Рішення

від 11.07.2019 по справі 550/243/19

ЧУТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 550/243/19

Провадження № 2/550/104/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 липня 2019 року смт. Чутове

Чутівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді - Михайлюк О.І.,

за участю секретаря судового засідання - Шукевич Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Чутове цивільну справу №550/243/19

за позовом ОСОБА_1 ,

до відповідачів:

1.Василівської сільської ради Чутівського району Полтавської області,

2. ОСОБА_1 ,

про визнання заяви про скасування заповіту недійсною, -

за участю:

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - адвоката Ульянець О.В., -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до відповідачів: Василівської сільської ради Чутівського району Полтавської області та ОСОБА_1 , в якому, після уточнення позовних вимог, просив визнати недійсною заяву ОСОБА_2 від 11.08.2016р. про скасування заповіту, складеного ОСОБА_2 і посвідченого Василівською сільською радою Чутівського району Полтавської області 20.05.2016р. за реєстровим номером 24.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що заява ОСОБА_2 про скасування заповіту не містить відомостей про місце та час її складання, а також не містить відомостей про посвідчення посадовою особою органу місцевого самоврядування, як це передбачає ст. 1251, ч.7 ст.1254 ЦК України та ст. 57 Закону України Про нотаріат . А тому, на думку позивача, має місце порушення вимог щодо форми та посвідчення цього документа.

На думку позивача, заява спадкодавця ОСОБА_2 про скасування заповіту є одностороннім правочином, а тому, у відповідності до ч. 3 ст.215 ЦК України, має бути визнана недійсною у зв`язку з тим, що зазначена заява складена з порушенням встановленої законом форми та справжність підпису у заяві не засвідчена.

Перший відповідач - Василівська сільська рада Чутівського району Полтавської області відзив на позов у встановлений судом строк не надав, через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи у відсутності його представника в якій зазначив, що вирішення спору по суті залишає на розсуд суду.

Другий відповідач - ОСОБА_1 відзив на позов у встановлений судом строк не надав, через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи у його відсутності, в якій зазначив, що заперечує проти позову та просить залишити його без задоволення, оскільки вважає його безпідставним.

У судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали, просили його задовольнити з підстав, викладених у позові та уточненні до нього. Крім того, позивач у судовому засіданні зазначив, що заява про скасування заповіту, як і сам заповіт, він отримав у Василівській сільській раді, після чого нотаріус внесла відомості до спадкового реєстру про скасування заповіту та відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину. Також позивач вказав, що інші підстави для визнання недійсною заяви про скасування заповіту, крім порушення вимог закону щодо форми заяви та її посвідчення, на його думку відсутні.

Відповідачі у судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи належним чином були повідомлені, через канцелярію суду подали заяви про розгляд справи без їх участі.

Враховуючи, що учасники справи належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, з огляду на заяви відповідачів про розгляд справи у їх відсутності, суд, у відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідачів.

Суд, заслухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши наявні в справі докази, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

20.05.2016р. ОСОБА_2 , 1924 р.н., склала заповіт, за яким усе майно, де б воно не знаходилось і з чого б не складалось, а також все те, на що вона за законом буде мати право, заповіла своєму сину ОСОБА_1 . Зазначений заповіт посвідчений сільським головою Василівської сільської ради Чутівського району Полтавської області Ярошенко Л.В., зареєстрований в реєстрі за №24.

Згідно заяви від 11.08.2016р., адресованій сільському голові Василівської сільської ради ОСОБА_3 , ОСОБА_2 просила скасувати її заповіт під реєстровим номером 24 від 20.05.2016р.

ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_2 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 18.08.2017р.

З матеріалів справи вбачається, що спадкова справа на майно померлої ОСОБА_2 заведена в Чутівській державній нотаріальній конторі за №198/2017. Заяви про прийняття спадщини подали сини померлої ОСОБА_1 (позивач) та ОСОБА_1 (другий відповідач).

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії №143/02-31 від 21.02.2019р. державний нотаріус відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, оскільки заповіт, посвідчений Василівською сільською радою Чутівського району Полтавської області від 20.05.2016р. за реєстрованим №24 від імені ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на його ім`я на все майно, був скасований за заявою ОСОБА_2 від 11.08.2016р.

Відповідно до ч. 1 ст. 1254 ЦК України заповідач має право у будь-який час скасувати заповіт.

Суд зазначає, що за приписами ч.ч. 2-5 ст. 1254 ЦК України, заповіт може бути скасований шляхом складання нового заповіту або поданням заяви про його скасування.

Частиною 6 зазначеної статті визначено, що скасування заповіту, внесення до нього змін провадяться заповідачем особисто.

Частиною 7 ст. 1254 ЦК України передбачено, що скасування заповіту, внесення до нього змін провадяться у порядку, встановленому цим Кодексом, для посвідчення заповіту і підлягають державній реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином ч. 7 ст. 1254 ЦК України визначено вимоги саме до посвідчення заяви, та не встановлює конкретних вимог щодо змісту самої заяви про скасування заповіту.

Відповідно до ст. 1251 ЦК України якщо у населеному пункті немає нотаріуса, заповіт, крім секретного, може бути посвідчений уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування.

Відповідно до підпункту 1.1 пункту 1 розділу ІІІ Порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 3306/5 від 11.11.2011р., посадові особи органів місцевого самоврядування, які вчиняють нотаріальну дії, посвідчують заповіти.

Згідно з підпунктом 1.9. розділу ІІІ зазначеного Порядку у випадку одержання посадовою особою органу місцевого самоврядування заяви про скасування заповіту, так само як і одержання нового заповіту, який відміняє чи змінює раніше посвідчений заповіт, посадова особа органу місцевого самоврядування робить про це відмітку в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій, в алфавітній книзі обліку заповітів і відповідний напис на примірнику заповіту, який зберігається у справах органу місцевого самоврядування.

Якщо заповідач подасть примірник заповіту, який знаходиться у нього, то відповідний напис про скасування заповіту робиться і на цьому примірнику, після чого він разом із заявою (якщо заповіт скасовано заявою) приєднується до примірника, який зберігається у справах органу місцевого самоврядування. Справжність підпису на заяві про скасування чи зміну заповіту повинна бути нотаріально засвідченою.

Підпунктом 1.10. розділу ІІІ Порядку визначено, що відомості про посвідчення посадовими особами органів місцевого самоврядування заповітів та інформація про їх скасування, зміну або видачу дубліката підлягають обов`язковому внесенню до Спадкового реєстру у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 № 491 Про затвердження Порядку державної реєстрації заповітів і спадкових договорів у Спадковому реєстрі .

Судом встановлено, що заява ОСОБА_2 від 11.08.2016р. про скасування заповіту від 20.05.2016р. під реєстровим номером 24, як і сам заповіт від 20.05.2016р. під реєстровим номером 24, знаходилась у справах органу місцевого самоврядування - у Василівській сільській раді Чутівського району Полтавської області.

У судовому засіданні позивач заперечував того факту, що заява про скасування заповіту від 11.08.2016р. подана особисто ОСОБА_2 та не оспорював дійсності підпису ОСОБА_2 на заяві про скасування заповіту.

11.08.2016р. посадовою особою органу місцевого самоврядування, а саме - головою Василівської сільської ради ОСОБА_3 , якою було посвідчено заповіт ОСОБА_2 від 20.05.2016р. №24, зроблено відповідний напис про скасування заповіту на примірнику заповіту ОСОБА_2 від 20.05.2016р. №24, який зберігався у справах органу місцевого самоврядування разом з заявою про скасування заповіту від 11.08.2016р., оригінали яких оглянуто судом у судовому засіданні.

Як вбачається з Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №544459 від 11.12.2018р. заповіт ОСОБА_2 , посвідчений 20.05.2016р. за №24, скасовано 11.08.2016р. (дата посвідчення) за заявою ОСОБА_2 , реєстраційний номер 61846779, номер в реєстрі 48.

Щодо позовних вимог про визнання недійсною заяви про скасування заповіту від 11.08.2016р. з підстав відсутності нотаріального посвідчення підпису ОСОБА_2 та невнесення зазначеної заяви до реєстру для реєстрації нотаріальних дій суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою ст.203 ЦК України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (ч. 3 ст.215 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Тобто, правочин є таким юридичним фактом, який слугує належною правовою підставою виникнення, зміни або припинення цивільних прав та обов`язків. Такі права й обов`язки реалізуються в межах цивільного правовідношення і вони є відповідно його складовими елементами.

Частиною 3 статті 202 ЦК України визначено, що одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами.

Отже, при вчиненні одностороннього правочину воля виражається (виходить) від однієї сторони.

Таким чином, з огляду на приписи ч.ч. 1, 3 ст. 202 ЦК України, правочин є одностороннім у тому разі, коли він передбачає виникнення, зміну чи припинення правових наслідків внаслідок його вчинення і до виникнення цивільних прав та обов`язків приводить волевиявлення одного суб`єкта цивільного права.

При цьому помилковим є розуміння окремих документів (зокрема, заяв) правочинами. Як було зазначено правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та передбачає виникнення, зміну чи припинення правових наслідків внаслідок його вчинення. У випадку ж підписання заяв такі наслідки не виникають.

Стаття 1233 ЦК України визначає, що заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Суд зазначає, що заповіт набуває чинності, породжуючи права та обов`язки певних осіб щодо спадкового майна після настання певної події - смерті заповідача. До смерті заповідача заповіт не породжує таких прав та обов`язків. Отже, заповіт за своєю юридичною природою є одностороннім правочином і його значення полягає в тому, щоб визначити порядок переходу всього майна, майнових прав та обов?язків до певних осіб, який буде існувати після смерті заповідача.

При цьому, підписуючи заяву про скасування заповіту, заповідач реалізує надане йому право на скасування складеного ним заповіту, однак сама по собі заява не тягне за собою юридичних наслідків, не породжує виникнення, зміну чи припинення цивільних прав та/або обов`язків.

Тому заява про скасування заповіту, хоча і є волевиявленням заповідача, за своєю юридичною природою не є одностороннім правочином в розумінні ст. 202 ЦК України, оскільки, як було зазначено, сама по собі заява не породжує цивільних прав та обов`язків, що є необхідною умовою для визнання одностороннього волевиявлення особи одностороннім правочином.

За таких обставин заява про скасування заповіту не є правочином та не може бути визнана недійсною на підставі ст. 215 ЦК України, у зв`язку з чим, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України, у зв`язку з тим, що суд дійшов висновку про відмову у позові, судові витрати по сплаті судового збору за подання позову покладаються на позивача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 13, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до: 1) Василівської сільської ради Чутівського району Полтавської області; 2) ОСОБА_1 про визнання заяви про скасування заповіту недійсною - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 , паспорт серії НОМЕР_3 , виданий Київським РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області 23.12.1998р.

Перший відповідач - Василівська сільська рада Чутівського району Полтавської області, юридична адреса: вул. Перемоги, 18, с. Василівка, Чутівський район, Полтавська область, код ЄДРПОУ 21047187.

Другий відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_4 .

Повне судове рішення складено 22 липня 2019 року.

Суддя О. І. Михайлюк