Постанова

від 18.05.2020 по справі 826/1281/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 травня 2020 року

м. Київ

справа №826/1281/16

адміністративне провадження №К/9901/23929/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Усенко Є.А.,

суддів: Олендера І.Я., Гусака М.Б.,

секретар судового засідання Кривда В.І.,

представники: позивача - Ткачук С.В., відповідача - Загородній С.С.,

розглянув у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін касаційну скаргу Києво-Святошинської об`єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (правонаступник - Головне управління Державної податкової служби у Київській області) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.11.2018 (суддя - Шевченко Н.М.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.07.2019 (головуючий суддя - Файдюк В.В., судді Мєзєнцев Є.І., Чаку Є.В.) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ''Істерн Беверідж Трейдінг'' до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю ''Істерн Беверідж Трейдінг'' (далі - позивач, ТОВ ''Істерн Беверідж Трейдінг'', Товариство) звернулося до адміністративного суду з позовом до Державної Києво-Святошинської об`єднаної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (далі - відповідач, ГУ ДФС, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10.07.2015: №0002302201 - про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ) на 845'476,00 грн, №0002312201 - про зменшення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, за грудень 2014 року на 50' 654,00 грн, №0002322201 - про зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за 2014 рік на 3' 180' 173,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на те, що операції між Товариством та ТОВ ''Діджітал ДНА'', ПП ''Орім'', ТОВ ''БКФ ''Аркада'', ТОВ ''Альтокорк'' є реальними та підтверджуються первинними та іншими документами бухгалтерського та податкового обліку, а висновки контролюючого органу, зроблені в акті перевірки щодо порушення Товариством податкового законодавства при формуванні даних податкового обліку за наслідками господарських операцій із вказаними контрагентами, безпідставні. Вказував, що при укладенні договорів з ''Діджітал ДНА'', ПП ''Орім'', ТОВ ''БКФ ''Аркада'', ТОВ ''Альтокорк'' та при здійсненні на підставі цих договорів господарських операцій з придбання послуг і товару діяв добросовісно; зазначені контрагенти мали господарську та податкову правосуб`єктність, про будь-які можливі правопорушення з їх сторони чи зі сторони інших постачальників у ланцюгу поставок не був і не міг бути обізнаний, у зв`язку з чим не повинен нести негативні наслідки за недотримання податкової дисципліни вказаними особами.

Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 13.11.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.07.2019, адміністративний позов задовольнив: визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС від 10.07.2015 №0002302201, №0002312201, №0002322201.

Задовольняючи позов, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що податкові повідомлення-рішення, з приводу правомірності яких виник спір, є протиправними, оскільки господарські операції із ТОВ ''Діджітал ДНА'', ПП ''Орім'', ТОВ ''БКФ ''Аркада'', ТОВ ''Альтокорк'', за результатами яких позивач зменшив фінансовий результат до оподаткування та збільшив податковий кредит в податковому обліку з податку на додану вартість (далі - ПДВ), відбулися. Такий висновок суди попередніх інстанцій зробили на підставі оцінки доказів, досліджених в судовому процесі, вказавши, що обставини щодо придбання позивачем у зазначених постачальників послуг та товару, а також подальше використання у господарській діяльності підтверджується належно оформленими первинними та іншими обліковими документами, складання яких щодо певної операції передбачено правовими нормами.

ГУ ДПС подало касаційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.11.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.07.2019.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального та матеріального права, просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та постановити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Обґрунтовуючи вимоги, викладені в касаційній скарзі, відповідач посилається на виявлені під час перевірки порушення Товариством податкового законодавства внаслідок врахування в податковому обліку з податку на прибуток та з ПДВ фінансових показників операцій з придбання послуг та товару у ТОВ ''Діджітал ДНА'', ПП ''Орім'', ТОВ ''БКФ ''Аркада'', ТОВ ''Альтокорк''. Відповідач зазначає, що фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та цими контрагентами було відсутнє, оскільки узагальнена податкова інформація щодо останніх по ланцюгу постачання свідчить про неможливість здійснення ними операцій з поставки, які позивач врахував в податковому обліку.

Позивач не реалізував процесуальне право подати відзив на касаційну скаргу.

У судовому засіданні суду касаційної інстанції представник відповідача підтримав касаційну скаргу, просив її задовольнити з наведених в ній підстав.

Представник позивача заперечував проти задоволення касаційної скарги, вважаючи наведені в скарзі доводи необґрунтованими та такими, що не відповідають нормам матеріального права та обставинам у справі.

У зв`язку з реорганізацією органів ДФС відповідно до статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалою від 18.05.2020 із занесення у протокол судового засідання здійснено процесуальну заміну відповідача його правонаступником - Головним управлінням Державної податкової служби у Київській області.

Верховний Суд перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача, обґрунтування заперечень позивача щодо вимог касаційної скарги, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Суди попередніх інстанцій встановили, що ГУ ДФС проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ ''Істерн Беверідж Трейдінг'' з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах із ТОВ ''Діджітал ДНА'' за жовтень 2014 року, ПП ''Орім'', ТОВ ''БКФ ''Аркада'', ТОВ ''ПФ ''Данко Декор'', ТОВ ''Альтокорк'' - за листопад 2014 року, за результатами якої складено акт від 10.06.2015 №193/10-13-22-05/38679874. У акті зафіксовано встановлені перевіркою порушення Товариством правил податкового обліку, а саме: пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.2, 200.3 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело завищення суми залишку від`ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, за грудень 2014 року на 50' 654,00 грн, заниження суми ПДВ, яка підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету за жовтень 2014 року на 563' 651,00 грн та завищення від`ємного значення податку на прибуток за 2014 рік на 3 180 173,00 грн.

На підставі зазначеного актa та з урахуванням результатів розгляду скарги Товариства у межах процедури адміністративного оскарження ГУ ДФС прийняті податкові повідомлення-рішення, з приводу правомірності яких виник спір.

Висновок контролюючого органу про порушення ТОВ ''Істерн Беверідж Трейдінг'' порядку ведення податкового обліку обґрунтований посиланням на те, що господарські операції з придбання Товариством послуг та товару у вказаних постачальників фактично не відбулися, зважаючи на негативну податкову інформацію щодо контрагентів у ланцюгу постачання, поставку послуг/товару, яка не відповідає податковій звітності постачальників у ланцюгу постачання, та обрив ланцюга операцій з придбання послуг/товару, кінцевим покупцем яких є позивач.

Згідно з актом перевірки що між позивачем (замовник) та ТОВ ''Діджітал ДНА'' (виконавець) 31.05.2014 були укладені договори: №28/02/2014-РІ, №200-119-ІБТ, №Р-6/ІБТ та №СП-4-ІБТ - про надання рекламних послуг; №СП-8-ІБТ - про надання послуг з популяризації імені або найменування та/чи знаку для товарів і послуг. За умовами та в порядку, передбачених цими договорами і додатками до них, виконавець надає замовнику за плату рекламні послуги, послуги з популяризації імені або найменування та/чи знаку для товарів і послуг замовника шляхом розповсюдження інформації в ефірі телеканалу, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити послуги відповідно до умов договору.

Згідно з висновком судів першої та апеляційної інстанцій операції з придбання Товариством рекламних послуг у ТОВ ''Діджітал ДНА'' підтверджується такими письмовими доказами: актом здачі-прийому виконаних робіт від 31.10.2014 по додатку від 26.09.2014 №1 до договору про розповсюдження реклами від 31.05.2014 №31/05/2014-РІ; актом здачі-прийому виконаних робіт від 31.10.2014 по додатку від 18.07.2014 №1 до договору від 31.05.2014 №200119-ІБТ; актом здачі-прийому виконаних робіт від 31.10.2014 по додатку від 08.09.2014 №8 до договору про надання послуг від 31.05.2014 №СП-4-ІБТ; актом здачі-прийому виконаних робіт від 31.10.2014 по додатку від 08.09.2014 №9 до договору про надання послуг від 31.05.2014 №СП-4-ІБТ; актом здачі-прийому виконаних робіт від 31.10.2014 по додатку від 16.09.2014 №1 до договору про надання послуг з популяризації імені або найменування та/чи знаку для товарів і послуг від 31.05.2014 №СП-8-ІБТ; актом здачі-прийому виконаних робіт від 31.10.2014 по додатку від 16.09.2014 №1 до договору про розповсюдження реклами від 31.05.2014 №Р-6/ІБТ; актом здачі-прийому виконаних робіт від 31.10.2014 по додатку від 16.09.2014 №2 до договору про розповсюдження реклами від 31.05.2014 №Р-6/ІБТ; ефірними довідками про розміщення рекламних матеріалів за період з 01.10.2014 по 31.10.2014 по телеканалах ''Україна'', ''ICTV'', ''Ml'', ''М2'' ''NATIONAL GEOGRAPHIC'', ''UBR'', ''Футбол 1'', ''Футбол 2'', ''NLO-TV2'', ''TONIS'', '' 5 CHANNEL'', ''BUSINESS'', ''ZOOM'', ''К1'', ''МЕГА'', ''НТН, ''ЕНТЕР-фільм'', ''ІНТЕР'', ''STB'', ''ISTV'', ''NEW CHENNEL'', '' 1 AUTO'' із зазначенням дати реклами, торгівельної марки, якої стосувалася реклама, телевізійної програми, загального хронометражу та кількості виходів реклами; друкованими виданнями: ''ESQUIRE", ''XXL'', ''SAVEURS'' з рекламою алкогольних напоїв; податковими накладними від 31.10.2014 №15, №21, №22, №23, №24, №25, №26; виписками з банківського рахунку ТОВ ''Істерн Беверідж Трейдінг'', що підтверджують оплату наданих послуг.

