Постанова

від 18.07.2019 по справі 910/10126/16

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" липня 2019 р. Справа№ 910/10126/16

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Пашкіної С.А.

Руденко М.А.

секретар Добрицька В.С.

за участю

представників:

позивача за первісним позовом

(відповідача-1 за зустрічним позовом) - Гуцул В.О.

відповідача за первісним позовом

(позивача за зустрічним) - Єлєнін С.М.

відповідача за зустрічним позовом-2 - Куліковський В.В.

ВДВС - не з`явився

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Телесистеми України"

на ухвалу Господарського суду м. Києва від 24.04.2019 р.

за скаргою Комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст"

на рішення, дії та бездіяльність державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві

у справі № 910/10126/16 (суддя - Пукшин Л.Г.)

за позовом Комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Телесистеми України"

про усунення перешкод у користуванні майном

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Телесистеми України"

до 1. Комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст"

2. Київської міської ради

про встановлення сервітуту

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду м. Києва від 17.08.2016 р. у справі № 910/10126/16, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.12.2016 р., первісні позовні вимоги задоволено повністю та зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Телесистеми України" усунути перешкоди у здійсненні Комунальним підприємством по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст" права користування та розпоряджання мережевими (кабельними) каналами штучних споруд, які закріплені за ним на праві господарського відання, зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Телесистеми України" демонтувати свої кабелі, які розміщені в мережевих (кабельних) каналах штучних споруд та відмовлено у задоволенні зустрічних позовних вимог.

На виконання вищевказаного рішення Господарським судом м. Києва 15.12.2016 р. видано відповідні накази.

У грудні 2018 року до суду першої інстанції від Комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст" надійшла скарга на рішення, дії та бездіяльність державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві. У поданій скарзі Комунальне підприємство по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст" просило суд:

- визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Гевел О.О. у виконавчому провадженні № 532286075, а також неправомірними дії щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження № 53286075 від 07.11.2018 р;

- скасувати постанову державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Гевел О.О. про закінчення виконавчого провадження № 53286075 від 07.11.2018 р;

- зобов`язати державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Гевел О.О. провести виконавчі дії у виконавчому провадженні № 53286075 у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 24.04.2019 р. у справі № 910/10126/16 скаргу Комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст" задоволено частково, а саме:

- визнано неправомірною бездіяльність державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Гевел О.О. у виконавчому провадженні № 532286075, а також неправомірними дії щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження № 53286075 від 07.11.2018 р;

- скасовано постанову державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Гевел О.О. про закінчення виконавчого провадження № 53286075 від 07.11.2018 р;

- в іншій частині вимог скарги відмовлено.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Телесистеми України" подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржувану ухвалу суду та відмовити у задоволенні скарги Комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст".

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, відповідач за первісним позовом зазначає, що державним виконавцем Дніпровського РВ ДВС ГТУЮ у м. Києві було обгрунтовано винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 53286075 з примусового виконання наказу Господарського суду м. Києва від 15.12.2016 р. у справі № 910/10126/16 та у відповідності до норм чинного законодавста.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 23.05.2019 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Телесистеми України" у справі № 910/10126/16 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Пашкіна С.А., Зубець Л.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.05.2019 р. апеляційну скаргу у справі № 910/10126/16 залишено без руху на підставі ч. 2 ст. 260 ГПК України.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.06.2019 р. було відкрито апеляційне провадження та призначено розгляд справи на 18.07.2019 р.

У судове засідання 18.07.2019 р. представник ВДВС не з`явивився, хоча був повідомлений належним чином про дату, час і місце розгляду скарги, що підтверджується зворотним повідомленням про вручення поштового відправлення.

Доказів поважності причин відсутності зазначеного представника суду не надано.

Неявка в судове засідання зазначеного представника не перешкоджає розгляду скарги. Подальше відкладення призведе до затягування та порушення строків розгляду скарги, а тому постанова приймається за наявними в справі матеріалами, яких достатньо для повного та об`єктивного розгляду.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Обґрунтовуючи подану скаргу, стягувач зазначає, що державним виконавцем не було здійснено виконавчих дій, передбачених ст. 63 Закону України Про виконавче провадження , при виконанні рішення суду, не перевірено повторне виконання боржником рішення суду після винесення постанови від 13.03.2018 р. про накладення штрафу та попередження про кримінальну відповідність за умисне невиконання рішення, не здійснювався вихід за місцезнаходженням майна, яке підлягає демонтажу, не складався відповідний акт, передбачений п. 8 розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 р. № 512/5. Отже, скаржник вважає, що державний виконавець необґрунтовано дійшов висновку про неможливість виконання рішення суду без участі боржника, пов`язавши процес виконання безпосередньо з його особою.

Постановою головного державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Торбинською О.М. від 26.01.2017 р. було відкрито виконавче провадження № 53286075 з примусового виконання наказу Господарського суду м. Києва № 910/10126/16 від 15.12.2016 р. про зобов`язання ТОВ Телесистеми України демонтувати свої кабелі, які розміщені в мережевих (кабельних) каналах штучних споруд, а саме: 1 (один) кабель загальною довжиною 1033,7 м.п. прокладений на Метро через р. Дніпро і мосту через Русанівську протоку; 2 (два) кабелі загальною СЕ сю 3189,4 м.п. прокладені на Московському мосту через р. Дніпро та р. Десенка; 1 (один) загальною довжиною 1256,0 м.п. прокладений на Південному мосту; 1 (один) кабель загальною довжиною 1543,2 м.п. прокладений на Мосту ім. Є.О. Патона.

18.12.2017 р. головним державним виконавцем Дніпровського РВ ДВС ГТУЮ у м. Києві Клітченко О.А. винесено вимогу, якою зобов`язано ТОВ Телесистеми України демонтувати свої кабелі, які розміщені в мережевих (кабельних) каналах штучних споруд, а саме: 1 (один) кабель загальною довжиною 1033,7 м.п. прокладений на Метро через р. Дніпро і мосту через Русанівську протоку; 2 (два) кабелі загальною СЕ сю 3189,4 м.п. прокладені на Московському мосту через р. Дніпро та р. Десенка; 1 (один) загальною довжиною 1256,0 м.п. прокладений на Південному мосту; 1 (один) кабель загальною довжиною 1543,2 м.п. прокладений на Мосту ім. Є.О. Патона строком до 10.01.2018.

11.01.2018 р. головним державним виконавцем Дніпровського РВ ДВС ГТУЮ у м. Києві Клітченко О.А. винесено постанову у виконавчому провадженні № 53286075 про накладення штрафу на боржника за не виконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії та повторно зобов`язано боржника виконати рішення протягом десяти робочих днів та попереджено боржника про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення.

18.01.2018 р. головним державним виконавцем Дніпровського РВ ДВС ГТУЮ у м. Києві Клітченко О.А. направлено боржнику вимогу № 3545 про зобов`язання ТОВ Телесистеми України виконати рішення суду строком до 05.02.2018 р.

25.01.2018 р. головним державним виконавцем Дніпровського РВ ДВС ГТУЮ у м. Києві Клітченко О.А. зобов`язано ТОВ Телесистеми України виконати рішення суду щодо демонтажу кабелів строком до 13.03.2018 р.

13.03.2018 р. головним державним виконавцем Дніпровського РВ ДВС ГТУЮ у м. Києві Клітченко О.А. за повторне невиконання законних вимог державного виконавця винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 10200,00 грн та зобов`язано боржника виконати рішення суду протягом десяти робочих днів, попереджено про кримінальну відповільність.

12.04.2018 р. на підставі п. 3 ст. 63 Закону України Про виконавче провадження головним державним виконавцем Дніпровського РВ ДВС ГТУЮ у м. Києві Клітченко О.А. направлено до Дніпровського УП ГУНП України в м. Києві повідомлення про вчинення злочину боржником ТОВ Телесистеми України , передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України.

17.11.2018 р., на підставі п. 3 ч. 3 ст. 63 Закону України Про виконавче провадження , державним виконавцем Дніпровського РВ ДВС ГТУЮ у м. Києві Гевел О.О. було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 53286075 з примусового виконання наказу Господарського суду м. Києва від 15.12.2016 р. № 910/10126/16, оскільки на адресу боржника неодноразово направлялись вимоги щодо виконання рішення суду, боржником рішення суду не виконувалось, що підтверджується актами державного виконавця.

Згідно зі ст. 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження" під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Як передбачено ч. 1 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження , виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Статтею 10 Закону України Про виконавче провадження визначені заходами примусового виконання рішень, а саме:

1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження, державним виконавцем вчинялись виконавчі дії, передбачені Законом України Про виконавче провадження , щодо виконання наказу Господарського суду м. Києва від 15.12.2016 р., а саме, державним виконавцем Дніпровського РВ ДВС ГТУЮ у м. Києві неодноразово було винесено вимоги про зобов`язання ТОВ Телесистеми України про зобов`язання виконання рішення суду у зазначені строки, винесено дві постанови про накладення штрафу на боржника за невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення суду, попереджено боржника про кримінальну відповідальність за невиконання рішення суду.

Згідно з ч. 3 ст. 18 Законом України Про виконавче провадження виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: 1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; 2) проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників; 3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; 4) за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв`язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду; 5) безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх; 6) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; 7) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; 8) здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв`язку з виконавчим провадженням; 9) використовувати за згодою власника приміщення для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника за їхньою згодою для перевезення майна; 10) звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз`яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення; 11) приймати рішення про відстрочку та розстрочку виконання рішення (крім судових рішень), за наявності письмової заяви стягувача; 12) звертатися до суду з поданням про розшук дитини, про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання; 13) звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб; 14) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з`явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу; 15) залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання; 16) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; 17) застосовувати під час примусового виконання рішень фото- і кінозйомку, відеозапис; 18) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; 19) у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів; 20) залучати в разі потреби до проведення чи організації виконавчих дій суб`єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача; 21) отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком; 22) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

