Постанова

від 24.07.2019 по справі 910/747/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" липня 2019 р. Справа№ 910/747/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Суліма В.В.

суддів: Смірнової Л.Г.

Руденко М.А.

розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства водних шляхів "Укрводшлях"

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 06.05.2019 року (дата складення повного тексту 06.05.2019 року)

у справі № 910/747/19 (суддя: Романенко А.В.)

за позовом Державного підприємства водних шляхів "Укрводшлях"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідромакс-Інжиніринг"

про стягнення 54 512,87 грн

без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.01.2019 року у справі №910/747/19 передано за територіальною юрисдикцією (підсудністю) на розгляд Господарського суду Чернігівської області позовну заяву Державного підприємства водних шляхів "Укрводшлях" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідромакс-Інжиніринг" (далі - відповідач) про стягнення попередньої оплати (авансового платежу) в сумі 38 379,32 грн за договором поточного ремонту та технічного обслуговування гідравлічного силового устаткування судна "КШ-2" №68в від 29.08.2017 року; 6 745,00 грн пені за період з 03.11.2017 року по 03.05.2018 року; 1 454,09 грн трьох відсотків річних за період з 03.11.2017 року по 08.01.2019 року та 4 492,94 грн інфляційних втрат за період з листопада 2017 року по грудень 2018 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не повернув позивачу кошти в сумі 38379,32 грн, сплачені в якості попередньої оплати за договором, зобов`язання за яким не можуть бути виконанні з незалежних від сторін причин. Зазначені кошти, як вважає позивач, підлягають стягненню в судовому порядку з відповідача на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд виходить з наступного.

У межах процесуального строку, позивач, подав до суду першої інстанції заяву про зміну підстав позову та збільшення позовних вимог.

Згідно поданої заяви позивач обґрунтував заявлені вимоги в частині повернення попередньої оплати (авансового платежу) за договором №68в від 29.08.2017 року приписами ст. 1212 Цивільного кодексу України (правова підстава позову), за якою особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно, зокрема, і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Так, за твердженням позивача зобов`язання сторін за договором №68в від 29.08.2017 року не можуть бути виконані з незалежних причин, пов`язаних з відсутністю у відповідача технічної можливості виконати замовлені та оплачені позивачем послуги, враховуючи, що встановлені в ході ремонту дефекти обладнання можуть бути усунуті лише за рахунок капітального ремонту, що вказаним договором не передбачений.

Також, позивачем у поданій заяві наведено новий розрахунок позовних вимог, за яким розмір попередньої оплати (авансового платежу) становить 38379,32 грн; розмір пені за період з 03.11.2017 року по 05.07.2018 року - 9011,54 грн; 3% річних за період з 03.11.2017 року по 14.03.2019 - 1660,61 грн; інфляційних втрат за період з листопада 2017 року по лютий 2019 року - 5461,40 грн, а всього - 54512,87 грн.

Господарський суд Чернігівської області частково задовольнив позов Державного підприємства водних шляхів "Укрводшлях" своїм рішенням від 06.05.2019 року та присудив до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідромакс-Інжиніринг" на користь Державного підприємства водних шляхів "Укрводшлях" - 38 379,32 грн грошових коштів, в іншій частині позовних вимог - відмовив.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Державне підприємство водних шляхів "Укрводшлях" звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 06.05.2019 року у даній справі в частині відмови в задоволенні позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача 3% річних в сумі 1660,61 грн, інфляційних втрат у розмірі 5461,40 грн.

Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд Чернігівської області, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми процесуального та матеріального права, зокрема ст. 625 Цивільного кодексу України.

Разом з цим скаржник зазначив, що як вбачається з матеріалів справи та достовірно встановлено судом, відповідач свого грошового зобов`язання з повернення суми попередньої оплати не виконав в узгоджений сторонами строк. Тому, відповідач є таким, що прострочив грошове зобов`язання та до нього має бути застосовані міри відповідальності у відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.06.2019 року справу № 910/747/19 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сулім В.В., судді: Смірнова Л.Г., Руденко М.А.

Північний апеляційний господарський суд відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства водних шляхів "Укрводшлях" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 06.05.2019 року у справі № 910/747/19 своєю ухвалою від 10.06.2019 року.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Північний апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду Чернігівської області від 06.05.2019 року підлягає скасуванню в частині відмови 3% річних та інфляційних нарахувань, а апеляційна скарга Державного підприємства водних шляхів "Укрводшлях" - задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, 29.08.2019 року, між Державним підприємством водних шляхів "Укрводшлях" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гідромакс-Інжиніринг" (виконавець) було укладено договір поточного ремонту та технічного обслуговування гідравлічного силового устаткування судна "КШ-2" №68в (далі - договір), відповідно до умов якого, замовник за виробничою необхідністю доручає, а Виконавець зобов`язується надати послуги по поточному ремонту та технічному обслуговуванню гідравлічного силового устаткування судна "КШ-2", (ДК 021:2015 50241000-6 "Послуги з ремонту і технічного обслуговування суден") (далі - послуги), а замовник, у свою чергу, оплачує надані виконавцем послуги на підставі актів наданих послуг, підписаних уповноваженими представниками обох сторін.

