Постанова

від 23.07.2019 по справі 400/21/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2019 р.м.ОдесаСправа № 400/21/19 Головуючий в 1 інстанції: Фульга А. П.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Джабурія О.В.

суддів - Вербицької Н.В.

- Кравченка К.В.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 березня 2019 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Будкамінь до Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.09.2018 р. № 00088401212,

ПОЗОВНІ ВИМОГИ ТА

НАСЛІДКИ ВИРІШЕННЯ ПОЗОВУ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Товариство з обмеженою відповідальністю Будкамінь звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 00088401212 від 21.09.2018 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що податковим органом проведена камеральна перевірка даних, задекларованих у податковій звітності з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин ТОВ Будкамінь за ІІ квартал 2018 року.

За результатами камеральної перевірки відповідачем складено акт від 07.09.2018 року № 7770/14-29-12-12/34108046, яким встановлено заниження розрахункової вартості одиниці відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства та заниження податкових зобов`язань за звітній ІІ квартал 2018 року у зв`язку з невірним застосуванням коефіцієнту рентабельності, а саме: платником порушено строк регулярної повторної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин. Також, перевіркою встановлено неправомірне застосування коригуючого коефіцієнту у розмірі 0,7 до ставок рентної плати за користування надрами, який відповідно до п. 252.22 ст. 252 Податкового кодексу України мають право застосовувати надрокористувачі.

За результатами акта перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №00088401212 від 21.09.2018 року про нарахування суми податкових зобов`язань у розмірі 38 826,73 грн, які складаються із донарахованих податкових зобов`язань з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин у розмірі 31 061,38 грн. та штрафу у розмірі 7 765,35 грн., розрахованого на підставі п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України.

Відповідач просив у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі посилаючись на те, що з моменту початку видобутку корисних копалин за ІІ квартал 2018 року ТОВ Будкамінь фактично здійснювався розрахунок вартості одиниці товарної продукції виходячи з коефіцієнту рентабельності гірничого підприємства, визначеного в Протоколі засідання колегії Державної комісії по запасах корисних копалин від 18.06.2008 року №1531 у розмірі 0,15, тоді як відповідно до п. 2.10 Протоколу визначено, що авторами не опрацьований проект тимчасової кондиції для підрахунку запасів, а згідно з п. 3 Протоколу апробація виконана для продукції, якісні характеристики якої відповідають ТУ 21-10-69-89, що втратили чинність у 2018 році, і таким чином має бути виконаним пункт 25 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин щодо повторної експертизи, яка проводиться у разі перегляду вимог стандартів щодо кількості або якості корисних копалин.

Також відповідач зазначив, що позивач не мав витрат на виконання робіт з геологічного вивчення території, а лише придбав результати геологічного вивчення і поніс витрати в декілька разів менші, ніж фактичні витрати на виконання робіт з геологічного вивчення території, адже апробація запасів не відповідає виконанню державної експертизи запасів, а застосування коригуючого коефіцієнту 0,7 на підставі п. 252.22 ст. 252 Податкового кодексу України передбачає відшкодування саме витрат з геологічного вивчення, а не інтерпретації його результатів.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, ухваленим в порядку письмового провадження за правилами спрощеного провадження, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Миколаївській області від 21.09.2018 року № 000884401212.

На вказане рішення ГУ ДФС у Миколаївській області подано апеляційну скаргу, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову ТОВ Будкамінь .

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги відповідач вказує, що ТОВ Будкамінь не доведено правомірність визначення податкових зобов`язань за звітний ІІ квартал 2018 року у зв`язку із застосуванням відповідного коефіцієнту рентабельності та не доведено факт правомірності застосування коригуючого коефіцієнту у розмірі 0,7 до ставок рентної плати за користування надрами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

КОЛЕГІЯ СУДДІВ ВСТАНОВИЛА

У вересні 2019 року посадовими особами ГУ ДФС у Миколаївській області проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин ТОВ Будкамінь за ІІ квартал 2018 року.

