Постанова

від 10.07.2019 по справі 607/8689/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

10 липня 2019 року

м. Київ

справа № 607/8689/17

провадження № 61-22725св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф. (суддя-доповідач),

Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Тернопільський обласний вузол спеціального зв`язку Державного підприємства спеціального зв`язку,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28 листопада 2017 року у складі судді

Сливки Л. М. та постанову Апеляційного суду Тернопільської області

від 27 лютого 2018 року у складі колегії суддів: Шевчук Г. М., Міщія О. Я., Ткача З. Є.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Тернопільського обласного вузла спеціального зв`язку Державного підприємства спеціального зв`язку (далі - ТОВСЗ ДПСЗ) про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Позовна заява мотивована тим, що 09 вересня 2000 року він був прийнятий на роботу на посаду фельд`єгеря у ТОВСЗ ДПСЗ, згідно наказу № 146/К. Пропрацювавши там більше шістнадцяти років його було звільнено наказом від 20 червня 2017 року №13/К за пунктом 1 статті 40 КЗпП України, у зв`язку зі скороченням чисельності штату. Цей наказ вважає необґрунтованим, незаконним і винесеним з особистих мотивів директора ТОВСЗ, виходячи з того, що він мав переважне право на залишення на роботі. Ознайомившись з типовими технологічними картами робочих місць він виявив, що виконував обов`язки експедитора не тільки приймаючи відправлення EMS, а ще приймаючи комерційні відправлення за безготівковими розрахунками та за готівку. Також на нього було покладено ведення щомісячного звіту по безготівковим і готівковим розрахункам. У звітах за останній рік, зазначалась тенденція збільшення доходів філії ТОВСЗ, основними надходженнями є кошти від приймання міжнародної прискореної пошти. Обов`язки з прийманням міжнародної прискореної пошти у технологічній карті робочого місця Прийом відправлень міжнародної прискореної пошти (EMS) та відправлень спецзв`язку від фізичних та юридичних осіб (каса прийому) покладено на нього. Тобто, поряд зі своїми обов`язками фельд`єгеря він виконував обов`язки експедитора, у зв`язку з цим доходи філії ТОВСЗ ДПСЗ зросли, що свідчить про високий професіоналізм і продуктивність його праці.

Результатом спроб позивача з`ясувати, чи не порушуються його права як працівника, які гарантовані Конституцією України та іншими нормативно-правовими актами, стало те, що 31 березня 2017 року йому було оголошено догану, яка є незаконною, необґрунтованою та оскарженою в судовому порядку. Таким чином, адміністрація ТОВСЗ ДПСЗ при розгляді кандидатів на звільнення не врахувала його професійні здібності, а саме: виконання ним робіт різних кваліфікацій, суміщення професій (посад), робота з готівковими грошовими коштами, його тривалий безперервний стаж на цьому підприємстві, досвід трудової діяльності, навчання без відриву від виробництва, освіту, надання раціональних пропозицій при розробці комп`ютерних програм.

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 вважав своє звільнення незаконним та просив скасувати наказ № 13/К від 20 червня 2017 року про припинення трудового договору з ОСОБА_1 , поновити його на посаді фельд`єгеря в ТОВСЗ ДПСЗ та виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області

від 28 листопада 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що у відповідача відбулись зміни в організації виробництва і праці, в результаті яких була скорочена штатна посада, яку обіймав позивач. При цьому, встановивши, що з моменту повідомлення про скорочення посади і до дня звільнення позивача на підприємстві були відсутні вакантні посади, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, так як звільнення позивача відбулось з дотриманням вимог трудового законодавства.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Тернопільської області від 27 лютого

2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено. Рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що позивача за два місяці було попереджено про наступне вивільнення та враховуючи, що на момент звільнення позивача з роботи у відповідача були відсутні вакантні посади, то відповідачем дотримано процедуру звільнення позивача з посади. При прийнятті рішення про вивільнення фельд`єгеря ОСОБА_1 за частиною першою статті 40 КЗпП України відповідачем враховано вимоги статті 42 КЗпП України, зокрема кваліфікацію та продуктивність праці позивача в порівнянні з його колегами, фельд`єгерями

ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

ОСОБА_10 , ОСОБА_11 .

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду у травні 2018 року, ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 14 травня 2018 року відкрито касаційне провадження у цій справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 .

