Рішення

від 24.07.2019 по справі 400/1396/19

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2019 р. справа № 400/1396/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Марича Є.В., розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження", вул. Леніна, 22, Казанка, Казанківський район, Миколаївська область,56000

до відповідача:Головного управління ДФС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, Миколаїв,54001

про:скасування податкового повідомлення-рішення від 05.03.2019 року № 00114911406, ВСТАНОВИВ:

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Відродження (далі - позивач або СТОВ Відродження ) звернулось з позовом до Головного управління ДФС у Миколаївській області (далі-відповідач або податкова) в якому просить суд скасувати податкове повідомлення - рішення №00114911406 від 05.03.2019 р., яким до позивача застосовано штрафну санкцію у розмірі 220 026 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірне податкове повідомлення - рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки прийняте відповідачем на підставі висновків, зроблених за результатами перевірки, яка на думку позивача, була безпідставно проведена. Також, позивач зазначив, що ним не було порушено ліміт залишку готівки в касі, оскільки наказом СТОВ Відродження №1 від 02.01.2018 р. було встановлено ліміт в сумі 7770 грн., який за період проведення перевірки не було порушено, а податковий орган протиправно визначив 0 ліміт та дійшов висновку про порушення позивачем чинного законодавства. Крім того, позивач зазначив, що навіть з 0 лімітом залишку готівки в касі ним не було допущено порушення норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, оскільки встановлений відповідачем залишок в касі наступного дня використовувався на потреби, пов`язані з діяльністю підприємства.

Відповідач позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити, оскільки за результатами перевірки співробітниками податкової встановлено, що на період, який перевірявся у позивача був відсутній наказ про встановлення ліміту залишку готівки в касі, адже наказ №1 від 02.01.2018 р. був прийнятий до набрання чинності Положенням №148 (до 05.01.2018 р.) і новий наказ до 30.06.2018 р. прийнято не було. Відтак, за перевіряємий період ліміт залишку коштів складає 0, а тому всі надлишкові кошти на кінець робочого дня вважаються понадлімітними, що є порушенням норм чинного законодавства.

Позовна заява залишалась без руху, у зв`язку з її невідповідністю вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Після усунення недоліків, ухвалою від 22.05.2019 р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження із викликом учасників справи.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України.

Інших заяв і клопотань учасники справи суду не подавали.

Інших процесуальних дій у справі судом не вчинялось.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне.

Основним видом діяльності за КВЕД позивача є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

30.01.2019 р. податковою на підставі направлень від 28.01.2019 р. №217/11-29-03-01-28, №218/11-29-03-01-28 та наказу №151 від 28.01.2019 р. проведено фактичну перевірку СТОВ Відродження , з метою перевірки дотримання вимог законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі виробництво та обіг підакцизних товарів. За результатами перевірки складено акт (довідку) фактичної перевірки від 08.02.2019 р. №0037/17/29/14-03764753 (далі - Акт, а. с. 11-21).

Актом перевірки встановлено перевищення ліміту каси підприємства в сумі 110 013 грн., чим порушено п. 53, п.п. 3 п. 58 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 р. №148 зі змінами та доповненнями (далі-Положення №148).

За результатами адміністративного оскарження висновки Акту перевірки залишено без змін.

На підставі Акту відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яким за порушення норм регулювання обігу готівки до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 220026 грн.

Відповідно до пп. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

Підставою для проведення перевірки позивача стало отримання податковою інформації з даних підсистеми ДФС України, згідно якої 14.12.2018 р. зареєстрована податкова накладна №252 щодо реалізації товарів на загальну суму 96548,35 грн. покупцю не платнику податків ПДВ, тобто кінцевому споживачу. Вказані обставини, на думку податкової, свідчать про можливі порушення граничної суми розрахунків між підприємством і фізичною особою.

Таким чином, підстава для проведення фактичної перевірки позивача, зазначена відповідачем, передбачена Податковим кодексом України. Головним управлінням ДФС України в Миколаївській області було видано відповідний наказ про проведення перевірки та виписані направлення. У справі відсутні відомості про не допуск перевіряючих до проведення перевірки, який би свідчив про не згоду позивача з проведенням перевірки. Відтак, суд вважає необґрунтованими посилання позивача на протиправність дій відповідача щодо проведення фактичної перевірки.

За результатами перевірки відповідачем встановлено порушення норм Положення №148, а саме перевищення ліміту залишку коштів у касі на кінець робочого дня.

Відповідно до п. 50 Положення №148, установа, підприємство, небанківська фінансова установа на підставі цього Положення та з урахуванням особливостей роботи зобов`язані розробити та затвердити внутрішнім документом порядок розрахунку ліміту каси установи, підприємства, небанківської фінансової установи та їх відокремлених підрозділів. У розрахунку враховується строк здавання установою, підприємством, небанківською фінансовою установою готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках, визначений договором банківського рахунку та не враховується готівка, унесена через платіжні пристрої, що належать небанківським фінансовим установам. Ліміт каси установи, підприємства, небанківські фінансові установи встановлюють на підставі розрахунку середньоденного надходження готівки до каси або її середньоденної видачі з каси за рішенням керівника установи, підприємства, небанківської фінансової установи або уповноваженої ним особи.