На підставі акта перевірки від 07.09.2018 року № 7770/14-29-12-12/34108046 відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення від 21.09.2018 року №00088401212 про нарахування суми податкових зобов`язань у розмірі 38 826,73 грн, які складаються із донарахованих податкових зобов`язань з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин у розмірі 31061,38 грн. та штрафу у розмірі 7 765,35 грн., розрахованого на підставі п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України.

Позивач, не погодившись с податковим повідомленням-рішенням, звернувся зі скаргою до ДФС України. Рішенням ДФС України від 10.12.2018 року № 39870/6/99-99-11-06-01-25 скаргу ТОВ БУДКАМІНЬ залишено без задоволення. Не погоджуючись із позицією та рішенням ДФС України, позивач звернувся до суду із зазначеним позовом.

Гірничим Законом України визначено поняття гірничого підприємства, відповідно до якого зазначено, що гірниче підприємство - це цілісний технічно та організаційно відокремлений майновий комплекс засобів і ресурсів для видобутку корисних копалин, будівництва та експлуатації об`єктів із застосуванням гірничих технологій (шахти, рудники, копальні, кар`єри, розрізи, збагачувальні фабрики тощо).

Підприємство позивача здійснює добування декоративного та будівельного каменю, вапняку, гіпсу, крейди та глинистого сланцю, а тому є користувачем надр та платником рентної плати за користування надрами, що проводить господарську діяльність з видобування корисних копалин на підставі спеціального дозволу на користування надрами від 04.03.2016 року №6102.

Відповідно до п. 3.4 Протоколу засідання колегії Державної комісії по запасах корисних копалин від 18.06.2008 року №1531 ТОВ Будкамінь рекомендовано протягом трьох років з часу отримання спеціального дозволу опрацювати та подати матеріали детальної геолого-економічної оцінки Вікторівського родовища на державну експертизу по ДЗК України.

В розділі Особливі умови спеціального дозволу на користування надрами від 04.03.2016 року №6102 Державна служба геології та надр України рекомендувала ТОВ Будкамінь виконати рекомендації ДЗК України (п. 3.4 протоколу від 18.06.2008 року №1531), а також протягом трьох років з часу отримання спеціального дозволу на користування надрами виконати геолого-економічну оцінку запасів гранітів Вікторівського родовища і затвердити результати робіт у ДКЗ України.

ОБҐРУНТУВАННЯ ДОВОДІВ СТОРІН

Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до 45 Кодексу України про надра запаси корисних копалин розвіданих родовищ, а також запаси корисних копалин, додатково розвіданих у процесі розробки родовищ, підлягають експертизі та оцінюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідний порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.1994 № 865 Про затвердження Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин .

Пунктом 25 Положення № 865 (у редакції, чинній на час камеральної перевірки) передбачено, що повторна державна експертиза та оцінка запасів родовищ корисних копалин проводиться у разі перегляду вимог стандартів щодо кількості або якості корисних копалин, технології їх переробки, що призводять до зменшення сумарних розвіданих запасів більш як на 20 відсотків або зростання їх обсягу більш як на 50 відсотків. Запаси родовищ, що розробляються, підлягають повторній експертизі та оцінці, якщо внаслідок гірничодобувних або додаткових геологорозвідувальних робіт сумарні розвідані запаси зростають більш як на 50 відсотків порівняно з раніше оціненими Державною комісією по запасах корисних копалин або якщо списані та передбачені для списання розвідані запаси як такі, що не підтвердилися чи недоцільні для видобутку за техніко-економічними умовами родовищ, перевищують нормативи, встановлені законодавством.

Повторна і додаткова експертиза та оцінка запасів корисних копалин проводиться у порядку, передбаченому зазначеним Положенням.

За змістом пункту 26 Положення №865 державна комісія по запасах корисних копалин систематично проводить аналіз державного балансу запасів корисних копалин і дає рекомендації для користувачів надр щодо подання на повторну або первинну державну експертизу матеріалів геолого-економічної оцінки відповідних родовищ корисних копалин.