Ухвалою Верховного Суду від 03 липня 2019 року справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВСЗ ДПСЗ про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу призначено до судового розгляду.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що при звільненні його з роботи не було враховано вимоги статті 42 КЗпП України, виданий наказ про звільнення не відповідає вимогам закону, оскільки в ньому записано, що відбулося скорочення чисельності штату, що не відповідає вимогам статті 40 КЗпП України. Суди не врахували вимоги статті 241-1 КЗпП України, оскільки в наказі від 20 квітня 2017 року Про скорочення посад № 25 вказано, що таке скорочення відбудеться 21 червня 2017 року, а його було звільнено

20 червня 2017 року. Також судами не було витребувано у відповідача і не вивчено повідомлення про вивільнення працівників, яке було оформлено з порушенням вимог нормативних актів. Однією із причин звільнення було оголошення йому догани, яка оскаржується у судовому порядку. Таким чином, суди першої та апеляційної інстанції оцінили всі докази у справі, не надали належної правової оцінки вказаним документам, а тому є необґрунтованими висновки в оскаржуваних судових рішеннях щодо безпідставності його доводів про незаконне звільнення з роботи.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У червні 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив ТОВСЗ ДПСЗ на касаційну скаргу ОСОБА_1 у якому він просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами встановлено, що згідно із наказом (розпорядженням) про прийом на роботу від 18 вересня 2000 року № 146/к, ОСОБА_1 прийнятий на роботу з 19 вересня 2000 року за професією фельд`єгеря ТОВСЗ (а. с. 83).

Відповідно до положення про ТОВСЗ ДПСЗ (нова редакція), затвердженого наказом генерального директора ДПСЗ від 23 липня 2009 року № 350, основним завданням філії є, зокрема, забезпечення своєчасного, якісного та повного задоволення потреб споживачів у послугах поштового зв`язку спеціального призначення, міжнародної прискореної пошти EMS , кур`єрських послуг та воєнізованої охорони об`єктів і приміщень (пункт 2.1.1. статті 2). Управління філією здійснює директор (пункт 6.1. статті 6). Штатний розпис та чисельність штату філії розраховується згідно з нормативними документами і затверджується генеральним директором підприємства (пункт 6.3. статті 6). Директор філії створює належні умови для високопродуктивної праці, забезпечує додержання законодавства про працю, правил та норм охорони праці, техніки безпеки, протипожежної безпеки та соціального страхування (підпункт 6.4.7. пункту 6.4. статті 6). Директор філії приймає та звільняє з роботи працівників філії, застосовує до них заходи заохочення, матеріального та дисциплінарного стягнення (підпункт 6.4.8. пункту 6.4. статті 6) (а. с. 85-88).

Колективний договір між адміністрацією та трудовим колективом ДПСЗ на 2015-2020 роки від 25 лютого 2015 року (розглянутий і схвалений у трудових колективах філій, підрозділів) передбачає, що адміністрація підприємства зобов`язується: забезпечувати зайнятість і використання працівників підприємства і філій відповідної професії, кваліфікації і трудового договору; приймати, переміщувати та звільняти працівників відповідно до законодавства України; проводити вивільнення працівників, у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці, тільки після використання всіх наявних і додатково створених можливостей для забезпечення зайнятості на підприємстві, у філії, заповнення всіх вакансій. Не звільняти працівника з роботи по ініціативі адміністрації без достатніх підстав. (а. с. 89-97).

На звернення ОСОБА_1 від 31 січня 2017 року до управління Держпраці у Тернопільській області з приводу порушення його трудових прав йому було надіслано відповідь від 28 лютого 2017 року, у якій зазначено, що вказаним управлінням було проведено позапланову перевірку додержання законодавства про працю та загальнообов`язкове державне соціальне страхування у ТОВСЗ. За документами, наданим адміністрацією ТОВСЗ, виявлено, що згідно наказу від 19 вересня 2000 року №146/к ОСОБА_1 прийнятий на роботу на посаду фельд`єгеря. Згідно журналу обліку ознайомлень з умовами праці та посадовими обов`язками, позивачу було роз`яснено права та обов`язки, ознайомлено з правилами внутрішнього трудового розпорядку, визначено робоче місце та поінформовано під розписку про умови праці. Згідно з технологічною картою робочого місця посада фельд`єгер передбачає проведення операції з прийманням та видаванням готівкових коштів через касу підприємства. З технологічною картою робочого місця ОСОБА_1 ознайомлений під особистий підпис. Порушення трудових прав ОСОБА_1 , з питань, зазначених у зверненні, не виявлено (а. с. 12).

Виконання наказу ДПСЗ від 20 квітня 2017 року Про введення в дію штатного розпису № 106, відповідно до якого з 01 травня 2017 року було підвищено посадові оклади працівників ТОВСЗ, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб 1 684 грн, за погодженням з представником від трудового колективу, мало наслідком скорочена чисельність фельд`єгерів філії до 11 штатних одиниць (в порівнянні з 12 штатними одиницями фельд`єгерів, які були передбачені наказом ДПСЗ

від 24 листопада 2016 року № 413 Про введення в дію штатного розпису ) (а. с. 24-26).

20 квітня 2017 року в.о. директора ТОВСЗ видав наказ № 25 Про скорочення посад згідно якого, з 21 червня 2017 року слід скоротити наступні посади дільниці з приймання, обробки та доставки відправлень

1 групи: фельд`єгер - 1 одиниця (а. с. 27).

Наказом в.о. директора ТОВСЗ від 20 квітня 2017 року № 12/к Про попередження про вивільнення зобов`язано відповідальну за кадрову роботу ОСОБА_12 попередити про наступне вивільнення, згідно пункту 1 статті 40 КЗпП України, у зв`язку зі скороченням штату з 21 червня

2017 року, наступних працівників: фельд`єгерів - ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 ,

ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

ОСОБА_10 , ОСОБА_11 (а. с. 28).

Актом від 20 квітня 2017 року № 8 про відмову від підпису про ознайомлення з попередженням про вивільнення, працівниками ТОВСЗ зафіксовано відмову ОСОБА_1 поставити свій підпис про ознайомлення з попередженням про вивільнення. Це попередження ОСОБА_1 було зачитано вголос головним бухгалтером, відповідальним за кадрову роботу, ОСОБА_12 (а. с. 29).

Згідно із протоколом № 2 зборів трудового колективу ТОВСЗ від 19 червня 2017 року на порядку денному розглядалися кандидатури на скорочення штату фельд`єгерів, пов`язане з введенням з 01 травня 2017 року нового штатного розпису, затвердженого генеральним директором ДПСЗ, згідно наказу від 20 квітня 2017 року № 106. На розгляд і голосування трудового колективу виносилися наступні кандидатури фельд`єгерів: ОСОБА_3, працює в ТОВСЗ з 24 жовтня 2007 року, має на утриманні одну неповнолітню дитину, дисциплінарних стягнень та зауважень до виконання службових обов`язків немає, був заохочений керівництвом ДПСЗ;

ОСОБА_4 , працює у ТОВСЗ з 18 травня 2001 року, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, дисциплінарних стягнень та зауважень до виконання службових обов`язків немає; ОСОБА_1 , працює у ТОВСЗ

з 19 вересня 2000 року, сім`ї і дітей немає, має зауваження до виконання службових обов`язків і догану за грубе порушення при доставці кореспонденції. Колеги по дільниці ПОПДВ одноголосно висловили йому недовіру; ОСОБА_2 працює у ТОВСЗ з 01 квітня 1997 року, дисциплінарних стягнень та зауважень до виконання службових обов`язків немає, був заохочений керівництвом ДПСЗ; ОСОБА_5 працює в ТОВСЗ з 23 серпня 1995 року, дисциплінарних стягнень та зауважень до виконання службових обов`язків немає; ОСОБА_6 , працює у ТОВСЗ

з 06 серпня 1993 року, дисциплінарних стягнень та зауважень до виконання службових обов`язків немає; ОСОБА_7 , працює у ТОВСЗ

з 16 листопада 2000 року, має на утриманні одну неповнолітню дитину, дисциплінарних стягнень та зауважень до виконання службових обов`язків немає; ОСОБА_9 працює у ТОВСЗ з 21 грудня 2009 року, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, дисциплінарних стягнень та зауважень до виконання службових обов`язків немає; ОСОБА_8 працює у ТОВСЗ з 01 березня 2000 року, дисциплінарних стягнень та зауважень до виконання службових обов`язків немає; ОСОБА_10 працює у ТОВСЗ

з 13 вересня 1999 року, дисциплінарних стягнень та зауважень до виконання службових обов`язків немає; ОСОБА_11 працює у ТОВСЗ

з 12 червня 2008 року, має на утриманні одну неповнолітню дитину, дисциплінарних стягнень та зауважень до виконання службових обов`язків немає. За звільнення ОСОБА_1 з роботи одноголосно проголосували 17 осіб у зв`язку з чим зборами було ухвалено рішення про звільнення ОСОБА_1 (а. с. 30-32).

Наказом (розпорядження) про припинення трудового договору (контракту) від 20 червня 2017 року № 13/к ОСОБА_1 звільнений з роботи за професією фельд`єгеря на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП, у зв`язку зі скороченням чисельності штату (а. с. 84).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно із частиною першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Звільнення із зазначених підстав допускається, якщо неможливо перевести працівника за його згодою на іншу роботу.

У пункті 19 постанови Пленуму Верховного Суду України роз`яснено про те, що розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням за пунктом 1 статті 40 КЗпП України, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за два місяці про наступне вивільнення.

Порядок вивільнення працівників у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці та порядок врахування переважного права працівника на залишення на роботі встановлено статтями 42, 49-2 КЗпП України.

Згідно з частиною третьою статті 49-2 КЗпП України одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.

Відповідно до вимог статті 42 КЗпП України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається: 1) сімейним - при наявності двох і більше утриманців; 2) особам, в сім`ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком;

3) працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації; 4) працівникам, які навчаються у вищих і середніх спеціальних учбових закладах без відриву від виробництва;

5) учасникам бойових дій, інвалідам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту ; 6) авторам винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій; 7) працівникам, які дістали на цьому підприємстві, в установі, організації трудове каліцтво або професійне захворювання; 8) особам з числа депортованих з України, протягом п`яти років з часу повернення на постійне місце проживання до України;

9) працівникам з числа колишніх військовослужбовців строкової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу та осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу, - протягом двох років з дня звільнення їх зі служби ; 10) працівникам, яким залишилося менше трьох років до настання пенсійного віку, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат. Перевага в залишенні на роботі може надаватися й іншим категоріям працівників, якщо це передбачено законодавством України.

Таким чином, при вивільненні працівників, у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці в першу чергу підлягає оцінці кваліфікація та продуктивність праці працівників, що підлягають скороченню. І лише за умови рівноцінності кваліфікації та продуктивності праці перевагу на залишення на роботі мають працівники, визначені частиною другою статті 42 КЗпП України.

Коло працівників, серед яких визначаються особи, які мають переважне право на залишення на роботі, та які не мають такого права, стосується всіх працівників, які займають таку ж посаду.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , суди, на підставі належним чином оцінених доказів, дійшли обґрунтованого висновку про те, що у відповідача відбулись зміни в організації виробництва і праці, в результаті яких була скорочена штатна посада, яку обіймав позивач. При цьому, встановивши, що з моменту повідомлення про скорочення посади і до дня звільнення позивача на підприємстві були відсутні вакантні посади, суди дійшли правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову, так як звільнення позивача відбулось з дотриманням вимог трудового законодавства.

Крім того, відповідачем дотримано вимоги частини першої статті 49-2 КЗпП України, 20 квітня 2017 року, за два місяці до звільнення, було повідомлено ОСОБА_1 про наступне вивільнення у зв`язку зі скороченням штату, що підтверджується актом від 20 квітня 2017 року № 8 про відмову

ОСОБА_1 від підпису про ознайомлення з попередженням про вивільнення, який складено працівниками ТОВСЗ. Директор ТОВСЗ не мав можливості перевести ОСОБА_1 з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, у зв`язку з відсутністю вакантних посад на день звільнення ОСОБА_1 , а тому діяв у межах трудового законодавства. При прийнятті рішення про вивільнення фельд'єгеря ОСОБА_1 за частиною першою статті 40 КЗпП України відповідачем враховано вимоги статті 42 КЗпП України, зокрема кваліфікацію та продуктивність праці позивача в порівнянні з його колегами, фельд`єгерями ТОВСЗ - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,

ОСОБА_11 .

Доводи касаційної скарги про те, що причиною звільнення стало порушення трудової дисципліни і оголошення догани є необґрунтованими, оскільки відповідач надав перевагу при вивільненні сімейним працівникам, працівникам, які мають більш тривалий стаж роботи фельд`єгеря в ТОВСЗ, не мали зауважень до виконання службових обов`язків, були заохочені керівництвом ДПСЗ, що відповідає змісту статті 42 КЗпП України.

Інші доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції, і на законність судового рішення суду апеляційної інстанцій не впливають.

Отже, судові рішення судів першої та апеляційної інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до частини першої 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області

від 28 листопада 2017 року та постанову Апеляційного суду Тернопільської області від 27 лютого 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

С. Ф. Хопта

В. В. Шипович