Рішення

від 17.07.2019 по справі 640/20670/18

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 640/20670/18

н/п 2-о/640/25/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2019 року

Київський районний суд м. Харкова:

головуючий суддя Золотарьова Л.І. ,

за участю:

секретаря судового засідання - Бломберус С.А.,

заявника - ОСОБА_1

представника заявника адвоката - Репетун К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу в порядку окремого провадження№640/20670/18 за заявою ОСОБА_1 , зацікавлена особа: Головне Управління Пенсійного фонду України у Харківській області про встановлення факту спільного проживання та перебуванні на утриманні, -

ВСТАНОВИВ:

06.11.2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою, в якій з урахуванням зменшених вимог, просила встановити факт спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 1978 року по день смерті.

Як на підставу позову посилається на те, що між нею та ОСОБА_2 укладено шлюб 07.08.21978 року. Вона була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , де проживала разом зі своїм чоловіком, однак він не був зареєстрований за даною адресою. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. По досягненню пенсійного віку вона звернулася до органів Пенсійного фонду України для призначення пенсії по втраті годувальника. В травні 2018 року в органах Пенсійного фонду України їй повідомили, що для призначення пенсії у зв`язку із втратою годувальника необхідно надати довідку про те, що вона проживала разом зі своїм чоловіком на дань його смерті. Вона звернулася до дільниці № НОМЕР_1 КП «Жилкомсервіс» для отримання необхідної довідки, однак їй було відмовлено у зв`язку з тим, що чинним законодавством не передбачено обов`язку КП «Жилкомсервіс» видавати такі довідки, у зв`язку з чим вимушена звернутися до суду.

Ухвалою суду від 08.11.2018 року заяву залишено без руху.

Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 17.12.2018 р. дану заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

Заявлене клопотання заявниці про допит свідків задоволено.

В судовому засіданні заявниця пояснила, що вона перебувала у шлюбі із ОСОБА_2 , жили разом, її чоловік утримував її, вона працювала де могла, однак стажу для отримання пенсії не вистачає, тому вона звернулася до Пенсійного фонду України для отримання пенсії чоловіка, однак їй було відмовлено, оскільки не вистачає довідки про спільне проживання. Її чоловік був військовим та не де не був прописаний оскільки хотів отримати квартиру, однак проживав разом із нею у її матері, де вона була прописана.

Представник заявниці пояснила, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 07.08.1978 року уклали шлюб, проживали однією родиною за адресою: АДРЕСА_1 , вели спільне господарство, мають двох дітей. ОСОБА_2 був ліквідатором наслідків на ЧАЕС. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. По досягненню пенсійного віку ОСОБА_1 звернулася до органів Пенсійного фонду України для призначення пенсії по втраті годувальника, однак в усній формі їй було відмовлено, посилаюсь на те, що необхідно надати довідку що вона проживала разом із чоловіком та запропоновано звернуться за вказаною довідкою до КП «Жилкомсервіс», але там їй було відмовлено, оскільки чинним законодавством не передбачено обов`язку КП «Жилкомсервіс» видавати такі довідки.

Представник заінтересованої особи - Головного управління пенсійного фонду України в Харківській області у судове засідання не з`явився, 04.06.2019 р. до суду надійшла заява за підписом в.о. начальника головного управління Т.Зятєва про розгляд справи без участі представника головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.

Суд, вислухавши пояснення заявниці та її представника, допитавши свідків, перевіривши матеріали справи, вважає, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.

Між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено шлюб, після укладення шлюбу присвоєно прізвище дружині « ОСОБА_4 », про що в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу 07 травня 1978 р. зроблено запис за №681, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер, про що свідчить свідоцтво про смерть видане 25 лютого 1998 року, актовий запис №147.

ОСОБА_1 звернулася до ГУ Пенсійного фонду України в Харківській області, з заявою про призначення пенсії в разі втрати годувальника, однак листом №444/14-20 від 23.10.2018 року їй було роз`яснено які необхідно надати документи, де їх можливо отримати та зазначено, що факт перебування на утриманні встановлюється у судовому порядку.

Згідно з листом КП «Жилкомсервіс» №17103/2/070б від 18.10.2018 року, ОСОБА_1 відмовлено в отриманні довідки про спільне проживання разом із своїм чоловіком ОСОБА_2 у зв`язку із тим, що встановлення фактичного місця проживання громадян не входить до компетенції КП «Жилкомсервіс».

