03.06.2019 Справа № 756/7042/16-ц
№756/7042/16-ц
№2/756/155/19
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
3 червня 2019 року Оболонський районний суд м. Києва у складі:
головуючогосудді - Шевчука А.В.,
при секретарях: Марценюк А.І., Мушкетик І.В.,
Ковальчуку А.Я.
за участі: позивача - ОСОБА_1 , представника позивача - Клапчук Ф.П. , представника відповідача - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю МПС Україна , третя особа - ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди,
ВСТАНОВИВ:
У травні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ТОВ МПС Україна , третя особа - ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди. Вимоги обґрунтовані тим, що третя особа ОСОБА_4 24.07.2015 року перебуваючи у трудових відносинах з відповідачем ТОВ МПС Україна , при керуванні автомобілем Мерседес , д.н. НОМЕР_1 , що належить відповідачу, спричинив дорожньо-транспортну пригоду та зіткнувся з автомобілем BYD д.н. НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_1 . В результаті ДТП автомобіль BYD д.н. НОМЕР_2 отримав механічні пошкодження, а його власнику було завдано матеріальної та моральної шкоди.
Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 22.09.2015 року ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля BYD , д.н. НОМЕР_2 визначено у звіті №34/12/15 від 08.12.2015 року і становить 103 391,69 грн. Також, позивачем понесені витрати на транспортування пошкодженого автомобіля у сумі 1 660 грн., і витрати на проведення експертного дослідження у розмірі 800 грн.
Крім того, за твердженням позивача йому заподіяно моральних та психологічних страждань, душевних переживань та зусиль, які докладаються для відшкодування завданої шкоди, які ОСОБА_1 оцінює в розмірі 10 000,00 грн.
Оскільки цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу відповідача була застрахована в СК Країна за полісом з лімітом відповідальності в 50 000 грн., з франшизою в 500 грн., позивач просить відповідно до ст. 1194 ЦК України стягнути з відповідача різницю суми заподіяної матеріальної шкоди з лімітом відшкодування страхової компанії за полісом, вартість транспортування пошкодженого автомобіля і витрати на проведення експертного дослідження у загальному розмірі 55 851,69 грн., а також кошти франшизи, яка не підлягає відшкодуванню страховою компанією.
Таким чином, позивач керуючись ст.ст. 23, 1167, 1172, 1187, 1194 ЦК України, просить стягнути з відповідача на його користь в рахунок відшкодування заподіяної матеріальної шкоди 55 851,69 грн., в рахунок відшкодування заподіяної моральної шкоди 10 000,00 грн., франшизу в розмірі 500,00 грн. та витрати понесені на сплату судового збору і правову допомогу.
Позивач та його представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити, при цьому зазначали, що розмір заподіяної матеріальної шкоди визначено у звіті №34/12/15 від 08.12.2015 року безсумнівно вірно, оскільки дослідження проводилось у найкоротші терміни із врахуванням дійсного стану автомобіля після ДТП без впливу на нього зовнішніх чинників і часового фактору зберігання.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, заперечував щодо їх задоволення. А саме, вказував, що сума матеріальної шкоди, яку просить стягнути позивач з відповідача є явно завищеною. А також, заперечував щодо стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 7500,00 грн.
Ухвалою суду від 21.12.2016 року задоволено клопотання представника відповідача та призначено судову автотоварознавчу експертизу, яку було доручено проводити Державному науково-дослідномуекспертно-криміналістичному центру МВС України.
Третя особа ОСОБА_4 у судове засідання не з`явився, про час та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином.
Заслухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи та надані докази, судом встановлено наступне.
24.07.2015 року о 13 год. 20 хв. ОСОБА_4 в м. Києві по вул. Новокостянтинівська в напрямку вул. Скляренка, в порушення п. 1.5, 2.3 б Правил дорожнього руху, керуючи транспортним засобом Мерседес, д.н. НОМЕР_1 не врахував дорожню обстановку, перед зміною напрямку руху, не переконався, що це буде безпечним, втратив керування автомобілем, що призвело до перекидання автомобіля, внаслідок чого здійснено зіткнення та пошкодження автомобіля BYD , д.н. НОМЕР_2 та автомобіля Тойота, д.н. НОМЕР_3 .
Зазначена дорожньо-транспортна пригода сталась з вини ОСОБА_4 , що підтверджується постановою Оболонського районного суду м. Києва №3/756/4546/15 від 22.09.2015 року (а.с. 7), згідно якої останнього визнано винуватим у вчиненні зазначеної ДТП та скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності.
