Постанова від 10.07.2019 по справі 160/93/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

10 липня 2019 року м. Дніпросправа № 160/93/19

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Коршуна А.О. (доповідач),

суддів: Чередниченка В.Є., Панченко О.М.,

за участю секретаря судового засідання Чорнова Є.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.03.2019р. у справі №160/93/19 за позовом:Приватного акціонерного товариства Дніпровський металургійний завод до: про:Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

03.01.2019р. Приватне акціонерне товариство Дніпровський металургійний завод (далі - ПрАТ ДМЗ ) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України (далі- Офіс ВПП ДФС) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення / а.с. 4-12 том 1/.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.01.2019р. за вищезазначеним позовом відкрито провадження в адміністративній справі №160/93/19 та справу призначено до судового розгляду у судовому засіданні /а.с. 2 том 1/.

Позивач, посилаючись у адміністративному позові на те, що відповідачем у період з 23.11.2018р. по 10.12.2018р. було проведено документальну позапланову виїзну перевірку підприємства з питання достовірності нарахування від`ємного значення з податку на додану вартість (далі - ПДВ), яке становить більше 100 тис. грн., по декларації з ПДВ за вересень 2018 року, за результатами якої складено акт перевірки № 102/28-10-46-12-05393056 від 10.12.2018р., у якому посадовими особами відповідача за результатами перевірки зроблено висновок про порушення підприємством п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198, п.200.1, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми податкового кредиту у вересні 2018р. на 1601538,66 грн., та завищення від`ємного значення різниці між сумою податкових зобов`язань та сумою податкового кредиту, що включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на суму 1601538,66 грн., і цей висновок зроблено з огляду на те, що на думку відповідача, в ході проведення перевірки встановлено нереальність здійснення господарських операцій ПрАТ ДМК з СДП Промавтоматика №436 ЗАТ Променергоавтоматика , ПП Професіонал-1 , ТОВ Желдормаркет , ТОВ Трансметиз по придбанню товарів (робіт та послуг), які фактично являються товарами невідомого походження, так як відсутнє їх придбання у ланцюгах постачання. За результатами перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0010584612 від 28.12.2018р., яким зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ за вересень 2018р. на загальну суму 1601538,66 грн. Позивач вважає висновки відповідача за результатами перевірки та прийняте ним рішення необґрунтованими та безпідставними, оскільки висновки податкового органу про відсутність реального здійснення господарських операцій з ПрАТ ДМК з СДП Промавтоматика №436 ЗАТ Променергоавтоматика , ПП Професіонал-1 , ТОВ Желдормаркет , ТОВ Трансметиз є помилковими, під час перевірки контролюючому органу було надано всі первинні документи, які підтверджують фактичне виконання господарських операцій з цими контрагентами, які були зареєстровані як платники ПДВ, та подальше використання підприємством отриманих від цих контрагентів товарів, робіт та послуг у власній господарській діяльності, що надавало підприємству право на формування податкової звітності у відповідних звітних періодах з урахуванням сум ПДВ, які були сплачені у вартості товарів, робіт та послуг отриманих від контрагентів - СДП Промавтоматика №436 ЗАТ Променергоавтоматика , ПП Професіонал-1 , ТОВ Желдормаркет , ТОВ Трансметиз , тому просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0010584612 від 28.12.2018р.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.03.2019р. у справі №160/93/19 адміністративний позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Офісу ВПП ДФС №0010584612 від 28.12.2018р.. (суддя Горбалінський В.В.) / а.с. 188-192 том 2/.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції від 26.03.2019р. подав апеляційну скаргу /а.с. 197-204 том 2/, у якій посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи не було з`ясовано усі обставини справи, які мають суттєве значення для її рішення, та зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до прийняття ним рішення у справі з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції від 26.03.2019р. у даній справі та ухвалити у справі нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

Адміністративна справа №160/93/19, разом з вищезазначеною апеляційною скаргою, надійшли до суду апеляційної інстанції 13.05.2019р. / а.с. 196 том 2/

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 15.05.2019р. у справі №160/93/19 апеляційна скарга відповідача на рішення суду першої інстанції від 26.03.2019р. була залишена без руху та заявнику апеляційної скарги надано строк на усунення зазначених судом недоліків апеляційної скарги / а.с. 208 том 2/ та ухвалою суду апеляційної інстанції від 03.06.2019р. цей строк було продовжено /а.с. 225 том 2/.

У встановлений судом строк заявником апеляційної скарги недоліки апеляційної скарги були усунуті / а.с. 227.228 том 2/ та ухвалами Третього апеляційного адміністративного суду від 11.06.2019р. у справі №160/93/19 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Офісу ВПП ДФС рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.03.2019р. у справі №160/93/19/ а.с. 229 том 2/ та справу призначено до апеляційного розгляду у судовому засіданні на 13 годин 30 хвилин 10.07.2019р. / а.с. 229 том 2/, про що судом у встановлений чинним процесуальним законодавством спосіб та строки було повідомлено учасників справи /а.с. 231-234 том 2/.

Позивач, у письмовому відзиві на апеляційну скаргу / а.с. 235-245 том 2/, заперечував проти доводів апеляційної скарги відповідача та посилаючись на те, що судом першої інстанції постановлено у даній справі обґрунтоване рішення без порушень норм чинного законодавства, просив апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції від 26.03.2019р. у даній справі залишити без змін.

У судовому засіданні:

- представники відповідача підтримали доводи викладені у апеляційній скарзі та просили суд апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції від 26.03.2019р. скасувати та постановити у справі нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні адміністративного позову через його необґрунтованість та безпідставність;

- представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги, підтримав доводи викладені у письмовому відзиві на апеляційну скаргу та просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції від 26.03.2019р. у даній справі залишити без змін.

Заслухавши у судовому засіданні представників відповідача та позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали адміністративної справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Під час розгляду даної адміністративної справи судом встановлено, що ПрАТ ДМЗ , код ЄДРПОУ 05393056, зареєстровано як юридична особа 25.04.1997р., підприємство є платником податків, у тому числі ПДВ, основний вид діяльності підприємства - виробництво чавуну, сталі та феросплавів / а.с. 72-77 том 1/.

У період з 23.11.2018р. по 10.12.2018р. відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПрАТ ДМЗ з питання достовірності нарахування від`ємного значення з ПДВ, яке становить більше 100 тис. грн., по декларації з ПДВ за вересень 2018 року, за результатами якої складено акт №102/28-10-46-12-05393056 від 10.12.2018р.. (далі - акт-перевірки).

Як вбачається з наданої суду ксерокопії вищезазначеного акту перевірки / а.с. 18-37 том 1/ посадовими особами відповідача за результатами перевірки зроблено висновок про порушення підприємством п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198, п. 201.1. ст. 201, п.200.1, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми податкового кредиту у вересні 2018р. на 1601538,66 грн., та завищення від`ємного значення різниці між сумою податкових зобов`язань та сумою податкового кредиту, що включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на суму 1601538,66 грн..

Та у подальшому, на підставі вищезазначеного акту перевірки, відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0010584612 від 28.12.2018р., яким зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ за вересень 2018р. на загальну суму 1601538,66 грн. / а.с. 57 том 1/.

Позивач, не погодившись з висновками податкового органу за результатами перевірки та прийнятим ним рішенням, оскаржив їх в порядку адміністративного оскарження, але скарги підприємства були залишені без задоволення, а прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення №0010584612 від 28.12.2018р. залишено без змін / а.с. 58-71 том 1/ у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом за захистом свого порушеного права та предметом оскарження у цій адміністративній справі є податкове повідомлення-рішення Офісу ВПП ДФС №0010584612 від 28.12.2018р. / а.с. 4-12.57 том 1/.

