Справа №766/11683/19
н/п 2-з/766/205/19
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 липня 2019 року м. Херсон
Суддя Херсонського міського суду Херсонської області Ус О.В., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про забезпечення її позову до Херсонської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання свідоцтва на право власності виданого органом місцевого самоврядування незаконним та скасування запису про державну реєстрацію нерухомого майна,-
ВСТАНОВИВ:
22 липня 2019 року адвокатом позивача Доготер О.Г. подано до суду заяву про забезпечення позову, у якій просить накласти арешт та заборону відчуження на спірне домоволодіння, а саме квартиру АДРЕСА_1 .
Встановлено, що позов, який просить забезпечити заявник поданий до суду 12 червня 2019 року, головуючим у справі визначено суддю Херсонського міського суду Херсонської області Ус О.В., станом на 23.07.2019 р. провадження у справі не відкрито.
Тобто, подана заява про забезпечення позову розглядається як заява, подана до відкриття провадження у справі.
ОСОБА_1 заявлені наступні вимоги:
- визнати незаконним розпорядження № 2226 від 08.12.2014 р. Управління комунальної власності Херсонської міської про передачу у власність квартири АДРЕСА_1 від 08.12.2014 року на ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , та ОСОБА_5 ;
- визнати незаконним і скасувати свідоцтво СТА НОМЕР_1 про право власності квартири АДРЕСА_1 від 08.12.2014 року на ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , та ГуркоАЛ ОСОБА_8 ;
- скасувати запис про реєстрацію права власності на нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_1 за громадянами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , та ОСОБА_5 ..
Заява про забезпечення позову мотивована тим, що набуття права власності на квартиру є спірним, а рішення суду буде неможливим виконати. Просить забезпечити позов шляхом накладення арешту та заборону відчуження спірної квартири.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ч. 1,2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.
Частиною 1 ст. 150 ЦПК України встановлено перелік видів забезпечення позову. Зокрема, позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Суд може застосувати кілька видів заходів забезпечення позову, перелік яких визначений ч. 1 ст. 150 цього Кодексу, а також іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
За ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.
Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.
Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.
Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.
Підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку.
При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.
Виходячи з вимог п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, і накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо квартири АДРЕСА_1 вбачається, що право власності на вказану квартиру зареєстроване за ОСОБА_9 12.03.2019 р.
Зазначена особа не є стороною у справі.
Таким чином, суд вважає накладення арешту на квартиру таким, що порушує права власника квартири ОСОБА_9 .
В той же час, відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов може забезпечуватися шляхом заборони іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання.
З урахуванням тієї обставини, що позивачем оспорюється розпорядження про передачу у власність квартири АДРЕСА_1 та фактично дійсність свідоцтва про право власності на неї, ймовірне подальше відчуження спірної квартири може призвести до ускладнення ефективного захисту права ОСОБА_1 , за захистом якого вона звернувся до суду.
А відтак, суд приходить до висновку про часткове задоволення заяви про забезпечення позову шляхом заборони вчиняти будь-які дії щодо відчуження майна - квартири АДРЕСА_1 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_9 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 547902465101.
Копію ухвали суд вважає необхідним направити додатково власнику майна.
Суд вважає необхідним роз`яснити, що за:
-ч.1 ст. 156 ЦПК України за клопотанням учасника справи суд може допустити заміну одного заходу забезпечення позову іншим;
-ч.1 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Ухвала в повному обсязі виготовлена 24 липня 2019 року.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 149-153, 258-261, 353, 354 ЦПК України,
У Х В А Л И В:
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення її позову до Херсонської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання свідоцтва на право власності виданого органом місцевого самоврядування незаконним та скасування запису про державну реєстрацію нерухомого майна задовольнити частково.
Вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони вчиняти будь-які дії, що направленні на відчуження квартири АДРЕСА_1 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_9 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 547902465101.
В задоволенні рещти вимог - відмовити.
Суд вважає необхідним роз`яснити, що за:
-ч.1 ст. 156 ЦПК України за клопотанням учасника справи суд може допустити заміну одного заходу забезпечення позову іншим;
-ч.1 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Роз`яснити позивачу положення статті 159 ЦПК України, за якими у випадку закриття провадження або залишення позовної заяви без розгляду з інших, ніж зазначені у частині першій статті 155 цього Кодексу підстав або у випадку ухвалення рішення суду щодо повної або часткової відмови у задоволенні позову відповідач або інша особа, чиї права або охоронювані законом інтереси порушені внаслідок вжиття заходів забезпечення позову, має право на відшкодування збитків, заподіяних забезпеченням позову, за рахунок особи, за заявою якої такі заходи забезпечення позову вживалися.
Ухвала може бути оскаржена до Херсонського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
СуддяО. В. Ус
Суд | Херсонський міський суд Херсонської області |
Дата ухвалення рішення | 24.07.2019 |
Оприлюднено | 25.07.2019 |
Номер документу | 83224619 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Херсонський міський суд Херсонської області
Ус О. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні