Ухвала

від 19.07.2019 по справі 607/15555/17

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 607/15555/17Головуючий у 1-й інстанції Провадження № 22-з/4817/29/19 Доповідач - Костів О.З. Категорія -

У Х В А Л А

19 липня 2019 р. м.Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Костів О.З.

суддів - Сташків Б. І., Хома М. В.,

при секретарі - Сович Н.А.

з участю сторін -

за участю позивачки - ОСОБА_2 ,

представника позивачки - ОСОБА_3 ,

представника відповідачів - ОСОБА_4,

представника третьої особи ТОВ Дорога родина - Калитчука О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Дорога родина про розподіл судових витрат по цивільній справі № 607/15555/17 за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю Дорога родина , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14 вересня 2018 року, ухваленого суддею Вийванко О.М., повний текст якого складено 21 вересня 2019 року, у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , треті особи на стороні відповідачів, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Тернопільського районного нотаріального округу Тернопільської області МАСТЕНКО Наталія Павлівна, приватний нотаріус Тернопільського міського нотаріального округу Тернопільської області ЛОМАКІНА Лілія Володимирівна, приватний нотаріус Тернопільського районного нотаріального округу Тернопільської області КРАВЕЦЬ Тетяна Володимирівна, Товариство з обмеженою відповідальністю Дорога родина , про визнання договорів дарування нерухомого майна недійсними та скасування їх державної реєстрації,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2017 року ОСОБА_2 звернулася до Тернопільського міськрайонного суду із вказаним позовом, в якому просила визнати недійсними:

- договори дарування від 29 березня 2017 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , за якими ОСОБА_2 подарувала ОСОБА_6 житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами та земельну ділянку, на якій він розташований, по АДРЕСА_1 ;

- договори дарування від 31 травня 2017 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , за якими ОСОБА_2 подарувала ОСОБА_6 приміщення магазину та три земельні ділянки, площами 0.0317 га, 0.0300 га, 0.0318 га, розташовані по АДРЕСА_2 ;

- договори дарування від 13 вересня 2017 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , за якими ОСОБА_6 передала безоплатно у власність ОСОБА_7 житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами та земельну ділянку, на якій він розташований, по АДРЕСА_1 .

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14 вересня 2018 року позов задоволено частково.

Визнано недійсним договір дарування магазину, укладений 31 травня 2017 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , за яким ОСОБА_2 безоплатно передала у власність ОСОБА_6 належний їй на праві власності магазин, загальною площею 1515.8 кв.м. по АДРЕСА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Ломакіною Л.В. 31 травня 2017 року, зареєстрований в реєстрі за №482.

Визнано недійсним договір дарування земельної ділянки, укладений 31 травня 2017 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , за яким ОСОБА_2 безоплатно передала у власність ОСОБА_6 належну їй на праві власності земельну ділянку площею 0.0317 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , розташовану по АДРЕСА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Ломакіною Л. В. 31 травня 2017 року, зареєстрований в реєстрі за №485.

Визнано недійсним договір дарування земельної ділянки, укладений 31 травня 2017 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , за яким ОСОБА_2 безоплатно передала у власність ОСОБА_6 належну їй на праві власності земельну ділянку, площею 0.0318 га, кадастровий номер НОМЕР_2 , для будівництва і обслуговування будівель торгівлі, розташовану по АДРЕСА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Ломакіною Л.В. 31 травня 2017 року, зареєстрований в реєстрі за №488.

Визнано недійсним договір дарування земельної ділянки, укладений 31 травня 2017 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , за яким ОСОБА_2 безоплатно передала у власність ОСОБА_6 належну їй на праві власності земельну ділянку площею 0.0300 га, кадастровий номер НОМЕР_3 , для будівництва і обслуговування будівель торгівлі, розташовану по АДРЕСА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Ломакіною Л.В. 31 травня 2017 року, зареєстрований в реєстрі за №491.

Відмовлено у задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_6 .

Стягнуто з ОСОБА_6 в користь ОСОБА_2 сплачений судовий збір у розмірі 2 560.00 грн.

Відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_7 про визнання недійсними договорів дарування та державної реєстрації вказаних договорів.

Постановою Тернопільського апеляційного суду від 18 січня 2019 року апеляційні скарги ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ТОВ Дорога родина залишено без задоволення.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14 вересня 2018 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про визнання недійсними договорів дарування житлового будинку та земельної ділянки, укладених 29 березня 2017 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким позов ОСОБА_2 в частині визнання недійсними договорів дарування житлового будинку та земельної ділянки, на якій він розташований, задоволено.

В решті рішення суду залишено без змін.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_2 сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 1057 грн. 50 коп.

Постановою колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 27 березня 2019 року касаційні скарги ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ТОВ Дорога родина задоволено частково.

Постанову Тернопільського апеляційного суду від 18 січня 2019 року скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 27 червня 2019 року задоволено заяву ОСОБА_2 про відмову від позову та прийнято відмову позивачки від позову.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14 вересня 2018 року визнано нечинним та провадження у справі закрито.

02 липня 2019 року представник ТОВ Дорога родина Калитчук О.М. подав до апеляційного суду заяву про стягнення з позивачки на користь ТОВ Дорога родина сплаченого судового збору за перегляд справи в суді апеляційної та касаційної інстанції.

Заява мотивована тим, що апеляційним судом при постановленні ухвали про прийняття відмови позивачки від позову та закриття провадження у справі не вирішено питання розподілу судових витрат. Вказує, що ТОВ Дорога родина заперечувало проти позовних вимог, а тому з позивачки слід стягнути сплачений товариством судовий збір за подання апеляційної (3840 грн.) та касаційної (5120 грн.) скарг.

Враховуючи наведене, посилаючись на ч.12 ст. 141 ЦПК України, просить стягнути з позивачки на користь ТОВ Дорога родина сплачений судовий збір в розмірі 8960 грн.

Представник позивачки ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подав суду заперечення на заяву ТОВ Дорога родина про розподіл судових витрат.

Зазначає, що ТОВ Дорога родина , подавши апеляційну скаргу на рішення суду, набуло статусу скаржника, в зв`язку із чим у відповідності до ч.2 ст.142 ЦПК України має право на повернення з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ними при поданні відповідної апеляційної чи касаційної скарги.

Жодних підстав для стягнення судових витрат із позивачки в користь третьої особи чинне законодавство не передбачає.

В судовому засіданні представник ТОВ Дорога родина Калитчук О.М. та представник відповідачів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 - адвокат Бочан І.П. заяву підтримали, зіславшись на мотиви, викладені в ній.

Позивачка ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_3 проти задоволення заяви заперечили, зіславшись на мотиви, викладені в запереченні.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що дана заява підлягає до часткового задоволення виходячи з наступного.

У відповідності до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч.12 ст.141 ЦПК України судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь із сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ Дорога родина заперечувало проти позовних вимог ОСОБА_2

Подаючи апеляційну скаргу ТОВ Дорога родина просило переглянути оскаржуване судове рішення в частині задоволених позовних вимог - чотири позовні вимоги немайнового характеру, кожна з яких підлягає оплаті судовим збором в сумі 640 грн. Розмір судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви становить 2560.00 грн.

Згідно з вимогами Закону України Про судовий збір від 08 липня 2011 року за подання апеляційної скарги на рішення суду справляється судовий збір та оплачується у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, що в даному випадку становив 3840.00 грн.

Із квитанції про сплату судового збору №35 від 18 жовтня 2018 року (т.3 а.с.169) вбачається, що ТОВ Дорога родина за апеляційний розгляд справи оплатило судовий збір у вказаному розмірі - 3840.00 грн.

Таким чином, вищевказані судові витрати, понесені ТОВ Дорога родина при перегляді справи апеляційним судом, у відповідності до ч.12 ст.141 ЦПК України, підлягають відшкодуванню за рахунок позивачки.

Разом з тим, колегія суддів не бере до уваги доводи заявника щодо стягнення з позивачки сплаченого ТОВ Дорога родина судового збору за подання касаційної скарги, виходячи з наступного.

Із квитанції про сплату судового збору №0.0.1268570442.1 від 18 жовтня 2018 року (т.5 а.с.69) вбачається, що ТОВ Дорога родина за касаційний розгляд справи оплатило судовий збір у розмірі 5120.00 грн.

Згідно підпунктів б , в пункту 4 частини 1 ст.382 ЦПК України в резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначається про новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення, та розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Відповідно до підпунктів б , в пункту 4 частини 1 ст.416 ЦПК України в резолютивній частині постанови суду касаційної інстанції зазначається про новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, - у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення, а також про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вирішує питання розподілу судових витрат, понесених лише у зв`язку розглядом справи у апеляційній та першій інстанції.

У відповідності до п.4 ч.1 ст.416 ЦПК України питання розподілу судових витрат в суді касаційної інстанції належить до компетенції Верховного Суду.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання позивачки ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_3 на те, що ТОВ Дорога родина , подавши апеляційну скаргу, набуло статусу скаржника, в зв`язку із чим у даному випадку у відповідності до ч.2 ст.142 ЦПК України має право на повернення з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ними при поданні відповідної апеляційної чи касаційної скарги.

Апеляційний суд звертає увагу, що згідно ч.2 ст.142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди, відмови від позову, визнання позову відповідачем на стадії перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку суд у відповідній ухвалі у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення скаржнику (заявнику) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні відповідної апеляційної чи касаційної скарги.

Таким чином, законодавець чітко визначив, що вказана стаття застосовується виключно до скаржника (апелянта) - заявника (особи, яка подала заяву про відмову від позову).

З матеріалів справи вбачається, що 27 червня 2019 року ОСОБА_2 подала апеляційному суду заяву про відмову від позову, а тому ч.2 ст.142 ЦПК України може застосовуватись виключно до неї.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що із ОСОБА_2 слід стягнути на користь ТОВ Дорога родина понесені судові витрати (сплачений судовий збір за апеляційне оскарження) в розмірі 3840.00 грн.

Керуючись ст. ст. 133, 141 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,

У Х В А Л И В:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Дорога родина про розподіл судових витрат - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5 (ПІН НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Дорога родина (код ЄДРПОУ 41607155, адреса: вул.Дружба бічна, 10, смт.В.Березовиця, Тернопільський район, Тернопільська область) 3840.00 грн. сплаченого судового збору за апеляційний розгляд справи.

В задоволенні решти вимог - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Дата складення повного тексту ухвали - 23 липня 2019 року.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи