Рішення

від 12.07.2019 по справі 640/19993/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1/45

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 липня 2019 року № 640/19993/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Клочкової Н.В., при секретарі судового засідання Бєсєді А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю "Браво ТДМ"

до Держаної архітектурно-будівельної інспекції України

про визнання протиправними та скасування припису, постанови

за участю представників сторін

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "Браво ТДМ" (надалі - позивач), адреса: 01004, м. Київ, вул. Льва Толстого/Володимирська, 11/61, літера А із позовною заявою до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (надалі - відповідач-1), адреса: 01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, у якій просить суд:

- визнати протиправною та скасувати винесену 15.11.2018 року постанову відповідача-2 №192/18/10/26-17/1511/02/0, якою було притягнено до відповідальності приватне акціонерне товариство "Браво ТДМ", правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю "Браво ТДМ" (код ЄДРПОУ 31605015) та накладено штраф у розмірі 1 656 900,00 грн;

- визнати протиправним та скасувати припис відповідача-2, винесений 02.11.2018 року відносно приватного акціонерного товариства "Браво ТДМ", правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю "Браво ТДМ" (код ЄДРПОУ 31605015).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва відкрито провадження у справі, проведено низку підготовчих засідань, закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

В судовому засіданні 12.07.2019 проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

15.11.2018р. Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві (який є структурним підрозділом Державної архітектурно-будівельної інспекції України) була винесена постанова №192/18/10/26-17/1511/02/2, якою було притягнуто до відповідальності Приватне акціонерне товариство Браво ТДМ , правонаступником якого є Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Браво ТДМ (ТОВ Браво ТДМ було створено в результаті реорганізації шляхом перетворення ПрАТ Браво ТДМ ), за вказаною постановою на Позивача було накладено штраф у сумі 1 656 900.00 грн.

Підставою для винесення вказаної постанови був акт позапланової перевірки Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві та протокол Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві винесений 02.11.2018р.

02.11.2018р. Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві (який як вже зазначалося є структурним підрозділом Державної архітектурно-будівельної інспекції України) відносно ПрАТ Браво ТДМ , правонаступником якого, є Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Браво ТДМ . був винесений припис, яким було зобов`язано усунути визначені приписом порушення у строк визначений приписом (копія припису додається).

Оскаржуваною постановою було притягнуто Позивача до відповідальності за абз. 4. п. 4, ч. 2, ст. 2 ЗУ Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності відповідно до якого суб`єкти містобудування, які с замовниками будівництва об`єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті. що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: експлуатація або використання об`єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даниху декларації про готовність об`єкта до експлуатації чи в акті готовності об`єкта до експлуатації, вчинені щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із значними наслідками (ССЗ) -у розмірі дев`ятисот прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Згідно з ст. 10 Закону України Про архітектурну діяльність , для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно -будівельний контроль та нагляд.

Відповідно п. 1 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (далі - Порядок № 553), цей Порядок визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Відповідно до п. 2 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням:

вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів, правил та положень, містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції;

порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи;

інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об`єкта будівництва.

Згідно з п. 7 Порядку № 553, позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно- будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є:

подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;

перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;

вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом;

звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Таким чином, відповідно до зазначеного порядку, підставою для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про проведення перевірки.

Гр. ОСОБА_1 листом від 18.09.2018, який надійшов до Держархбудінспекції, звернулася з проханням здійснити заходи державного архітектурно-будівельного контролю з питань дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на об`єкті будівництва за адресою: вул. Льва Толстого, 11/61 у Голосіївському районі міста Києва .

Відповідно до статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та відповідно до Порядку № 553, на підставі листа гр. ОСОБА_1 , наказу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві (далі-Департамент) від 10.10.2018 № 366 та направлення для проведення позапланового заходу від 10.10.2018, проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті будівництва за адресою: вул. Льва Толстого, 11/61 у Голосіївському районі міста Києва .

Перевіркою з виїздом на місце встановлено, що на об`єкті Заклад громадського харчування Пастатека (приміщення загального призначення, вбудовані в житловий будинок, група приміщень в„– 77 а) на вул. Льва Толстого/Володимирська, 11/61 у Голосіївському районі м. Києва вищезазначені приміщення експлуатуються без прийняття в експлуатацію у встановленому законодавством порядку, а саме: ПрАТ Браво ТДМ надає вищевказане приміщення під заклад громадського харчування Пастатека на платній основі в оренду TOB ІГМА 2016 .

Відповідно до Порядку № 553, під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

Посвідчення та направлення на проведення позапланової перевірки від 10.10.2018 № б/н були пред`явлено директору TOB ІГМА 2016 та уповноваженій особі ПрАТ Браво ТДМ , про що свідчать їх підписи на зворотній сторінці зазначеного направлення (копія наявна в матеріалах справи). Підписуючи відповідне направлення особа ОСОБА_4 фактично підтверджувала відповідачу наявність у неї відповідних повноважень представляти під час перевірки в спірних правовідносинах позивача. Відповідач під час перевірки не знав та не міг знати про обмеження повноважень вказаної особи.

Відповідно до частини п`ятої ст. 32 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності пам`ятки культурної спадщини, визначені відповідно до Закону України Про охорону культурної спадщини належать до об`єктів із значними наслідками (ССЗ).

Наказом Міністерства культури України від 21.10.2011 № 912/0/16-11, будинок на вул. Володимирській/Льва Толстого, 61/11 у Голосіївському районі міста Києва віднесено до пам`ятки архітектури, історії, монументального мистецтва (копія наявна у справі).

Враховуючи викладене, позиція позивача, стосовно невірного визначення класу наслідків об`єкта за вищезазначеною адресою посадовою особою Департаменту не витримує жодної критики, є необґрунтованою та спростована наявними у справі доказами.

За результатами перевірки посадовою особою Департаменту складено відповідний акт від 02.11.2018, в якому були зазначені виявлені в ході перевірки порушення.

Також, за результатами вищезазначеної перевірки посадовою особою Департаменту позивачу виданий обов`язковий до виконання припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 02.11.2018 з вимогою зупинити експлуатацію закладу громадського харчування Пастатека (приміщення загального призначення, вбудовані в житловий будинок, група приміщень № 77) на вул. Льва Толстого/Володимирська , 11 /61 у Голосіївському районі м. Києва до усунення порушень та вимогою у термін до 02.01.2019 усунути допущені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності у встановленому законодавством порядку.

Складені за результатами проведеної перевірки акт від 02.11.2018, припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 02.11.2018, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 02.11.2018 надіслано позивачу листом від 05.11.2018 № 10/26-17/0511/02/2 поштою, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Вищезазначений лист з додатками отримано уповноваженою особою позивача Ткачова 20.11.2018 відповідно до відмітки на рекомендованому повідомленні.

За вказані правопорушення позивача притягнуто до відповідальності, що передбачена Законом України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та яку визначає Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1995 р. № 244 (далі - Порядок № 244).

Стосовно дотримання посадовою особою принципу безсторонності при прийнятті рішення, необхідне зазначити наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб`єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Вчинення суб`єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.

Відповідно до пункту другого частини другої статті 3 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , накладати штраф в межах та відповідно до вимог, визначених Законом України Про регулювання містобудівної діяльності , мають право від імені органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду - головні інспектори будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 244, справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відповідно до повноважень, визначених ст. 7 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , розглядаються такими органами державного архітектурно-будівельного контролю:

виконавчими органами з питань державного архітектурно - будівельного контролю сільських, селищних, міських рад;

структурними підрозділами з питань державного архітектурно- будівельного контролю Київської та Севастопольської міських держадміністрацій;

Держархбудінспекцією.

Накладати штраф від імені органів, визначених в абзацах другому- четвертому пункту 2 Порядку № 244, мають право зокрема: головні інспектори будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі.

Керуючись Порядком № 244, посадовою особою Департаменту винесено постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 15.11.2018 № 192/18/10/26-17/1511/02/2, якою постановлено визнати Позивача винним у вчинені правопорушення, передбаченого абз.4 п.4 частини другої ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладено штраф у сумі 1 656 900 грн.

Щодо аргументу позивача про те, що він не є суб`єктом містобудування або замовником будівництва, а тому не може бути притягнутий до відповідальності відповідачем, суд ставиться критично виходячи з наступного.

Позивач володіє вказаним приміщенням на праві власності та здає в оренду на підставі договору від 01.04.2016 р. № 01-04-2016/1.

При цьому, передаючи дане приміщення в оренду, позивач передбачив п. 5.6. що в приміщенні необхідно буде провести ремонтні роботи, з метою його пристосування для використання за цільовим призначенням для закладу громадського харчування, а п. 6.1.3 позивач взяв на себе обов`язок надати орендарю можливість здійснення реконструкції, перепланування приміщення, відповідно до цілей закладу харчування, за погодженням з позивачем.

Відтак, зі змісту вказаного договору випливає те, що позивач був обізнаний про ремонтні роботи, що будуть проводитись орендарем, який також повинен був погоджувати і відповідні перепланування.

При цьому, в технічному паспорті та з матеріалів інвентаризаційної справи вбачається, що на кресленнях була відсутня прибудова, а також приміщення з вікном для відвідувачів, які влаштовані без документів, які дають право на виконання будівельних робіт.

При цьому, на схемі приміщення (Додаток 1 до Договору оренди), яке передавалось в оренду позивачем вказана прибудова вже з`явилась.

Відтак, у суду відсутні підстави стверджувати, що позивач був необізнаний про відповідні будівельні роботи, які проводились без дозвільної документації, а тому може бути звільнений від відповідальності за таке порушення.

Разом з тим, оскаржуваним приписом відповідач вимагав з 02.11.2018р. зупинити експлуатацію закладу громадського харчування Пастатека (приміщення громадського призначення, вбудовані в житловий будинок, група приміщень №77) на вул. Льва Толстого/Володимирська, 11/61 у Голосіївському районі м . Києва до усунення виявлених порушень та у термін до 02.01.2019р. усунути допущені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності у встановленому законодавством порядку.

Згідно ч. 5 ст. 4 ЗУ Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності відповідно до якої виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт. надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

А тому, в цій частині, на думку суду, припис підлягає скасуванню, а позовні вимоги частковому задоволенню, саме щодо зупинення експлуатації закладу громадського харчування "Пастатека" (приміщення громадського призначення, вбудоване в житловий будинок, група приміщень 77) на вул. Льва Толстого / Володимирська , 11/61 у Голосіївському районі міста Києва до усунення виявлених порушень".

В іншій частині позовна заява задоволенню не підлягає, оскільки наявними у справі доказами підтверджується факт вчинення порушення, факт того, що вказана будівля відноситься до об`єктів історичної спадщини (ІІІ клас), факт проведення будівельних робіт у приміщенні позивача без дозвільної документації, а тому, за таких обставин, відповідач правомірно притягнув позивача до відповідальності.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Інші доводи та аргументи учасників не спростовують висновків суду.

Згідно з ч. 1 ст. 9, ст. 72, ч.ч. 1, 2, 5 ст. 77 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані позивачем докази суд дійшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог лише в частині щодо зупинення експлуатації закладу громадського харчування, в іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, керуючись ст. 139 КАС України, суд дійшов висновку про те, що судові витрати покладаються пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Браво ТДМ" задовольнити частково.

2. Визнати протиправними та скасувати в частині припис Департаменту держаної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві Держаної архітектурно-будівельної інспекції України від 02.11.2018 відносно приватного акціонерного товариства "Браво ТДМ", правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю "Браво ТДМ", код ЄДРПОУ 31605015, а саме в частині п.1 резолютивної частини припису: "З 02.11.2018 зупинити експлуатацію закладу громадського харчування "Пастатека" (приміщення громадського призначення, вбудоване в житловий будинок, група приміщень 77) на вул. Льва Толстого/Володимирська , 11/61 у Голосіївському районі міста Києва до усунення виявлених порушень".

3. В іншій частині позову - відмовити.

4. Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Браво ТДМ" (адреса: 01004, вул. Льва Толстого/Володимирська, 11/61, код ЄДРПОУ 31605015) понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 4853,50 гривень (чотири тисячі вісімсот п`ятдесят три гривні 50 коп) за рахунок бюджетних асигнувань Держаної архітектурно-будівельної інспекції України (адреса: 01113, м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, ЄДРПОУ 37471912).

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів, з дня складання повного тексту рішення.

Суддя Н.В. Клочкова

Повний текст виготовлено та підписано 22.07.2019 р.