Відповідно до трудової книжки НОМЕР_2 , ОСОБА_1 працювала з 02.09.1977 року лаборантом в кабінеті хімії в школі №16 м. Харкова, з 04.09.1978 року переведена на посаду вчителя географії в школі №16 м. Харкова. 25.06.1979 року звільнена від займаної посади за власним бажанням у зв`язку із зміною місця служби чоловіка. З 03.08.1981 року працювала врядах радянськоїармії по16.04.1982року військовоїчастини № НОМЕР_3 . 26.10.1983року прийнятана посадувчителя географіїу школі№47м.Мурманськ.14.12.1983року займаноїпосади завласним бажанняму зв`язкуіз зміноюмісця службичоловіка.01.09.1986року прийнятана роботуу яслі-сад№ 5,20.01.1987року звільненаз займаноїпосади завласним бажанням.31.08.1987року прийнятадо військовоїчастини № НОМЕР_4 на посадуділовода,05.02.1988звільнена зданої посадиза власнимбажанням.09.02.1988року прийнятадо ВЧ НОМЕР_5 на посадузавідуючої бібліотекиу клубчастини,звільнена зданої посадиу зв`язку із закінченням строку договору. 16.08.1992 року була прийнята на роботу в МГП «Союздук», 18.08.1992 року звільнена по власним бажанням. 01.10.1997 року прийнята до ТОВ «магазин «Тюрінський» на посаду продавця, 01.09.1998 року звільнена з посади за власним бажанням.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснила, що вона є матір`ю ОСОБА_1 , її донька із своїм чоловіком ОСОБА_2 мешкала по різним городом, оскільки чоловік доньки був військовим. В 1990 роках її донька із своїм чоловіком переїхали жити до неї за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 заробляв і цього вистачало на життя, її донька не працювала.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснила, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у шлюби, жили разом, у них є двоє дітей, пам`ятає, що він був військовим, бачила як він приїздив до дому на військовій машині і вони будучи дітьми її розглядати. Проживали вони у сусідньому під`їзді за адресою: АДРЕСА_2 .

Свідок ОСОБА_7 пояснила, її родина - це мати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , батьки проживали разом, однак батько не був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Батько був військовим, сім`ю утримував сам, коштів на життя вистачало. Мати працювали тільки в той період часу, коли вони мешкали у різних містах, у м. Харкові мати не змогла знайти собі роботу.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження, зокрема, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до листа Верховного суду України від 01.01.2012 р. «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення», виникнення особистих і майнових прав громадян, їх зміну і припинення закон завжди пов`язує з настанням чи зміною певних обставин, тобто з юридичними фактами. У більшості випадків вони підтверджуються різними свідоцтвами, довідками та іншими документами, що видаються громадянам в адміністративному порядку. Проте не завжди заінтересована особа має можливість довести документально, що той чи інший факт мав місце. Тому в певних випадках допускається судовий порядок встановлення фактів, що мають юридичне значення. Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, розглядаються у цивільному процесі в порядку окремого провадження.

Згідно зі ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Статтею 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» визначено, що місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Згідно зі ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.

Таким чином вбачається, що особа може бути зареєстрована за однією адресою, а жити за іншою.

Враховуючи той факт, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у шлюбі, вели спільне господарство, заявниця працювала разом із чоловіком у різних військових частинах, звільнялась із роботи у зв`язку із зміною чоловіком місця служби та беручі до уваги, що сама по собі відсутність реєстрації місця проживання ОСОБА_2 за однією адресою із дружиною не є беззаперечним підтвердженням тих обставин, що заявниця не проживала постійно разом із своїм чоловіком.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані сторонами належні, допустимі та достовірні докази як кожний окремо, так і у їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи приходить до висновку про обґрунтованість вимог ОСОБА_1 , враховуючи також, що встановлення факту спільного проживання має для заявниці юридичне значення і потрібне для призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника, тому суд вважає за необхідне встановити факт спільного проживання ОСОБА_1 та її чоловіка ОСОБА_2 з дня реєстрації шлюбу 07.05.1978 р. по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Керуючись ст.ст. 76, 264, 265, 315 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 , зацікавлена особа: Головне Управління Пенсійного фонду України у Харківській області про встановлення факту спільного проживання - задовольнити.

Встановити факт спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 07 травня 1978 року по 13 листопада 1997 року.

Рішення може бути оскаржено у встановлено порядку до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного тексту рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Заінтересована особа - Головне управління пенсійного фонду України в Харківській області, код ЄДРПОУ 14099344, Харків, майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 пов.

Повний текст рішення виготовлено 24.07.2019 року.

Суддя Л.І.Золотарьова