З наданої суду ксерокопії акту перевірки вбачається, що відповідачем висновок про порушення підприємством (позивачем у справі) норм чинного Податкового кодексу України, щодо завищення від`ємного значення ПДВ за вересень 2018р. зроблено з огляду на те, що підприємством, на думку податкового органу, безпідставно віднесено до складу податкового кредиту протягом перевіряємого періоду суми ПДВ сплачені у вартості робіт, послуг (товарів) по проведеним нереальним (безтоварним) господарським операціям з придбання товарів (робіт, послуг) у СДП Промавтоматика №436 ЗАТ Променергоавтоматика , ПП Професіонал-1 , ТОВ Желдормаркет , ТОВ Трансметиз , оскільки ці контрагенти позивача не мали можливості здійснювати господарські операції з позивачем з урахуванням часу, місця, надходження майна або обсягу матеріальних ресурсів по усьому ланцюгу постачання.

Так під час розгляду цієї справи судом першої інстанції встановлено, та підтверджено апеляційним судом, що:

- між позивачем (замовник) та СДП Промавтоматика № 436 ЗАТ Променергоавтоматика (виконавець) було укладено договір № 1065/2018 від 15.06.2018р. предметом якого є роботи по капітальному ремонту обладнання КВПіА й АСУТП системи водяного охолодження доменної печі № 3, обладнання доменної печі № 3 й газоочистки доменної печі № 3 на ПрАТ ДМЗ , та умовами цього договору було визначено, що перелік робіт, що виконуються за цим договором, визначається сторонами в додаткових угодах, які є невід`ємною частиною цього договору, та роботи виконуються із матеріалів замовника, виконавець виконує визначений перелік робіт, а замовник приймає виконані роботи та сплачує їх вартість / а.с. 118-139 том 1/, і ці господарські зобов`язання виконані сторонами за договором № 1065/2018 від 15.06.2018р. у повному обсязі, а саме позивачем визначено обсяг робіт, який є предметом договору та полягає у капітальному ремонті основних засобів виробництва позивача, надано виконавцю матеріали необхідні для виконання усього обсягу ремонтних робіт, а виконавцем - СДП Промавтоматика № 436 ЗАТ Променергоавтоматика виконано визначені умовами договору роботи з капітального ремонту, які прийняті замовником, яким сплачена їх вартість у безготівковій формі, та замовником -позивачем у справі, використано отримані від виконавця послуги у подальшому у власній господарській діяльності - шляхом використання відремонтованих основних засобів виробництва у технологічному процесі з виробництва чавуну, сталі та феросплавів, цей контрагент позивача під час укладання договору з позивачем та під час виконання сторонами своїх зобов`язань за цим правочином був у встановлений чинним законодавством спосіб зареєстрований у якості юридичної особи та платника податків, у тому числі ПДВ, та мав відповідну ліцензію на виконання таких видів робіт, при цьому позивачем під час проведення перевірки було надано податковому органу - відповідачу у справі, та суду під час судового розгляду даної адміністративної справи, усі первинні документи за вищезазначеними господарськими зобов`язаннями (правочинами), які характерні для такого роду господарських взаємовідносин та обов`язковість ведення яких передбачена нормами законодавства України, які у розумінні положень Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні є належними первинними документами, які засвідчують факт виконання певних господарських операцій, і є підставою для ведення бухгалтерського обліку та формування фінансової звітності, та які, у свою чергу, також свідчать про фактичне виконання сторонами своїх зобов`язань за цими договорами і використання отриманих позивачем товарів та робіт (послуг) у власній господарський діяльності позивача, які були досліджені судом у судовому засіданні та долучені до матеріалів справи /а.с. 140-273 том 1/;

- між позивачем (замовник) та ПП Професіонал-1 (виконавець) було укладено договір № 1102/2018від 19.06.2018 р. / а.с. 1-9 том 2/, відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання виконати роботи з поліпшення охолодження коксового газу (код ДКПП 33.12), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконані роботи на умовах цього договору згідно проектно - кошторисної документації № 123/17/ а.с. 10-24 том 2/, акту прийому - передачі виконаних робіт, інших документів, передбачених цим договором, також сторонами за договором визначено, що роботи виконуються із матеріалів замовника, і ці господарські зобов`язання виконані сторонами за договором № 1102/2018від 19.06.2018 р. у повному обсязі, а саме позивачем визначено обсяг робіт, який є предметом договору та полягає у капітальному ремонті основних засобів виробництва позивача, надано виконавцю матеріали необхідні для виконання усього обсягу ремонтних робіт, а виконавцем - ПП Професіонал-1 , виконано визначені умовами договору роботи, які прийняті замовником, яким сплачена їх вартість у безготівковій формі, та замовником -позивачем у справі, використано отримані від виконавця послуги у подальшому у власній господарській діяльності - шляхом використання відремонтованих основних засобів виробництва у технологічному процесі з виробництва чавуну, сталі та феросплавів, цей контрагент позивача під час укладання договору з позивачем та під час виконання сторонами своїх зобов`язань за цим правочином був у встановлений чинним законодавством спосіб зареєстрований у якості юридичної особи та платника податків, у тому числі ПДВ, та мав відповідну ліцензію на виконання таких видів робіт, при цьому позивачем під час проведення перевірки було надано податковому органу - відповідачу у справі, та суду під час судового розгляду даної адміністративної справи, усі первинні документи за вищезазначеними господарськими зобов`язаннями (правочинами), які характерні для такого роду господарських взаємовідносин та обов`язковість ведення яких передбачена нормами законодавства України, які у розумінні положень Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні є належними первинними документами, які засвідчують факт виконання певних господарських операцій, і є підставою для ведення бухгалтерського обліку та формування фінансової звітності, та які, у свою чергу, також свідчать про фактичне виконання сторонами своїх зобов`язань за цими договорами і використання отриманих позивачем товарів та робіт (послуг) у власній господарський діяльності позивача, які були досліджені судом у судовому засіданні та долучені до матеріалів справи /а.с. 25-86 том 2/;

- між позивачем (покупець) та ТОВ Желдормаркет (постачальник) було укладено договорі № 838/2018 від 11.05.2018 р. / а.с. 87-89 том 2/, предметом якого є постачання товару найменування, кількість, якість, ціна, умови оплати, строки поставки та умови поставки, якого визначені додатком (специфікацією) № 6 від 30.07.2018р., який є невід`ємною частиною вищевказаного договору, і це господарське зобов`язання виконано сторонами за договором, а саме ТОВ Желдормаркет поставлено позивачу визначений умовами договору товар, а позивачем (покупцем) сплачено вартість отриманого товару, який у подальшому було використано позивачем у власній господарській діяльності, контрагент позивача під час укладання договору з позивачем та під час виконання сторонами своїх зобов`язань за цими правочинами був у встановлений чинним законодавством спосіб зареєстрований у якості юридичної особи та платника податків, у тому числі ПДВ, при цьому позивачем під час проведення перевірки було надано податковому органу - відповідачу у справі, та суду під час судового розгляду даної адміністративної справи, усі первинні документи за вищезазначеними господарськими зобов`язаннями (правочинами), які характерні для такого роду господарських взаємовідносин та обов`язковість ведення яких передбачена нормами законодавства України, які у розумінні положень Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні є належними первинними документами, які засвідчують факт виконання певних господарських операцій, і є підставою для ведення бухгалтерського обліку та формування фінансової звітності, та які, у свою чергу, також свідчать про фактичне виконання сторонами своїх зобов`язань за цими договорами і використання отриманих позивачем товарів та робіт (послуг) у власній господарський діяльності позивача, які були досліджені судом у судовому засіданні та долучені до матеріалів справи / а.с. 91-98 том 2/;

- між позивачем (покупець) та ТОВ Трансметиз (виконавець) було укладено договір № 1205/2018 від 11.07.2018 р. постачання товару, кількість та якість, умови та строки постачання кого були визначені додатком (специфікацією) № 5 від 11.07.2018р., який є невід`ємною частиною договору, / а.с. 99-102 том 2/, і це господарське зобов`язання виконано сторонами за договором, а саме ТОВ Трансметиз поставлено позивачу визначений умовами договору товар, а позивачем (покупцем) сплачено вартість отриманого товару, який у подальшому було використано позивачем у власній господарській діяльності, контрагент позивача під час укладання договору з позивачем та під час виконання сторонами своїх зобов`язань за цими правочинами був у встановлений чинним законодавством спосіб зареєстрований у якості юридичної особи та платника податків, у тому числі ПДВ, при цьому позивачем під час проведення перевірки було надано податковому органу - відповідачу у справі, та суду під час судового розгляду даної адміністративної справи, усі первинні документи за вищезазначеними господарськими зобов`язаннями (правочинами), які характерні для такого роду господарських взаємовідносин та обов`язковість ведення яких передбачена нормами законодавства України, які у розумінні положень Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні є належними первинними документами, які засвідчують факт виконання певних господарських операцій, і є підставою для ведення бухгалтерського обліку та формування фінансової звітності, та які, у свою чергу, також свідчать про фактичне виконання сторонами своїх зобов`язань за цими договорами і використання отриманих позивачем товарів та робіт (послуг) у власній господарський діяльності позивача, які були досліджені судом у судовому засіданні та долучені до матеріалів справи / а.с. 103-117 том 2/.