Як вже було зазначено, державна комісія по запасах корисних копалин надала рекомендації позивачу щодо подання на державну експертизу матеріалів геолого-економічної оцінки родовища та встановила строк для цих дій - протягом трьох років з часу отримання спеціального дозволу, тобто до 04.03.2019 року.

Відповідно до п. 25 Положення №865 експертиза проводиться у разі перегляду вимог стандартів щодо кількості або якості корисних копалин, технології їх переробки, що призводять до зменшення сумарних розвіданих запасів більш як на 20 відсотків або зростання їх обсягу більш як на 50 відсотків.

Обов`язковою умовою проведення повторної експертизи на підставі п. 25 Положення №865 є зменшення сумарних розвіданих запасів більш як на 20 відсотків або зростання їх обсягу більш як на 50 відсотків.

Як вбачається з протоколу засідання колегії Державної комісії по запасах корисних копалин від 18.06.2008 року №1531 та звіту ТОВ Естімейшн солюшнз про розвідку родовища твердих корисних копалин від 01.01.2019 року виконаного на замовлення ТОВ Будкамінь на підставі договору від 02.07.2018 року №2-1-10-2018, зміна ТУ 21-10-69-89 на ДСТУ Б В.2.7-241:2010 не призвело до зменшення сумарних розвіданих запасів корисних копалин більш як на 20 відсотків або зростання їх обсягу більш як на 50 відсотків.

Згідно до положень ст. 251 Податкового кодексу України рентна плата складається з: рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин; рентної плати за користування надрами в цілях, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин; рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України; рентної плати за спеціальне використання води; рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів; рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України.

Підпунктом 252.1.1 пункту 252.1 статті 252 Податкового кодексу України визначено, що платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб`єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об`єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами (далі - спеціальний дозвіл) в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об`єктах (ділянках) надр.

Пунктом 252.16 статті 252 Податкового кодексу України передбачено обчислення податкових зобов`язань із застосуванням коефіцієнта рентабельності, що дорівнює трикратному розміру облікової ставки Національного банку України для гірничих підприємств, що порушили строк регулярної повторної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр.

За таких обставин твердження апелянта про те, що позивач повинен провести повторну державну експертизу родовищ корисних копалин у зв`язку із переглядом вимог стандартів щодо кількості або якості корисних копалин, а саме втратою чинності ТУ 21-10-69-89, є безпідставними, що свідчить про відсутність порушень позивачем строку регулярної повторної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр.

Стосовно доводів сторін про неправомірне застосування коригуючого коефіцієнту у розмірі 0,7 до ставок рентної плати за користування надрами, який відповідно до п. 252.22 ст. 252 Податкового кодексу України мають право застосовувати надрокористувачі, колегія суддів зазначає наступне.

За результатами камеральної перевірки встановлено, що у податковій декларації за ІІ квартал 2018 року позивачем у порушення вимог пунктів 252.16, 252.18, 252.22 статті 252 Податкового кодексу України занижені податкові зобов`язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин на суму 31 061,38 грн. за рахунок неправомірного застосування коригуючого коефіцієнта у розмірі 0,7 до ставок рентної плати за користування надрами.

Відповідно до п. 252.22 статті 252 ПК України до ставок рентної плати за видобування запасів корисних копалин ділянки надр, затверджених державною експертизою на підставі звітів з геологічного вивчення, яке виконане платником рентної плати за рахунок власних коштів, крім вуглеводневої сировини застосовується коригуючий коефіцієнт - 0,7.

Згідно вимог п. 7 Положення №865 державна експертиза та оцінка запасів корисних копалин проводиться на підставі звітів, які містять в собі матеріали з геологічного вивчення родовищ корисних копалин, підрахунок їх запасів та техніко-економічне обґрунтування промислового значення.

Пунктом 8 Положення №865 передбачено, що відповідно до ступеня вивчення родовища корисних копалин державна експертиза може проводитися за матеріалами геолого-економічної оцінки: початково оцінених ділянок надр; попередньо оцінених родовищ корисних копалин; родовищ корисних копалин, підготовлених до промислового освоєння; родовищ корисних копалин, що перебувають в експлуатації.

Відповідно до пунктів 16, 17 Положення №865 матеріали геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин подаються до Державної комісії України по запасах корисних копалин користувачами надр або уповноваженими ними особами. Після одержання матеріалів геолого-економічної оцінки родовищ корисних копалин ДКЗ укладає договори з користувачами надр або з уповноваженими ними особами на проведення робіт з експертизи та оцінки запасів корисних копалин і виконує їх в обумовлений у договорі термін. Порядок визначення вартості робіт з проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин встановлюється ДКЗ за погодженням з Мінекономіки.

Сторонами не заперечується, що на замовлення та за кошти ТОВ Будкамінь Південно-Українською гідрогеологічною експедицією Причорномор ДРГП виконані роботи щодо попередньої геологічної оцінки запасів гранітів у межах Вікторівського родовища та попереднього техніко-економічного обґрунтування їхньої балансової належності. Робота виконана на основі звіту про геолого - розвідувальні роботи, виконані на Вікторівському родовищі гранітів в Братському районі Миколаївської області у 1961 році, та за результатами обстеження родовища в 2008 році.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі договору №115 від 12.06.2008 року ДКЗ на замовлення ТОВ БУДКАМІНЬ проведено державну експертизу матеріалів попередньої геолого-економічної оцінки запасів Вікторівського родовища гранітів.

За результатом проведеної експертизи складено протокол від 18.06.2008 року №1531 і в той же день підписано з ТОВ Будкамінь акт здачі-приймання продукції за укладеним договором.

Тобто, після складання за кошти ТОВ Будкамінь попередньої геолого-економічної оцінки апробації Вікторівського родовища гранітів у Братському районі Миколаївської області, позивач здійснив державну експертизу запасів Вікторівського родовища гранітів, що підтверджується матеріалами справи.

Таким чином, підготовлений у 2008 році за кошти позивача звіт про геолого-економічну оцінку апробації запасів по Вікторівському родовищу гранітів у Братському районі Миколаївської області - є звітом з геологічного вивчення.

Враховуючи викладене, твердження апелянта про те, що позивач неправомірно застосував коригуючий коефіцієнт у розмірі 0,7 до ставок рентної плати за користування надрами, який відповідно до п. 252.22 ст. 252 ПК України мають право застосовувати надрокористувачі, є безпідставними.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини у справах щодо України, було встановлено порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, в яких причиною визнання порушення була, серед іншого, нечіткість та неузгодженість податкового законодавства, що мало наслідком його суперечливе тлумачення Верховним Судом України.

Так, у справі Щокін проти України та Серков проти України ЄСПЛ дійшов висновку що, по-перше, національне законодавство не було чітким та узгодженим та не відповідало вимозі якості закону і не забезпечувало адекватного захисту від свавільного втручання у майнові права заявника; по- друге, національними органами не було дотримано вимогу законодавства щодо застосування підходу, який був би найбільш сприятливим для заявника-платника податку, коли в його справі національне законодавство припускало неоднозначне трактування.

Принцип тлумачення норм права на користь платника податків закріплений також у п. 56.21 ст. 56 Податкового кодексу України, відповідно якого у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Враховуючи викладені обставини колегія суддів приходить висновку про те, що ТОВ Будкамінь у податковій звітності за ІІ квартал 2018 року правомірно застосовано коригуючий коефіцієнт 0,7 до ставок рентної плати за користування надрами.

Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Відповідач (апелянт), який є суб`єктом владних повноважень, свою позицію суду не доказав та не обґрунтував її.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 308; 311; 315; 316; 321; 322; 325 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Миколаївській області залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 березня 2019 - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя Джабурія О.В. Судді Вербицька Н. В. Кравченко К.В.