Постанова

від 17.07.2019 по справі 826/7425/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/7425/17 Суддя (судді) першої інстанції: Кузьменко В.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2019 року м. Київ

Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Кузьменка В. В.,

суддів Василенка Я. М., Шурка О. І.,

за участю секретаря Кірієнко Н.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова установа ГГЛА до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 квітня 2019, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03 квітня 2017 року №0014651404.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.04.2019 року позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову в задоволені позову в повному обсязі.

В судове засідання з`явилися представник апелянта, підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, до суду надіслав відзив на апеляційну скаргу.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов`язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи у відсутність представника позивача.

Заслухавши суддю-доповідача, представника апелянта, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, ТОВ Фінансова установа ГГЛА здійснює діяльність з обміну валют на підставі Генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій від 08 червня 2011 року №76, виданої Національним банком України.

Остання надана Товариству на право здійснення операцій, зазначених у пункті 3 (діяльність з обміну валют) частини першої статті 4 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг , якщо вони є валютними операціями.

У період з 14 березня 2017 року по 21 березня 2017 року ГУ ДФС у м. Києві проведено фактичну перевірку операційної каси №5 ТОВ Фінансова установа ГГЛА , що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Червоноармійська, 145/1.

За результатами проведеної перевірки оформлено акт № 0522/26/55/14/37002/55 від 21 березня 2017 року, яким встановлено, що на момент перевірки операційної каси №5 здійснювались операції з обміну іноземних валют із застосуванням реєстратора розрахункових операцій; у період з 14 грудня 2016 по 06 лютого 2017 року здійснювались операції з обміну валют без застосування реєстраторів розрахункових операцій та без видачі фіскальних касових чеків РРО, що є порушенням пунктів 2 та 5 статті 4 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг .

На підставі акта перевірки, 03 квітня 2017 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0014651404 (форма "С"), яким за порушення пунктів 2 та 5 статті 4 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг та на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України і згідно з пунктом 1 статті 18 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 1 700,00 грн.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що оскільки, позивач не є уповноваженим банком, що здійснює операції з купівлі-продажу іноземної валюти та суб`єктом господарювання, який здійснює ці операції на підставі агентської угоди з уповноваженим банком, підстави для притягнення його до відповідальності за порушення п.2 ст. 4 Закону № 265/95-ВР відсутні.

Апелянт, в свою чергу, посилається на те, що відповідно до абз.2 п.7 Постанови Правління Національного банку України 12.12.2002 року №502 фінансова установа, її відокремлені підрозділи та пункти обміну валюти мають право розпочинати роботу після реєстрації РРО в органі доходів і зборів.

Державною фіскальною службою затверджено Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій, до якого внесено модель реєстратора розрахункових операцій, що застосовується для обліку та реєстрації операцій з купівлі-продажу готівкової іноземної валюти, згідно з постановою Правління Національного банку України від 29.12.2015 №983.

Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій, до якого внесено реєстратор розрахункових операцій моделі КСТ-В1 (версія програмного забезпечення В1), затверджено Наказом ДФС України від 16.06.2016 №535.

Таким чином, апелянт вказує, що суб`єкти господарювання, які здійснюють операції купівлі-продажу готівкової іноземної валюти, зобов`язані з 17.12.2016 року при здійсненні зазначених операцій застосовувати реєстратори розрахункових операцій.

Надаючи правову оцінку даним правовідносинам колегія суддів враховує наступне.

Так, Закон України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг №265/95-ВР визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Відповідно до ст. 3 Закону №265/95-ВР, суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані, поміж іншого:

1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

2) видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції;

3) застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування;

4) забезпечувати цілісність пломб реєстратора розрахункових операцій та незмінність його конструкції та програмного забезпечення;

5) у разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій у випадках, визначених цим законом, проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення, крім випадків, коли ведеться облік через електронні системи прийняття ставок, що контролюються у режимі реального часу центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Наказом Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року №547 затверджено Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі - Порядок №547), який набув чинності з 26 липня 2016 року.

Згідно з п. 1 розділу І Порядку №547, цей Порядок поширюється на усіх суб`єктів господарювання та їх представників (уповноважених осіб), які здійснюють операції з купівлі-продажу іноземної валюти.

Відповідно до п. 2 ст. 4 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг , уповноважені банки, що здійснюють операції з купівлі-продажу іноземної валюти, а також суб`єкти господарювання, які здійснюють ці операції на підставі агентських угод з уповноваженими банками, зобов`язані проводити операції з купівлі-продажу іноземної валюти через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням у двох примірниках розрахункових документів, що підтверджують виконання цих операцій.

Згідно з п. 2 ст. 18 Закону № 265/95-ВР, у разі порушення встановленого цим Законом порядку виконання операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, до уповноважених банків та суб`єктів господарювання, що здійснюють свою діяльність на підставі агентських угод з уповноваженими банками, за рішенням відповідних органів доходів і зборів застосовуються фінансові санкції у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій.

Отже, зазначені фінансові санкції застосовуються виключно до уповноважених банків та суб`єктів господарювання, що здійснюють свою діяльність на підставі агентських угод з уповноваженими банками.

Як встановлено, ТОВ Фінансова установа ГГЛА здійснює діяльність з обміну валют на підставі Генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій від 08.06.2011 року №76, виданої Національним банком України.

Оскільки Позивач не є уповноваженим банком, що здійснює операції з купівлі-продажу іноземної валюти та суб`єктом господарювання, який здійснює ці операції на підставі агентської угоди з уповноваженим банком, а діє на підставі генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій, підстави для притягнення його до відповідальності за порушення п.2 ст. 4 Закону № 265/95-ВР відсутні.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність винесення Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві податкового повідомлення-рішення №0014651404 (форма "С") від 03.04.2017 року.

Посилання на приписи Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року №547, суд вважає необґрунтованими, оскільки контролюючим органом встановлені порушення, відповідальність за які несуть уповноважені банків та їх агенти.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові ВС від 13.06.2018 року у справі № 826/15581/16.

Враховуючи наведене вище та доводи, викладені апелянтом в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про задоволення позову в повному обсязі.

У взаємозв`язку з наведеним слід зазначити, що відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Таким чином, враховуючи вищенаведене у сукупності, беручи до уваги при цьому кожен аргумент, викладений учасниками справи, рішення суду першої інстанції у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права та колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 квітня 2019 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова установа ГГЛА до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 квітня 2019 - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач: В. В. Кузьменко

Судді: Я. М. Василенко

О. І. Шурко

Повний текст постанови виготовлено 22.07.2019