Згідно п. 3.1., п.3.2. договору умовою для початку надання послуг виконавцем є письмова заявка замовника, що є невід`ємною частиною даного договору. Терміни надання послуг, що надаються, визначаються окремо по кожній заявці.

Відповідно до п.3.4. договору, надання послуг, згідно кожної заявки, підтверджується актами наданих послуг. Підписи сторін в актах наданих послуг обов`язково розшифровуються та скріплюються печатками.

За умовами п.4.1. договору попередня вартість договору складає 100000,00 грн, у тому числі ПДВ 16666,67 грн. У подальшому сторонами змінено редакцію даної умови договору шляхом укладення додаткової угоди № 1 від 17.10.2017 до нього, за якою попередня вартість договору складає 50000,00 грн.

Згідно п. 4.2. договору кінцева вартість визначається як сума вартості всіх наданих послуг у рамках даного договору, що підтверджено погодженими сторонами актами наданих послуг.

У відповідності до п.п. 4.3., 4.4. договору замовник протягом п`яти банківських днів з моменту підписання договору перераховує на рахунок виконавця аванс у розмірі 20% від вартості послуг, вказаної в п. 4.1. цього договору, на підставі рахунку, виставленого виконавцем.

Остаточний розрахунок за надані послуги замовник здійснює протягом 10 банківських днів з моменту надання послуг. Датою надання послуг є дата, що вказана в акті наданих послуг, підписаного обома Сторонами. Плата здійснюється на підставі рахунків, виставлених Виконавцем згідно актів наданих послуг.

Згідно п. 9.1. договору даний договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2017 року, однак у будь-якому випадку до повного виконання своїх зобов`язань.

Відповідно до п.9.2. договору, договір може бути змінений, доповнений чи достроково розірваний по домовленості сторін. Всі зміни та доповнення до договору здійснюються в письмовій формі та оформлюються додатковими угодами (додатками), що є невід`ємною частиною договору.

На виконання умов договору позивач перерахував відповідачу кошти у загальному розмірі 93352,80 грн, що підтверджується платіжними дорученнями №1312 від 30.08.2017 року на суму 18252,00 грн, №1424 від 13.09.2017 на суму 30000,00 грн, №1464 від 18.09.2017 року на суму 21967,20 грн, №1523 від 27.09.2017 року на суму 23133,60 грн.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, відповідачем, в рамках даного договору було надано позивачу послуги, що включають у тому числі монтажні роботи гідравлічних циліндрів на баржі КШ-2, розбирання та дефектовка гідроциліндрів КШ-2, на загальну суму 37044,00 грн, про що свідчать двосторонні акти здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) №1/68в від 08.09.2017 року на суму 18252,00 грн та №2/68в від 12.09.2017 року на суму 18792,00 грн, складені за підписом обох сторін, засвідчених печатками юридичних осіб.

В подальшому, як вбачається з матеріалів справи, відповідач листом №101 від 12.10.2017 року повідомив позивача, що в ході поточного ремонту силового устаткування судна "КШ-2" було виявлено, що гільзи гідроциліндрів мають механічне пошкодження. За висновком відповідача гідроциліндри підлягають капітальному ремонту. Враховуючи, що відповідач не має можливості провести капітальний ремонт, циліндри по взаємній згоді були направленні на спеціальне підприємство по капітальному ремонту циліндрів у м. Мелітополь. Водночас, відповідач гарантував повернення позивачу сплачених коштів у сумі 56308,80 грн протягом 15 банківських днів, з огляду на те, що замовлені послуги відповідачем не можуть бути надані в рамках Договору, за яким замовлений поточний ремонт обладнання.

Тобто, відповідач листом №101 від 12.10.2017 року констатував неможливість виконання зобов`язань за договором, а саме надання послуг по ремонту гідравлічного силового устаткування судна "КШ-2", що попередньо оплачені позивачем в сумі 56308,80 грн.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, відповідач не дотримався встановлених у зазначеному листі строків повернення позивачу коштів у сумі 56308,80 грн, перерахованих у якості попередньої оплати (авансового платежу) за договором.

Листом від 20.11.2017 за №13-16-34-17 позивач звертався до відповідача з вимогою про повернення коштів у сумі 56308,80 грн, сплачених за послуги за договором, які йому не надавались. Разом з тим, матеріали справи не містять доказів направлення та вручення даного листа відповідачу.

