Постанова

від 15.08.2019 по справі 0840/3275/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 серпня 2019 року

Київ

справа №0840/3275/18

адміністративне провадження №К/9901/67721/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,

суддів - Бевзенка В.М.,

Шевцової Н.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2018 року (головуючий суддя - Шлай А.В., судді - Круговий О.О., Прокопчук Т.С.) у справі

за позовом приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_1

до Міністерства юстиції України,

третя особа : Державне підприємство Національні інформаційні системи ,

про визнання протиправним та скасування наказу, -

в с т а н о в и в :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У серпні 2018 року приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства юстиції України, в якому просила визнати протиправним і скасувати наказ Міністерства юстиції України №1678/5 від 31.05.2018р. Про тимчасове блокування доступу державного реєстратора приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно .

2. Також позивачем подано до суду заяву про забезпечення адміністративного позову, в якій просила суд зупинити дію наказу Міністерства юстиції України №1678/5 від 31.05.2018 Про тимчасове блокування доступу державного реєстратора приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно .

3. В обґрунтування заяви про забезпечення адміністративного позову ОСОБА_1 зазначила, що наказ від 31.05.2018р. №1678/5 є очевидно необґрунтованим та незаконним, оскільки заснований на довідці від 16.05.2018р. за результатами камеральної перевірки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, в якій повторній перевірці підлягали періоди, що вже були предметом планової перевірки та містить посилання на порушення, які особисто приватний нотаріус ОСОБА_1 не вчиняла. Також посилається на те, що анулювання доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позбавляє нотаріуса можливості не тільки реєструвати речові права на нерухоме майно, але й вчиняти інші нотаріальні дії, так як відповідно до Закону України Про нотаріат нотаріус при вчиненні нотаріальних дій зобов`язаний користуватися інформацією з Єдиних Державних реєстрів.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

4. Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 23 серпня 2018 року задоволено заяву приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_1 про забезпечення позову. Зупинено дію наказу Міністерства юстиції України №1678/5 від 31.05.2018р. Про тимчасове блокування доступу державного реєстратора приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно , до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.

5. Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції зазначив, що відповідно до Закону України Про нотаріат та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, проведення діяльності нотаріусами безпосередньо пов`язано з необхідністю наявності доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Враховуючи вищевикладене, у зв`язку із прийняттям оскаржуваного наказу приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_1 фактично позбавлена можливості здійснювати нотаріальну діяльність. Отже, не зупинення дії оскаржуваного наказу може призвести до негативних наслідків та подальшого порушення прав та законних інтересів приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_1, а для відновлення таких прав та інтересів позивачу доведеться докласти значних зусиль, що зумовлює висновок суду про наявність підстав для забезпечення адміністративного позову.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

6. Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Міністерство юстиції України подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 23 серпня 2018 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволені заяви про забезпечення позову.

7. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2018 року апеляційну скаргу Міністерства юстиції України - задоволено. Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 23 серпня 2018 року про вжиття заходів забезпечення позову адміністративного у справі №0840/3275/18 за адміністративним позовом Приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправним і скасування наказу - скасовано. У задоволенні заяви Приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовлено.

8. Апеляційний суд, задовольняючи апеляційну скаргу, зазначив, що суд не повинен вживати заходів забезпечення позову, які фактично є тотожними задоволенню позовних вимог. Спірним наказом №1678/5 Міністерство юстиції України заблокувало доступ позивача, як державного реєстратора, до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Наслідком зупинення судом дії цього наказу є відновлення доступу позивача до вказаного Державного реєстру. Такий же наслідок матиме місце і після набрання законної сили судовим рішенням у випадку задоволення позовних вимог. Отже, застосований судом першої інстанції захід забезпечення позову призвів до відновлення прав позивача, як державного реєстратора, на вчинення реєстраційних дій, за відсутності рішення суду, яке набрало законної сили, про визнання протиправним та скасування спірного наказу. Висновок суду першої інстанції про позбавлення позивача можливості здійснювати нотаріальну діяльність у зв`язку із дією спірного наказу є безпідставним, оскільки окрім вчинення нотаріальних дій щодо нерухомого майна - посвідчення угод, які потребують державної реєстрації, приватні нотаріуси вчиняють інші нотаріальні дії. Крім того, позивач не позбавлена можливості реалізувати право на відшкодування шкоди, завданої суб`єктом владних повноважень, у зв`язку із прийняттям протиправного рішення. Зазначені позивачем у заяві доводи не свідчать про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, передбачених ст.151 Кодексу адміністративного судочинства України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)

9. ОСОБА_1 (далі - скаржник) в грудні 2018 року звернулася до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2018 року.

10. У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2018 року і залишити в силі рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25.06.2018 року .

11. В обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник зазначила, що судом апеляційної інстанції до участі у справі допущено представника Міністерство юстиції України без належних повноважень. Судом не взято до уваги очевидні ознаки протиправності оскаржуваного наказу, який не містить обґрунтування його прийняття. Внаслідок позбавлення доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно значно зменшився розмір доходу ОСОБА_1 . Вважає, що зупинення дії індивідуального акта не є фактичним вирішенням спору, а є єдиним дієвим механізмом щодо захисту скаржника від дій відповідача з ознаками свавілля. Крім того, посилається на те, що внаслідок задоволення судом першої інстанції заяви про забезпечення позову ОСОБА_1 отримала можливість надати необхідні докази.

12. Міністерство юстиції України подало відзив на касаційну скаргу, яким просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін. Посилається на те, що наведені скаржником аргументи є недоведеними та не містять даних, які б свідчили про існування підстав для вжиття судом заходів забезпечення позову.

13. Ухвалою Верховного Суду від 14 серпня 2019 року зазначену адміністративну справу призначено до розгляду.

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

14. 13 серпня 2018 року Приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Міністерства юстиції України, в якому просила визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України №1678/5 від 31.05.2018 року Про тимчасове блокування доступу державного реєстратора приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно .

15. 22 серпня 2018 року позивачем подано до суду заяву про забезпечення адміністративного позову, в якій просила суд зупинити дію спірного наказу Міністерства юстиції України №1678/5 від 31.05.2018 року.

16. Спірним наказом №1678/5 від 31.05.2018 року Міністерство юстиції України заблокувало доступ позивача, як державного реєстратора, до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 1 (один) рік.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

17. Частина статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України: завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

18. Стаття 150 Кодексу адміністративного судочинства України: суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Ухвалу про забезпечення позову постановляє суд першої інстанції, а якщо розпочато апеляційне провадження, то таку ухвалу може постановити суд апеляційної інстанції.

Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

19. Пункт 1 частини 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України: позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта.

20. Пункти 5 та 6 частини 1 статті 7 Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-IV Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень : Міністерство юстиції України: здійснює контроль за діяльністю у сфері державної реєстрації прав, у тому числі шляхом проведення моніторингу реєстраційних дій відповідно до цього Закону та приймає обов`язкові до виконання рішення, передбачені цим Законом; забезпечує доступ до Державного реєстру прав державних реєстраторів, суб`єктів державної реєстрації прав, визначених цим Законом, інших суб`єктів, право доступу яких визначено цим Законом, та приймає рішення про тимчасове блокування або анулювання такого доступу у випадках, передбачених цим Законом.

21. Стаття 37-1 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень : контроль у сфері державної реєстрації прав здійснюється Міністерством юстиції України, у тому числі шляхом моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав з метою виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації прав.

За результатами моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України проводить перевірки державних реєстраторів чи суб`єктів державної реєстрації прав.

У разі якщо в результаті проведеної перевірки державних реєстраторів чи суб`єктів державної реєстрації прав виявлено прийняття такими державними реєстраторами чи суб`єктами державної реєстрації прав рішень з порушенням законодавства, що має наслідком порушення прав та законних інтересів фізичних та/або юридичних осіб, Міністерство юстиції України вживає заходів до негайного повідомлення про це відповідних правоохоронних органів для вжиття необхідних заходів, а також заінтересованих осіб.

За результатами проведення перевірок державних реєстраторів чи суб`єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації прав приймає вмотивоване рішення про: 1) тимчасове блокування доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав; 2) анулювання доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав; 3) притягнення до адміністративної відповідальності державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації прав; 4) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю; 5) скасування акредитації суб`єкта державної реєстрації прав.

Технічний адміністратор Державного реєстру прав у день надходження рішень, передбачених пунктами 1 і 2 частини другої цієї статті, забезпечує їх негайне виконання.

Рішення, передбачені пунктами 3-5 частини другої цієї статті, виконуються Міністерством юстиції України протягом п`яти робочих днів з дня їх прийняття.

У разі прийняття рішення про тимчасове блокування або анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав, скасування акредитації суб`єкта державної реєстрації прав Міністерство юстиції України вирішує питання про передачу на розгляд суб`єкту державної реєстрації прав, що забезпечує зберігання реєстраційних справ у паперовій формі, документів, що подані для проведення реєстраційних дій та перебувають на розгляді у відповідного державного реєстратора, акредитованого суб`єкта державної реєстрації прав.

Порядок здійснення контролю, проведення камеральних перевірок та критерії, за якими здійснюється моніторинг, визначаються Кабінетом Міністрів України.

ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

22. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

23. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина 1 статті 341 КАС України).

24. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 341 КАС України).

25. Інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.

26. У зв`язку з цим суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є захід забезпечення позову, про який просить позивач, співрозмірним з позовними вимогами та чи відповідає він меті і завданням правового інституту забезпечення позову.

27. Частиною другою статті 150 КАС України передбачені вичерпні підстави для застосування заходів забезпечення адміністративного позову.

28. Так, забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може мати певні наслідки, а саме істотно ускладнити чи унеможливити: 1) виконання рішення суду або 2) ефективний захист або 3) поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (п.1 ч.2 ст.150 КАС України).

29. Отже, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про те, що наведені наслідки матимуть місце після вирішення судом позовних вимог.

30. Також забезпечення позову допускається якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю (п.2 ч.2 ст.150 КАС України).

31. Скаржником не наведено жодних мотивів, які б давали підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову в подальшому може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких вона звернулася.

32. Так само в касаційні скарзі не наведено очевидних ознак протиправності спірного рішення. ОСОБА_1 посилається на те, що в спірному наказі не наведено мотивів для його прийняття, а наведення їх у довідці, на підставі якої прийнято цей наказ, не може вважатися таким обґрунтуванням. Проте Суд зазначає, що вказана обставина не вказує на очевидну протиправність оскаржуваного рішення.

33. Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, передбачених ст.151 Кодексу адміністративного судочинства України.

34. Крім того, посилання скаржника на відсутність повноважень у представника відповідача, оскільки в його довіреності вказано про право брати участь у судових засіданнях судів загальної юрисдикції, - є необґрунтованим. ОСОБА_1 помилково ототожнює термін суди загальної юрисдикції зі спеціалізацією судів. Так, до судів загальної юрисдикції належать всі суди (місцеві суди, апеляційні суди, вищі спеціалізовані суди, Верховний Суд) крім Конституційного Суду України, який є органом конституційної юрисдикції.

35. Частиною першою статті 350 КАС України (в чинній редакції) передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

36. Враховуючи вищенаведене, відповідно до частини 1 статті 350 КАС України Суд касаційної інстанції вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки судом не було допущено неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права.

37. З огляду на викладене, висновки суду апеляційної інстанцій є правильними, обґрунтованими, підстави для скасування судового рішення відсутні.

38. Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

п о с т а н о в и в :

39. Касаційну скаргу приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

40. Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2018 року - залишити без змін.

41. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.

Суддя-доповідач Н.А. Данилевич

Судді В.М. Бевзенко

Н.В. Шевцова