Установа, підприємство, небанківська фінансова установа затверджує внутрішніми документами установлений ліміт каси. Для відокремлених підрозділів ліміт каси установлюється і доводиться до їх відома відповідним внутрішнім документом установи, підприємства - юридичної особи, небанківської фінансової установи.

Згідно з п. 53 Положення №148, ліміт каси вважається нульовим, якщо установою/підприємством його не встановлено (незалежно від причин такого невстановлення). Уся готівка, що перебуває в касі установи/підприємства на кінець робочого дня і не здана нею/ним відповідно до вимог цього Положення, уважається понадлімітною, якщо установою/підприємством ліміт каси не встановлено (незалежно від причин такого невстановлення).

Відповідно до п. 55 Положення №148, установлений ліміт каси та строки здавання готівкової виручки (готівки) можуть переглядатися у зв`язку із змінами законодавства України або за наявності відповідних обставин (зміни в надходженнях/видатках готівки, внутрішнього трудового розпорядку/графіків змінності тощо). Документи [нормативно-правові акти, внутрішні документи (розрахунки) установи/підприємства, затверджені (підписані) керівником або уповноваженою ним особою], на підставі яких переглянуто ліміт каси, строки здавання готівкової виручки (готівки), додаються до відповідних наказів (розпоряджень), договорів банківського рахунку установи/підприємства.

При цьому, відповідно до пп. 1-1, 1-2 п. 1 вступної частини Положення №148, суб`єкти господарювання мають право до 30 червня 2018 року (включно) використовувати в своїй діяльності форми відомості на виплату грошей, прибуткового касового ордера, видаткового касового ордера, журналу реєстрації прибуткових і видаткових касових документів, касової книги, книги обліку виданої та прийнятої старшим касиром готівки та акта про результати інвентаризації наявних коштів, установлені Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за № 40/10320 (зі змінами).

Суб`єктам господарювання до 30 червня 2018 року (включно):

1) розробити та затвердити порядок оприбуткування готівки в касі та порядок розрахунку ліміту каси з урахуванням норм Положення про ведення касових операцій;

2) користуватися лімітами каси, установленими та затвердженими до набрання чинності цією постановою.

З огляду на вищезазначені норми, суб`єкт господарювання у зв`язку з набранням чинності Положення № 148, до 30 червня 2018 року (включно) зобов`язаний розробити та затвердити порядок розрахунку ліміту каси підприємства і його відокремлених підрозділів (а до 30 червня 2018 року користуватися такими лімітами каси (що були установлені Положенням №637) за рішенням (наказом) керівника підприємства) не зважаючи на те, що в п. 55 це є його правом, а не обов`язком підприємства.

Тобто, імперативну норму п. 1-2 постанови Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року №148 щодо розроблення та затвердження порядку оприбуткування готівки в касі та порядку розрахунку ліміту каси, з урахуванням норм Положення про ведення касових операцій № 148 СТОВ Відродження не виконано. Наказ №1 від 02.01.2018 р. (а. с. 31), який посилається позивач, прийнятий до набрання чинності Положенням №148 і розроблений у відповідності до попереднього Положення № 637, а тому, податковим органом правомірно визначено ліміт залишку готівки у касі за 0, у зв`язку із відсутністю на підприємстві відповідного наказу.

При цьому, суд дійшов висновку про безпідставність висновків податкової щодо порушення позивачем норм чинного законодавства з питань регулювання готівки, оскільки під час перевірки податковим органом не враховано, що залишок коштів у касах використовувався на наступний день на виробничі потреби підприємства, що в силу п. 54 Положення №148 виключає визнання таких коштів понадлімітними.

Так, відповідно до п. 54 Положення №148, готівка не вважається понадлімітною в день її надходження, якщо вона здана в сумі, що перевищує встановлений ліміт каси, до обслуговуючих банків не пізніше наступного робочого дня банку або видана для використання установою/підприємством відповідно до законодавства (без попереднього здавання її до банку і одночасного отримання з каси банку) наступного дня на потреби, пов`язані з діяльністю установи/підприємства.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не довів правомірності оскаржуваного рішення, що є підставою для задоволення позову.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судовий збір позивачем сплачено в розмірі 3300,39 грн., що підтверджується платіжним дорученням №347 від 08.05.2019 р. (а. с. 4), який підлягає присудженню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження" (вул. Леніна, 22, Казанка, Казанківський район, Миколаївська область, 56000 03764755) до Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 39394277) задовольнити.

2. Скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 39394277) №00114911406 від 05.03.2019 р., яким до Сільськогосподарського підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження" (вул. Леніна, 22, Казанка, Казанківський район, Миколаївська область, 56000, ідентифікаційний код 39394277) застосовано штрафну санкцію у розмірі 220 026 грн.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 39394277) на користь сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження" (вул. Леніна, 22, Казанка, Казанківський район, Миколаївська область, 56000, ідентифікаційний код 03764755) судовий збір в розмірі 3300,39 грн.

4. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Є. В. Марич