Рішення

від 10.07.2019 по справі 658/4798/18

КАХОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 658/4798/18

(провадження № 2/658/371/19)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2019 року м.Каховка

Каховський міськрайонний суд Херсонської області у складі:

головуючого- судді Подіновської Г.В.

за участю секретаря Марчук В.І.,

представника позивачів - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Каховка Херсонської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю Юність , треті особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про припинення трудових правовідносин,

в с т а н о в и в:

Позивачі звернулися до суду з позовом до ТОВ Юність про припинення трудових правовідносин, посилаючись на те, що 03.02.2018 року на підставі наказу № 6 та № 7 керівництвом ТОВ Юність їх було звільнено з посади майстра -перукаря та перукаря за п.4 ч.1.ст.40 КЗпП України (прогул). 13 вересня 2018 року апеляційний суд Херсонської області прийняв постанову, якою визнав звільнення незаконним та поновив їх на займаних раніше посадах з 03.02.2018 року. Після прийняття судового рішення, вони двічі направляли на адресу ТОВ Юність заяви про звільнення за власним бажанням, а саме 25.09.2018 року та 03.10.2018 року, але жодної відповіді від директора не отримали. Під час виконання рішення про поновлення на роботі та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу ними були подані директору ТОВ Юність ОСОБА_3 заяви про звільнення з 22.10.2018 року з вимогою провести розрахунок згідно діючого трудового законодавства. В своїх заявах причиною звільнення саме з 22.10.2018 року, ними було вказано - тривале відновлення своїх трудових прав в судових інстанціях, зміна місця проживання, а також перепрофілювання діяльності ТОВ Юність виключно на здачу приміщення перукарні в оренду іншим суб`єктам господарської діяльності. Директор ОСОБА_3 відмовилась від підпису на їх екземплярах заяв, тому вони залишивши керівнику заяви про звільнення, а також 22.10.2018 року направили їх поштою з повідомленням про вручення, але до теперішнього часу жодних дій щодо прийняття наказу про їх звільнення за ст.38 КЗпП України та здійснення з ними розрахунків ОСОБА_3 не здійснила.

Просили суд позовні вимоги задовольнити.

Представник позивачів у судовому засіданні на задоволенні позовних вимогах наполягала, просила позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, надав заяву з проханням слухати справу у його відсутності, з позовними вимогами згоден.

Дослідивши письмові докази, заслухавши пояснення представника позивачів, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що постановою Апеляційного суду Херсонської області від 13.09.2018 року було визнано звільнення позивачів по справі незаконним та поновлено їх на займаних раніше посадах з 03.02.2018 року (а.с. 10-12).

Після прийняття судового рішення, позивачі двічі направляли на адресу ТОВ Юність заяви про звільнення за власним бажанням, а саме 25.09.2018 року та 03.10.2018 року, але жодної відповіді від директора не отримали (а.с. 13-17).

Поновлення позивачів на роботі та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу виконувалося державним виконавцем Каховського міського відділу ДВС ТУЮ у Херсонській області Чебану Х.О. 22.10.2018 року в присутності державного виконавця Чебану Х.О. позивачів було ознайомлено з наказом №17 від 07.10.2018 року Про виконання судової постанови та внесено до трудових книжок записи про поновлення нас на роботі (а.с. 18-26).

Відповідно до п.4 ч.І ст. 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38, 39), з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (статті 40, 41) або на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу (стаття 45).

За ст.38 КЗпП України, працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.

Але є випадки, коли працівник може звільнитись не чекаючи двох тижневого терміну, коли таке звільнення з роботи зумовлено неможливістю продовжувати роботу, наприклад, переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною-інвалідом; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або інвалідом І групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин.

За таких обставин роботодавець повинен звільнити працівника у термін вказаний в заяві останнього.

Звертаючись 22.10.2018 року з заявами про звільнення без відпрацювання двох тижнів позивачами було вказано такі поважні причини, як те, що вони не бажають в подальшому продовжувати трудові відносини з ТОВ Юність з причини саме тривалого відновлення своїх прав в судових інстанціях та перепрофілювання діяльності ТОВ Юність виключно на здачу приміщення перукарні в оренду.

За нормами ч.ч. З, 6 ст. 13 ЦК України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п`ятою цієї статті, суд може зобов`язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.

