Постанова

від 23.07.2019 по справі 420/5755/18

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2019 р. Категорія 111010000м.ОдесаСправа № 420/5755/18 Головуючий в 1 інстанції: Свида Л. І.

час і місце ухвалення: 14:07, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Семенюка Г.В.

суддів: Потапчука В.О. , Шляхтицького О.І.

при секретаріВишневській А.В.

за участю сторін: Пред-к позивачаБасюк О.М. (адвокат,ордер)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні П`ятого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою селянського (фермерського) господарства Федосіївське на Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 березня 2019 року по справі за позовом селянського (фермерського) господарства Федосіївське до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС в Одеській області про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

встановиВ:

Позивач, звернувся до суду з позовом до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС в Одеській області про визнання бездіяльності відповідача незаконною, зобов`язання зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №48 від 22.11.2017 року.

Згодом, позивачем подано заяву про зміну предмету позову, в якій останній просить скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 22.12.2017 року №476085/30820675 та зобов`язати зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №48 від 22.11.2017 року, мотивуючи її тим, що відповідачем порушений термін розгляду скарги позивача та вмотивоване рішення за скаргою не надіслано позивачу, а тому така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків та податкова накладна Селянського (фермерського) господарства Федосіївське №48 від 22.11.2017 року має бути зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних, проте на даний час така реєстрація відсутня.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20 березня 2019 року у задоволені позовної заяви селянського (фермерського) господарства Федосіївське відмовлено.

Не погодившись з Рішенням суду першої інстанції, селянське (фермерське) господарство Федосіївське подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати Рішення суду та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що відмовляючи в задоволені позову, суд першої інстанції не врахував, що відсутність підстав у ДФС України для розгляду скарги позивача у зв`язку із пропуском строку її подання є лише припущенням.

Державної фіскальної служби України було надано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що доводи, викладені в апеляційній скарзі є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 березня 2019 року винесено законно та обґрунтовано, а тому підстави для його скасування відсутні. Крім того, відповідач зазначає, що у зв`язку із ненаданням платником податків істотних документів після отримання квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних, останньому правомірно було відмовлено у реєстрації податкової накладної.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що селянське (фермерське) господарство Федосіївське є юридичною особою, профільним видом діяльності якого є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

Позивач направив на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №48 від 22.11.2017 року та отримало квитанцію про прийняття документа та зупинення реєстрації із зазначенням: відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація ПН/РК зупинена. ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 року №567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах з УКТ ЗЕД: 1005.. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію (а.с. 10-11).

На виконання вимог п.п. 201.16.2 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України позивачем 16 грудня 2017 року направлено до ДФС України в електронному вигляді повідомлення від 16.12.2017 року №1 з поясненнями (а.с. 12-13) щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК реєстрація якої/го зупинена. У поясненнях позивачем зазначено, що 22 листопада 2017 року згідно договору поставки №ОР-09916 від 22.11.2017 року ним відвантажена продукція власного виробництва - кукурудза 3 клас для кормових потреб врожаю 2017 року ПП ГЛЕНКОР АГРІКАЛЧЕР .

Рішенням комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 22.12.2017 року №476085/30820675 позивачу відмовлено у реєстрації податкової накладної №48 від 22.11.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с. 15-16), оскільки надані платником податку копії документів складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС України рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

09.01.2018 року Позивач оскаржив вказане вище рішення в адміністративному порядку до ДФС України, в скарзі останній, серед іншого просив поновити строк на оскаржуване рішення, однак скарга позивача не була розглянута, оскільки надійшла до ДФС України з порушенням встановленого відповідно до п. 5 Порядку №485 строку подання скарг (а.с. 17-19, 49-53), що і стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що рішення комісії Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 22.12.2017 року №476085/30820675 не підлягає скасуванню. Колегія суддів погоджується з означеними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до положень п. 56.1, 56.2, 56.3, 56.7, 56.8, 56.9, 56.14 ст. 56 Податкового кодексу України, в редакції на час виникнення спірних правовідносин, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

У разі порушення платником податків вимог п. 56.3, 56.6 подані ним скарги не розглядаються та повертаються йому із зазначенням причин повернення.

Контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов`язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

Керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у п. 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у п. 56.8 цієї статті.

Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.

Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку, зазначеного в абзаці першому цього пункту.

Строки подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення контролюючого органу можуть бути продовжені за правилами і на підставах, визначених п. 102.6 ст. 102 цього Кодексу.

При цьому відповідно до п. 56.23 ст. 56 Податкового кодексу України оскарження рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється у порядку, визначеному цією статтею з урахуванням таких особливостей: скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних подається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику; скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних розглядається в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, за участі уповноваженої особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику; скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних розглядається протягом 10 календарних днів з дня отримання такої скарги центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику. Термін розгляду скарги не може бути продовженим; якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних не надсилається платнику податків протягом 10-денного строку, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку.

Таким чином, з аналізу зазначених положень законодавства вбачається, що скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних подається до ДФС України, розглядається така скарга протягом 10 календарних днів з дня її отримання та термін розгляду скарги не може бути продовженим, а якщо вмотивоване рішення за скаргою не надсилається платнику податків протягом 10-денного строку, така скарга вважається повністю задоволеною.

При цьому, в разі порушення строків подання скарги, така скарга не розглядається та повертається платнику податків із зазначенням причин повернення, при тому, що строки подання скарги можуть бути продовжені на підставах, визначених п. 102.6 ст. 102 Податкового кодексу України, тобто, в разі, якщо платник податків перебував за межами України; перебував у плаванні на морських суднах за кордоном України у складі команди (екіпажу) таких суден; перебував у місцях позбавлення волі за вироком суду; мав обмежену свободу пересування у зв`язку з ув`язненням чи полоном на території інших держав або внаслідок інших обставин непереборної сили, підтверджених документально; був визнаний за рішенням суду безвісно відсутнім або перебував у розшуку у випадках, передбачених законом.

Пункт 5 Порядку розгляду скарг на рішення комісії Державної фіскальної служби про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , затвердженого постановою КМУ від 04.07.2017 року №485, чинного на момент подання позивачем скарги на оскаржуване рішення, містить аналогічні положення щодо строків подання скарги та підстав їх поновлення.

З матеріалів справи вбачається, що Селянське (фермерське) господарство Федосіївське отримало рішення про відмову в реєстрації накладної 22.12.2017 року, а скаргу подало 09.01.2018 року (отримана скарга ДФС України 15.01.2018 року за вх. №7833/6), тобто, з пропуском строків, встановлених Податковим кодексом України,

В скарзі позивач зазначав про пропуск строків звернення до ДФС України, однак жодної обставини, передбаченої п. 102.6 ст. 102 Податкового кодексу України позивач в скарзі не навів.

Як зазначалось вище, позивач змінив позовні вимоги та просив суд скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 22.12.2017 року №476085/30820675 та зобов`язати зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №48 від 22.11.2017 року.

Мотивів того, в чому саме полягало протиправність рішення комісії Державної фіскальної служби від 22.12.2017 року №476085/30820675, а ні в позовній заяві, а ні в заяві про зміну предмету позову не зазначено.

У своїй позовній заяві та в заяві про зміну предмету позову у якості підстав скасування оскарженого рішення зазначено, що відповідачем порушений термін розгляду скарги позивача та вмотивоване рішення за скаргою не надіслано позивачу, а тому така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків та податкова накладна Селянського (фермерського) господарства Федосіївське № 48 від 22.11.2017 року має бути зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних, проте на даний час така реєстрація відсутня.

Разом з тим, у своїй заяві про зміну позову позивач не просив суд визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка виразилась у не наданні вмотивованого рішення за скаргою надісланою позивачем.

Крім того, приписами ст. 56 Податкового кодексу вказано, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені як в адміністративному так і в судовому порядку.

Згідно з ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи викладене, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 22.12.2017 року №476085/30820675 не підлягає скасуванню, оскільки позивачем з мотивів наведених у позовній заяві не доведено його протиправність.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги селянського (фермерського) господарства Федосіївське про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії належним чином не обґрунтовані, не підтверджені наявними матеріалами справи та задоволенню не підлягають.

Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу селянського (фермерського) господарства Федосіївське , - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 березня 2019 року по справі № 420/5755/18, - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст Постанови складено - 24 липня 2019 року.

Суддя-доповідач Семенюк Г.В. Судді Потапчук В.О. Шляхтицький О.І.