Постанова

від 04.09.2019 по справі 607/8689/17

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 607/8689/17Головуючий у 1-й інстанції Провадження № 22-ц/817/562/19 Доповідач - Дикун С.І. Категорія - 35100000

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 вересня 2019 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

Головуючого - Дикун С.І.

Суддів - Костів О. З., Парандюк Т. С.,

за участю секретаря - Кантицька О.І.

та сторін: позивача ОСОБА_1 та його представника адвоката Гавдяк І.Б.; представника відповідача Латишевої І . В .

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 607/8689/17 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду від 23 квітня 2019 року, постановлену суддею Герчаківською О.Я., повний текст ухвали складено 26 квітня 2019 року -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28 листопада 2017 року у цивільній справі № 607/8689/17 за його позовом до Тернопільського обласного вузла спеціального зв`язку (надалі - ТОВСЗ) про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Заявник вказував, що у зазначеній справі суди дійшли висновку, що за період роботи на посаді фельд`єгера у відповідача до нього було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани. Його клопотання про об`єднання двох проваджень в одне, оскільки одночасно судом розглядалася справа № 607/6347/17 за його позовом до ТОВСЗ про скасування наказу про накладення дисциплінарного стягнення, задоволене не було. Постановою Тернопільського апеляційного суду від 13 лютого 2019 року його апеляційну скаргу задоволено, рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 травня 2018 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким скасовано наказ виконувача обов`язки директора ТОВСЗ № 15 від 31 березня 2017 року Про накладення дисциплінарного стягнення , яким йому оголошено догану. Заявник вважає, що вищезазначені обставини мають значення для вирішення справи і є істотними для постановлення правильного рішення у справі, так як на їх підставі можна зробити висновок про наявність у нього переваги в залишенні на роботі при рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації, що надається працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 23 квітня 2019 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28 листопада 2017 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Тернопільського обласного вузла спеціального зв`язку про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовлено. Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28 листопада 2017 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Тернопільського обласного вузла спеціального зв`язку про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу залишено в силі.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить надати правову оцінку ухвалі від 11.03.2019 року в частині призначення складу суду та ухвалі від 03.04.2019 року про відмову у задоволенні заяви про відвід головуючого судді; скасувати ухвалу Тернопільського міськрайонного суду від 23 квітня 2019 року, посилаючись на їх незаконність та необгрунтованість. Вказує на порушення судом норм процесуального права в частині проведення повторного автоматичного розподілу справи, згідно з яким визначено головуючою суддю Герчаківську О.Я. у зв`язку перебуванням головуючої судді, яка розглядала справу і виносила рішення по суті - ОСОБА_4 на лікарняному , підтверджень чого матеріали справи не містять. Із ЄДРСР вбачається, що суддя Сливка Л.С. 05.03.2019 року ухвалювала рішення у інших справах. У зв`язку з чим судді Герчаківській О.Я. було заявлено відвід, який вирішено з порушеннями закону. Вказує також про порушення судом першої інстанції вимог закону щодо строків надіслання справи до суду касаційної інстанції.

Окрім того, ОСОБА_1 зазначає, що при постановленні оскаржуваної ухвали суд прийшов до неправильного висновку, що при прийнятті рішення про його вивільнення з роботи за ч.1 ст.40 КзпП України відповідачем враховані вимоги ст.42 КзпП України, зокрема кваліфікацію та продуктивність праці в порівнянні з іншими фельд`єгерями відповідача - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 Відповідач надав перевагу при вивільненні сімейним працівникам, працівникам, які мають більш тривалий стаж роботи , не мали дисциплінарних стягнень та зауважень до виконання службових обов`язків, були заохочені керівництвом ДПСЗ. При цьому суд не зауважив, що після скасування дисциплінарного стягнення він вважається таким працівником, який не має дисциплінарного стягнення; на момент звільнення був сімейним (офіційно стосунки не були оформлені); стаж роботи в ТОВСЗ ДПСЗ більший, ніж в перелічених вище працівників.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, посилаючись, що передбачених підстав для перегляду рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28 листопада 2017 року у цивільній справі № 607/8689/17 за нововиявленими обставинами, ОСОБА_1 не наведено. Обставини, на які посилається заявник не є такими, що мають істотне значення для справи, зводяться до переоцінки доказів, які були оцінені судами всіх інстанцій по даній справі. Порушення вимог процесуального закону при вирішенні справи судом не було допущено.

Під час розгляду справи в апеляційному суді позивач та його представниця підтримали апеляційну скаргу в межах її доводів.

Представниця відповідача апеляційної скарги не визнала. Ухвалу суду вважає такою, що відповідає вимогам закону та обставинам справи.

Перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, відповідно до вимог ч.1 ст.367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28 листопада 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Тернопільського обласного вузла спеціального зв`язку про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовлено.

Постановою апеляційного суду Тернопільської області від 27 лютого 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, а рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28 листопада 2017 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 10 липня 2019 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28 листопада 2017 року та постанову апеляційного суду Тернопільської області від 27 лютого 2018 року залишено без змін. В постанові суд касаційної інстанції, зокрема, зазначив, що доводи касаційної скарги про те, що причиною звільнення стало порушення трудової дисципліни і оголошення догани є необґрунтованими, оскільки відповідач надав перевагу при вивільненні сімейним працівникам, які не мали зауважень до виконання службових обов`язків, були заохочені керівництвом ДПСЗ, що відповідає змісту статті 42 КЗПП України.

Звертаючись із заявою про перегляд рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28 листопада 2017 року за нововиявленими обставинами, ОСОБА_1 зазначив, що у цивільній справі № 607/8689/17 суди як першої, так і апеляційної інстанції дійшли висновку, що за період роботи на посаді фельд`єгера у відповідача до нього було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани. Його клопотання про об`єднання двох проваджень в одне, оскільки одночасно судом розглядалася справа № 607/6347/17 за його позовом до ТОВСЗ про скасування наказу про накладення дисциплінарного стягнення, безпідставно задоволене не було. Постановою Тернопільського апеляційного суду від 13 лютого 2019 року його апеляційну скаргу задоволено, рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 травня 2018 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким скасовано наказ виконувача обов`язки директора ТОВСЗ № 15 від 31 березня 2017 року Про накладення дисциплінарного стягнення , яким йому оголошено догану. Биховець Ю .В . вказав, що вищезазначені обставини мають значення для вирішення справи і є істотними для постановлення правильного рішення у справі, так як на їх підставі можна зробити висновок про наявність у нього переваги в залишенні на роботі при рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації, що надається працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві. ( т.1 а.с.177-179).

Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 знав про накладення на нього дисциплінарного стягнення у вигляді догани, оскаржував його в судовому порядку, у зв`язку з цим, суд, ухвалюючи рішення, прийшов до висновку, що відповідач надав перевагу при вивільненні сімейним працівникам, працівникам, які мають більш тривалий стаж роботи фельд`єгеря в ТОВСЗ, не мали дисциплінарних стягнень та зауважень до виконання службових обов`язків, були заохочені керівництвом ДПСЗ, що відповідає змісту ст. 42 КЗпП України. Тобто, предметом судового розгляду було не тільки застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення, а систематичність порушень - зауважень до виконання ним службових обов`язків, його сімейний стан, стаж роботи фельд`єгерем в ТОВСЗ, відсутність заохочень керівництвом ДПСЗ. Скасування догани є новою обставиною, яка не впливає на виниклі між сторонами правовідносини, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що підстави, передбачені ч. 2 ст. 423 ЦПК України, для перегляду рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28 листопада 2017 року відсутні.

Колегія суддів вважає вказаний висновок суду таким, що відповідає фактичним обставинам справи та ґрунтується на положеннях ч.ч.1-5 ст.423 ЦПК України.

Відповідно до ч.1 ст.423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.423 ЦПК України підставами для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами, згідно з ч.4 ст.423 ЦПК України: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Приписами ч.5 ст.423 ЦПК України при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

Необхідними умовами нововиявлених обставин є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.

Для визначених нововиявлених обставин необхідними умовами є те, що вони існували на час розгляду справи, але підстави виникли після ухвалення рішення у справі (зокрема, шляхом скасування судового рішення, яке стало підставою для його ухвалення), спростовують обставини, встановлені судом на час розгляду справи, та мають важливе значення для її розгляду.

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Обставини, які є підставою для перегляду судового рішення, - це юридичні факти, які існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, повинні бути істотними, тобто такими, що могли вплинути на висновки суду при ухваленні судового рішення і були встановлені після набрання ним законної сили.

Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.

У контексті вищенаведеного, апеляційний суд відхиляє посилання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі про істотність обставини скасування судом дисциплінарного стягнення у вигляді догани. Правова оцінка доводів ОСОБА_1 , що причиною його звільнення з роботи стало порушення трудової дисципліни і оголошення догани, викладена у постанові Верховного Суду від 10 липня 2019 року - доводи касаційної скарги про те, що причиною звільнення стало порушення трудової дисципліни і оголошення догани є необґрунтованими, оскільки відповідач надав перевагу при вивільненні сімейним працівникам, які не мали зауважень до виконання службових обов`язків, були заохочені керівництвом ДПСЗ, що відповідає змісту статті 42 КЗПП України.

Таким чином, заявником в апеляційній скарзі не наведено обставин, котрі процесуальним законом визнаються нововиявленими обставинами, в розумінні вимог ст.423 ЦПК України, а фактично ОСОБА_1 оспорюється законність та обгрунтованість рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28 листопада 2017 року у цивільній справі № 607/8689/17, що переглянуте судами як апеляційної, так і касаційної інстанції і набрало законної сили.

Твердження апеляційної скарги про порушення вимог процесуального закону ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 11.03.2019 року в частині призначення складу суду та ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03.04.2019 року про відмову у задоволенні заяви про відвід головуючого судді не відповідають дійсності і не можуть бути прийняті до уваги колегією суддів.

Відповідно до ч.1 ст.33 ЦПК України визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених у частині 2 статті 14 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.

За вимогами ч.13 ст.33 ЦПК України розгляд справи про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами здійснюється тим самим складом суду, який ухвалив рішення, що переглядається, якщо справа розглядалася суддею одноособово або у складі колегії суддів. Якщо такий склад суду сформувати неможливо, суддя або колегія суддів для розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами визначається в порядку, встановленому частиною першою цієї статті.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05.03.2019 року (а.с.183 т.1) заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28 листопада 2017 року у цивільній справі № 607/8689/17 було передано на розгляд раніше визначеному складу суду - головуючий суддя Сливка Л.М., що відповідає вимогам ч.13 ст.33 ЦПК України. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06.03.2019 року (т.1 а.с.184) проведено повторний автоматизований розподіл судової справи про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28 листопада 2017 року у цивільній справі № 607/8689/17 згідно з розпорядженням №16 від 06.03.2019 року з підстав перебування на лікарняному судді Сливки Л.С. Інформацію внесено до системи автоматизованого розподілу. Протоколи автоматизованого розподілу (повторного розподілу) справи, наявні в матеріалах справи, відповідають вимогам ч.14,15 ст.33 ЦПК України. Будь-яких доказів щодо несанкціонованого втручання у систему автоматизованого розподілу заявником не подано. Твердження ОСОБА_1 про ухвалення судового рішення у іншій справі суддею Сливкою Л.М. 05.03.2019 року, не мають правового значення у даній справі, оскільки повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з підстав перебування на лікарняному судді Сливки Л.М. було здійснено 06.03.2019 року (т.1 а.с.184)

Оскільки судом не встановлено порушень вимог процесуального закону при визначенні складу суду для розгляду заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28 листопада 2017 року у цивільній справі № 607/8689/17, суд прийшов до правильного висновку про необґгрунтованість відводу, заявленого з цих підстав, та ухвалою судді від 03.04.2019 року, у відповідності до вимог ст.ст.36-40 ЦПК України, провадження у справі зупинив. А заяву про відвід головуючого - судді Герчаківської О.Я. передав до канцелярії суду для виконання вимог ч.1 ст.33 ЦПК України.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обгрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обгрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі Проніна проти України ). З огляду на наведене, решту доводів апеляційної скарги є такими, що не заслуговують на увагу суду апеляційної інстанції і не дають підстави для скасування оскарженої ухвали суду.

Згідно зі ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підстав до скасування оскарженої ухвали, відповідно до доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не вбачає.

Керуючись ст.ст.374,375,381,382,383,384,389,390 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 квітня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 09 вересня 2019 року.

Головуючий Дикун С.І.

Судді: Парандюк Т.С.

Костів О.З.