Рішення

від 24.07.2019 по справі 520/4069/19

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

24 липня 2019 р. № 520/4069/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Білової О.В., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 1 під`їзд, к. 16, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ14070760) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лотос" (вул. Астрономічна, 39, кв. 81, Харків, 61085, код ЄДРПОУ 14066936) про стягнення адміністративно-господарських санкцій,-

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Харківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лотос", в якому просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лотос" на користь Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (61022, м. Харків, Держпром, 1 під., 1 пов., к. 16, код ЄДРПОУ 14070760, одержувач: Казначейство України Р/рахунок: 31219230020003, МФО:899998, ЕДРПОУ: 37999654 УДКСУ у Шевченківському районі м. Харкова) адміністративно-господарські санкції за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування осіб з інвалідністю, в сумі 35212,50 грн.

Ухвалою суду від 02.05.2019 відкрито спрощене позовне провадження у справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що середньооблікова кількість штатних працівників відповідача у 2018 році становила 8 осіб, фактично працюючих осіб з інвалідністю була 0 осіб, в той час як мала працювати 1 особа, у зв`язку з чим позивач вважає, що відповідач має сплатити адміністративно-господарські санкції за непрацевлаштування 1 особи з інвалідністю у сумі 35212,50 грн.

Відповідач не погодився з позовним вимогами позивача та надав відзив, в якому просив відмовити в задоволені позову, посилаючись на те, що ним виконані усі можливі дії щодо прийому на роботу осіб з інвалідністю, зокрема, відповідачем були створені робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, до центру зайнятості надавалися звіти, в яких зазначалося про наявність вільних місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, однак дані місця залишилися незайнятими за відсутності його вини.

Представник позивача - Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів - в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав через канцелярію суду заяву про розгляд справи без його участі та підтримання позову.

Представник відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Лотос" Гордієнко Н.П. - в судовому засіданні просила відмовити задоволенні позовних вимог, з підстав, викладених у відзиві на позов, після оголошення перерви для надання додаткових доказів надала відповідні докази разом з клопотанням про розгляд справи без її участі.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини.

Статтею 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" встановлено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів в розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Згідно зі ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Частиною 3 ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" визначено, що сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов`язкових платежів).

Згідно ст. 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Так, відповідно до статті 18-1 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" особа з інвалідністю, яка не досягла пенсійного віку, не працює, але бажає працювати, має право бути зареєстрованою у державній службі зайнятості як безробітна. Рішення про визнання особи з інвалідністю безробітною і взяття її на облік для працевлаштування приймається центром зайнятості за місцем проживання особи з інвалідністю на підставі поданих нею рекомендації МСЕК та інших передбачених законодавством документів. Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у особи з інвалідністю кваліфікації та знань, з урахуванням її побажань. Державна служба зайнятості може за рахунок Фонду соціального захисту інвалідів надавати дотацію роботодавцям на створення спеціальних робочих місць для осіб з інвалідністю, зареєстрованих у державній службі зайнятості, а також проводити професійну підготовку, підвищення кваліфікації і перепідготовку цієї категорії осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абзацу 3 частини 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 31.01.2007 року № 70, інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування осіб з інвалідністю роботодавці подають до базового центру зайнятості незалежно від місцезнаходження роботодавця за формою, затвердженою Мінсоцполітики за погодженням із Держстатом.

Наказом Міністерства соціальної політики України № 316 від 31.05.2013, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.06.2013 за № 988/23520, затверджено форму статистичної звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)", та порядок її подання.

Відповідно до п.п. 3, 5 розділу І Порядку подання форми звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)", затвердженого Наказом Міністерства соціальної політики України № 316 від 31.05.2013, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.06.2013 за № 988/23520 Форма № 3-ПН заповнюється роботодавцями та подається до базового центру зайнятості незалежно від місцезнаходження роботодавця. Форма № 3-ПН подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

Судом встановлено, що середньооблікова чисельність штатних працівників на підприємстві у спірний період дорівнювала 8, отже кількість робочих місць, призначених для забезпечення працевлаштування осіб з інвалідністю, відповідно до 4% нормативу, становить 1 особа, 0 з яких фактично зайнято особами з інвалідністю, що підтверджено матеріалами справі.

Також судом з відзиву на позов, додатків до нього та пояснень представника відповідача встановлено, що відповідач наказом № 7/7 від 24.07.2017 створив робоче місце для інвалідів, про що подав до Центру зайнятості звіт за формою № 3-ПН 27.07.2017, копія якого долучена до матеріалів справи, вказане робоче місце залишалося незайнятим протягом 2018 року.

Крім того позивачем надано до суду копію звіту відповідача про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2018 рік (форма №10-ПІ), поданого на виконання норм чинного законодавства до Харківського відділення Фонду соціального захисту інвалідів.

Листом від 08.07.19 №ХМЦЗ-03-9747 Харківський міський центр зайнятості повідомив відповідача, про те, що відповідачем протягом 2018 року щомісячно надавалася інформація про попит на робочу силу (вакансії) за формою № 3-ПН (з позначкою «вакансії для інвалідів» ), відповідач не відмовляв в прийнятті на роботу жодній особі з інвалідністю.

Отже, обов`язок щодо інформування органу державної служби зайнятості про наявність вакантних робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю виконаний відповідачем належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 217 ГК України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

Відповідно до ч. 1 ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Судом встановлено, що відповідачем були виконані вимоги Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" щодо вжиття заходів для працевлаштування інвалідів.

Доказів, які б свідчили про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Лотос" безпідставно відмовляло у прийнятті на роботу особам з інвалідністю, які безпосередньо зверталися до відповідача або які були направлені переліченими у ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" органами, позивачем не були представлені і у справі відсутні.

Також доказів того, що звіти за формою № 3-ПН подавалися несвоєчасно також не надано.

Наведене свідчить про те, що обов`язок Товариства з обмеженою відповідальністю "Лотос" щодо створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов`язком підбирати і працевлаштовувати інвалідів на створені робочі місця. Такий обов`язок покладається на органи працевлаштування, що перелічені в частині першій ст. 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 7 лютого 2018 року у справі П/811/693/17, від 2 травня 2018 року у справі № 804/8007/16, від 13 червня у справі № 819/639/17, від 28 травня 2019 року у справі 820/2287/17.

Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи вищевикладене, суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 241-247, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 1 під`їзд, к. 16, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ14070760) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лотос" (вул. Астрономічна, 39, кв. 81, Харків, 61085, код ЄДРПОУ 14066936) про стягнення адміністративно-господарських санкцій - відмовити.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення складено 24 липня 2019 року.

Суддя Білова О.В.