У даному випадку бездіяльністю відповідача порушуються права позивачів щодо вільного вибору праці.

Приписи ст.22 КЗпП та ст.43 Конституції забороняють будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладені зміні припинені трудового договору.

Відповідно до ст. 74, 75 КЗпП України, громадянам, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності надаються щорічні (основна та додаткові) відпустки із збереженням на їх період місця роботи (посади) і заробітної плати тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору.

Норми ст.238 КЗпП України передбачають, що при розгляді трудових спорів у питаннях про грошові вимоги крім вимог про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, орган, який розглядає спір має право винести рішення про виплату працівникові належних сум без обмеження будь-яким строком.

Так, відповідно до ст. 24 Закону України "Про відпустки", ст. 83 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - інваліда з дитинства підгрупи А І групи.

Враховуючи, що ОСОБА_1 не надавалася планова відпустка за період з 2011 року по 22 жовтня 2018 року, тому відповідач повинен їй сплатити грошову компенсацію за невикористану відпустку в розмірі 11336,44 грн.

При звільненні ОСОБА_2 03.02.2018 року було виплачено грошову компенсацію за невикористану відпустку за період з часу працевлаштування на роботу в 2017 році по 03.02.2018 рік, тому останній відповідач повинен сплатити грошову компенсацію за невикористану відпусткуза період з 03.02.2018 року по 22.10.2018 рік в розмірі 2145,40 грн.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 47 КЗпПУ, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до ст.116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Згідно ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Як зазначено у абз. 3 п. 32 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику розгляду судами трудових спорів № 9 від 06.11.1992 року, у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв`язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи - невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року N 100.

Згідно розрахунку, наданого позивачами та перевіреного судом, сума компенсації за невикористану щорічну відпустку у відповідача перед ОСОБА_1 становить 11336,44 грн., середній заробіток за час затримки видачі трудової книжки становить 22882,86 грн.

Сума компенсації за невикористану щорічну відпустку у відповідача перед ОСОБА_2 становить 2145,40 грн., середній заробіток за час затримки видачі трудової книжки становить 22882,86 грн.

Суд вважає, що наданий позивачами розрахунок відповідає вимогам законодавства та погоджується з ним.

Таким чином, вимоги позивачів підлягають задоволенню.

У силу ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивачів підлягає стягненню судовий збір.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 74, 75, 83, 116, 117, 235, 238 КЗпП України, ст.ст. 12, 13, 81, 141, 265, 273 ЦПК України суд,

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) до товариства з обмеженою відповідальністю Юність (місце знаходження: м. Каховка Херсонської області, пров. Кооперативний, буд. № 99, ЄДРПОУ: 21275267), треті особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_3 (місце знаходження: АДРЕСА_3 ), ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП: ) про припинення про припинення трудових відносин - задовольнити повністю.

Визнати припиненими трудові відносини між ОСОБА_1 і Товариством з обмеженою відповідальністю Юність з 22.10.2018 року у зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 , ОСОБА_2 за власним бажанням на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпПУ.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю Юність видати ОСОБА_1 трудову книжку та внести відомості про її звільнення з посади майстра-перукаря за власним бажанням 22.10.2018 року за ст. 38 КЗпПУ.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю Юність видати ОСОБА_2 трудову книжку та внести відомості про її звільнення з посади перукаря за власним бажанням 22.10.2018 року за ст. 38 КЗпПУ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Юність на користь ОСОБА_1 компенсацію за невикористану щорічну відпустку в розмірі 11336,44 грн., середній заробіток за час затримки видачі трудової книжки в розмірі 22882,86 грн., всього - 34219,30 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Юність на користь ОСОБА_2 компенсацію за невикористану щорічну відпустку в розмірі 2145,40 грн., середній заробіток за час затримки видачі трудової книжки в розмірі 22882,86 грн., всього - 25028,26 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Юність на користь ОСОБА_1 сплачений нею судовий збір у розмірі 704,80 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Юність на користь ОСОБА_2 сплачений нею судовий збір у розмірі 704,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Херсонського апеляційного суду через Каховський міськрайонний суд Херсонської області.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Г. В. Подіновська

Повний текст рішення виготовлено 15.07.2019 року.