Постанова

від 17.07.2019 по справі 198/673/17

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/1152/19 Справа № 198/673/17 Суддя у 1-й інстанції - Гайдар І.О. Суддя у 2-й інстанції - Лаченкова О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2019 року

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду області в складі:

головуючого - Лаченкової О.В.

суддів - Варенко О.П., Городничої В.С.

при секретарі - Кошара О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі

апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області від 06 липня 2018 року

по справі за позовом Фермерського господарства "Сонячне" до ОСОБА_1 , Селянсько-фермерського господарства "НАІР", третя особа: Юр`ївська районна державна адміністрація Дніпропетровської області про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним,-

ВСТАНОВИЛА:

В листопаді 2017 року до Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області надійшов позов Фермерського господарства "Сонячне" до ОСОБА_1 , Селянсько-фермерського господарства "НАІР", третя особа: Юр`ївська районна державна адміністрація Дніпропетровської області про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним.

Рішенням Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області від 06 липня 2018 року позовні вимоги Фермерського господарства "Сонячне" до ОСОБА_1 , Селянсько-фермерського господарства "НАІР", третя особа: Юр`ївська районна державна адміністрація Дніпропетровської області про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним - задоволено.

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 10,9439 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , розташованої на території Юр`ївської селищної ради Юр`ївського району Дніпропетровської області, укладений 10.02.2016 року між ОСОБА_1 та селянським фермерським господарством "НАІР", речове право за яким зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 16.03.2016 року.

Стягнуто з селянсько-фермерського господарства НАІР та ОСОБА_1 на користь фермерського господарства Сонячне судовий збір у розмірі 800 (вісімсот) грн. 00 коп. з кожного.

- фермерське господарство Сонячне (адреса місцезнаходження: 51316, Дніпропетровська обл., Юр`ївський район, с. Новогригорівка, вул. Шаповаловка, буд. 2, ЄДРПОУ 21901150);

- ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 );

- селянсько-фермерське господарство НАІР (адреса місцезнаходження: 51316, Дніпропетровська обл., Юр`ївський район, с. Новогригорівка, вул. Леніна, буд. 13, ЄДРПОУ 30795597);

- Юр`ївська районна державна адміністрація Дніпропетровської області (адреса місцезнаходження: 51300, Дніпропетровська обл., Юр`ївський район, смт Юр`ївка, вул. Леніна, буд. 67, ЄДРПОУ 20281596).

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати судове рішення Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області від 06 липня 2018 року по цивільній справі №198/673/17 за позовом Фермерського господарства "Сонячне" до ОСОБА_1 , Селянсько-фермерського господарства "НАІР", третя особа: Юр`ївська районна державна адміністрація Дніпропетровської області про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним і ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог в повному обсязі.

У відзиві Фермерське господарство "Сонячне" на апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області від 06 липня 2018 року просить рішення Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області від 06 липня 2018 року залишити без змін, а апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскільки вважає що рішення суду першої інстанції є законним, обґрунтованим та справедливим.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов до висновку про те, що оспорюваний договір оренди земельної ділянки, укладений між ОСОБА_1 та СФГ "Наір" слід визнати недійсним відповідно до положень ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України, у зв`язку з тим, що він суперечить цьому кодексу та іншим актам цивільного законодавства. Крім того, повторна передача земельної ділянки в оренду іншому орендарю не відповідає як звичаям ділового обороту, так і принципам розумності та справедливості.

Але з таким висновком суду повністю погодитись неможливо з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до Державного акта на право приватної власності на землю серії НОМЕР_3 від 12 квітня 2002 року ОСОБА_2 був власником земельної ділянки площею 10,944 га, що розташована на території Юр`ївської селищної ради Юр`ївського району, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 217 т.1).

25 квітня 2011 року між позивачем по справі ФГ Сонячне Юр`ївського району, як орендарем, та ОСОБА_2 , було укладено договір оренди цієї земельної ділянки строком на 10 років. Вказаний договір оренди у встановленому законодавством порядку було зареєстровано у відділі Держкомзему Юр`ївського району Дніпропетровської області, про що у Державному реєстрі земель 10 лютого 2012 року зроблено відповідний запис за №122590004000454 (а.с. 209-212 т.1).

Зазначений договір належним чином підписаний сторонами, при цьому пунктами 33 - 37 вказаного договору передбачений порядок зміни умов договору, припинення дії договору, розірвання договору. Так , пунктами 36, 37 визначено, що розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається; перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору. Також до договору доданий акт прийому - передачі земельної ділянки підписаний сторонами належним чином (а.с. 214 т.1).

Договір оренди землі від 25 квітня 2011 року, що був укладений між ОСОБА_2 та ФГ Сонячне Юр`ївського району є чинним та ФГ Сонячне набуло право оренди вказаної земельної ділянки строком на 10 років.

Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 10 квітня 2015 року, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а відповідно до копії свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 27 січня 2016 року за реєстровим № 14, відповідачка по справі ОСОБА_1 є спадкоємцем зазначеного в заповіті майна ОСОБА_2 , при цьому спадщина на яку видане вказане свідоцтво складається із земельної ділянки, розташованої на території Юр`ївської селищної ради Юр`ївського району, площею 10,9439 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з кадастровим № НОМЕР_1 , яка належала ОСОБА_2 на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії НОМЕР_3 , виданого 12 квітня 2002 року та право власності на цю земельну ділянку 27 січня 2016 року було за нею зареєстровано.

Також встановлено, що 10 лютого 2016 року за № 17 відповідачка ОСОБА_1 та СФГ НАІР Юр`ївського району уклали договір оренди вказаної земельної ділянки строком на 7 років, який також було зареєстровано у встановленому законом порядку (а.с. 70-74).

Відповідно до ст. 6 Закону України Про оренду землі орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України та іншими законами України і договором оренди землі.

З 01.01.2013 року ст. 6 Закону України Про оренду землі доповнена частиною 5, згідно якої право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Відповідно до ст. 20 Закону України Про оренду землі , в редакції станом на 25.04.2011 року, укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Вказана норма втратила чинність з 01.01.2013 року.

Згідно ст. 17 Закону України Про оренду землі , в редакції станом на 25.04.2011 року, передача об`єкта оренди орендарю здійснюється орендодавцем у строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі, за актом приймання - передачі.

В нині чинній редакції Закону України Про оренду землі ст. 17 передбачає, що об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно ст.ст. 626, 627, 638 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

А згідно ст. 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Аналіз зазначеної норми закону дозволяє зробити висновок, що наявність укладеного в установленому порядку договору оренди земельної ділянки обмежує права власника земельної ділянки у володінні та користуванні предметом договору оренди.

Законом України Про оренду землі визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

Статтею 1 Закону України Про оренду землі визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст. 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ч.ч. 1,3 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Тобто зміст правочину становлять права та обов`язки, про набуття, зміну або припинення яких учасники правочину домовилися. Зміст договору закріплюється у його пунктах.

Проте, зміст визнаного судом недійсним договору оренди земельної ділянки не містить пунктів, які б суперечили цивільному законодавству, вчинений особами, які мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, бажали настання правових наслідків, що обумовлені укладеним договором.

Відповідно до ч.1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" має всі істотні умови договору оренди землі.

Отже, визнаний судом недійсним договір був укладений в письмовій формі як передбачено законодавством, а право оренди зареєстровано в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 16.03.2016 року.

Відповідно до ст. 125 ЗК України право оренди земельної ділянки виникає саме з моменту державної реєстрації цього права.

Аналізуючи вищезазначені норми закону можна зробити висновок, що право оренди земельної ділянки виникає не з моменту укладення договору оренди землі, а саме з моменту реєстрації права оренди, яке на підставі Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" з 01.01.2013 року здійснюється державним реєстратором, про що реєстратором приймається відповідне рішення.

Право оренди за СФГ "НАІР" належної ОСОБА_1 земельної ділянки було зареєстровано державним реєстратором Сумаренко М.А. Юр`ївського районного управління юстиції Дніпропетровської області про, що державним реєстратором було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 28855128 від 22.03.2016 року.

Так, відповідно до п. 1, 3 ч. 3 ст. 10 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (в редакції на час реєстрації права оренди), державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями та під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, копії документів тощо). необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних інформаційних систем, документів та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 23 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , розгляд заяви про державну реєстрацію прав може бути зупинено державним реєстратором у випадку неподання заявником чи неотримання державним реєстратором у порядку, визначеному у пункті 3 частини третьої статті 10 цього Закону. інформації про зареєстровані до 1 січня 2013 року речові права на відповідне нерухоме майно. якщо наявність такої інформації є необхідною для державної реєстрації прав.

Крім того, відповідно до листа Державної реєстраційної служби України від 06.08.2013 року № 2951/05-15-13 Щодо запобігання випадкам подвійної реєстрації прав оренди на - земельну ділянку за різними правонабувачами , державним реєстраторам було роз`яснено, що з метою недопущення одночасного існування державної реєстрації декількох прав оренди на одну земельну ділянку, у випадку проведення державної реєстрації права оренди на земельну ділянку, державному реєстратору слід запитувати інформацію про наявність або відсутність зареєстрованих договорів у органів, що здійснювали таку реєстрацію до 01.01.2013 року.

Висновки ж суду першої інстанції, що ОСОБА_1 будучи новим власником земельної ділянки, мала об`єктивну можливість дізнатись про наявність договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_2 та ФГ Сонячне , не відповідають обставинам справи, так як остання в своїх поясненнях зазначала, що зверталась до ФГ Сонячне з проханням надати копію договору оренди землі, який як стверджував позивач був укладений між ОСОБА_2 та ФГ Сонячне строком на 10 років, однак отримала відмову.

Враховуючи, що підстави для визнання недійсним договору оренди земельної ділянки укладеного між мною та СФГ НАІР , на які посилається позивач не узгоджуються з вимогами чинного цивільного законодавства, тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Окрім того, Постановою Дніпровського апеляційного суду від 19 березня 2019 року рішення Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області від 06 липня 2018 року по справі №22-ц/803/1621/19 за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства "Сонячне", третя особа Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання договору оренди землі недійсним -скасовано.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Фермерського господарства "Сонячне", третя особа Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання договору оренди землі недійсним задоволені. Визнаний недійсним договір оренди землі від 25 квітня 2011 року, укладений між ОСОБА_2 та ФГ Сонячне Юр`ївського району, який зареєстрований 10 лютого 2012 року у відділі Держкомзему Юр`ївського району Дніпропетровської області за №12268000454.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а рішення Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області від 06 липня 2018 року скасуванню.

В задоволенні позовних вимог Фермерського господарства "Сонячне" до ОСОБА_1 , Селянсько-фермерського господарства "НАІР", третя особа: Юр`ївська районна державна адміністрація Дніпропетровської області про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним - відмовити.

Стягнути з Фермерського господарства "Сонячне" на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 2400,00 грн.

Керуючись ст. 367, 374, 376, 382 ЦПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Рішення Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області від 06 липня 2018 року - скасувати.

В задоволенні позовних вимог Фермерського господарства "Сонячне" до ОСОБА_1 , Селянсько-фермерського господарства "НАІР", третя особа: Юр`ївська районна державна адміністрація Дніпропетровської області про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним - відмовити.

Стягнути з Фермерського господарства "Сонячне" на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 2400,00 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий суддя О.В.Лаченкова

Судді О.П.Варенко

В.С. Городнича