За платіжним дорученням №9 від 04.01.2018 року відповідач повернув позивачу частину невикористаної за договором передоплати у розмірі 17929,48 грн.

На момент звернення до суду відповідачем не були надані послуги за договором, в рахунок яких позивачем в якості попередньої оплати сплачено кошти на загальну суму 38379,32грн.

У досудовому порядку позивач неодноразово звертався до відповідача з претензіями №Пр/10-10/06 від 29.05.2018 року, №Пр/10-10/11 від 03.12.2018 з вимогою перерахувати кошти у розмірі 38379,32 грн, отримані відповідачем у якості передоплати за договором, а також сплатити нараховані позивачем пеню, 3% річних та інфляційні втрати.

У відповідь на виставлену претензію за №Пр/10-10/11від 03.12.2018 року відповідач листом від 12.12.2018 року за №64/12 повідомив позивача про складне фінансове становище, у зв`язку з неотриманням коштів від своїх контрагентів, які мають розрахуватися до 20.12.2018 року, що в свою чергу, надасть відповідачу можливість розрахуватись з позивачем.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод непередбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За приписами ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами (ч. 1 ст. 905 Цивільного кодексу України)

Як погоджено сторонами у п. 9.1., даний договір набирає чинність з моменту підписання і діє до 31 грудня 2017 року, однак у будь-якому випадку до повного виконання своїх зобов`язань.

Згідно ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

За частиною 1 статті 202 Господарського кодексу України та статтею 607 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється неможливістю його виконання у зв`язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, відповідач листом №101 від 12.10.2017 року повідомив позивача про неможливість надання послуг за договором, враховуючи що в ході ремонту виявлено механічні пошкодження гільз гідроциліндрів, як наслідок, за висновком відповідача гідроциліндри підлягають капітальному ремонту, який не може бути проведений відповідачем у рамках даного договору, за яким замовлено поточний ремонт устаткування позивача. Гідроциліндри направлені за домовленістю сторін до іншого підприємства з метою проведення їх капітального ремонту.

Тобто, договірні зобов`язання відповідача за договором не можуть бути виконанні з незалежних від нього причин, про що позивач був повідомлений листом №101 від 12.10.2017 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 903 Цивільного кодексу України у разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов`язаний виплатити виконавцеві розумну плату.

З матеріалів справи вбачається, що позивач розрахувався за послуги, надані відповідачем у рамах даного договору згідно актів здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) від 08.09.2017 року за №1/68в та від 12.09.2017 року за №2/68в у повному обсязі на суму 37044,00 грн.

Відтак, як правильно встановлено судом першої інстанції, за ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та 607 Цивільного кодексу України зобов`язання сторін за договором №68в від 29.08.2017 року поточного ремонту та технічного обслуговування гідравлічного силового устаткування судна "КШ-2" є припиненими, враховуючи неможливість його виконання у зв`язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає, а саме виявлення відповідачем у ході ремонту дефектів обладнання, що не можуть бути ним усунуті самостійно.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не повернув позивачу кошти в сумі 38379,32 грн, сплачені в якості попередньої оплати за послуги, що фактично не надавались.

Разом з цим, колегія суддів приймає до уваги, що відповідач листами №101 від 12.10.2017 року та №64/12 від 12.12.2018 року гарантував повернення позивачу коштів, сплачених за договором, послуги за яким не можуть бути надані.

Докази повернення позивачу коштів у розмірі 38379,32 грн, що є попередньою оплатою за договором, зобов`язання за яким припинено, матеріали справи не містять, скаржником ані суду першої інстанції ані суду апеляційної інстанції не надано.

Згідно ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Аналіз ст. 1212 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку, що передбачений нею вид позадоговірних зобов`язань виникає за таких умов: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 1212 Цивільного кодексу України положення глави 83 цього Кодексу застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні. Однак необхідною умовою для цього є відсутність або відпадання достатньої правової підстави, за якою проведено виконання зобов`язання.

За ч. 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

З огляду на викладене та враховуючи, що зобов`язання сторін за договором №68в від 29.08.2017 року поточного ремонту та технічного обслуговування гідравлічного силового устаткування судна "КШ-2" є припиненими, тобто правова підстава зобов`язання відпала, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача 38379,32 грн.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача 9011,54 грн пені за період з 03.11.2017 року по 05.07.2018 року; 1660,61 грн - 3% річних за період з 03.11.2017 року по 14.03.2019 року та 5461,40 грн інфляційних втрат за період з листопада 2017 року по лютий 2019 року, колегія суддів відзначає наступне.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач зазначає, що відповідачем порушено грошові зобов`язання щодо своєчасного повернення суми попередньої оплати, оскільки не дотримано строки визначені у листі №101 від 12.10.2017 року, за яким відповідач повідомив позивача про неможливість виконання умов договору №68в від 29.08.2017 року та гарантував повернення суми авансових платежів, сплачених позивачем в рахунок послуг, що не можуть бути надані з незалежних від відповідача причин.

