Постанова

від 20.06.2019 по справі 910/15689/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" червня 2019 р. Справа№ 910/15689/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Смірнової Л.Г.

суддів: Буравльова С.І.

Дідиченко М.А.

за участю секретаря судового засідання Огірко А.О.

за участю представників згідно протоколу судового засідання від 20.06.2019

розглянув апеляційну скаргу Приватного підприємства Нью ТВ

на рішення Господарського суду міста Києва від 19.03.2019 (повний текст складено 16.04.2019)

у справі №910/15689/18 (суддя - С.М. Мудрий)

за позовом Приватного підприємства НЬЮ ТВ

до Товариства з обмеженою відповідальністю 1+1 Інтернет

про спростування недостовірної інформації та стягнення шкоди в розмірі 331 500,00 грн

1. Зміст позовних вимог та заперечень

1.1. Позивач звернувся до місцевого суду з позовом до відповідача про визнання інформації недостовірною та зобов`язання її спростувати, стягнення з відповідача на користь позивача відшкодування немайнової шкоди, завданої у зв`язку з приниження ділової репутації останнього в розмірі 331 500,00 грн.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач у своєму листі №125929 від 22.08.2018 розповсюджував недостовірну інформацію, чим порушив немайнові права позивача - недоторканість ділової репутації та завдав збитку (упущеної вигоди).

1.3. Відповідач проти позову заперечив, мотивуючи тим, що виконуючи умови договору, він надіслав позивачу акти про надання невиключного права за травень, червень, липень та серпень 2018 року разом з рахунками за зазначені місяці. Жодного платежу за використання невиключної ліцензії відповідач не отримав, а тому направив позивачу: 13.07.2018 електронною поштою - лист про необхідність погашення заборгованості за договором; 16.07.2018 на юридичну адресу - додаткову угоду про розірвання договору з 16.08.2018 в односторонньому порядку; 20.07.2018 на поштову адресу позивача, зазначену ним в договорі - аналогічний примірник додаткової угоди до договору про розірвання договору з 16.08.2018.

За вказаних обставин, відповідач вказує, що договір у зв`язку з неоплатою невиключної ліцензії, розірваний з 16.08.2018, а направлене ним повідомлення про незаконні дії позивача є наслідком поведінки останнього та допущення ним порушення вимог чинного законодавства та умов договору.

2. Фактичні обставини, встановлені місцевим та апеляційним судами

2.1. 16.05.2018 між приватним підприємством НЬЮ ТВ (далі - ліцензіат, позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю 1+1 Інтернет (далі -ліцензіар, відповідач) укладено ліцензійний договір про надання невиключного суміжного права №2018/0457 від 16.05.2018 (далі - договір), відповідно до умов якого ліцензіар на умовах визначених у цьому договорі надає ліцензіату невиключне суміжне право на розповсюдження програм (невиключна ліцензія) за допомогою телекомунікаційних систем в узгоджених пакетах під комерційним найменуванням що визначено у додатку №1 до цього договору, використовуючи ресурс телемережі, а ліцензіат зобов`язується оплатити та використовувати надане йому право відповідно до умов цього договору.

2.2. Відповідно до додатку №1 від 16.05.2018 до договору ліцензіат здійснює розповсюдження на території України за допомогою телекомунікаційної системи (технології) ОТТ під комерційним найменуванням Нью ТВ наступних узгоджених пакетах: 1+1 , 2+2 , ТЕТ , ПлюсПлюс , Бігуді , Уніан . Строк надання ліцензії з 16.05.2018-31.12.2018.

2.3. Згідно з п.2 додатку №1 від 16.05.2018 до договору загальна щомісячна сума винагороди за надання невиключної ліцензії (роялті), передбаченої п.2.1 договору щодо програм вказаних в п.2.1 цього договору становить 16.05.18-31.05.18 - 10 000,00 грн. без ПДВ, 01.06.18-31.08.18 - 20 000,00 грн. без ПДВ.

2.4. Відповідно до п.6.1. договору він набуває чинності з 16 травня 2018 року та діє до 31 грудня 2018 року, а в частині розрахунків - до повного виконання.

2.5. Згідно з п.3.6. договору ліцензіар надає акт і рахунок-фактуру упродовж перших 10 календарних днів місяця, наступного за звітним.

2.6. Відповідно до п.3.9.1. договору ліцензіат зобов`язаний протягом 2 робочих днів з дня отримання підписання акти і повернути один примірних акту ліцензіару. Не повернення ліцензіатом підписаних актів протягом 20 календарних днів з дня отримання від ліцензіара, є фактом визнання ліцензіатом повного виконання ліцензіаром договірних зобов`язань з надання невиключної ліцензії та відсутності претензій.

2.7. Згідно з п.6.4. договору цей договір може бути достроково розірвано у випадках, передбачених п.5.7. та 9.2. договору.

Сторони мають право достроково розірвати цей договір в односторонньому порядку шляхом направлення відповідного письмового повідомлення на адресу однієї із сторін за 30 календарних днів до дати припинення договору.

2.8. Відповідно до п.5.7. договору у випадку прострочення оплати ліцензіару винагороди за надання невиключної ліцензії (роялті), або її частини, більш ніж на 30 календарних днів ліцензіар має право в односторонньому порядку відкликати надану ліцензіату невиключну ліцензію та/або достроково припинити цей договір.

2.9. Відповідач під час розгляду справи місцевим судом зазначав, що виконуючи умови договору, він надіслав позивачу акти про надання невиключного права за травень, червень, липень та серпень 2018 року разом з рахунками за зазначені місяці. Проте, жодного платежу за використання невиключної ліцензії відповідач не отримав.

13.07.2018 відповідач електронною поштою направив позивачу лист про необхідність погашення заборгованості за договором, відповіді на який не отримав.

16.07.2018 відповідач направив на юридичну адресу позивача додаткову угоду про розірвання договору з 16 серпня 2018 року в односторонньому порядку. Відповідно до звіту з офіційного сайту Укрпошти, лист позивачем не отримано.

20.07.2018 відповідач направив на поштову адресу позивача, зазначену ним в договорі, аналогічний примірник додаткової угоди до договору про розірвання договору з 16 серпня 2018 року, проте позивач також її не отримав.

Оскільки, відповідач вжив всіх заходів для повідомлення позивача про розірвання договору у зв`язку з неоплатою невиключної ліцензії, він вважає його розірваним з 16 серпня 2018 року.

2.10. 22.08.2018 товариством з обмеженою відповідальністю 1+1 Інтернет направлено повідомлення №125929, яке адресоване: Голові Правління Інтернет Асоціації України; Голові Правління Асоціації правовласників та постачальників контенту; директору Громадського об`єднання Закарпатської асоціації операторів телекомунікацій та провайдерів програмної послуги; Генеральному директору Спілки кабельного телебачення України; директору Телекомунікаційної палати України; Президенту Асоціації Укртелемережа ; директору Спілки операторів телекомунікацій Одеси і Одеської області; Генеральному директору Всеукраїнської асоціації операторів кабельного телебачення і телеінформаційних мереж; директору Дніпропетровської обласної Асоціації ОКТБ.

3. Короткий зміст рішення місцевого суду

3.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.03.2019 у справі №910/15689/18 в позові відмовлено повністю.

3.2. Обґрунтовуючи рішення місцевий суд зазначив, що у зв`язку з неоплатою позивачем щомісячної винагороди станом на 22.08.2018 договір між сторонами розірваний в односторонньому порядку.

При цьому, місцевий суд вказав, що недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто, містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Разом тим, в матеріалах справи відсутні докази так званих репутаційних втрат, чи інших доказів того, що поширені відомості перешкоджатимуть позивачу повно і своєчасно здійснювати немайнове право.

Отже, зазначене у листі, що позивач просить спростувати як недостовірну інформацією не є інформацією, а є оціночним судженням відповідача, яке не може бути визнано достовірним чи не достовірним та не може бути спростовано.

Таким чином, місцевий суд дійшов висновку про відсутність сукупності обставин, що входять до юридичного складу правопорушення, та які є підставою для задоволення позову в даній справі, а також про відсутність фактичного та стверджувального характеру спірних окремих обставин (тверджень), які викладені в наданому листі.

Крім того, місцевий суд, враховуючи, що вимога про спростування недостовірної інформації задоволенню не підлягає та позивачем не надано жодного доказу на підтвердження завдання йому саме моральної шкоди при розповсюдженні відповідачем інформації, дійшов висновку про залишення похідної вимоги про стягнення моральної шкоди без задоволення.

4. Вимоги апеляційної скарги та короткий зміст наведених у ній доводів

4.1. Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

4.2. Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення було прийнято із неправильним застосуванням норм матеріального права, а викладені у ньому висновки не відповідають обставинам справи.

Так, апелянт вказує, що наявність або відсутність заборгованості позивача за договором не спростовує факт наявності невиключного суміжного права позивача та договірних відносин між ним та відповідачем.

Також позивач вказує, що одним механізмів дострокового розірвання договору згідно п.6.6. останнього, є розірвання за взаємною згодою сторін шляхом укладення додаткової угоди про розірвання договору. При цьому, зі змісту відзиву на позовну заяву та доказів, наданих відповідачем, він надсилав позивачу проект саме додаткової угоди про розірвання договору, тобто, лише ініціював зі свого боку розірвання договору за згодою сторін, яку позивач не отримував та, відповідно, не укладав. Позивач вказує, що він не отримував повідомлень про розірвання договору згідно умов та порядку, передбачених п.6.3.-6.5. договору.

Крім того, на думку позивача, інформація щодо надання пропозиції в 2017-2018 роках про ретрансляцію телеканалів, відсутність прав, відсутність договірних відносин є не оціночними судженнями, а фактичними даними.

Позивач зазначає, що дії відповідача містять склад порушення права на недоторканність ділової репутації, зокрема: відправлення листа асоціаціям - це поширення інформації; відповідач зазначає в листі повне найменування позивача та посилається на його торговельну марку; інформація про те, що позивач здійснює ретрансляцію телеканалів без необхідних для цього прав не відповідає дійсності, оскільки між сторонами було укладено відповідний договір, тому є недостовірною; поширення інформації порушило немайнові права позивача на недоторканність ділової репутації внаслідок чого контрагенти відмовились від будь-яких відносин з позивачем, що також спричинило й майнову шкоду.

Також позивач вказує, що внаслідок розповсюдження відповідачем недостовірної інформації він зазнав немайнових втрат, що виразилися у тому числі, але не виключно: в погіршенні ділових стосунків з контрагентами та партнерами, негативних результатах ведення переговорів, неодноразових зверненнях до позивача із проханням надати пояснення щодо інформації.

5. Заперечення на апеляційну скаргу

5.1. Відповідач у поданому відзиві проти задоволення апеляційної скарги заперечив та просив рішення місцевого суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідач зазначив, що позивач свідомо не виконував свої обов`язки з оплати ліцензії, ігнорував листування, що надходило на його поштове відділення від відповідача, внаслідок чого був позбавлений ліцензії на законних підставах, а оспорюваний лист став наслідком недобросовісної поведінки позивача - оціночними судженнями, висловленими керівником департаменту розповсюдження програм.

6. Надходження апеляційної скарги та її розгляд апеляційним судом

6.1. 10.05.2019 позивач звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою на рішення місцевого суду від 19.03.2019 у справі №910/15689/18. Одночасно, при зверненні з апеляційною скаргою, апелянтом заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги у даній справі.

6.2. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.05.2019 поновлено Приватному підприємству Нью ТВ пропущений строк на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 19.03.2019 у справі №910/15689/18, відкрито апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 20.06.2019 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Смірнова Л.Г., судді: Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А.

6.3. Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 20.06.2019 у зв`язку з перебуванням суддів Руденко М.А. та Пономаренка Є.Ю. у відпустці, для розгляду апеляційної скарги у справі №910/15689/18 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Смірнова Л.Г. судді: Буравльов С.І., Дідиченко М.А.

6.4. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.06.2019 прийнято апеляційну скаргу Приватного підприємства Нью ТВ на рішення Господарського суду міста Києва від 19.03.2019 у справі №910/15689/18 до провадження визначеною автоматизованою системою колегією суддів.

6.5. У судове засідання 20.06.2019 з`явився уповноважений представник відповідача. Уповноважений представник позивача не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

6.6. Представник відповідача проти вимог апеляційної скарги заперечив та просив рішення місцевого суду від 19.03.2019 у справі №910/15689/18 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

7. Застосоване законодавство

7.1. Конституція України

Згідно зі ст.34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Разом з тим, ст.32 Конституції України встановлено, що кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації.

7.2. Господарський кодекс України

Згідно з ч.2 ст.34 Господарського кодексу України дискредитацією суб`єкта господарювання є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, пов`язаних з особою чи діяльністю суб`єкта господарювання, які завдали або могли завдати шкоди діловій репутації суб`єкта господарювання.

7.3. Цивільний кодекс України

Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно зі ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Суд може захистити цивільне право або інтерес, зокрема, іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1, п.4 ч.2 ст.23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно з ч.1 ст.91 Цивільного кодексу України юридична особа здатна мати такі ж права та обов`язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.

Відповідно до ст.94 Цивільного кодексу України юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати.

Згідно з ч.1 ст.200 Цивільного кодексу України інформацією є будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Відповідно до ч.1 ст.201 Цивільного кодексу України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, в тому числі, ділова репутація, ім`я (найменування), а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.

Згідно з ч.4, 6, 7 ст.277 Цивільного кодексу України спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію.

Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила.

Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

Відповідно до ч.3 ст.651 Цивільного кодексу України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Згідно з ч.1 ст.1109 Цивільного кодексу України за ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об`єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу та іншого закону.

Відповідно до ч.2 ст.1110 Цивільного кодексу України ліцензіар може відмовитися від ліцензійного договору у разі порушення ліцензіатом встановленого договором терміну початку використання об`єкта права інтелектуальної власності. Ліцензіар або ліцензіат можуть відмовитися від ліцензійного договору у разі порушення другою стороною інших умов договору.

Згідно з ч.1 ст.1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

7.4. Закон України Про інформацію

Відповідно до ст.1 Закону України Про інформацію під інформацією розуміється будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді, під документом - матеріальний носій, що містить інформацію, основними функціями якого є її збереження та передавання у часі та просторі.

Згідно з ч.1 ст.4 Закону України Про інформацію суб`єктами інформаційних відносин є: фізичні особи; юридичні особи; об`єднання громадян; суб`єкти владних повноважень.

Відповідно до ст.5 Закону України Про інформацію кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Згідно зі ст.7 Закону України Про інформацію право на інформацію охороняється законом. При цьому, ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом. Суб`єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.

Відповідно до ч.1, 2 ст.30 Закону України Про інформацію ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

7.5. Господарський процесуальний кодексу України

Згідно з ч.2 ст.4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ч.3, 4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі ст.73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

8. Позиція апеляційного суду

8.1. Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню з наступних підстав.

8.2. З матеріалів справи вбачається, що 16.05.2018 між приватним підприємством НЬЮ ТВ (ліцензіат) та товариством з обмеженою відповідальністю 1+1 Інтернет (ліцензіар) укладено ліцензійний договір про надання невиключного суміжного права №2018/0457, відповідно до умов якого ліцензіар на умовах визначених у цьому договорі надає ліцензіату невиключне суміжне право на розповсюдження програм (невиключна ліцензія) за допомогою телекомунікаційних систем в узгоджених пакетах під комерційним найменуванням що визначено у додатку №1 до цього договору, використовуючи ресурс телемережі, а ліцензіат зобов`язується оплатити та використовувати надане йому право відповідно до умов цього договору.

8.3. Як вже було зазначено вище, загальна щомісячна сума винагороди за надання невиключної ліцензії (роялті), передбаченої п.2.1 договору щодо програм вказаних в п.2.1 цього договору становить 16.05.18-31.05.18 - 10 000,00 грн. без ПДВ, 01.06.18-31.08.18 - 20 000,00 грн. без ПДВ (п.2 додатку №1 від 16.05.2018 до ліцензійного договору про надання невиключного суміжного права №2018/0457 від 16.05.2018 року).

Відповідно до п.3.6. договору ліцензіар надає акт і рахунок-фактуру упродовж перших 10 календарних днів місяця, наступного за звітним.

Ліцензіат зобов`язаний протягом 2 робочих днів з дня отримання підписання акти і повернути один примірних акту ліцензіару. Не повернення ліцензіатом підписаних актів протягом 20 календарних днів з дня отримання від ліцензіара, є фактом визнання ліцензіатом повного виконання ліцензіаром договірних зобов`язань з надання невиключної ліцензії та відсутності претензій (п.3.9.1 договору).

Судом встановлено, що відповідач, виконуючи умови договору, надіслав позивачу акти про надання невиключного права за травень, червень, липень та серпень 2018 року разом з рахунками за зазначені місяці. Проте, жодного платежу за використання невиключної ліцензії не отримав.

Факт неоплати зазначених платежів позивачем не спростовано та відповідних доказів щодо оплати не надано.

При цьому, відповідно до п.5.7. договору у випадку прострочення оплати ліцензіару винагороди за надання невиключної ліцензії (роялті), або її частини, більш ніж на 30 календарних днів ліцензіар має право в односторонньому порядку відкликати надану ліцензіату невиключну ліцензію та/або достроково припинити цей договір.

Місцевим судом зазначено, що оскільки відповідач жодного платежу за використання невиключної ліцензії не отримав, він направив позивачу: 13.07.2018 електронною поштою - лист про необхідність погашення заборгованості за договором, який містить повідомлення, що у випадку непогашення заборгованості у розмірі 30 000,00 грн, невиключна ліцензія (роялті) буде відкликана та договір буде припинений в односторонньому порядку починаючи з 01.09.2018; 16.07.2018 на юридичну адресу - додаткову угоду про розірвання договору з 16.08.2018 в односторонньому порядку; 20.07.2018 на поштову адресу позивача, зазначену ним в договорі - аналогічний примірник додаткової угоди до договору про розірвання договору з 16.08.2018.

8.4. З матеріалів справи вбачається, що товариством з обмеженою відповідальністю 1+1 Інтернет направлено повідомлення №125929 від 22.08.2018 адресоване: Голові Правління Інтернет Асоціації України; Голові Правління Асоціації правовласників та постачальників контенту; директору Громадського об`єднання Закарпатської асоціації операторів телекомунікацій та провайдерів програмної послуги; Генеральному директору Спілки кабельного телебачення України; директору Телекомунікаційної палати України; Президенту Асоціації Укртелемережа ; директору Спілки операторів телекомунікацій Одеси і Одеської області; Генеральному директору Всеукраїнської асоціації операторів кабельного телебачення і телеінформаційних мереж; директору Дніпропетровської обласної Асоціації ОКТБ.

У повідомленні зазначено, що на підставі укладених ліцензійних договорів про надання виключно суміжного права 1+1 Інтернет має право (виключну ліцензію) на розповсюдження на території України телеканалів 1+1 , 2+2 , ТЕТ , ПлюсПлюс , Бігуді , УНІАН ТБ , Kvartal TV , Paramaunt Comedy , Bolt , Star Cinema , Star Family , Nickelodion HD , Nick JR , MTV , MTV Live HD , Vh1 European , Vh1 Classic , MTV Dance , MTV Rocks , MTV Hits , Spike (далі - телеканали), а також вчиняти дії, направлені на захист порушених прав правовласників зазначених телеканалів.

ТОВ 1+1 Інтернет висловлює своє занепокоєння виявленими фактами пропозицій у 2017-2018 роках провайдерам програмної послуги та операторам телекомунікацій щодо ретрансляції зазначених телеканалів сторонніми компаніями, зокрема: товариство з обмеженою відповідальністю ЕЙ.ЕС.ПІ ; товариство з обмеженою відповідальністю Велика Мережа ; товариство з обмеженою відповідальністю Телетранс ; товариство з обмеженою відповідальністю Телетранс ТВ ; товариство з обмеженою відповідальністю Діджітал Комунікейшнс ; товариство з обмеженою відповідальністю Нові Мережі України ; товариство з обмеженою відповідальністю Пряма Мова ; товариство з обмеженою відповідальністю Стар Телекомпані ; Приватне підприємство Нью ТВ .

Доводимо до Вашого відома, що ТОВ 1+1 Інтернет не передавало невиключне суміжне право на розповсюдження телеканалів вищезазначеним компаніям та будь-яким іншим компаніям, що використовують торгівельну марку Телетранс , Starcards TV New TV . У ТОВ 1+1 Інтернет не має жодних договірних відносин з вищезазначеними компаніями, тобто вони не наділені повноваженнями укладати договори на розповсюдження телеканалів. Просимо проінформувати учасників та членів Вашої асоціації (об`єднання) з цього приводу та попередити їх про можливе порушення ними прав та законних інтересів ТОВ 1+1 Інтернет . Лист підписаний керівником департаменту розповсюдження програм ТОВ 1+1 Інтернет ОСОБА_1 .

Відповідачем не заперечується та обставина, що повідомлення №125929 від 22.08.2018 було направлено всім адресатам, зазначеним у листі.

8.5. Апеляційний суд погоджується з висновком місцевого суду, що суть ліцензії на право використання об`єктів права інтелектуальної власності полягає в набутті цього права за умов належної оплати за користування такою ліцензією. Відсутність оплати робить неможливим легальне використання об`єктів права інтелектуальної власності.

При цьому, у пункті 41 рішення Європейського суду з прав людини в справі Лінгенса (12/1984/84/131) зазначено, що: свобода вираження поглядів, гарантована пунктом 1 статті 10 (Конвенції про захист прав і основних свобод людини), становить одну з основних підвалин демократичного суспільства й одну з принципових умов його розвитку та умов самореалізації кожної особи; за умови додержання пункту 2 (статті 10 цієї Конвенції) свобода вираження стосується не лише тієї інформації чи тих ідей , які отримані належним чином або розглядаються як необразливі чи незначні, а й тих, що викликають образу, обурення або неспокій; такими є вимоги плюралізму, терпимості й широти поглядів, без яких демократичне суспільство неможливе.

У п.15 постанови Пленуму Верховного суду України №1 від 27.02.2009 Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи вказується, що при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Разом тим, апеляційний суд погоджується з висновком місцевого суду, що в матеріалах справи відсутні докази так званих репутаційних втрат, чи інші докази того, що поширені відомості перешкоджатимуть позивачу повно і своєчасно здійснювати немайнове право.

За вказаних обставин, з урахуванням приписів ст.34 Конституції України, ст.30 Закону України Про інформацію , обґрунтованим є висновок місцевого суду, що зазначена у листі №125929 від 22.08.2018 інформація, яку позивач просить спростувати, як недостовірну, не є інформацією, а є оціночним судженням відповідача, яке не може бути визнано достовірним чи не достовірним та не може бути спростовано.

8.6. Таким чином, на підставі аналізу наявних у справі доказів, місцевий суд дійшов вірного висновку про відсутність сукупності обставин, що входять до юридичного складу правопорушення, та які є підставою для задоволення позову в даній справі, а також про відсутність фактичного та стверджувального характеру спірних окремих обставин (тверджень), які викладені в зазначеному вище листі, у зв`язку з чим позовні вимоги про визнання інформації недостовірною та зобов`язання її спростувати не підлягають задоволенню.

8.7. Щодо вимоги позивача про відшкодування немайнової шкоди, завданої у зв`язку із приниження ділової репутації останнього у розмірі 331 500,00 грн, апеляційний суд зазначає наступне.

Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.95 №4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди передбачено, що під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв`язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності.

У пункті 5 вказаної вище постанови зазначено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Таким чином, для настання цивільно-правової відповідальності відповідача за заподіяння моральної шкоди позивачеві необхідно встановити наявність усієї сукупності зазначених ознак складу цивільного правопорушення (протиправність діяння, факт заподіяння шкоди (у даному випадку - саме моральної), причинний зв`язок між протиправним діянням і шкодою, вина заподіювача шкоди), тоді як відсутність хоча б однієї з цих ознак виключає настання відповідальності.

Враховуючи наведете та те, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження завдання позивачу саме моральної шкоди у зв`язку з направленням відповідачем повідомлення №125929 від 22.08.2018, а також з урахуванням того, що вимога про визнання інформації недостовірною та зобов`язання позивача її спростувати задоволенню не підлягає, похідна вимога про стягнення моральної шкоди обґрунтовано залишена місцевим судом без задоволення.

8.8. При цьому, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що враховуючи відсутність у матеріалах справи доказів направлення позивачем 13.07.2018 на електронну пошту листа про необхідність погашення заборгованості за договором, який містить повідомлення, що у випадку непогашення заборгованості у розмірі 30 000,00 грн, невиключна ліцензія (роялті) буде відкликана та договір буде припинений в односторонньому порядку починаючи з 01.09.2018, а також відсутність підписаної між сторонами додаткової угоди, апеляційний суд вважає помилковим висновок місцевого суду, що станом на 22.08.2018 договір між сторонами є розірваним в односторонньому порядку у зв`язку з неоплатою позивачем щомісячної винагороди.

Проте, вказане не впливає на правильність прийнятого місцевим судом рішення про відмову у задоволенні позовних вимог з підстав відсутності сукупності обставин, що входять до юридичного складу правопорушення, а також відсутності фактичного та стверджувального характеру спірних окремих обставин (тверджень), які викладені в листі відповідача №125929 від 22.08.2018 .

9. Висновки апеляційного суду

9.1. За вказаних обставин, місцевий суд обґрунтовано відмовив в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування рішення місцевого суду згідно зі ст.277 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.232-241, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства Нью ТВ на рішення Господарського суду міста Києва від 19.03.2019 у справі №910/15689/18 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 19.03.2019 у справі №910/15689/18 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на Приватне підприємство Нью ТВ .

4. Поновити дію рішення Господарського суду міста Києва від 19.03.2019 у справі №910/15689/18.

5. Матеріали справи №910/15689/18 повернути до Господарського суду міста Києва.

6. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до ст.287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено 24.07.2019

Головуючий суддя Л.Г. Смірнова

Судді С.І. Буравльов

М.А. Дідиченко