При цьому необхідно зазначити, що виконання вищенаведеного переліку робіт було пов`язано з реалізацією позивачем у справі інвестиційного проекту з капітального ремонту основних засобів та обладнання підприємства, які ним використовуються в технологічному процесі / а.с. 113-117 том 1/

Крім цього колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що з огляду на складений відповідачем акт перевірки позивача викладені у цьому акті обставини щодо порушень ПрАТ ДМЗ податкового законодавства зроблені податковим органом лише на підставі аналізу зібраної податкової інформації щодо контрагентів позивача або з огляду на не можливість проведення звірки контрагентів позивача, але така інформація та акти не є підставою для висновку про неможливість реального здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами і підприємство не може автоматично бути правопорушником лише на тій лише підставі, що його контрагентів не вдалось перевірити, або ними були допущені певні порушення через отримання податковим органом податкової інформації, у якій містяться висновки про вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення у звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись тощо, оскільки навіть наявність такої інформації не звільняє такий податковий орган від виконання покладеного на нього нормами закону обов`язку щодо самостійного встановлення та доведення факту вчинення платником податків порушення закону, і зібрана податкова інформація щодо контрагента певного суб`єкта господарювання, у даному випадку позивача у справі, не має преюдиціального значення та не є документом, що достовірно та безсумнівно підтверджує обставини фактичної дійсності.

Так, аналіз норм чинного на момент виникнення спірних правовідносин податкового законодавства дає можливість зазначити, що жодним нормативно-правовим актом України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов`язання іншої юридичної особи, яка є його контрагентом у тих чи інших господарських зобов`язаннях, при цьому це стосується і податкових зобов`язань, оскільки відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, тому при придбанні товару (отриманні послуги) покупець зобов`язаний сплатити вартість товару (послуги) продавцю, до складу якої входить ПДВ, а продавець зобов`язаний внести цю суму ПДВ до бюджету у відповідному звітному періоду, і у разі невиконання продавцем товару (послуги) цього обов`язку саме на нього за це покладається відповідальність, і на покупця товару (послуги), який є платником податку, нормами чинного законодавства не покладено обов`язку здійснення контролю за дотриманням усіма постачальниками у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення ними господарської діяльності та сплати податків та зборів (обов`язкових платежів) у даному випадку, що свідчить про те, що несплата продавцем товару (послуги) ПДВ до бюджету в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем товару (послуги).

Таким чином, дослідивши надані до матеріалів справи первинні документи, з урахуванням співвідношення вчинених господарських операцій з основним видом господарської діяльності позивача, колегія суддів робить висновок про те, що в результаті господарських операцій з у СДП Промавтоматика №436 ЗАТ Променергоавтоматика , ПП Професіонал-1 , ТОВ Желдормаркет , ТОВ Трансметиз , у позивача відбулись зміни в структурі активів, зобов`язань та у власному капіталі, оскільки у даному випадку для позивача у справі визначальним є саме факт отримання від цих контрагентів робіт, послуг, товарів, перелік (кількість, якість, вартість) яких визначених умовами укладених господарських договорів, і подальше використання цих робіт, послуг та товарів у власній господарській діяльності, що знайшло своє підтвердження під час розгляду справи, а ці обставини у свою чергу свідчать про наявність в таких діях суб`єкта господарювання - позивача у справі, ділової мети - одержання економічного ефекту у результаті господарської діяльності, і при цьому позивач не зобов`язаний та не має об`єктивної можливості відслідковувати дотримання контрагентом вимог чинного законодавства України.

При цьому колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що вищенаведена правова позиція стосовно розв`язання спірних правовідносин, які виникли між сторонами у даній адміністративній справі, узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який під час розгляду справи БУЛВЕС АД проти Болгарії ( заява №3991/03) у рішенні від 22.01.2009р. зазначив, що платник податку не повинен нести наслідки невиконання постачальником його зобов`язань зі сплати податку і в результаті сплачувати податок на додану вартість другий раз, та сплачувати пеню, оскільки такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

З урахуванням вищезазначених фактичних обставин справи, які були встановлені судом під час розгляду даної справи та підтверджені належними письмовими доказами, колегія суддів вважає, що податковим органом зроблено безпідставний та неправомірний висновок щодо нереальності проведених позивачем господарських операцій та щодо завищення позивачем у вересні 2018р. податкового кредиту з ПДВ на загальну суму у сумі 1601538,66 грн. по господарським відносинам з у СДП Промавтоматика №436 ЗАТ Променергоавтоматика , ПП Професіонал-1 , ТОВ Желдормаркет , ТОВ Трансметиз .

З огляду на вищевказане, та приймаючи до уваги положення чинного на момент виникнення спірних правовідносин податкового законодавства, зокрема положення п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, колегія суддів приходить до висновку про те, що позивач у справі мав усі визначені чинним законодавством підстави для формування податкового кредиту з урахуванням сум ПДВ, який ним було сплачено протягом у певних періодах у вартості отриманих від його контрагентів - у СДП Промавтоматика №436 ЗАТ Променергоавтоматика , ПП Професіонал-1 , ТОВ Желдормаркет , ТОВ Трансметиз , робіт, послуг та товарів, оскільки у позивача у справі були наявні усі необхідні первинні документи, які засвідчують наявність певних юридичних фактів за результатами господарської діяльності по операціям з вищезазначеними суб`єктами господарювання протягом перевіряємого періоду, що свідчить про те, що обрані відповідачем підстави для визначення позивачу грошових зобов`язань з ПДВ не відповідають вимогам Податкового кодексу України, і висновок податкового органу про завищення податкового кредиту по операціям з вищезазначеними контрагентами є безпідставним, що свідчить про те, що відповідач у справі, який у спірних відносинах виступає у якості суб`єкта владних повноважень, під час прийняття податкового повідомлення-рішення 0010584612 від 28.12.2018р., яким зменшено позивачу розмір від`ємного значення суми ПДВ за вересень 2018р. на загальну суму 1601538,66 грн., яке є предметом оскарження у даній справі, діяв не у спосіб, який визначено чинним податковим законодавством, та, в порушення ч. 2 ст. 77 КАС України не довів правомірності свого рішення під час розгляду справи судом, а тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції зробив правильний висновок щодо обґрунтованості заявлених позивачем у справі позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування такого рішення суб`єкта владних повноважень.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції об`єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної адміністративної справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, та постановив правильне рішення про задоволення заявлених позивачем вимог, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у справі доказами, і оскільки під час апеляційного розгляду справи не було встановлено будь-яких порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які б потягли за собою наявність підстав для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення, вважає необхідним рішення суду першої інстанції від 26.03.2019р. у даній адміністративній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача необхідно залишити без задоволення, оскільки доводи, які викладені у апеляційній скарзі, суперечать зібраним у справі доказам та фактичним обставинам справи, зводяться до переоцінки заявником апеляційної скарги доказів, які були досліджені судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи і незгоди з висновками суду з оцінки обставин у справі, а також помилкового тлумачення заявником апеляційної скарги норм матеріального та процесуального права, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції у даній справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 310,315,316,321,322 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України - залишити без задоволення .

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.03.2019р. у справі №160/93/19 - залишити без змін .

Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена у строки та в порядку, які встановлені ст.ст. 329,331 КАС України.

Повний текст виготовлено та підписано - 12.07.2019р.

Головуючий - суддя А.О. Коршун

суддя В.Є. Чередниченко

суддя О.М. Панченко