 12.04.2019 року по справі № 480/300/19 - скасувати.

Прийняти постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІМІК ЕНЕРГО СЕРВІС" до Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області про скасування рішення задовольнити.

Скасувати рішення начальника Головного управління ДФС у Сумській області Мазуренко О. від 30 листопада 2018 року № 692 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Сумській області (40009, м. Суми, вул. Іллінська, 13, код ЄДРПОУ 3945641) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІМІК ЕНЕРГО СЕРВІС" (42600, м. Тростянець, вул. Кеніга, буд.1-А, код ЄДРПОУ 41587291) витрати по сплаті судового збору за подачу позову в розмірі 1921 (одна тисяча девятсот двадцять одна) грн. та апеляційної скарги в розмірі 2881,50 (дві тисячі вісімсот вісімдесят одна) грн. 50 коп.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду

Головуючий суддя (підпис)Перцова Т.С. Судді (підпис) (підпис) Жигилій С.П. Чалий І.С. Повний текст постанови складено 23.07.2019 року