Постанова

від 23.07.2019 по справі 826/1281/16

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/1281/16 Суддя (судді) першої інстанції: Шевченко Н.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Мєзєнцева Є.І.

Чаку Є.В.

При секретарі: Марчук О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Києво-Святошинської об`єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 листопада 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Істерн Беверідж Трейдінг до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю Істерн Беверідж Трейдінг звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10.07.2015 №0002302201, №0002312201, №0002322201.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю висновків Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, оскільки фінансово-господарські операції позивача з контрагентами є реальними, що підтверджується, за твердженнями позивача, належним чином оформленою первинною документацією.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 листопада 2018 року позовні вимоги - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області №0002302201 від 10.07.2015.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області №0002312201 від 10.07.2015.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області №0002322201 від 10.07.2015.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Києво-Святошинська об`єднана Державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що операції позивача з контрагентами ТОВ Діджітал ДНА , ПП Орім , ТОВ БК Аркада , ТОВ ПФ Данко Декор , ТОВ Альтокорк не є господарською діяльністю підприємств у розумінні п.п. 14.1.36 п.14.1 статті 14 Податкового кодексу України, зважаючи на нереальність здійснення таких операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна та обсягу матеріальних ресурсів, необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг.

Згідно ч.1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявності у ній і додатково поданими доказами, і перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, контролюючим органом проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ Істерн Беверідж Трейдінг з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських операцій з ТОВ Діджітал ДНА за жовтень 2014 року, ПП Орім , ТОВ БКФ Аркада , ТОВ ПФ Данко Декор , ТОВ Альтокорк за листопад 2014 року.

За результатами вищевказаної документальної позапланової виїзної перевірки відповідачем складено акт №193/10-13-22-05/38679874 від 10.06.2015, згідно якого встановлено наступні порушення:

- п.185.1 ст. 185 та п. 188.1 ст. 188, п.198.2, п. 198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п. 200.2, п. 200.3 ст. 200 Податкового Кодексу України, що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету за жовтень 2014 року на суму 563 651,00 грн. та призвело до завищення суми залишку від`ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за грудень 2014 року на суму 50 654 грн.;

- п.п. 14.1.27, п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п.п. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, що призвело до завищення від`ємного значення суми податку на прибуток за звітний (податковий) період за 2014 рік у розмірі 3 180 173 грн.

На підставі висновків акта перевірки Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області прийнято податкові повідомлення-рішення №0002302201, №0002312201, №0002322201 від 10.07.2015.

Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, оскільки позивачем до матеріалів справи долучено сукупність первинних та інших документів, які в умовах звичайної ділової практики супроводжують та підтверджують фактичне вчинення платником податків господарських операцій, та не свідчать про відсутність у позивача підстав для формування задекларованих позивачем податкових вигод у вказаному періоді.

Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема: визначають вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Статтею 135 Податкового кодексу України передбачено, що базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

У випадку якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Пунктом 5 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 Дохід , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року № 290 (далі - П(С)БУ 15) визначено, що дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Згідно пункту 7 вказаного Положення визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами: дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; фінансові доходи; інші доходи.

До складу інших доходів, зокрема, включаються дохід від реалізації фінансових інвестицій; дохід від неопераційних курсових різниць та інші доходи, які виникають у процесі господарської діяльності, але не пов`язані з операційною діяльністю підприємства.

За змістом наведених правових норм вбачається право платника податків на формування витрат наступає лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Згідно пп.14.1.181 п. 14.1 статті 14 ПК України - податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного періоду.

Відповідно до пп. а п. 198.1, п.198.2, п.198.3 статті 198 ПК України - право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.6 статті 198 ПК України - не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 Кодексу). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

У силу вимог п. 201.1 статті 201 ПК України платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов`язковим.

Відповідно до п. 201.10 статті 201 ПК України - податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

За пп. 14.1.27 п. 14.1 статті 14 ПК України, витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно п. 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Законом України Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Таким чином, для підтвердження включення до складу податкового кредиту сум сплаченого податку на додану вартість у складі ціни за придбаний товар (роботи, послуги), необхідні первинні документи (податкові накладні), оформлені відповідно до вимог Закону України Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні .

Відповідно до статті 1 вказаного Закону - первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно статті 9 вказаного Закону - підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до приписів п.п. 14.1.36 п. 14.1 статті 14 ПК України - господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договором комісії, доручення та агентськими договорами.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

При цьому наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу.

Як вбачається з матеріалів справи, на формування об`єкта оподаткування позивача у періоді, що перевірявся, вплинули результати здійснення господарських операцій з контрагентами-постачальниками ТОВ Діджітал ДНА за жовтень 2014 року, ПП Орім , ТОВ БКФ Аркада , ТОВ ПФ Данко Декор , ТОВ Альтокорк за листопад 2014 року.

Так, між позивачем (агентство) та TOB Діджітал ДНА (компанія) укладений договір про розповсюдження реклами №31/05/2014-РІ від 31.05.2014, за умовами якого компанія на замовлення агентства надає за плату рекламні послуги, а агентство зобов`язується прийняти та оплатити такі рекламні послуги відповідно до умов договору.

З матеріалів справи вбачається, що факт придбання позивачем товарів/послуг підтверджується наступними документами: актом здачі прийому виконаних робіт від 31.10.2014 по додатку №1 від 26.09.2014 до договору про розповсюдження реклами №31/05/2014-РІ від 31.05.2014; договором №200119-ІБТ від 31.05.2014; додатком №1 від 18.07.2014 до договору №200119-ІБТ від 31.05.2014; актом здачі прийому виконаних робіт від 31.10.2014 по додатку №1 від 18.07.2014 до договору №200119-ІБТ від 31.05.2014; договором про надання послуг №СП-4-ІБТ від 31.05.2014; додатком №8 від 08.09.2014 до договору про надання послуг №СП-4-ІБТ від 31.05.2014; додатком №9 від 08.09.2014 до договору про надання послуг №СП-4-ІБТ від 31.05.2014; актом здачі прийому виконаних робіт від 31.10.2014 по додатку №8 від 08.09.2014 до договору про надання послуг №СП-4-ІБТ від 31.05.2014; актом здачі прийому виконаних робіт від 31.10.2014 по додатку №9 від 08.09.2014 до договору про надання послуг №СП-4-ІБТ від 31.05.2014; договором про надання послуг з популяризації імені або найменування та/чи знаку для товарів і послуг № СП-8-ІБТ від 31.05.2014; додатком №1 від 16.09.2014 до договору про надання послуг з популяризації імені або найменування та/чи знаку для товарів і послуг № СП-8-ІБТ від 31.05.2014; актом здачі прийому виконаних робіт від 31.10.2014 по додатку №1 від 16.09.2014 до договору про надання послуг з популяризації імені або найменування та/чи знаку для товарів і послуг № СП-8-ІБТ від 31.05.2014; договором про розповсюдження реклами №Р-6/ІБТ від 31.05.2014; додатком №1 від 16.09.2014 до договору про розповсюдження реклами №Р-6/ІБТ від 31.05.2014; додатком №2 від 16.09.2014 до договору про розповсюдження реклами №Р-6/ІБТ від 31.05.2014; актом здачі прийому виконаних робіт від 31.10.2014 по додатку №1 від 16.09.2014 до договору про розповсюдження реклами №Р-6/ІБТ від 31.05.2014; актом здачі прийому виконаних робіт від 31.10.2014 по додатку №2 від 16.09.2014 до договору про розповсюдження реклами №Р-6/ІБТ від 31.05.2014; ефірними довідками: за період з 01.10.2014 по 31.10.2014 телеканал Україна , за період з 01.10.2014 по 30.10.2014 телеканал ICTV , за період з 01.10.2014 по 31.10.2014 телеканали: Ml , М2 NATIONAL GEOGRAPHIC , UBR , за період з 01.10.2014 по 30.10.2014 телеканали: Україна , Футбол 1 , Футбол 2 , NLO-TV2, TONIS , 5 CHANNEL , за період з 01.10.2014 по 30.10.2014 телеканал BUSINESS , за період з 01.10.2014 по 30.10.2014 телеканал ZOOM , за період з 01.10.2014 по 30.10.2014 телеканал К1 , за період з 01.10.2014 по 30.10.2014 телеканал МЕГА , за період з 01.10.2014 по 30.10.2014 телеканал НТН , за період з 01.10.2014 по 30.10.2014 телеканал Enter-фільм , за період з 01.10.2014 по 30.10.2014 телеканал ІНТЕР , за період з 01.10.2014 по 30.10.2014 телеканали: STB , ISTV , NEW CHENNEL , 1 AUTO ; друкованими виданнями: ESQUIRE , XXL , SAVEURS ; податковими накладними №15 від 31.10.2014, №21 від 31.10.2014, №22 від 31.10.2014, №23 від 31.10.2014, №24 від 31.10.2014, №25 від 31.10.2014, №26 від 31.10.2014; виписками з банківського рахунку ТОВ Істерн Беверідж Трейдінг , які підтверджують проведення оплат за надані послуги.

З урахуванням встановлених обставин висновку колегія суддів приходить до висновку про те, що надані позивачем первинні документи по операціям з TOB Діджітал ДНА оформлені у відповідності до вимог Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, та в повній мірі відображають зміст і характер вчинених господарських операцій, й вказаними документами підтверджується реальність здійснення позивачем господарських операцій з вищезазначеним контрагентом в частині надання послуг (виконання робіт), що спричинили реальну зміну в його майновому стані.

Натомість, податковий орган не подав доказів, які однозначно свідчили б про неправдивість одержаних від платника документів, підтверджували б фіктивний характер спірних операцій та недобросовісність позивача як платника податків.

Також, між позивачем (замовник) та ПП Орім (виконавець) укладено договір про надання маркетингових послуг №457 від 01.09.2014, відповідно до умов якого виконавець зобов`язується надати замовнику послуги, а замовник зобов`язується прийняти їх та здійснити оплати на умовах та в порядку, передбаченими даним договором.

Як свідчать матеріали справи, факт придбання позивачем товарів/послуг підтверджується наступними документами: додатком №1 від 01.09.2014 до договору про надання маркетингових послуг №457 від 01.09.2014; актом здачі-приймання робіт (наданих послуг) від 30.11.2014; звітом ПП Орім по результатом наданих послуг за листопад 2014 року на 45 аркушах; податковими накладними №582 від 14.11.2014, № 602 від 19.11.2014, №865 від 30.11.2014; виписками з банківського рахунку ТОВ Істерн Беверідж Трейдінг , які підтверджують проведення оплат за надані послуги.

Вказані документи свідчать про належне відображення господарських операцій за договором про надання маркетингових послуг №457 від 01.09.2014, шляхом підтвердження їх відповідними первинними документами, оформленими у відповідності до вимог ст. 1 та 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні.

Крім того, між позивачем (замовник) та ТОВ Будівельно-комерційною фірмою Аркада (виконавець) укладено договір про надання послуг з перевезення товару №26/14 від 26.03.2014, відповідно до умов якого, виконавець зобов`язується доставити ввірений йому замовником вантаж (алкогольні напої та інші напої) до пункту призначення, який зазначено у товарно-транспортній накладній, у встановлений законодавством або цим договором строк та видати його уповноваженій на прийом вантажу особі, а замовник зобов`язується оплатити надані послуги.

Як встановлено судом першої інстанції, факт придбання позивачем товарів/послуг підтверджується наступними документами: додатком №1 від 09.10.2014 до договору про надання послуг з перевезення товару №26/14 від 26.03.2014; актом приймання-передачі виконаних робіт від 07.11.2014; актом приймання-передачі виконаних робіт від 14.11.2014; актом приймання-передачі виконаних робіт від 21.11.2014; актом приймання-передачі виконаних робіт від 29.11.2014; податковими накладними від 07.11.2014 № 66; від 14.11.2014 №118; від 21.11.2014 №184; від 29.11.2014 № 241; талонами замовника і товарно-транспортними накладними за 03, 04, 05, 06, 07, 10, 11, 12, 13, 14, 17, 18, 19, 20,21,24, 25, 26, 27, 28, 29 листопада 2014 року; виписками з банківського рахунку ТОВ Істерн Беверідж Трейдінг , які підтверджують проведення оплат за надані послуги.

Також, між позивачем (покупець) та ТОВ Альтокорк (постачальник) укладено договір поставки №241/14 від 01.04.2014, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується поставити покупцеві пробку мікро-коркову з пластмасовим верхом, в узгодженні з додатком №1, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити продукцію в порядку і на умовах, викладених у даному договорі.

На підтвердження обставин виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором щодо виконання робіт (надання послуг) позивачем надано суду копії наступних документів: додаткову угоду №1 від 09.09.2014 до договору поставки №241/14 від 01.04.2014; додаткову угоду №2 від 09.09.2014 до договору поставки №241/14 від 01.04.2014; додаткову угоду №3 від 28.11.2014 до договору поставки №241/14 від 01.04.2014; специфікацію №7 від 06.11.2014; видаткову накладну №83 від 06.11.2014; товарно-транспортну накладну №602719 серії 01АА від 06.11.2014; податкову накладну №6 від 06.11.2014; виписку з банківського рахунку ТОВ Істерн Беверідж Трейдінг , які підтверджують оплату поставлених товарів.

При цьому, факт використання товарів, придбаних у ТОВ Альтокорк в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності позивача, підтверджується наступними документами: договором поставки №115/К/20-14 від 01.04.2014, укладеним між позивачем та ПАТ Одеський коньячний завод ; специфікацією на комплектацію від 01.11.2014; видатковою накладною №БФ-00000789 від 06.11.2014; довіреністю на прийом товарно-матеріальних цінностей від 01.11.2014.

Таким чином, вказані документи повністю спростовують доводи апелянта про фіктивність господарських відносин між позивачем та ТОВ Діджітал ДНА , ПП Орім , ТОВ БКФ Аркада , ТОВ ПФ Данко Декор , ТОВ Альтокорк .

Разом з тим, твердження відповідача про відсутність, зокрема, у контрагентів позивача реальної можливості надати спірні послуги (виконати роботи) зроблені відповідачем на підставі даних про обрив ланцюга придбання та продажу по номенклатурі, згідно реєстру отриманих податкових накладних такими контрагентами позивача від інших контрагентів.

Однак, колегія суддів наголошує на тому, що позивач не має жодного відношення до взаємовідносин його контрагентів з іншими контрагентами та не повинен нести відповідальність у разі порушення порядку ведення контрагентами правильності та достовірності декларування/формування податкового кредиту.

Таким чином, твердження відповідача з посиланням на податкову інформацію про те, що діяльність контрагентів позивача була спрямована на здійснення операцій, пов`язаних з наданням останньому податкової вигоди у вигляді безпідставного формування податкового кредиту та валових витрат ґрунтуються на припущеннях, що суперечить статті 159 КАС України.

На момент укладення договорів між позивачем та його контрагентами, останні були зареєстровані як платники податку на додану вартість у встановленому законом порядку.

Слід зазначити, що платник податку несе самостійну відповідальність за порушення ним правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватись на третіх осіб, в тому числі і на його контрагентів. Таким чином, формування суб`єктом господарювання податкового кредиту не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами, а пов`язане з призначенням придбаних товарів (послуг) для використання у господарській діяльності та наявності податкової накладної (накладних).

Відтак, обставини щодо фактичності здійснення господарських операцій з придбання у контрагентів товарів (робіт, послуг), на які платник податку посилається як на підставу виникнення у нього права на включення нарахованого (сплаченого) податку на додану вартість до податкового кредиту, відповідачем не спростовано.

Жодного спростування даної інформації, викладеної судом в оскаржуваному рішенні, податковим органом в апеляційній скарзі не наведено, як і не обґрунтовано його незгоду із таким висновком, будь-яких інших доводів, відмінних від наведених в суді першої інстанції, відповідачем в апеляційній скарзі не зазначено, порушення суд норм права не доведено.

Надані позивачем до суду первинні документи свідчать про фактичне вчинення платником податків господарських операцій, зокрема: договір про надання послуг, податкові накладні, акти здачі-прийняття робіт, звіт про результати виконаних робіт, які у сукупності не дають підстав для сумніву щодо реальності здійснення підприємством господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) чи їх невідповідності з господарською діяльністю позивача, та не свідчать про відсутність у позивача підстав для формування задекларованих позивачем податкових вигод у вказаному періоді.

Враховуючи зазначене, та оскільки судом не було встановлено ознак фіктивності укладених між позивачем та його контрагентами правочинів, необґрунтованими є висновки, викладені відповідачем в акті перевірки про порушення позивачем податкового законодавства, тому податкові повідомлення-рішення від 10.07.2015 №0002302201, №0002312201, №0002322201 є протиправними та підлягають скасуванню.

Оскільки суб`єкт владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності не виконав, не навів підстав незаконності оскаржуваного рішення, порушення судом норм матеріального чи процесуального права, то підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Таким чином, правомірним є висновок суду першої інстанції про задоволення даного адміністративного позову.

Отже при винесенні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 246, 308, 315, 316, 321, 325, 329, 331 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Києво-Святошинської об`єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 листопада 2018 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтями 329, 331 КАС України.

Головуючий суддя: Файдюк В.В.

Судді: Мєзєнцев Є.І.

Чаку Є.В.