Третя особа ОСОБА_4 на момент вчинення ДТП перебував у трудових відносинах з відповідачем ТОВ МПС Україна . Вказана обставина визнається та не заперечується учасниками справи, тому суд не має обґрунтованого сумніву у достовірності цієї обставини.
Відповідно до ст. 1187 ЦК України шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, використання, збереження або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Частиною 1 статті 1172 ЦК України визначено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.
Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ №4 від 01.03.2013 року особою, яка зобов`язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди (пункт 2.2 Правил дорожнього руху України).
Не вважається особою, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) із особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, якщо з нею укладено цивільно-правовий договір. Така особа, враховуючи характер відносин, які між ними склалися, може бути притягнута до відповідальності роботодавцем лише у регресному порядку відповідно до статті 1191 ЦК.
Таким чином, вимоги про відшкодування заподіяної шкоди до ТОВ МПС Україна , як власника транспортного засобу, завданої працівником цього підприємства під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків є законними та обґрунтованими.
В судовому засіданні з`ясовано наявність у ТОВ МПС Україна Полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АІ/8303844 чинного на час ДТП, за яким забезпечений транспортний засіб Мерседес , д.н. НОМЕР_1 , а ТОВ МПС Україна є особою, цивільно-правова відповідальність якого застрахована при експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Згідно вказаного договору СК Країна взяла на себе обов`язок, при настанні страхового випадку, відповідно до встановленого ліміту відповідальності, відшкодувати у встановленому Законом України „Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" шкоду заподіяну життю, здоров`ю, майну третім особам.
Відповідно до ст. 22 Закону України „Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.
Згідно ст. 9 цього ж Закону ліміт відповідальності страховика - це грошова сума, в межах якої страховик зобов`язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування, при цьому франшиза це частина збитків, що не відшкодовується страховиком.
За страховим полісом №АІ/8303844 ліміт відповідальності страховика СК Країна за шкоду заподіяну життю і здоров`ю складає 100 000 грн., за шкоду заподіяну майну 50 000 грн. із франшизою 500 грн.
З огляду на ст. 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу можливе відшкодування страховою компанією, витрат пов`язаних із відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу.
Відповідно до Звіту №34/12/15 від 08.12.2015 року, складеного оцінювачем дорожніх транспортних засобів Гавриловим В.О. , вартість матеріального збитку, нанесеного власнику автомобіля BYD , д.н. НОМЕР_2 , складає 103 391,69 грн.(а.с. 9-26).
Суд не вбачає підстав для сумніву у правильності складені звіту №34/12/15 від 08.12.2015 року, оскільки оцінка проводилась оцінювачем Гавриловим В.О. , що має повну вищу освіту, кваліфікацію оцінювача об`єктів в матеріальній формі по спеціалізації Оцінка дорожніх транспортних засобів (кваліфікаційне свідоцтво оцінювача НОМЕР_4 , виданого ФДМУ 09.04.2011), (посвідчення про підвищення кваліфікації оцінювача НОМЕР_6 , виданого ФДМУ 15.05.2015). Зареєстрований в Державному реєстрі оцінювачів (свідоцтво №8698 від 13.05.2011).
Гаврилов В.О. допитаний у судовому засіданні в якості спеціаліста підтвердив обставини, викладені у звіті №34/12/15 від 08.12.2015 року та зазначив, що досліджуваний ним автомобіль з мінімальним терміном експлуатації станом на час оцінки не мав ознак корозії, а тому в дослідженні враховано втрату товарної вартості. При цьому, інформація від замовника стосувалася лише пробігу автомобіля, який не можна було з`ясувати за відсутності електроживлення автомобіля.
За висновком експерта Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України №19/12-3/17 від 19.07.2017 року встановлено, що вартість матеріального збитку (шкоди), завданої власнику автомобіля BYD , д.н. НОМЕР_2 , внаслідок пошкодження цього транспортного засобу під час ДТП, що відбулась 24.07.2015 року у м. Києві по вул. Новокостянтинівській, з урахуванням технічного стану, зазначеного в протоколі огляду транспортного засобу від 04.12.2015, на час надання висновку, може складати 85 809,51 грн. (а.с. 121-177).
Експертиза здійснювалось заступником завідувача лабораторії товарознавчих, гемологічних, економічних, будівельних, земельних досліджень та оціночної діяльності - завідувачем відділу товарознавчих, гемологічних досліджень та оціночної діяльності ДНДЕКЦ МВС України Горішнім Є.І. та старшим судовим експертом відділу товарознавчих, гемологічних досліджень та оціночної діяльності лабораторії товарознавчих, гемологічних, економічних, будівельних, земельних досліджень та оціночної діяльності ДНДЕКЦ МВС України Струком І.А.
Допитаний у судовому засіданні в якості спеціаліста ОСОБА_6 підтвердив обставини, викладені у висновку експерта №19/12-3/17 від 19.07.2017 року, а щодо розбіжностей розміру заподіяної шкоди зі Звітом №34/12/15 від 08.12.2015 року, складеного оцінювачем дорожніх транспортних засобів Гавриловим В.О. пояснив, що станом на час проведення експертного дослідження в липні 2017 року автомобіль BYD , д.н. НОМЕР_2 вже мав явні ознаки корозійного руйнування.
Таким чином, при визначенні розміру матеріальної шкоди суд приймає до уваги вартість матеріального збитку, нанесеного власнику автомобіля BYD , д.н. НОМЕР_2 у розмірі 103391,69 грн., що визначено Звітом №34/12/15 від 08.12.2015 року, оскільки дана оцінка проводилась після спливу короткого терміну після пошкодження вказаного вище автомобіля із врахуванням реального стану транспортного засобу після ДТП, на відміну від дослідження експертів №19/12-3/17 від 19.07.2017 року, що здійснювалось без врахування часу зберігання автомобіля та впливу зовнішніх факторів на його стан, незалежних від волі власника, до моменту дослідження.
У відповідності до ст. 1194 ЦК України, особа яка застрахувала свою цивільну відповідальність у разі недостатності страхової виплати для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
З огляду на зазначене, вимоги ОСОБА_1 про стягнення з ТОВ МПС Україна суми 53391 грн. 69 коп. які є різницею суми заподіяної матеріальної шкоди із сумою страхового відшкодування за Полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів підлягає до задоволення.
Також, на думку суду, на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню з ТОВ МПС Україна витрати на транспортування пошкодженого транспортного засобу у розмірі 1660 грн. (а.с. 28), витрати на проведення експертного дослідження у розмірі 800 грн. (а.с. 27) та обов`язкова франшиза у розмірі 500 грн. (а.с. 8) здійснення яких підтверджується наявними документами.
Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, що полягає у душевних стражданнях яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в іншій спосіб, незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Як вбачається з положень ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Суд вважає встановленим в судовому засіданні заподіяння позивачу моральної шкоди, через пошкодження його майна, зміну нормального перебігу його життя, та психологічних переживань, відповідальність за яку покладається судом на відповідача та визначає розмір моральної шкоди, який підлягає стягненню на його користь в розмірі 5000 грн., частково задовольнивши позовні вимоги в цій частині.
Між позивачем ОСОБА_1 та адвокатом Клапчуком Ф.П. укладено договір про надання адвокатом правової допомоги від 05.05.2016 року, зокрема, вказаним договором встановлено, що вартість надання правової допомоги визначається додатковими договорами (а.с. 38).
Згідно квитанції від 16.10.2017 року позивач сплатив адвокату Клапчуку Ф.П. за послуги з надання правової допомоги 7500 грн. (а.с. 230).
Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторонни пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч.2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Згідно п. 2 ч.2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничудопомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Договором про надання правової допомоги визначено, що вартість надання правової допомоги визначається додатковими договорами, разом з тим позивачем та його представником не подано до суду доказів укладення додаткового договору про вартість надання правової допомоги.
Крім того, квитанція надана представником позивача на підтвердження сплати позивачем вартості правової допомоги не відповідає вимогам, встановленим для платіжного документу. У зв`язку з чим, суд дійшов висновку, про відсутність підстав для стягнення судових витрат пов`язаних з оплатою правової допомоги з відповідача на користь позивача.
Згідно ч. 1ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по справі в розмірі 984,73 грн. пропорційно розміру задоволених вимог.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 22, 23, 1166, 1167,1172, 1187, 1194 ЦК України, ст.ст. 9, 22, 29 Закону України „Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст.ст. 12, 19, 81, 82, 89, 137, 141, 258, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю МПС Україна , третя особа - ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої в результатідорожньо-транспортної пригоди задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю МПС Україна код ЄДРПОУ: 37570030 на користь ОСОБА_1 , 55 851 (п`ятдесят п`ять тисяч вісімсот п`ятдесят одну) грн. 69 коп. в рахунок відшкодування заподіяної матеріальної, 5 000 (п`ять тисяч) грн. заподіяної моральної шкоди та 500 (п`ятсот) грн. франшизи, а також 984 (дев`ятсот вісімдесят чотири) грн. 73 коп. понесених судових витрат.
В решті позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідком апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя А.В. Шевчук
Суд | Оболонський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 03.06.2019 |
Оприлюднено | 24.07.2019 |
Номер документу | 83194678 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Оболонський районний суд міста Києва
Шевчук А. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні