Постанова

від 14.01.2020 по справі 756/7042/16-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

єдиний унікальний номер справи 756 /7042/16

номер апеляційного провадження: 22-ц/824/462/2020

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2020 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:

судді - доповідача: Білич І.М.

суддів: Іванченко М.М., Лапчевської О.Ф.

при секретарі: Кемському В.В .

за участю: позивача - ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2

представника відповідача - Сегал Є . А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Сегал Євгенія Андрійовича, який діє в інтересах ТОВ МПС Україна на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 03 червня 2019 року, ухваленного під головуванням судді Оболонського районного суду міста Києва Шевчук А.В.

по цивільній справі № 756/7042/16-ц за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю МПС Україна , третя особа : ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди , -

в с т а н о в и л а :

У травні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ТОВ МПС Україна , третя особа - ОСОБА_4 , про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди. Вимоги обґрунтовував тим, що третя особа ОСОБА_4 24.07.2015 року, перебуваючи у трудових відносинах з відповідачем ТОВ МПС Україна , при керуванні автомобілем Мерседес , д.н. НОМЕР_1 , що належить відповідачу, спричинив дорожньо-транспортну пригоду та зіткнувся з автомобілем BYD д.н. НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_1 .

У результаті ДТП автомобіль BYD д.н. НОМЕР_2 отримав механічні пошкодження. Вартість матеріального збитку було визначено у 103 391,69 гривень.

Оскільки цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу була застрахована в СК Країна за страховим полісом з лімітом відповідальності в 50 000 гривень, франшизою в 500 гривень, позивач просив відповідно до ст. 1194 ЦК України стягнути з відповідача різницю між сумою заподіяних збитків та лімітом відповідальності страхової компанії за полісом, вартість транспортування пошкодженого автомобіля і витрати на проведення експертного дослідження у загальному розмірі 55 851,69 гривень, а також франшизу, яка не підлягає відшкодуванню страховою компанією.

Крім того, за твердженням позивача, йому заподіяно моральних та психологічних страждань, душевних переживань, які ОСОБА_1 визначив у розмірі 10 000,00 гривень.

Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 03 червня 2019 року позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ МПС Україна на користь ОСОБА_1 55 851 грн. 69 коп. в рахунок відшкодування заподіяної матеріальної шкоди, 5 000 гривень моральної шкоди та 500 гривень франшизи. Вирішено питання розподілу судових витрат. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, адвокат Сегал Є.А., який діє в інтересах ТОВ МПС Україна , подав апеляційну скаргу, за результатами розгляду якої ставив питання про скасування рішення та ухвалення нового, яким в задоволені позову ОСОБА_1 відмовити повністю. Вказуючи на необґрунтованість та невмотивованість постановленого судового рішення.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити з підстав викладених у ній.

Позивач та його представник проти задоволення апеляційної скарги заперечували, посилаючись на законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб що з`явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що подана апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обгрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 24.07.2015 року о 13 год. 20 хв. ОСОБА_4 , рухаючись в м. Києві по вул. Новокостянтинівська в напрямку вул. Скляренка, в порушення п. 1.5, 2.3 б Правил дорожнього руху, керуючи транспортним засобом Мерседес, д.н. НОМЕР_1 , власником якого є ТОВ МПС Україна , не врахував дорожню обстановку перед зміною напрямку руху, не переконався, що це буде безпечним, втратив керування автомобілем, що призвело до перекидання автомобіля, внаслідок чого здійснено зіткнення та пошкодження автомобіля BYD , д.н. НОМЕР_3 , власником якого є позивач, та автомобіля Тойота, д.н. НОМЕР_4 .

Зазначена дорожньо-транспортна пригода сталась з вини ОСОБА_4 , що підтверджується постановою Оболонського районного суду м. Києва №3/756/4546/15 від 22.09.2015 року.

Судом також встановлено, що на момент ДТП ОСОБА_4 перебував у трудових відносинах з відповідачем ТОВ МПС Україна .

Цивільно-правова відповідальність ТОВ МПС Україна була застрахована в ПрАТ СК Україна згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АІ/8303844, чинного на час ДТП, за яким відповідальності страховика за шкоду заподіяну життю і здоров`ю складав 100 000 гривень, за шкоду заподіяну майну - 50 000 гривень із франшизою 500 гривень.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 , суд першої інстанції, виходив з того, що ТОВ МПС Україна є відповідальною особою за шкоду, заподіяну його працівником - ОСОБА_4 .

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

У силу ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом.

Частиною 1 ст.1172 ЦК України визначено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Крім того, відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ №4 від 01.03.2013 року не вважається особою, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) із особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, якщо з нею укладено цивільно-правовий договір. Така особа, враховуючи характер відносин, які між ними склалися, може бути притягнута до відповідальності роботодавцем лише у регресному порядку відповідно до ст. 1191 ЦК України.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що заподіяна позивачеві майнова шкода в даному випадку підлягає відшкодуванню ТОВ МПС Україна як власником джерела підвищеної небезпеки - автомобіля Мерседес, д.н. НОМЕР_1 , та роботодавцем винної в ДТП особи - ОСОБА_4 .

Згідно до ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи і виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

На підтвердження розміру заподіяної шкоди, позивач надав суду Звіт №34/12/15 від 08.12.2015 року, складений оцінювачем дорожніх транспортних засобів ОСОБА_5 , за яким вартість матеріального збитку, нанесеного власнику автомобіля BYD , д.н. д.н. НОМЕР_3 , складає 103 391,69 гривень.

Не погодившись з визначеним розміром майнових збитків, представником відповідача в суді першої інстанції було заявлено клопотання про призначення судової автотоварознавчої експертизи, яке ухвалою суду від 21.12.2016 року задоволено.

За експертним висновком Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України №19/12-3/17 від 19.07.2017 року встановлено, що вартість матеріального збитку (шкоди), завданої власнику автомобіля BYD , д.н. НОМЕР_3 , внаслідок пошкодження цього транспортного засобу під час ДТП, що відбулась 24.07.2015 року у м. Києві по вул. Новокостянтинівській, з урахуванням технічного стану, зазначеного в протоколі огляду транспортного засобу від 04.12.2015 року, на час надання висновку, може складати 85 809,51 гривень.

У суді першої інстанції з приводу наданих висновків були допитані, як оцінювач ОСОБА_5 , так і старший судовий експерт відділу товарознавчих, гемологічних досліджень та оціночної діяльності лабораторії товарознавчих, гемологічних, економічних, будівельних, земельних досліджень та оціночної діяльності ДНДЕКЦ МВС України ОСОБА_6

Звертаючись до суду з апеляційною скаргою скаржник посилався, що представлений позивачем висновок №34/12/15 від 08.12.2015 року про оцінку майнових збитків не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна і складений з порушенням вимог до складання калькуляції відповідно до Методики товарознавчої експертизи. Зазначаючи, що ОСОБА_5 не є атестованим судовим експертом, не є співробітником спеціальної установи уповноваженої на проведення судових експертиз, а є оцінювачем у сфері оцінки транспортних засобів. Крім того, у порушення вимог п.п. 7.38, 7.39 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів коефіцієнт фізичного зносу ТЗ було прийнято рівним 0,00 замість 1, що призвело до невірного визначення вартості матеріального збитку. Відтак, на його думку, суд безпідставно не взяв до уваги висновок судової автотоварознавчої експертизи №19/12-3/17 від 19.07.2017 року, складений на підставі ухвали суду від 12.12.2016 року, за яким вартість матеріального збитку заподіяного ОСОБА_1 внаслідок ДТП складає 85 809,51 гривень.

Колегія суддів вважає, що зазначені доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, так як у ході розгляду справи судом першої інстанції ОСОБА_5 був допитаний у судовому засіданні в якості спеціаліста, та підтвердив обставини, викладені у звіті №34/12/15 від 08.12.2015 року зазначивши, що досліджуваний ним автомобіль з мінімальним терміном експлуатації станом на час оцінки не мав ознак корозійного руйнування, а тому в дослідженні не враховано втрату товарної вартості.

Допитаний у судовому засіданні експерт Струк І.А. підтвердив обставини, викладені у висновку експерта №19/12-3/17 від 19.07.2017 року, а щодо розбіжностей розміру заподіяної шкоди зі звітом №34/12/15 від 08.12.2015 року, складеного оцінювачем дорожніх транспортних засобів ОСОБА_5 пояснив, що станом на час проведення експертного дослідження в липні 2017 року автомобіль BYD , д.н. НОМЕР_3 вже мав явні ознаки корозійного руйнування.

Тобто, різниця у визначенні розміру майнових збитків, заподіяних позивачеві, у вказаних висновках викликані наявністю або відсутністю корозійних руйнувань на кузові автомобіля BYD , д.н. НОМЕР_3 , що в свою чергу, впливає на коефіцієнт фізичного зносу та вартість відновлювального ремонту.

Колегія суддів вважає, що при визначенні розміру матеріальної шкоди, суд першої інстанції, обґрунтовано керувався саме звітом №34/12/15 від 08.12.2015 року, оскільки дана оцінка проводилась у найкоротші терміни після пошкодження вказаного вище автомобіля із врахуванням реального стану транспортного засобу після ДТП, на відміну від дослідження експертів №19/12-3/17 від 19.07.2017 року, що здійснювалось без врахування часу зберігання автомобіля та впливу зовнішніх факторів на його стан, незалежних від волі власника.

Відсутність слідів корозійного руйнування на автомобілі позивача на момент складення ОСОБА_5 О. висновку №34/12/15 від 08.12.2015 року, з урахуванням п. 7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, визначило обгрунтовано коефіцієнт зносу транспортного засобу оцінювачем за 0 .

Крім того, оцінювач ОСОБА_5 на час складення звіту мав повну вищу освіту, кваліфікацію оцінювача об`єктів в матеріальній формі по спеціалізації Оцінка дорожніх транспортних засобів ( кваліфікаційне свідоцтво оцінювача), посвідчення про підвищення кваліфікації оцінювача, що зареєстровані в державному реєстрі оцінювачів.

У відповідності до ст. 1194 ЦК України, особа яка застрахувала свою цивільну відповідальність у разі недостатності страхової виплати для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

З огляду на зазначене, вимоги ОСОБА_1 про стягнення з ТОВ МПС Україна суми 53 391 грн. 69 коп., як різниці між сумою заподіяної матеріальної шкоди та виплаченим страховим відшкодуванням, обґрунтовано задоволені судом першої інстанції. З відшкодуванням витрат на транспортування пошкодженого ТЗ у сумі 1660 гривень, витрат на проведення експертного дослідження в розмірі 800 гривень та франшизи - 500 гривень.

Доводами поданої апеляційної скарги є також невизнання відповідачем доведеності ( як зазначив суду першої інстанції) заподіяння його діями позивачу моральної шкоди,що була визначена в розмірі 5 000 гривень через пошкодження його майна, зміну нормального перебігу його життя та психологічних переживань.

Так як відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, що полягає у душевних стражданнях яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в іншій спосіб, незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

На розмір відшкодування не впливає наявність чи обсяг майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Розмір шкоди має бути обґрунтованим, виходити з тяжкості спричинених моральних та психологічних переживань , їх глибини і тривалості.

Позовна заява позивача в частині заявлення вимог про відшкодування спричиненої моральної шкоди не містить у собі обґрунтування розміру заявленої моральної шкоди.

Суд вважав встановленим в судовому засіданні заподіяння позивачу моральної шкоди, через пошкодження його майна, зміну нормального перебігу його життя та психологічних переживань. Визначаючи при цьому розмір відшкодування за своїм внутрішнім переконанням, а не з вимог закону та обставин справи.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду в частині часткового задоволення вимог позивача про стягнення з ТОВ МПС Україна моральної шкоди в розмірі п`яти тисяч гривень підлягає скасуванню, з постановленням у цій частині нового рішення у відповідності до положень ст. 376 ЦПК України, про відмову у задоволенні стягнення моральної шкоди з зазначених вище підстав.

У іншій частині рішення суду залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 376, 381-383, 384, 387 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу адвоката Сегал Євгенія Андрійовича, який діє в інтересах ТОВ МПС Україна , задовольнити частково.

Рішення Оболонського районного суду міста Києва від 03 червня 2019 року скасувати в частині задоволення вимог щодо стягнення моральної шкоди з Товариства з обмеженою відповідальністю МПС Україна на користь ОСОБА_1 в розмірі 5 000 гривень та постановити в цій частині нове рішення, за яким;

ОСОБА_1 відмовити у задоволенні заявлених вимог про стягнення моральної шкоди.

У іншій частині рішення суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 24 січня 2010 року

Суддя - доповідач:

Судді