Зміст реклами відповідає видам діяльності Товариства, основним з яких, як зазначено в акті перевірки, є оптова торгівля напоями.

Можливість ТОВ ''Діджітал ДНА'' надати такі послуги, в тому числі з використанням телеканалів, підтверджується інформацією щодо діяльності ТОВ ''Діджітал ДНА'' як рекламного агентства на ринку рекламних послуг, наведену в листі ТОВ ''Діджітал ДНА'' від 11.03.2016 №11-03-16 (1) та в додатках до нього щодо його рейтингу ефективності вітчизняних digital-агентств (а.с. 185-191, т. 8-й).

Суди попередніх інстанцій встановили, що між позивачем (замовник) та ПП ''ОРІМ'' (виконавець) укладено договір про надання маркетингових послуг від 01.09.2014 №457, за умовами якого виконавець зобов`язується надати замовнику послуги, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити послуги на умовах та в порядку, передбаченими договором.

Факт придбання позивачем у ПП ''ОРІМ'' послуг підтверджується: актом здачі-приймання робіт (наданих послуг) від 30.11.2014 із зазначенням найменувань робіт(послуг) (проведення маркетингового дослідження у форматі польового анкетування (відкриті питання), проведення телефонного опитування респондентів, визначення відносної динаміки продажу продукції у торгівельній мережі, визначення об`єму продаж в торгівельних точках), ціни в розрізі зазначених видів робіт (послуг); звітом ПП ''ОРІМ'' про визначення об`ємів продажів продукції ТМ MEDOFF в торгових точках мережі ТОВ АТБ-Маркет в грошовому виразі, які приймали участь в дослідженні у звітний період (листопад 2014 року), на 45-ти аркушах з описом методики дослідження та отриманих результатів; податковими накладними від 14.11.2014 №582, від 19.11.2014 №602, від 30.11.2014 №865; виписками з банківського рахунку ТОВ ''Істерн Беверідж Трейдінг'' про оплату придбаних послуг.

Між позивачем (замовник) та ТОВ ''Будівельно-комерційною фірмою ''АРКАДА'' (виконавець) укладено договір про надання послуг з перевезення товару від 26.03.2014 №26/14 (з додатком від 09.10.2014 №1), за умовами якого виконавець зобов`язується доставити ввірений йому замовником вантаж (алкогольні напої та інші напої) до пункту призначення, який зазначено у товарно-транспортній накладній, у встановлений законодавством або договором строк та видати його уповноваженій на прийом вантажу особі, а замовник зобов`язується оплатити надані послуги.

Факт придбання позивачем послуг за вказаним договором підтверджується: актами приймання-передачі виконаних робіт від 07.11.2014, від 14.11.2014, від 21.11.2014, від 29.11.2014, в яких вказано марку і реєстраційний номер автомобіля, кілометраж та вартість перевезення в розрізі кожного автомобіля; податковими накладними від 07.11.2014 №66, від 14.11.2014 №118, від 21.11.2014 №184, від 29.11.2014 №241; талонами замовника і товарно-транспортними накладними за листопад 2014 року на перевезення вантажу на замовлення позивача автомобілями, марки і реєстраційні номери яких відповідають даним в актах приймання-передачі виконаних робіт; виписками з банківського рахунку ТОВ ''Істерн Беверідж Трейдінг'' про оплату послуг.

Між позивачем (покупець) та ТОВ ''АЛЬТОКОРК'' (постачальник) укладено договір поставки від 01.04.2014 №241/14 (з додатковими угодами), відповідно до умов якого постачальник зобов`язується поставити покупцеві пробку мікро-коркову з пластмасовим верхом, в узгодженні з додатком №1, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити продукцію в порядку і на умовах, викладених у договорі.

Факт придбання позивачем пробки підтверджується: специфікацією від 06.11.2014 №7; видатковою накладною від 06.11.2014 №83; товарно-транспортною накладною серії 01АА від 06.11.2014 №602719; податковою накладною від 06.11.2014 №6; виписками з банківського рахунку ТОВ ''Істерн Беверідж Трейдінг'' про сплату ціни за товар.

Подальше використання позивачем вказаного товару в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності підтверджується договором поставки від 01.04.2014 №115/К/20-14 з ПАТ ''Одеський коньячний завод''; специфікацією від 01.11.2014; видатковою накладною від 06.11.2014 №БФ-00000789; довіреністю на прийом товарно-матеріальних цінностей від 01.11.2014.

Вище зазначені облікові документи відповідають вимогам, встановленим для первинних документів, зокрема статтею 9 Закону України ''Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні''.

Висновок судів попередніх інстанцій щодо оцінки перелічених доказів та встановлення обставин щодо операцій позивача з придбання послуг і товару у ТОВ ''Діджітал ДНА'', ПП ''Орім'', ТОВ ''БКФ ''Аркада'', ТОВ ''Альтокорк'' відповідає правилам оцінки доказів, які встановлені нормами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з положеннями пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла станом на жовтень-листопад 2014 року; далі - так само; ПК) витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до абзацу 1 підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК до складу витрат не включаються витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Порядок формування платником ПДВ податкового кредиту врегульований нормами статті 198 ПК.

Підпунктом ''а'' пункту 198.1 статті 198 ПК визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі, в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2 статті 198 ПК).

Згідно з пунктом 198.3 цієї статті податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 44.1 статті 44 ПК передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до частин першої, другої статті 9 Закону України ''Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (у редакції, чинній станом на жовтень-листопад 2014 року) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити, перелік яких визначений цією нормою.

Як підсумок вимог наведених правових норм, у податковому обліку господарські операції з придбання/реалізація товарів (послуг) повинні бути підтверджені відповідними документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення. Обов`язковим звітним документом в податковому обліку з ПДВ для підтвердження суми податкового кредиту є податкова накладна.

Встановлюючи правило щодо обов`язкового підтвердження сум витрат та сум податкового кредиту, врахованих платником податків при визначенні податкових зобов`язань, законодавець, безумовно, передбачає, що ці документи є достовірними, тобто операції, які вони підтверджують дійсно мали місце.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені для оформлення такої операції, не відповідають дійсності і не можуть бути підставою податкового обліку.

Разом з тим, норми податкового законодавства не ставлять у залежність право платника податків на визначення оподатковуваного прибутку з врахуванням витрат та на податковий кредит від дотримання податкової дисципліни його контрагентами - постачальниками, якщо цей платник (покупець) дійсно придбав товари (послуги), призначені для використання у господарській діяльності, та мав реальні витрати у зв`язку з їх придбанням. Порушення постачальником товару (послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (послуг) вимог закону щодо визначення оподатковуваного прибутку та податкового кредиту. Платник податку (покупець) не повинен зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про його обізнаність щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Такий висновок відповідає сталій практиці застосування Верховним Судом застосованих у цій постанові норм матеріального права, зокрема в постановах від 24.09.2019 у справі №826/9039/16 (провадження №К/9901/15633/19), від 18.11.2019 у справі №808/3356/17 (провадження №К/9901/21693/19), від 17.09.2019 у справі №500/2733/18 (провадження №К/9901/19964/19).

У цій справі прийнятним є застосування висновку Європейського суду з прав людини щодо індивідуальної відповідальності за порушення правил оподаткування, зробленому в рішеннях у справі "Булвес" АД проти Болгарії від 22.01.2009 (Заява N3991/03) (пункт 71 Рішення) та у справі "Інтерсплав проти України" від 09.01.2007 (Заява N803/02) (пункт 38 Рішення).

Згідно з цим висновком, коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань.

Враховавши своєчасне і повне виконання компанією-заявником своїх обов`язків із декларування ПДВ, неможливості з її сторони забезпечити дотримання постачальником його обов`язків щодо декларування ПДВ і той факт, що не було ніякого шахрайства стосовно системи оподаткування, про яке компанія-заявник знала чи могла знати, Суд вказав, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов`язків щодо своєчасного декларування ПДВ, та визнав, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності.

Суди першої та апеляційної інстанцій правильно застосували наведені норми матеріального права до встановлених обставин у справі та зробили правильний висновок щодо прав і обов`язків сторін у цій справі.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Доводи, наведені відповідачем у касаційній скарзі, не знайшли підтвердження під час касаційного перегляду справи, спростовуються доказами у справі і не дають підстав для висновку, що при прийнятті оскаржуваних судових рішень судами першої та апеляційної інстанцій були порушені норми матеріального та/чи процесуального права.

Ухвалені у справі судові рішення відповідають вимогам частин першої - четвертої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України щодо законності і обґрунтованості судового рішення, його відповідності принципу верховенства права та завданню адміністративного судочинства.

За правилами частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

08.02.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", від 15.01.2020 №460-IX, пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" якого установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній до 08.02.2020) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Касаційний перегляд справи здійснено в межах доводів та вимог касаційної скарги відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 250, 344, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Києво-Святошинської об`єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.11.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.07.2019 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Є.А. Усенко

І.Я.Олендер

М.Б. Гусак ,

Судді Верховного Суду