Постанова

від 24.07.2019 по справі 761/28767/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6apladm.ki.court.gov.ua

Головуючий суддя у першій інстанції: Кондратенко О.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2019 року Справа № 761/28767/18

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Епель О.В.,

суддів: Карпушової О.В., Степанюка А.Г.,

за участю секретаря Лісник Т.В.,

представника відповідача Сметанюка Р.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 03 червня 2019 року у справі

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління

Державної фіскальної служби України у м. Києві

про визнання незаконною та скасування постанови,

закриття справи про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві (далі - відповідач) про визнання незаконною та скасування постанови про накладення на позивача адміністративного стягнення від 18.07.2018 р. за ч.1 ст.163-15 КУпАП та закриття справи про адміністративне правопорушення.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 03 червня 2019 року адміністративний позов було задоволено частково: скасовано постанову від 18.07.2018 р. за ч.1 ст.163-15 КУпАП.

У задоволенні адміністративного позову в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Ухвалюючи зазначене рішення, суд першої інстанції виходив з того, що на момент розгляду відповідачем справи позивача про адміністративне правопорушення закінчився строк притягнення її до адміністративної відповідальності за виявлене правопорушення, а тому, оскаржувана постанова є протиправною, але справа може бути закрити лише суб`єктом владних повноважень, яким здійснювалося відповідне провадження.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити постанову про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що позивачем було вчинено правопорушення, за яке її притягнуто до відповідальності, і що таке правопорушення є триваючим.

З цих та інших підстав апелянт вважає, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору в цілому.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.07.2019 р. відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому вона просить залишити скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, наполягаючи на протиправності оскаржуваної неї постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, на її невідповідності нормам КУпАП і винесенні на підставі норм законодавства, які втратили чинність.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до ст. 308 КАС України, повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, позивач є головним бухгалтером ТОВ Капітал Холдинг (ЄДРПОУ 32911465).

13.07.2018 р. ГДРІ ГУ ДФС у м. Києві Волинець М.В. складено протокол про адміністративне правопорушення, відповідно до якого, при проведенні планової виїзної перевірки ТОВ Капітал Холдинг (ЄДРПОУ 32911465) встановлено, що головним бухгалтером даного товариства ОСОБА_1 порушено порядок ведення розрахунків, а саме: перевищення граничних суми розрахунків готівкою. Зокрема, встановлено, що 01.06.2016 р. до каси підприємства надійшло 200 000,00 грн. від ОСОБА_2 за автомобіль, чим порушено постанову НБУ від 06.06.2013 р. № 210 Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою зі змінами, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.163-15 КУпАП.

Також у зазначеному протоколі зафіксовано, що виявлене 25.06.2018 р. правопорушення було вчинено 01.01.2016 р.

У протоколі про адміністративне правопорушення, у графі пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності зазначено, що позивач не погоджується з цим протоколом.

18.07.2018 р. заступником начальника ГУ ДФС у м. Києві Лагутіна З.В. на підставі вищезазначеного протоколу про адміністративне правопорушення прийнято постанову, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.163-15 КУпАП та накладено штраф у розмірі 3 400,00 грн.

Вважаючи таку постанову протиправною, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), постановою Правління Національного банку України від 06.06.2013 р. № 210 Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою , яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Постанова № 210).

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Постановою № 210 було встановлено граничну суму розрахунків готівкою: підприємств (підприємців) між собою протягом одного дня в розмірі 10000 (десяти тисяч) гривень; між фізичною особою та підприємством (підприємцем) протягом одного дня в розмірі 50000 ( п ?ятдесяти тисяч) гривень; фізичних осіб між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, у розмірі 50000 ( п ?ятдесяти тисяч ) гривень.

Частина ч.1 статті 163-15 КУпАП, передбачає відповідальність за порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), у тому числі перевищення граничних сум розрахунків готівкою, недотримання установлених законодавством вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів.

Згідно зі ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді). Адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 164-14, 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

Провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу (п. 7 ч. 1 ст.247 КУпАП).

Статтею 8 КУпАП передбачено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

Закони, які пом ?якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення, з-поміж іншого, є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, зокрема, - чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, з викладених правових норм вбачається, що достатньою та необхідною правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за порушення ПДР є наявність у її діях (бездіяльності) відповідного складу правопорушення.

Разом з тим, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливо лише у межах строків, регламентованих статтею 38 КУпАП.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на те, що матеріалами справи дійсно підтверджується вчинення позивачем правопорушення, за яке її притягнуто до адміністративної відповідальності, але на момент прийняття відповідачем спірної постанови строк, визначений ст. 38 КУпАП, сплив, що є безумовною підставою для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Доводи апелянта про те, що позивачем вчинено правопорушення, за яке її притягнуто до відповідальності, не спростовують протиправності винесення оскаржуваної позивачем постанови з огляду на вищезазначене.

Твердження апелянта про те, що вчинене позивачем правопорушення є триваючим, є необґрунтованими та безпідставними.

Надаючи оцінку всім доводам апелянта, судова колегія також приймає до уваги рішення ЄСПЛ по справі Ґарсія Руіз проти Іспанії (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що …хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід… .

Таким чином, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції щодо протиправності спірної постанови та необхідності її скасування. Судом першої інстанції при задоволенні таких позовних вимог повно встановлено обставини справи та правильно застосовано норми матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст. 316 КАС України в цій частині рішення суду підлягає залишенню без змін.

Разом з тим, перевіряючи рішення суду першої інстанції у межах апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на те, що судом першої інстанції позивачу було відмовлено в задоволенні позовних вимог в частині щодо закриття справи про адміністративне правопорушення.

Однак, особливості розгляду справ даної категорії регламентовано статтею 286 КАС України, якою визначено виключний перелік способів захисту порушеного права особи (ч. 3). У даному випадку, скасовуючи оскаржувану постанову, суд повинен закрити справу про адміністративне правопорушення (п. 3 ч. 3).

З огляду на це, колегія суддів приходить до висновку, що відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині закриття справи про адміністративне правопорушення, суд першої інстанції порушив норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення таких позовних вимог і відповідно до ст. 317 КАС України є правовою підставою для скасування рішення суду в цій частині.

Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві підлягає задоволенню частково, рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 03 червня 2019 року в частині відмови в задоволенні позову - скасуванню, а в іншій частині - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 272, 286, 308, 310, 315, 316, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві - задовольнити частково.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 03 червня 2019 року в частини відмови в задоволенні позовних вимог про закриття справи про адміністративне правопорушення - скасувати, а адміністративний позов у цій частині позовних вимог - задовольнити.

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .

В іншій частині рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 03 червня 2019 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та не може бути оскаржена.

Судове рішення виготовлено 24 липня 2019 року.

Головуючий суддя

Судді: