Постанова

від 23.07.2019 по справі 918/33/19

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2019 року Справа № 918/33/19

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Павлюк І.Ю., суддя Демидюк О.О. , суддя Савченко Г.І.

секретар судового засідання Кушнірук Р.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Майструк С.М. - адвокат, представник за ордером серії РН-359№072 від 01.07.2019р.

від відповідачів:

- ТОВ "РЕНОМЕ-ЄВРОБУД": не з`явився

- СП "МЕХАГРОБУД": не з`явився

від ТОВ "БРВ ЛІСТРАНС": не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу (вх.№1515/19 від 18.06.2019р.) Фізичної особи-підприємця Демчука Миколи Володимировича, м.Рівне

на додаткове рішення Господарського суду Рівненської області, ухваленого 21.05.19р. суддею Горплюком А.М. у м.Рівному, повний текст складено 27.05.19р.

у справі № 918/33/19

за позовом Фізичної особи-підприємця Демчука Миколи Володимировича, м.Рівне

до - Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНОМЕ-ЄВРОБУД", м.Рівне

- Спільного підприємства "МЕХАГРОБУД", м.Рівне

про стягнення збитків в сумі 268 927 грн. 48 коп.

ВСТАНОВИВ:

Додатковим рішенням Господарського суду Рівненської області від 21.05.2019р. у справі №918/33/19 за позовом Фізичної особи-підприємця Демчука Миколи Володимировича до Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНОМЕ-ЄВРОБУД" та Спільного підприємства "МЕХАГРОБУД" про стягнення збитків в сумі 268 927,48грн., задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "БРВ ЛІСТРАНС" про ухвалення додаткового рішення про судові витрати на правничу допомогу на суму 10 000,00грн..

Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Демчука Миколи Володимировича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БРВ ЛІСТАНС" судові витрати, пов`язані з наданням професійної правничої допомоги у розмірі 10 000,00грн..

Не погоджуючись з ухваленим додатковим рішенням, Фізична особа-підприємець Демчук Микола Володимирович звернувся до суду з апеляційною скаргою (вх.№1515/19 від 18.06.2019р.), в якій просить оскаржене рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у стягненні судових витрат за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "БРВ ЛІСТРАНС" повністю.

Мотивуючи апеляційну скаргу, скаржник зазначає, зокрема, наступне:

- вважає, що додаткове рішення місцевого господарського суду ухвалене з порушенням норм чинного законодавства;

- зокрема, зазначає, що на момент проведення судового засідання 21.05.2019р. ФОП Демчук М.В. не отримав судової повістки у справі і ухвали від 15.05.2019р.;

- стверджує, що Господарським судом Рівненської області не надано правової оцінки доводам ФОП Демчука М.В.;

- вказує, що підставою для залучення Товариства з обмеженою відповідальністю "БРВ ЛІСТРАНС" стало порушення останнім вимог ст.222 ГК України, зокрема Товариство з обмеженою відповідальністю "БРВ ЛІСТРАНС" не надано відповідь на претензію від 25.10.2018р. позивача, (поштове відправлення №3300302146084 вручене 01.11.2018р.). Відповідно до товарно-транспортної накладної №0000000243 від 02.08.2018р. (ТТН) останній значився замовником і вантажовідправником. Таким чином, посадові особи заявника були обізнані про зміст ТТН, що засвідчується підписами директора відповідача - 1 ОСОБА_3 , та бухгалтера ревізора ОСОБА_4 .. Тому стверджувати, що заявник не виступав замовником перевезень є безпідставним;

- зазначає, що позивачу не було відомо хто є належним відповідачем у справі оскільки, в порядку ст.222 ГК України, ТОВ "БРВ ЛІСТРАНС" проігнорувало звернення ФОП Демчука М.В. в порядку досудового врегулювання спору з метою встановлення істини, чим призвело до залучення його у справу у первинному позові;

- зауважує, що 02.08.2018р. позивачем отримано інформацію від патрульної поліції Рівненського РВП Рівненського ВП ГУ НП в Рівненській області під час виїзду лише про власника автокрана - Спільне підприємство "МЕХАГРОБУД". Водночас, Спільне підприємство "МЕХАГРОБУД" не могло діяти самостійно, оскільки не було учасником відносин, які зазначені в ТТН;

- констатує, що позивачу не було відомо, на яких підставах було здійснено розвантаження саме автокраном Спільного підприємства "МЕХАГРОБУД" - договір оренди, договір підряду, договір про спільну діяльність чи в межах іншого правочину і хто являвся замовником таких послуг і чи входило до повноважень замовника перевезень здійснити розвантаження вантажу, який перевозив позивач;

- зауважує, що у випадку наявності правових відносин по замовленню розвантаження Товариство з обмеженою відповідальністю "БРВ ЛІСТРАНС" могло нести відповідальність відповідно до ч.2 ст.1172 ЦК України, де передбачено, що замовник відшкодовує шкоду, завдану іншій особі підрядником, якщо він діяв за завданням замовника, чи відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України, де передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Поряд з цим, заявник не виконав свій обов`язок згідно ст.222 ГК України і не надав відповідь не претензію, чим сам призвів до залучення його у справу;

- додає, що, крім того, наведені витрати є необґрунтовані по змісту та обсягу виконаної роботи, що підтверджується участю у засіданнях суду в обсязі не більше 3 год., підготовкою відзиву на 5 арк. і копій документів на 8 арк. у 4 примірниках і клопотання на 2 арк. Також зазначає, що адвокат Созонюк Т.М., згідно єдиного реєстру, не є учасником АО "Скорпіон" (код ЄДР 37302213), а згідно реєстру РАУ є адвокатом, який здійснює індивідуальну адвокатську діяльність. Відтак, в матеріалах справи №918/33/19 відсутні докази, на яких правових підставах адвокат Созонюк Т.М. здійснював представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "БРВ ЛІСТАНС", оскільки останній здійснює індивідуальну адвокатську діяльність. Реєстри ЄДР і ЄРАУ є відкритими, тому інформація у них є офіційною і не потребує доказуванню.

Ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 24.06.2019р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою (вх.№1515/19 від 18.06.2019р.) Фізичної особи-підприємця Демчука Миколи Володимировича на додаткове рішення Господарського суду Рівненської області від 21.05.19р. у справі №918/33/19 та призначено справу №918/33/19 до розгляду на 16.07.2019р. об 16:30год., тощо.

09.07.2019р. до Північно - західного апеляційного господарського суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "БРВ ЛІСТРАНС" надійшов письмовий відзив від 09.07.2019р. на апеляційну скаргу, в якому просить додаткове рішення Господарського суду Рівненської області від 21.05.2019р. у справі №918/33/19 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Також, просить провести судове засідання без участі представника.

Представник скаржника в судовому засіданні 23.07.2019р. підтримав доводи апеляційної скарги та надав пояснення в обґрунтування своєї позиції. Вважає додаткове рішення місцевого суду незаконним та необґрунтованим. Просить суд додаткове рішення Господарського суду Рівненської області від 21.05.2019р. у справі №918/33/19 скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у стягненні судових витрат за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "БРВ ЛІСТРАНС" повністю.

Відповідачі не скористалися своїм правом згідно ч.1 ст.263 ГПК України та не надали суду відзивів на апеляційну скаргу, що згідно ч.3 ст.263 ГПК не перешкоджає перегляду оскаржуваного додаткового рішення суду першої інстанції.

Учасники справи були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази. Однак, відсутні учасники справи наданим їм процесуальним правом не скористалися та в судове засідання не з`явилися, своїх повноважних представників не направили, про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи положення ч.12 ст.270 ГПК України, відповідно до яких неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, судова колегія вважає за можливе розглянути подану апеляційну скаргу за відсутністю останніх.

У відповідності до ст.ст.222, 223 ГПК України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол судового засідання.

Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника скаржника, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваного додаткового рішення суду, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, Фізична особа-підприємець Демчук Микола Володимирович звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БРВ ЛІСТРАНС", Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНОМЕ-ЄВРОБУД", Спільного підприємства "МЕХАГРОБУД" про стягнення збитків в сумі 218 927,48грн..

Обґрунтовуючи позовну заяву, ФОП Демчук М.В. посилається на те, що при розвантаженні вантажу на території рибгоспу водій автокрана, який належить Спільному підприємству "МЕХАГРОБУД", здійснив падіння стріли автокрану та самого автокрану на автомобіль, що перебуває у власності позивача, чим пошкодив його та завдав збитків фізичній особі-підприємцю Демчуку Миколі Володимировичу . У зв`язку з чим, позивач заявляє до стягнення суму збитків у розмірі 218927,48грн., з яких: 116 093,48грн. майновий збиток від падіння автокрана; 2 834 грн. вартість послуг по оцінці автомобіля та повідомлення про проведення оцінки; 100 000 грн. упущена вигода від невиконання замовлень по договору.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 07.05.2019 у справі №918/33/18 позов задоволено частково.

Стягнуто з Спільного підприємства "МЕХАГРОБУД" на користь Фізичної особи-підприємця Демчука Миколи Володимировича - 116093,48грн. майнового збитку від падіння крану, 2734,00грн. вартість послуг по оцінці автомобіля та повідомлення про проведення оцінки та 1782,41грн. витрат по сплаті судового збору.

Відмовлено позивачу у задоволенні решти позовних вимог.

В подальшому, 14.05.2019р. на адресу Господарського суду Рівненської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "БРВ ЛІСТРАНС" про ухвалення додаткового рішення про судові витрати на правничу допомогу.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 15.05.2019р. вказану заяву призначено до розгляду.

16.05.2019р. до Господарського суду Рівненської області позивачем подано відзив на заяву ТОВ "БРВ ЛІСТРАНС" про стягнення судових витрат, в якому зазначає про те, що останнім порушено вимоги ст.222 ГК України, зокрема ТОВ "БРВ ЛІСТРАНС" не надало відповідь на претензію позивача від 25.10.2018р.. Просив у задоволенні заяви відмовити.

Як вже зазначалося, додатковим рішенням Господарського суду Рівненської області від 21.05.2019р. у справі №918/33/19 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "БРВ ЛІСТРАНС" про ухвалення додаткового рішення про судові витрати на правничу допомогу на суму 10000,00грн..

Колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

В силу ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Здійснюючи правосуддя, суд забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.

Гарантуючи судовий захист з боку держави, Конституція України, водночас, визнає право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань і це конституційне право не може бути скасоване або обмежене (ч.5 ст.55 Конституції України).

Відповідно до п.2 ст.15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

ТОВ "БРВ ЛІСТРАНС" просив місцевий господарський суд покласти на позивача понесені ним витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10000,00грн..

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У відповідності до ч.ч.4, 5 ст.126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співрозмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За приписами ч.8 ст.129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно ст.221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Статтею 244 ГПК України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема: судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Згідно ст.6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Відповідно до ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Як передбачено у п.3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 р. № 23-рп/2009, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Таким чином, з викладеного вбачається, що до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018р. у справі №826/1216/16).

Крім того слід зазначити, що судові витрати на оплату послуг адвоката підлягають відшкодуванню лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату або адвокатському об`єднанню стороною, котрій такі послуги надавались, оплата послуг адвоката підтверджується відповідними фінансовими документами, і якщо такі послуги надавались адвокатом, а не будь-яким представником.

Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, 02.08.2019р. на виконання завдання замовника Товариства з обмеженою відповідальністю "БРВ ЛІСТРАНС" Фізичною особою-підприємцем Демчуком Миколою Володимировичем здійснено перевезення вантажу автомобілем марки DAF FT 95 XF 380 д.н.з. НОМЕР_1 від вантажовідправника Товариства з обмеженою відповідальністю "БРВ ЛІСТРАНС" до вантажоотримувача Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНОМЕ-ЄВРОБУД", про що свідчить товарно-транспортна накладна №0000000243 від 02.08.2018р. (а.с.14, т.1).

Про статус Демчука Миколи Володимировича як фізичної особи - підприємця свідчить витяг №1005126045 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Підприємницька діяльність ФОП Демчука М.В. здійснюється згідно КВЕД 49.41 Вантажний автомобільний транспорт, 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (а.с.35-37, т.2).

Автомобіль марки DAF FT 95 XF 380 д.н.з. НОМЕР_1 перебуває у власності Демчука Миколи Володимировича , про що свідчить свідоцтво про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_2 і використовується у підприємницькій діяльності, що засвідчується товарно-транспортною накладною №0000000243 від 02.08.2018р. та розпорядженням №1 від 11.12.2014р., №1 від 16.05.2018р. (а.с.120, т.1, а.с.37-38, т.2).

Згідно матеріалів справи, 02.08.2019р. о 14 год. 30 хв. при розвантаженні вантажу у с.Понебель Рівненського району Рівненської області на території рибгоспу водій автокрану КАМАЗ-53213 д.н.з. НОМЕР_3 ( ОСОБА_5 ), який належить Спільному підприємству "МЕХАГРОБУД" відповідно до свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_4 (а.с.47, т.1), допустив падіння стріли автокрану та самого автокрану на автомобіль марки DAF FT 95 XF 380 д.н.з. НОМЕР_1 , чим завдав пошкоджень останньому, що підтверджується рапортом Рівненського районного відділу поліції №ЄО №7024 від 02.08.2018р., поясненнями наданими працівникам поліції Демчуком Миколою Володимировичем та ОСОБА_5 та висновком Рівненського РВП Рівненського відділу поліції ГУ НП у Рівненській області №2065 від 08.08.2018р. (а.с.229-237, т.1).

Відповідно до виготовленого на замовлення ФОП Демчука М.В. звіту про оцінку автомобіля DAF FT 95 XF, реєстраційний номер НОМЕР_1 № 48/18 від 17.08.2018 (а.с.239-256, т.1) суб`єкта оціночної діяльності фізичної особи-підприємця Зінь Ігора Володимировича (сертифікат суб`єкта оціночної діяльності № 698/16 від 13.08.2016р., свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів № 7385 від 30.03.2009р., кваліфікаційне свідоцтво оцінювача №6713 від 14.02.2009р., посвідчення про підвищення кваліфікації оцінювача №6812-ПК від 23.02.2018р.), матеріальний збиток внаслідок пошкодження автомобіля DAF FT 95 XF, реєстраційний номер НОМЕР_1 складає 116 093,48грн..

В подальшому, 26.10.2018р. ФОП Демчуком М.В . на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "БРВ ЛІСТРАНС", Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНОМЕ-ЄВРОБУД", Спільного підприємства "МЕХАГРОБУД" було направлено претензії про відшкодування матеріальних збитків та упущеної вигоди внаслідок падіння автокрану з реєстраційним номером 6913 РВН на автомобіль DAF FT 95 XF, реєстраційний номер НОМЕР_1 . (а.с57-62, т.1).

Однак, претензії залишені без відповіді та задоволення.

За вказаних обставин, Фізична особа-підприємець Демчук Микола Володимирович звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БРВ ЛІСТРАНС", Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНОМЕ-ЄВРОБУД" та Спільного підприємства "МЕХАГРОБУД" про стягнення збитків в сумі 218927,48грн..

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 16.01.2019р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №918/33/19, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, справу призначено до слухання в підготовчому засіданні.

04.02.2019р. до Господарського суду Рівненської області Товариства з обмеженою відповідальністю "БРВ ЛІСТРАНС" подано відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого останній просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "БРВ ЛІСТРАНС" у повному обсязі.

Вказує, що особою, яка зобов`язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Зазначає, що при розвантаженні вантажу, громадянин ОСОБА_5 , який керував автокраном КАМАЗ-53213 д.н.з. НОМЕР_3 , не врахував відстані та ваги вантажу внаслідок чого відбулося падіння стріли автокрану та самого автокрану на автомобіль DAF FT95XF, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Зазначає, що в трудових відносинах громадянин ОСОБА_5 з товариством на момент дорожньо-транспортної пригоди не перебував. Покликається на те, що товариство не було замовником послуг з перевезення лісоматеріалів, не укладало жодних договорів з позивачем на перевезення вантажу. Вказує, що товариство виступало лише в якості вантажовідправника, про що зазначено у відповідній графі товарно-транспортної накладної №00000000243 від 02.08.2018р. та підтверджується видатковою накладною №РН-0000243 від 02.08.2018р. та довіреністю №588 від 01.08.2018р.. Обґрунтовує те, що товариство не замовляло послуги з розвантажувальних робіт у Спільного підприємства "МЕХАГРОБУД" та не укладало жодних правочинів на здійснення розвантажувальних робіт із залученням автокрану. Зазначає, що замовником послуг із розвантаження 02.08.2018р. автомобіля DAF FT95XF, реєстраційний номер НОМЕР_1 було Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕНОМЕ-ЄВРОБУД".

Вказує, що позивачем не обґрунтовано та не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження виникнення випадку неподільності предмета зобов`язання, а тому позивачем не вірно обрано спосіб захисту своїх прав шляхом вимоги виконання одразу усіма відповідачами обов`язку в повному обсязі

Також, звертає увагу на те, що СП "МЕХАГРОБУД" та ПрАТ "Київський страховий дім" укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АК/9061160, який був чинним станом на 02.08.2018р. та предметом якого є страхування цивільно-правової відповідальності особи, що експлуатує автомобіль КАМАЗ-53213, д.н.з. НОМЕР_3 . Тому, на переконання відповідача, належними відповідачами у даному випадку є ПрАТ "Київський страховий дім" в межах лімітів відповідальності згідно укладеного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, СП "МЕХАГРОБУД" в разі недостатності страхової виплати для повного відшкодування завданої шкоди та у випадку, якщо особа яка заподіяла шкоду перебувала у трудових відносинах з СП "МЕХАГРОБУД" та ОСОБА_5 у разі його не перебування у трудових відносинах з СП "МЕХАГРОБУД".

Покликається на те, що згідно виконаного Фізичною особою-підприємцем Зінь І.В . звіту про оцінку автомобіля DAF FT95XF, реєстраційний номер НОМЕР_1 , №48/18 від 17.08.2018р., матеріальний збиток заподіяний власнику транспортного засобу DAF FT95XF, реєстраційний номер НОМЕР_1 в результаті його пошкодження при ДТП складає 116 093,48грн. з ПДВ.

Зазначає, що повідомлення про проведення огляду транспортного засобу суб`єктом оціночної діяльності направлялося лише Спільному підприємству "МЕХАГРОБУД". Таким чином, позивач не забезпечив виклику заінтересованих осіб, в тому числі Товариства з обмеженою відповідальністю "БРВ ЛІСТРАНС" та Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНОМЕ-ЄВРОБУД" для участі у проведенні автотоварознавчого дослідження автомобіля DAF FT95XF, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Крім того, вказує, що у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються ті збитки, які могли б бути реально отримані при належному виконанні зобов`язання. В то й же час, при визначенні реальності неодержаних доходів, позивачем не доведено наявності усіх складових елементів та причинно наслідкового зв`язку для стягнення з відповідачів заявлених сум збитків (упущеної вигоди).

18.03.2019р. до Господарського суду Рівненської області від позивача надійшла заява про зміну предмету позовних вимог, згідно якої просить суд вважати позовні вимоги викладеними такого змісту: стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНОМЕ-ЄВРОБУД" та Спільного підприємства "МЕХАГРОБУД" на користь Фізичної особи-підприємця Демчука Миколи Володимировича 268 927,48грн., з яких 116 093,48грн. майновий збиток від падіння автокрана, 2 834,00грн. вартість послуг по оцінці автомобіля та повідомлення про проведення оцінки, 100 000,00грн. упущена вигода від невиконання замовлень по договору №16/01-04/17/11-20 від 10.01.2018р. укладеного з ТОВ "ОДЕК Україна", 50 000,00грн. моральна шкода.

Зазначена вище заява відповідала вимогам ст.ст.46, 170 ГПК України, тому прийнята Господарським судом Рівненської області до розгляду.

З пояснень сторін у справі та зібраних матеріалів по справі вбачається, що підставою для залучення Товариства з обмеженою відповідальністю "БРВ ЛІСТРАНС" стало порушення останнім вимог ст.222 ГК України, зокрема Товариство з обмеженою відповідальністю "БРВ ЛІСТРАНС" не надало відповідь на претензію від 25.10.2018р. позивача (поштове відправлення №3300302146084 вручене 01.11.2018р.). Відповідно до товарно-транспортної накладної №0000000243 від 02.08.2018р. останнє значилося замовником та вантажовідправником.

Як встановлено судом, у матеріалах справи відсутня відповідь ТОВ "БРВ ЛІСТРАНС" на вказану претензію позивача від 25.10.2018р..

Відповідно до ст. 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.

У разі необхідності відшкодування збитків або застосування інших санкцій суб`єкт господарювання чи інша юридична особа - учасник господарських відносин, чиї права або законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав або інтересів має право звернутися до нього з письмовою претензією, якщо інше не встановлено законом.

У претензії зазначаються:

повне найменування і поштові реквізити заявника претензії та особи (осіб), якій претензія пред`являється;

дата пред`явлення і номер претензії;

обставини, на підставі яких пред`явлено претензію;

докази, що підтверджують ці обставини;

вимоги заявника з посиланням на нормативні акти;

сума претензії та її розрахунок, якщо претензія підлягає грошовій оцінці;

платіжні реквізити заявника претензії;

перелік документів, що додаються до претензії.

Документи, що підтверджують вимоги заявника, додаються в оригіналах чи належним чином засвідчених копіях. Документи, які є у другої сторони, можуть не додаватися до претензії.

Претензія підписується повноважною особою заявника претензії або його представником та надсилається адресатові рекомендованим або цінним листом або вручається адресатові під розписку.

Претензія розглядається в місячний строк з дня її одержання, якщо інший строк не встановлено цим Кодексом або іншими законодавчими актами. Обгрунтовані вимоги заявника одержувач претензії зобов`язаний задовольнити.

При розгляді претензії сторони у разі необхідності повинні звірити розрахунки, провести експертизу або вчинити інші дії для забезпечення досудового врегулювання спору.

Про результати розгляду претензії заявник має бути повідомлений письмово. Відповідь на претензію підписується повноважною особою або представником одержувача претензії та надсилається заявникові рекомендованим або цінним листом або вручається йому під розписку.

Як зазначалося вище, відповідно до наявної у матеріалах справи копії товарно-транспортної накладної №0000000243 від 02.08.2018р. (далі -ТТН) Товариство з обмеженою відповідальністю "БРВ ЛІСТРАНС" значилося замовником і вантажовідправником (а.с.14, т.1).

Згідно п.11.4 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні затверджених Наказом Міністерства транспорту України 14.10.1997р. №363 визначено, що Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом.

Таким чином, посадові особи заявника були обізнані про зміст ТТН, що засвідчується підписами директора ТОВ "БРВ ЛІСТРАНС" ОСОБА_3 та бухгалтера ревізора ОСОБА_4 .. Тому вважати, що ТОВ "БРВ ЛІСТРАНС" не виступав замовником перевезень є безпідставним.

Відповідно до ст.204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.

Доказів на підтвердження встановлення у відповідності до законодавства України підробки вказаної вище ТТН матеріали справи не містять.

З врахуванням викладеного вище слід дійти висновку, що позивачу не було відомо хто є належним відповідачем у справі, оскільки, в порядку ст.222 ГК України, ТОВ "БРВ ЛІСТРАНС" проігнорувало звернення ФОП Демчука М.В. в порядку досудового врегулювання спору з метою встановлення істини, чим призвело до залучення його у справу в якості відповідача у первинному позові (вх.№98/19 від 15.01.2019р.).

В процесі розгляду справи позивачем отримано інформацію від патрульної поліції Рівненського РВП Рівненського ВП ГУ НП в Рівненській області під час виїзду лише про власника автокрана - Спільне підприємство "МЕХАГРОБУД".

Водночас, Спільне підприємство "МЕХАГРОБУД" не могло діяти самостійно, оскільки не було учасником відносин, які в даному випадку зазначені в ТТН. Таким чином, позивачу не було відомо, на яких підставах було здійснено розвантаження саме автокраном Спільного підприємства "МЕХАГРОБУД", зокрема, договір оренди, договір підряду, договір про спільну діяльність чи в межах іншого правочину і хто являвся замовником таких послуг і чи входило до повноважень замовника перевезень здійснити розвантаження вантажу, який перевозив позивач.

Отже, у випадку наявності правових відносин по замовленню розвантаження Товариство з обмеженою відповідальністю "БРВ ЛІСТРАНС" могло нести відповідальність відповідно до ч.2 ст.1172 ЦК України, де передбачено, що замовник відшкодовує шкоду, завдану іншій особі підрядником, якщо він діяв за завданням замовника, чи відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України, де передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Конституційний Суд України в Рішенні від 09.07.2002р. N15-рп/2002 у справі за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Кампус Коттон клаб" щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів) зазначив, що положення частини другої статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. При цьому Конституційний Суд України вказав, що встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб`єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

Частиною 2 ст.222 ГК України встановлено не обов`язок, а право суб`єкта господарювання чи іншої юридичної особи - учасника господарських відносин, чиї права або законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав або інтересів звернутися до нього з письмовою претензією. Тому ст.222 ГК України не суперечить вказаному рішенню Конституційного Суду України.

Разом з тим слід враховувати, що згідно з ч.8 ст.222 ГК України, одержувач претензії зобов`язаний повідомити заявника про результати розгляду претензії. Строк розгляду претензії її одержувачем встановлено ч.6 ст.222 ГК України. Тому, якщо господарський суд при розгляді справи дійде висновку, що спір виник внаслідок неправильних дій сторони, яка не надала відповідь на претензію, господарський суд має право покласти на неї судові витрати незалежно від результатів вирішення спору на підставі ч.9 ст.129 ГПК України.

Поряд з цим, як свідчать матеріали справи ТОВ "БРВ ЛІСТРАНС" не виконало свій обов`язок згідно ст.222 ГК України і не надало відповідь не претензію, у зв`язку із чим позивач залучив його у справу співвідповідачем.

Водночас, саме норма п.1 ч.1 ст. 177 ГПК України встановлює можливість визначити остаточний склад учасників судового процесу, чим і скористувався позивач; після отримання відзивів від всіх сторін у справі позивач змінив коло відповідачів з урахуванням наданої інформації.

За вказаних обставин та беручи до уваги факт ігнорування ТОВ "БРВ ЛІСТРАНС" претензії позивача, що призвело у подальшому до залучення останнього співвідповідачем при поданні позовної заяви у справі, колегія суддів вважає, що в даному випадку судові витрати на професійну правничу допомогу з урахуванням положень ст.ст.123, 126, 129 ГПК України слід покласти на ТОВ "БРВ ЛІСТРАНС".

З огляду на зазначене вище, в силу п.1 ч.1 ст.277 ГПК України додаткове рішення Господарського суду Рівненської області від 21.05.2019р. у справі №918/33/19 підлягає скасуванню.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію ("Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод") та практику Суду (Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини) як джерело права.

Слід також зазначити, що відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010р. у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994р., серія A, №303-A, п.29).

Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказі.

В силу приписів ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відтак, апеляційна скарга Фізичної особи-підприємця Демчука Миколи Володимировича підлягає задоволенню, а додаткове рішення Господарського суду Рівненської області від 21.05.2019р. у справі №918/33/19 - скасуванню з прийняттям нового судового рішення, яким у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "БРВ ЛІСТРАНС" про ухвалення додаткового рішення про судові витрати на правничу допомогу на суму 10 000,00грн. слід відмовити.

Керуючись ст.ст.129, 269, 270, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу (вх.№1515/19 від 18.06.2019р.) Фізичної особи-підприємця Демчука Миколи Володимировича, м.Рівне задовольнити.

2. Додаткове рішення Господарського суду Рівненської області від 21.05.2019р. у справі №918/33/19 скасувати. Прийняти нове судове рішення.

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "БРВ ЛІСТРАНС" про ухвалення додаткового рішення про судові витрати на правничу допомогу на суму 10 000грн. 00коп. відмовити.

3. Справу №918/33/19 повернути до Господарського суду Рівненської області.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в строк та в порядку встановленому ст.ст.287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "24" липня 2019 р.

Головуючий суддя Павлюк І.Ю.

Суддя Демидюк О.О.

Суддя Савченко Г.І.