Постанова

від 25.06.2019 по справі 0840/3275/18

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

25 червня 2019 року м. Дніпросправа № 0840/3275/18

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Чабаненко С.В.,

суддів: Чумака С.Ю., Юрко І.В.,

за участю секретаря судового засідання Сколишева О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03.12.2018 р. в адміністративній справі №0840/3275/18 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Державне підприємство "Національні інформаційні системи" про визнання протиправним та скасування наказу,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України № 1678/5 від 31.05.2018 Про тимчасове блокування доступу державного реєстратора приватного нотаріуса запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно , який було прийнято за результатами проведеної камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора - приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_1.

В обґрунтування доводів позовної заяви позивач зазначила про порушення норм чинного законодавства під час призначення відповідачем камеральної перевірки та стверджує, що висновки, наведені у довідці не відповідають фактичним обставинам, а період перевірки охоплює періоди, які було перевірено під час планової перевірки.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 03.12.2018 адміністративний позов задоволений. Визнаний протиправним та скасований наказ Міністерства юстиції України № 1678/5 від 31.05.2018 Про тимчасове блокування доступу державного реєстратора приватного нотаріуса запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно .

З аналізу встановлених обставин та відповідних їм доказів суд дійшов висновку, що виявлені відповідачем порушення не підтверджуються даними реєстрів речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, відповідач не досліджував виявлені ним порушення, висновки перевірки ґрунтуються на припущеннях, що ставить під сумнів об`єктивність перевірки та акту, складеного за її результатами. В свою чергу, оскаржуваний наказ не містить фактів порушення позивачем вимог чинного законодавства у сфері державної реєстрації прав, а також не містить будь-яких відомостей про негативні наслідки цих порушень та мотивів застосування до державного реєстратора саме такої санкції, як блокування доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на один рік, що свідчить про порушення принципу пропорційності. Отже, суд зазначив, що відповідачем не доведено наявність підстав для прийняття оскаржуваного наказу, а відповідно, оскаржуваний наказ підлягає скасуванню.

В апеляційній скарзі на рішення суду відповідачем зазначено про порушення судом норм матеріального та процесуального права, оскільки рішення суду ухвалено без належного дослідження наданих відповідачем доказів та заперечень на позов. Так, суд не врахував, що у відповідності до п.2 Порядку здійснення контролю у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою КМУ № 990 від 21.12.2016 камеральна перевірка відносно позивача була проведена виключно з урахуванням даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та оскаржуваний наказ прийнятий на підставі довідки камеральної перевірки. Спеціальні заходи, які застосовуються Міністерством юстиції України за результатами проведення камеральної перевірки, передбачені ст. 37 -1 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , та у відповідності до наведеної норми, враховуючи кількість та ступень тяжкості виявлених порушень відповідачем застосовано найменш суворий захід, а саме, тимчасове блокування доступу державного реєстратора строком на 12 місяців, не виходячи за межі принципу пропорційності. Також апелянт зазначив щодо безпідставності висновків суду стосовно недоведеності відповідачем обставин вчинення з боку позивача порушень вимог законодавства в сфері державної реєстрації прав на нерухоме майно, оскільки висновки, наведені у довідці за результатами проведення камеральної перевірки, ґрунтуються на даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Так, в результаті перевірки виявлено порушення п.12 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ №1127 від 25.12.2015, а саме, під час проведення реєстраційних дій за відповідними заявами державним реєстратором приймались рішення про державну реєстрацію прав без пошуку заяв у базі даних Державного реєстру прав на нерухоме майно та без пошуку відомостей у Державному реєстрі прав, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, Державному реєстрі іпотек та Реєстрі прав власності на нерухоме майно. Також в порушення пп.10-13 Порядку ведення Державного реєстру прав, затвердженого постановою КМУ №1141 від 26.10.2011, позивачем вчинено нотаріальну дію без належних правових підстав, а саме на підставі заяви про державну реєстрацію прав неналежного заявника. Крім того, встановлено, що за деякими заявами під час здійснення державної реєстрації не зазначено дату реєстрації земельних ділянок. Також суд не взяв до уваги, що надані позивачем докази - витяги з Державного реєстру прав містять розбіжності між відомостями, які містяться в Державному реєстрі прав, та в свою чергу відповідач підтвердив висновок щодо відсутності повної інформації про об`єкти нерухомого майна скриншотами з Державного реєстру прав.

В судовому засіданні сторонами підтримані відповідні доводи та заперечення.

Заслухавши доводи сторін та перевіривши підстави для апеляційного перегляду колегія суддів зазначає наступне.

Судом першої інстанції було встановлено, що ОСОБА_1 , здійснює нотаріальну діяльність в Запорізькому міському нотаріальному окрузі на підставі Свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю №9007, виданого Міністерством юстиції України 16 квітня 2013 року.

Наказом Міністерства юстиції України від 03.04.2018 № 1126/7 "Про проведення моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" затверджено перелік державних реєстраторів та суб`єктів державної реєстрації, щодо яких проводиться моніторинг реєстраційних дій у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

На підставі наказу від 03.04.2018 № 1126/7 "Про проведення моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" головним спеціалістом відділу контролю у сфері державної реєстрації Управління акредитації, контролю та моніторингу суб`єктів державної реєстрації Департаменту державної реєстрації та нотаріату проведено моніторинг реєстраційних дій державного реєстратора - приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_1 у Державному реєстрі прав, за результатами якого складено Акт від 07.01.2018.

Відповідно до висновків Акту від 07.01.2018 в ході проведення моніторингу реєстраційних дій, вчинених державним реєстратором - приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_1 виявлено наступні порушення: вимог статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"; пунктів 12, 18 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127; пунктів 10 - 13, 20 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 №1141, під час розгляду заяв про державну реєстрацію права власності №27075409, №27075383, №27075396, №27075404 - рішення за результатом розгляду заяв прийнято без пошуку заяв у базі даних Державного реєстру прав та без жодного пошуку відомостей у Державному реєстрі прав, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, державному реєстрі іпотек та Реєстрі прав власності на нерухоме майно. За заявами №27075383, №27075404 приватним нотаріусом ОСОБА_1. у розділі Державного реєстру прав, відкритого на підставі прийнятого рішення за кожною заявою, не вказано дату державної реєстрації земельної ділянки та найменування органу, що провів державну реєстрацію земельної ділянки.

Міністерством юстиції України на адресу позивача надіслано лист щодо направлення копії Наказу №1635/7 від 11.05.2018.

На підставі вищевказаного акту відповідачем винесено наказ №1635/7 від 11.05.2018 "Про проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора - приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_1, відповідно до якого призначено проведення камеральної перевірки позивача з 11.05.2018.

За результатами проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора - Приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_1. комісією, створеною на підставі наказу №1635/7 від 11.05.2018, складено довідку від 16.05.2018, відповідно до якої в ході проведення камеральної перевірки державного реєстратора - приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_1. виявлено порушення вимог статей 2, 3, 10, 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"; пунктів 12, 18 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127; пунктів 10-13, 20 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 №1141 та запропоновано тимчасово заблокувати доступ державного реєстратора - приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 1 (один) рік.

Відповідачем у довідці зазначено, що на порушення вимог статей 3, 10, 18 Закону, пунктів 12, 18 Порядку №1141, приватним нотаріусом ОСОБА_1. під час розгляду заяв про державну реєстрацію права власності №№ 27075409, 27075383, 27075396, 27075404, 28085558, 28068852, 28068392, 28039832, 28036177, 28035310, 28091299, 28091901, 28093729, 28094184, 28094597, 28090586, 28090034, 27942562, 27943124, 27954730, 27955070, 27957910, 27960189, 27960516, 27079578 рішення за результатом розгляду цих заяв прийнято без пошуку заяв у базі даних Державного реєстру прав та без жодного пошуку відомостей у Державному реєстрі прав, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, Державному реєстрі іпотек та Реєстрі прав власності на нерухоме майно. За заявами №№ 27075383, 27075404, 27943124, 27942562, 28090034, 28090586 приватним нотаріусом ОСОБА_1. у розділах Державного реєстру прав, відкритих на підставі прийнятих рішень за заявами, не вказано дату державної реєстрації земельних ділянок та найменування органів, що провели державну реєстрацію земельних ділянок, чим порушено вимоги п.20 Порядку №1141.

Також комісією встановлено порушення вимог законодавства приватним нотаріусом ОСОБА_1. при розгляді заяви про державну реєстрацію права власності, зареєстрованої у Державному реєстрі прав за № 22029759.

Так, 25.04.2017 до приватного нотаріуса ОСОБА_1. звернулась ОСОБА_3 щодо реєстрації права власності на житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 . До заяви №22029759 додано електронну копію договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_1. 25.04.2017 за реєстровим №626.

25.04.2017 за результатами розгляду заяви №22029759 приватним нотаріусом ОСОБА_1. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №34927569, на підставі якого зареєстроване право власності № 20130953 у розділі Державного реєстру прав №297066623101 за ОСОБА_3 .

01.03.2018 на підставі вищезазначеної заяви № 22029759 приватним нотаріусом ОСОБА_1. припинено право власності:

- № 10928629 ОСОБА_4 на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1 (розділ у Державному реєстрі прав № 710481123203), яка розташована за адресою: Запорізька обл . , Якимівський р -н, сщ/ рада Кирилівська ;

- № 10929806 ОСОБА_4 на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_2 (розділ у Державному реєстрі прав № 710511923203), яка розташована за адресою: Запорізька обл . , Якимівський р-н, сщ/ рада Кирилівська ;

- № 10928352 ОСОБА_4 на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_3 (розділ у Державному реєстрі прав № 710458423203), яка розташована за адресою: Запорізька обл . , Якимівський р-н, сщ/ рада Кирилівська ;

- № 10927846 ОСОБА_4 на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_4 (розділ у Державному реєстрі прав № 710416423203), яка розташована за адресою: Запорізька обл., Якимівський р-н, сщ/рада Кирилівська.

Міністерством юстиції України на адресу позивача надіслано лист щодо направлення Наказу Міністерства юстиції України №1678/5 від 31.05.2018 "Про тимчасове блокування доступу державного реєстратора - приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_1. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно", яким тимчасово заблоковано доступ державного реєстратора приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_1. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на один рік. Підставою винесення наказу визначено довідку від 16.05.2018 за результатами проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора - приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_1. на підставі наказу Міністерства юстиції України від 11.05.2018 № 1635/7.

За результатами дослідження наявних у справі доказів щодо порушення позивачем вимог статей 3, 10, 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", пунктів 12, 18 Порядку № 1127 пунктів 10-13 Порядку №1141, а саме, проведення державної реєстрації права власності без пошуків заяв у базі даних Державного реєстру та відомостей у Державному реєстрі прав, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, Державному реєстрі іпотек та реєстрі прав власності на нерухоме майно, судом першої інстанції зазначено, що за результатами дослідження наданих позивачем та належним чином засвідчених копій заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а також інформаційних довідок з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, вбачається що відповідно до заяв №№ 27075409, 27075383, 27075396, 27075404, 28085558, 28068852, 28068392, 28039832, 28036177, 28035310, 28091299, 28091901, 28093729, 28094184, 28094597, 28090586, 28090034, 27942562, 27943124, 27954730, 27955070, 27957910, 27960189, 27960516, 27079578 позивачем, як державним реєстратором під час проведення реєстраційних дій було використано пошуки у базі даних Державного реєстру прав, які були здійснені ним при вчиненні нотаріальних дій.

Суд дійшов висновку, що у зв`язку із специфікою поєднання нотаріусом функцій нотаріуса та державного реєстратора прав перед вчиненням нотаріальної дії під час підготовки правочину нотаріус проводить пошуки та формує платну інформацію з Державного реєстру прав до реєстрації відповідної заяви. Такі пошуки не фіксуються в операціях із заявою та відповідно не відображаються як виконані під час перевірки реєстраційних дій.

За висновком суду, чинним законодавством не передбачено норми, яка забороняє нотаріусу, який є одночасно і державним реєстратором, використовувати при здійсненні реєстраційних дій щодо однієї і тієї ж заяви пошуки, здійснені під час проведення нотаріальних дій. Посилаючись на приписи статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", відповідно до якої державна реєстрація права власності та інших речових прав (крім іпотеки) проводиться у строк, що не перевищує 5 робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви в Державному реєстрі прав, суд зазначив, що чинним законодавством не визначено обов`язку державного реєстратора кожного дня протягом 5 днів здійснювати пошуки в Державному реєстрі прав, тому посилання представників відповідача про наявність з боку позивача порушень статей 3, 10, 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", пунктів 12, 18 Порядку № 1127 пунктів 10-13 Порядку №1141 не беруться судом до уваги, оскільки всі вимоги вищевказаних нормативних актів позивачем було дотримано, що підтверджується наявністю в паперовій формі відомостей із бази даних про реєстрацію заяв та запитів Державного реєстру речових прав, що є складовою реєстраційної справи.

Стосовно виявлених комісією порушень вимог п.20 Порядку №1141 при розгляді заяв №№ 27075383, 27075404, 27943124, 27942562, 28090034, 28090586 у розділах Державного реєстру прав, відкритих на підставі прийнятих рішень за заявами, зокрема, відсутності дати державної реєстрації земельних ділянок та найменування органів, що провели державну реєстрацію земельних ділянок, судом взято до уваги надані позивачем на спростування цих обставин належним чином завірені копії витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності, які містять розбіжності між поданими до суду відповідачем відомостями у вигляді скриншотів витягів з Державного реєстру прав.

Суд першої інстанції послався на відсутність обґрунтованих пояснень з боку відповідача щодо виявлених розбіжностей у витягах з реєстру, наданих позивачем та відповідачем, а тому дійшов висновку, що подані відповідачем скриншоти витягів з Державного реєстру прав є неналежним доказом.

Щодо встановлених комісією порушень вимог законодавства позивачем при розгляді заяви про державну реєстрацію права власності, зареєстрованої у Державному реєстрі прав за № 22029759, суд першої інстанції таких порушень не виявив, зазначивши, що матеріалами справи не підтверджується вчинення позивачем реєстраційних дій з припинення права власності на земельні ділянки, власником яких була ОСОБА_4 , 01.03.2018 року за заявою № 22029759 від 25.04.2017 іншої особи.

Судом було встановлено, що дана заява була сформована 25.04.2017 року за зверненням особи, яка отримує дарунок ОСОБА_3 , з приводу дарування їй житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 .

В той же день 25.04.2017 року позивачем був посвідчений Договір дарування, зареєстрований за номером 626 в реєстрі та зареєстроване право власності №20130953 в розділі Державного реєстру прав №297066623101 за ОСОБА_3 .

Після реєстрації права власності заява була задоволена та виконана.

У провину комісією ставиться той факт, що за тією самою заявою, ОСОБА_1 , вже через рік 01.03.2018 року було припинено чотири записи про право власності гр. ОСОБА_4 , а саме заяви: №10928629, 10929806, 10928352, 10927846.

Всі ці записи відповідали певній земельній ділянці, що належали одному власнику - ОСОБА_4

25.04.2017 року ОСОБА_4 звернулася до приватного нотаріуса ОСОБА_1. із заявою про припинення права власності на вищевказані земельні ділянки у зв`язку із їх об`єднанням, з приводу чого позивачу було надано технічну документацію із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок, в якій йдеться про об`єднання вищевказаних земельних ділянок, та витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-2303002842017 від 03.04.2017 року, об`єднану в одну з кадастровим номером НОМЕР_5 .

При об`єднанні зазначених земельних ділянок була створена заява №22034773, яка була виконана позивачем через 3 робочі дні - 28.04.2017 року в силу строків, передбачених статтею 19 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Тобто всі дії з припинення права власності ОСОБА_4 на окремі земельні ділянки та реєстрацію права власності на новостворену об`єднану земельну ділянку були здійснені в проміжок з 25.04.2017 року до 28.04.2017 року.

01.03.2018 року приватним нотаріусом ОСОБА_1 . посвідчувалася лише одна угода щодо міни земельних ділянок за кадастровими номерами НОМЕР_6 та НОМЕР_7 між фізичними особами. Будь-яких інших реєстраційних дій в цей день нею не проводилося.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що виявлені комісією порушення не підтверджується даними реєстрів та відповідачем не доведено.

Отже, висновки суду щодо відсутності в діях позивача ознак порушень статей 2, 3, 10, 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"; пунктів 12, 18 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127; пунктів 10-13, 20 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 №1141 грунтуються на інформації, яку суд отримав виключно з наданих позивачем витягів з Державного реєстру прав, що відповідачем в апеляційній скарзі визначено як порушення вимог процесуального законодавства, оскільки судом безпідставно відхилено доводи відповідача та не вчинено процесуальних дій з метою перевірки доводів та доказів відповідача, зокрема, безпідставно відмовлено у задоволенні клопотання відповідача щодо витребування додаткових доказів.

З метою усунення суперечностей між наданими сторонами доказами, дотримуючись вимог, визначених ст. 9 КАС України, колегією суддів під час апеляційного перегляду було розглянуто та задоволено клопотання заявника апеляційної скарги щодо витребування додаткових доказів, а саме: ухвалами від 25.04.19 та від 11.06.19 зобов`язано Запорізьку районну державну адміністрацію Запорізької області надати суду електроні реєстраційні справи за заявами: №№ 27075409, 27075383, 27075396, 27075404, 28085558, 28036177, 28035310, 28091299, 28091901, 28093729, 28094184, 28094597, 28090586, 27942562, 27943124, 27954730, 27955070, 27957910, 27960189, 27960516, 27079578, а також Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради - електроні реєстраційні справи за заявами: №№ 28068852, 28068392, 28039832, 28090034, 22029759.

На вимогу суду було отримано та долучено до матеріалів справи наступні докази: реєстраційні справи за заявами: №№ 28068852, 28068392, 28090034, 28039832. (т.3 ар.с 83-179)

Щодо вчинення реєстраційних дій за заявами №№ 27075409, 27075383, 27075396, 27075404, 28085558, 28068852, 28068392, 28039832, 28036177, 28035310, 28091299, 28091901, 28093729, 28094184, 28094597, 28090586, 28090034, 27942562, 27943124, 27954730, 27955070, 27957910, 27960189, 27960516, 27079578 відповідач посилається на порушення вимог ст.ст. 3, 10, 18 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , п.12, п.18 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме найно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ від 25.12.2015 №1127, п.10-13 Порядку ведення державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою КМУ від 26.10.2011 № 1141, зокрема, стверджує, що рішення за результатами розгляду цих заяв прийнято без пошуку заяв у базі даних державного реєстру прав та без жодного пошуку відомостей у Державному реєстрі прав, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, Державному реєстрі іпотек та Реєстрі прав власності на нерухоме майно.

Так, у відповідності до п.4 ч.1 ст.3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень внесення відомостей до Державного реєстру прав вчиняється виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом.

Відповідно до ч.3 ст.10 Закону, в обов`язок Державного реєстратора покладається перевірка відповідності відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно.

Зокрема, ст. 18 Закону визначено наступний порядок дій державного реєстратора під час проведення державної реєстрації прав.

Так, після прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрації заяви в базі даних заяв державний реєстратор виготовляє електронні копії документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав; встановлює черговість розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв; перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; приймає рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав); відкриває розділ в Державному реєстрі прав та/або вносить до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав; формує витяг з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником; видає документи за результатом розгляду заяви.

Відповідно до п.12 Порядку №1127 під час розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор обов`язково використовує відомості з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек, які є архівною складовою частиною Державного реєстру прав, а також відомості з інших інформаційних систем, доступ до яких передбачено законодавством, у тому числі відомості з Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру документів. Державний реєстратор у разі наявності в нього паперових носіїв інформації (реєстрових книг, реєстраційних справ, ведення яких здійснювали підприємства бюро технічної інвентаризації) використовує також відомості, які містяться на відповідних носіях інформації.

В даному випадку відповідач стверджує, що підставами для формування інформаційних довідок з Державного реєстру прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єктів слугували вчинені нотаріальні дії, а не відповідні заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, під час розгляду яких мають здійснюватися пошуки у Державному реєстрі прав. Отже, за твердженням апелянта, здійснення пошуку відомостей з Державного реєстру прав відбувалось на стадії вчинення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, до реєстрації заяви у базі даних заяв Державного реєстру прав, що не заперечувалось позивачем, підтверджено долученими до позовної заяви інформаційними довідками з Державного реєстру прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єктів. В свою чергу, за висновком суду, це не свідчить про порушення порядку вчинення нотаріальних дій. Свої висновки відповідач підтверджує скриншотами з Державного реєстру прав за наведеними заявами, з яких вбачається, що час реєстрації заяв про державну реєстрацію права власності лише на декілька хвилин відрізняється від часу прийняття рішення щодо заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. Відповідно, з часу отримання інформації з Державного реєстру прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єктів до часу реєстрації заяви про державну реєстрацію права власності проходить значний проміжок часу, та в цей період до державних реєстрів може бути внесено інформацію, що має значення під час реєстрації прав та їх обтяжень.

Виходячи з наданих позивачем доказів, а саме копій заяв та інформаційних довідок з реєстрів речових прав та їх обтяжень (т.1 ар.с. 91-182), вбачається, що під час розгляду зазначених заяв час отримання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, передує часу реєстрації відповідної заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. Отже, як зазначено позивачем, твердження про те, що така інформація не отримувалась під час розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, є безпідставними.

Виходячи зі змісту отриманих судом апеляційної інстанції електронних реєстраційних справ за заявами: №№ 28068852, 28068392, 28090034, 28039832, вбачається що в цих справах відсутні як інформація щодо здійснення реєстратором пошуку заяв у базі даних про реєстрацію заяв та запитів, так і інформація з Державного реєстру прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єктів. Крім того, час реєстрації заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень лише на кілька хвилин відрізняється від часу формування витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, тобто, часу вчинення реєстраційної дії.

Отже, виходячи з наведених доказів, під час вчинення реєстраційних дій, обов`язковим етапом яких є формування та реєстрація заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, що передбачає встановлення черговості розгляду заяв, що зареєстровані в базі даних заяв на таке майно, обов`язкове використання відомостей з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек, які є архівною складовою частиною Державного реєстру прав, а також відомостей з інших інформаційних систем, доступ до яких передбачено законодавством, у тому числі відомостей з Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру документів, за заявами №№ 28068852, 28068392, 28090034, 28039832 позивачем не здійснювався пошук заяв у базі даних про реєстрацію заяв та запитів, а також інформації з Державного реєстру прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єктів, що є порушенням п.8, п.9 Порядку №1127, ст.18 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Щодо інших заяв, колегія суддів зазначає, що за відсутності належних доказів, зокрема електронних реєстраційних справ за наведеними заявами, та повідомленням відповідачем помилкової інформації щодо місця їх зберігання, у зв`язку з чим не було належним чином виконано ухвалу суду про витребування цих доказів, доводи відповідача щодо виявлених порушень не підтверджено. При цьому, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо неналежного оформлення копій наданих скриншотів та неможливості перевірити джерела такої інформації.

Що стосується заяви №22029759, сформованої 25.04.2017, на підставі якої за гр. ОСОБА_3 було зареєстровано право власності на житловий будинок у АДРЕСА_1 , то згідно доводів відповідача на підставі цієї заяви 01.03.2018 позивачем було вчинено реєстраційні дії з припинення права власності на земельні ділянки, що належали гр. ОСОБА_4 : № НОМЕР_8 - земельна ділянка НОМЕР_3 - на підставі Договору купівлі- гродажу земельної ділянки від 26.08.2015 року, зареєстрованого в реєстрі за №3544; № 10928629 - земельна ділянка НОМЕР_1 - на підставі Договору купівлі- продажу земельної ділянки від 26.08.2015 року, зареєстрованого в реєстрі за №3552; № 10929806 - земельна ділянка НОМЕР_2 - на підставі Договору купівлі- продажу земельної ділянки від 26.08.2015 року, зареєстрованого в реєстрі за №3560; № 10927846 - земельна ділянка НОМЕР_4 - на підставі Договору купівлі- продажу земельної ділянки від 26.08.2015 року, зареєстрованого в реєстрі за №3536.

Свої доводи відповідач підтверджує інформацією згідно скриншоту з Державного реєстру прав за наведеною заявою (т.2 ар.с.103), проте, такий доказ, як зазначалось вище, не відповідає критеріям належності та допустимості.

Позивач стверджує, що ОСОБА_4 25.04.2017 року звернулася із заявою про припинення права власності на вищевказані земельні ділянки у зв`язку із їх об`єднанням з приводу чого позивачу було надано технічну документацію із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок, в якій йдеться про об`єднання вищевказаних земельних ділянок та витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-2303002842017 від 03.04.2017 року, в одну з кадастровим номером НОМЕР_5 .

При об`єднанні зазначених земельних ділянок була створена заява №22034773, яка була виконана позивачем через 3 робочі дні - 28.04.2017 року в силу строків, передбачених статтею 19 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Тобто всі дії з припинення права власності ОСОБА_4 на окремі земельні ділянки та реєстрацію права власності на новостворену об`єднану земельну ділянку були здійснені в проміжок з 25.04.2017 року до 28.04.2017 року, та 01.03.2018 позивачем реєстраційні дії з припинення права власності на земельні ділянки, що належали гр. ОСОБА_4 не вчинялись.

На підтвердження наведеного позивачем було надано суду договори купівлі продажу земельних ділянок від 26.08.2015 та витяги з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на ці земельні ділянки за ОСОБА_4 (т.1 ар.с. 190-205), а також технічна документація із землеустрою, в т.ч. витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 03.04.2017 (т.1 ар.с.206-222).

З наведеними обґрунтуваннями позивача погодився суд першої інстанції.

Колегія суддів зазначає, що оскільки додаткових доказів з даного питання судом апеляційної інстанції не було отримано, та враховуючи неналежність доказів, наданих відповідачем, вчинення зазначених порушень відповідач не довів, що слугує підставою для їх відхилення.

З цих самих підстав, а саме у зв`язку з ненаданням відповідачем належних та допустимих доказів на підтвердження відповідних обґрунтувань, колегія суддів не погоджується з доводами апелянта про порушення позивачем Порядку ведення державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою КМУ від 26.10.2011 № 1141, в частині дотримання п.10-13, зокрема, щодо відсутності дати державної реєстрації земельних ділянок та найменування органів, що провели державну реєстрацію земельних ділянок у розділах Державного реєстру прав, відкритих на підставі заяв №№123154177, 123150202, 123154450, 123154007, 123153351, 116136812, 116136800, 116136806, 116137586, 116136785, 123046489, 123047623, 123151314, 122854503, 123047173, 122853698, 122853813, 122854203, 123153689, 122754023, 122752752, 122754203, 122753588, 122854082, 122854333.

З урахуванням проаналізованих обставин, колегія суддів дійшла висновку, що вчинення порушень, виявлених за результатами проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора - приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_1., доведено належними та допустимими доказами лише в частині недотримання вимог ст.ст. 3, 10, 18 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , п.12, п.18 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ від 25.12.2015 №1127, під час розгляду заяв №№ 28068852, 28068392, 28090034, 28039832.

Приписами ст. 37 -1 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачені повноваження Міністерства юстиції України на здійснення контролю у сфері державної реєстрації прав, у тому числі шляхом моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав з метою виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації прав, за результатами якого у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України проводить перевірки державних реєстраторів чи суб`єктів державної реєстрації прав.

За результатами проведення перевірок державних реєстраторів чи суб`єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації прав приймає вмотивоване рішення про:

1) тимчасове блокування доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав;

2) анулювання доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав;

3) притягнення до адміністративної відповідальності державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації прав;

4) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю;

5) скасування акредитації суб`єкта державної реєстрації прав.

В даному випадку, у зв`язку з виявленими під час моніторингу та камеральної перевірки реєстраційних дій у Державному реєстрі прав порушеннями законодавства у сфері державної реєстрації прав на нерухоме майно, відповідачем прийнято рішення про тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав, що відповідає приписам вищенаведеного нормативно-правового акту, а також не суперечить постанові КМУ від 21.12.2016 №990 Про затвердження Порядку здійснення контролю у сфері державної реєстрації .

Доводи позивача з приводу неправомірного застосування відповідачем заходу, передбаченого п.1 ч.2 ст. 37 -1 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень з тих підстав, що в результаті перевірки не було встановлено порушення будь-чиїх прав та законних інтересів, колегія суддів розцінює критично, оскільки, як передбачено абз.3 ч. 1 ст. 37 -1 Закону, якщо в результаті проведеної перевірки державних реєстраторів чи суб`єктів державної реєстрації прав виявлено прийняття такими державними реєстраторами чи суб`єктами державної реєстрації прав рішень з порушенням законодавства, що має наслідком порушення прав та законних інтересів фізичних та/або юридичних осіб, Міністерство юстиції України вживає заходів до негайного повідомлення про це відповідних правоохоронних органів для вжиття необхідних заходів, а також заінтересованих осіб.

Таким чином, настання в результаті порушення законодавства негативних наслідків, а саме, порушення прав та законних інтересів фізичних та/або юридичних осіб, передбачає лише застосування з боку Міністерства юстиції України інших заходів реагування, проте відсутність таких наслідків не є підставою для звільнення від відповідальності.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи та є підставою для скасування рішення суду першої інстанції відповідно до приписів ст. 317 КАС України.

Ухвалюючи нове рішення, колегія суддів вважає відсутніми підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 з урахуванням висновків суду апеляційної інстанції, приведених вище.

Керуючись ст.ст. 243, 315, 317, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України - задовольнити.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03.12.2018 р. в адміністративній справі №0840/3275/18- скасувати.

Прийняти нове судове рішення.

В задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовити.

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів до Верховного Суду, відповідно до ст.ст. 328 - 329 КАС України.

Головуючий - суддя С.В. Чабаненко

суддя С.Ю. Чумак

суддя І.В. Юрко