Згідно з ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Ці підстави визначені главою 50 Цивільного кодексу України, зокрема визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).

Належним є виконання зобов`язання, яке прийняте кредитором і в результаті якого припиняються права та обов`язки сторін зобов`язання.

Беручи до уваги те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційних нарахувань та трьох процентів річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника, ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

За змістом статей 524, 533-535 і 625 Цивільного кодексу України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати. Ці висновки узгоджуються з позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою у постанові від 11.04. 2018 року у справі № 758/1303/15-ц.

Стаття 625 Цивільного кодексу України розміщена у розділі І Загальні положення про зобов`язання книги 5 Цивільного кодексу України. Відтак, приписи розділу І книги 5 Цивільного кодексу України поширюються як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 Цивільного кодексу України), так і на недоговірні (деліктні) зобов`язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК України).

Таким чином, у статті 625 Цивільного кодексу України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 року у справі № 686/21962/15-ц.

З огляду на викладене, колегія суддів приймає як належне твердження скаржника, що суд першої інстанції в супереч вищевказаним нормам не застосував до спірних правовідносин норми ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Колегія суддів перевіривши розрахунок 3 % річних та інфляційних нарахувань погоджується з розрахунком позивача щодо стягнення 1454,09 грн 3 % річних та 4492,94 грн інфляційних нарахувань.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача 1454,09 грн 3 % річних та 4492,94 грн інфляційних нарахувань.

Разом з цим, колегія суддів відзначає, що зазначені позивачем положення договору взагалі не передбачають права на стягнення неустойки (пені).

Відтак, як правильно встановлено судом першої інстанції, у позивача відсутнє право на нарахування та стягнення з відповідача неустойки (пені) за утримання останнім безпідставно отриманих коштів, відповідно суд першої інстанції дійшов правомірного висновку щодо відмови в задоволенні позовних вимог в цій частині.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Таким чином, згідно п. 1 ч. 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів дійшла висновку, що рішення Господарського суду Чернігівської області від 06.05.2019 року підлягає скасуванню в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 3 % річних та інфляційних нарахувань, з підстав неповного з`ясування обставин справи, в порядку п. 2 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України, а апеляційна скарга Державного підприємства водних шляхів "Укрводшлях" - задоволенню.

Оскільки, судові витрати за розгляд справи в суді першої інстанції підлягають зміні, то рішення в цій частині також підлягає зміні.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 277 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства водних шляхів "Укрводшлях" задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 06.05.2019 року у справі №910/747/19 скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 3 % річних та інфляційних нарахувань, в частині стягнення судового збору рішення змінити, викласти резолютивну частину в наступній редакції:

Позовні вимоги Державного підприємства водних шляхів Укрводшлях (вул. П. Сагайдачного, 12, м. Київ, 04070, код ЄДРПОУ 03150102) до Товариства з обмеженою відповідальністю Гідромакс-Інжиніринг (вул. Прилуцька, 143, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600, код ЄДРПОУ 36468516) про стягнення 54512,87грн, - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Гідромакс-Інжиніринг (вул. Прилуцька, 143, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600, код ЄДРПОУ 36468516) на користь Державного підприємства водних шляхів Укрводшлях (вул. П. Сагайдачного, 12, м. Київ, 04070, код ЄДРПОУ 03150102) - 38379,32 грн (тридцять вісім тисяч триста сімдесят дев`ять гривен 32 копійки) грошових коштів, 1454,09 грн (одна тисяча чотириста п`ятдесят чотири гривні 09 копійок) 3 % річних, 4492,94 грн (чотири тисячі чотириста дев`яносто дві гривні 94 копійки) інфляційних нарахувань та 1667,23 грн (одна тисяча шістсот шістдесят сім гривен 23 копійки) судового збору.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

3. Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покласти на відповідача.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Гідромакс-Інжиніринг (вул. Прилуцька, 143, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600, код ЄДРПОУ 36468516) на користь Державного підприємства водних шляхів Укрводшлях (вул. П. Сагайдачного, 12, м. Київ, 04070, код ЄДРПОУ 03150102) 380,64 грн (триста вісімдесят гривен 64 копійки) судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

4. Видачу наказу доручити Господарському суду Чернігівської області.

5. Матеріали справи №910/747/19 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та, за загальним правилом, не підлягає оскарженню до Верховного Суду крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя В.В. Сулім

Судді Л.Г. Смірнова

М.А. Руденко