У відповідності до п. 11 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі надсилання до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення у порядку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 63 Закону України Про виконавче провадження за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Так, головним державним виконавцем Дніпровського РВ ДВС ГТУЮ у м. Києві Клітченко О.А. направлено до Дніпровського УП ГУНП України в м. Києві повідомлення від 12.04.2018 р. про вчинення злочину ТОВ Телесистеми України , передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, в якому державний виконавець зазначив, що станом на 12.04.2018 р. рішення боржником не виконано, про причини невиконання Відділ не повідомлено, а тому відповідно до п. 3 ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

Разом з цим, відповідно до п. 21 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 р. № 512/5, у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу, виконавець зазначає підставу для цього з посиланням на відповідну норму Закону, результати виконання, розмір авансового внеску, який підлягає поверненню стягувачу, а також наслідки закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа, передбачені частиною першою статті 40 Закону.

Вбачається, що державним виконавцем не вжито у повному обсязі реальних заходів примусового виконання рішень, які передбачені ст. ст. 10, 18, 63 Законом України "Про виконавче провадження", та у постанові про закінчення виконавчого провадження від 07.11.2018 р. не вказано, які саме дії вчинялись державним виконавцем щодо виконання рішення суду без участі боржника, або підстави неможливості виконання рішення без участі ТОВ Телесистеми України .

Також, в матеріалах виконавчого провадження відсутні докази здійснення державним виконавцем всіх заходів примусового виконання рішення суду, відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження", враховуючи, що чинним законодавством України надано державному виконавцю певні права та повноваження щодо здійснення виконавчого провадження.

Відповідно з ч. 1 ст. 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Згідно зі ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Як передбачено ч. ч. 2, 3 ст. 13 Закону України Про судоустрій і статус судді , судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом.

У відповідності до ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Отже виконання судового рішення не повинно залежати від дій чи бездіяльності учасників виконавчого провадження, що може призвести до порушення прав стягувача щодо виконання рішення на користь останнього, відтак винесення постанови державним виконавцем про закінчення виконавчого провадження, позбавило стягувача його права на виконання рішення суду, яке набрало законної сили.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що скарга Комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст" в частині вимог про визнання неправомірною бездіяльність державного виконавця Дніпровського РВ ДВС ГТУЮ у м. Києві Гевел О.О. у виконавчому провадженні № 532286075, а також неправомірними дії щодо винесення 07.11.2018 р. постанови про закінчення виконавчого провадження № 53286075 та про скасування постанови державного виконавця Дніпровського РВ ДВС ГТУЮ у м. Києві Гевел О.О. про закінчення виконавчого провадження від 07.11.2018 р. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, в процесі розгляду справи місцевим судом, боржник звернувся із заявою про застосування строку позовної давності до скарги Комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст".

Відповідно до ч. 1 ст. 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно зі ст. 340 ГПК України скаргу може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Як передбачено ч. 5 ст. 74 Закону України Про виконавче провадження , рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Отже, чинним законодавство визначені строки оскарження рішення та дії посадових осіб органів державної виконавчої служби, які за правовою природою є процесуальними строками.

Разом з цим, позовна давність це визначені строки, в межах яких сторони можуть звернутися до суду з позовною заявою для захисту своїх прав та інтересів.

Так, 17.11.2018 р. державним виконавцем Дніпровського РВ ДВС ГТУЮ у м. Києві Гевел О.О. було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 53286075 та 05.12.2018 р. направлено постанову про закінчення виконавчого провадження № 53286075 на адресу скаржника.

Як вбачається з матеріалів справи, скаргу було подано до Господарського суду м. Києва 15.12.2018 р.

Таким чином, скаржником подано скаргу на рішення, дії та бездіяльність державного виконавця до суду у строк, який визначено Законом України Про виконавче провадження та Господарським процесуальним кодексом України, а саме протягом 10 робочих днів з дня, коли стягувач дізналася про винесення постанови Дніпровського РВ ДВС ГТУЮ у м. Києві Гевел О.О. про закінчення виконавчого провадження № 53286075.

Вимога скаржника про зобов`язання державного виконавця Дніпровського РВ ДВС ГТУЮ у м. Києві Гевел О.О. провести виконавчі дії у виконавчому провадженні № 53286075 у порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження , не підлягає задоволенню, оскільки зазначена вимога не конкретизована скаржником та не вказано, які саме дії має вчинити державний виконавець, та саме з яких підстав, а також така вимога не узгоджується зі способами захисту, передбаченими ст. 343 ГПК України.

Як передбачено ст. 326 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ст. 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

З урахуванням викладених обставин справи в їх сукупності колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було правильно застосовано норми процесуального права, повно та всебічно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, у зв`язку з чим відсутні правові підстави для скасування ухвали Господарського суду м. Києва від 24.04.2019 р. у справі № 910/10126/16 та задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Телесистеми України".

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд необхідно покласти на скаржника.

Керуючись ст. ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Телесистеми України" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду м. Києва від 24.04.2019 р. у справі № 910/10126/16 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання і розгляд апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Телесистеми України".

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Повний текст постанови складено 23.07.2019 р.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді С.А. Пашкіна

М.А. Руденко