Рішення

від 12.07.2007 по справі 35/192-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

35/192-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.07.07р.

Справа № 35/192-07

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрметалургтранс",            м. Дніпропетровськ 

до  Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

третя особа без самостійних вимог- Державне підприємство "Одеська залізниця", м. Одеса 

про стягнення 12897,65 грн

Суддя  Широбокова Л.П.

Представники:

  Від позивача - Петриченко Н.В., представник, дор.№2678а від 16.05.05 р

Від відповідача - Філоненко Т.А., начальник відділу, дов.№44 від 01.01.07

Від третьої особи - представник не з`явився.  

СУТЬ СПОРУ :   

            В судовому засіданні оголошувалася перерва з 26.06. по 10.07.2007р.          

            Позивач просить стягнути з відповідача 12 897,65 грн безпідставно отриманих грошових коштів. Свої вимоги обґрунтовує тим, що на підставі договорів про організацію перевезень вантажів №ПР/м/05-48/НЮ-3019п від 28.12.2004р., №ПР/м/05-60/НЮ-272п від 01.02.2005р., №196790/174 від 30.08.2005р. та №ОД/М-05-196д-НЮ від 24.03.2005р. в червні –серпні 2006р. здійснював перевезення, за що сплатив на станції відправлення Одеської залізниці грошові кошти в сумі 253 560,00 грн. В подальшому здійснив переадресування вагонів, в зв'язку з чим провізна плата зменшилася на 21 331,20 грн, яку йому частково повернула Одеська залізниця в сумі 8 433,55 грн. Решта коштів не повернена, в зв'язку з чим він просить стягнути її з дороги призначення на підставі ст.62 Статуту залізниць України.  

Представник позивача  позов підтримав, просить його задовольнити.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на наступне: виявлені суми переборів в зв'язку з переадресуванням вагонів фінансово-економічною службою Придніпровської залізниці по авізо було передано до фінансово-економічною служби Одеської залізниці. Вважає, що виплата сум перебору здійснюється залізницею відправлення у претензійному порядку, оскільки плата за перевезення була внесена Одеській залізниці. Крім того, відповідач зазначає, що позивачем пропущено шестимісячний строк позовної давності для звернення з позовом до залізниці та надав заяву, в якій просить застосувати позовну давність до спірних правовідносин.

Третя особа в судове засідання не з'явилася, вимог не заперечила, відзив на позов та витребувані судом докази не надала.

Ухвалою голови суду строк вирішення спору продовжувався до 17.07.2007р.

              Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ :

     Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрметалургтранс»   (надалі позивач) –експедитор  та Державним підприємством Придніпровська залізниця (відповідач) - було укладено Договір про організацію перевезень вантажів на залізницях України №ПР/м/05-48/НЮ-3019п від 28.12.2004р. та Договір про організацію перевезень вантажів у рухомому складі  №ПР/м/05-60/НЮ-272п від 01.02.2005р.  Аналогічні договори №196790/174 від 30.08.2005р. та №ОД/М-05-196д-НЮ від 24.03.2005р. позивач уклав також    із Одеською залізницею  (третя особа).

            На виконання умов цих договорів позивач в червні-серпні 2006р. відправив зі станції Іллічівськ Одеської залізниці на станцію Інгулець Придніпровської залізниці  власні порожні вагони під навантаження, за що сплатив на станції відправлення провізну плату 253560,00 грн, що підтверджується Переліками №2508 від 25.08.2006р., №2408 від 24.08.2006р., №2608 від 26.08.2006р., №3108 від 31.08.2006р., №3008 від 30.08.2006р., №3208 від 01.09.2006р., 1708 від 17.08.2006р., №1608 від 16.08.2006р., №1706 від 17.06.2006р., №1806 від 18.06.2006р., №1307 від 13.07.2006р., №1407 від 14.07.2006р., №1107 від 11.07.2006р., №1207 від 12.07.2006р., №2707 від 27.07.2006р., №2807 від 28.07.2006р., №3007 від 30.07.2006р., №3107 від 31.07.2006р., №2306 від 23.06.2006р., №1906 від 19.06.2006р., №2106 від 21.06.2006р., №2206 від 22.06.2006р., 1006 від 10.06.2006р., №906 від 09.06.2006р., №606 від 06.06.2006р., №506 від 05.06.2006р.

           Під час перевезення позивач здійснив переадресування за вказаними перевезеннями на інші станції Придніпровської залізниці –Гейківка, Роковата, Вечірній Кут, в зв'язку з чим зменшилася плата за перевезення та склала 232 228,80 грн.

           Переплата становила 21 331,20 грн, що підтверджується розрахунком позивача, актом звіряння розрахунків між сторонами.

             Відповідно до ст. 62 Статуту залізниць України  остаточні розрахунки між залізницями і одержувачами за перевезення вантажів і надання додаткових послуг здійснюються на станціях призначення.

           Зазначене також встановлено Правилами розрахунків за перевезення вантажів, які затверджені Міністерством транспорту України, згідно пунктів 1.3 та 1.9 яких виплата сум перебору платежів або зарахування перебору в рахунок майбутніх платежів здійснюється фінансово-економічною службою залізниці після перевірки розміру перебору.

           Оскільки, між позивачем та відповідачем укладено відповідні договори на організацію перевезень, позивачу як  експедитору надано код вантажовідправника/вантажоодержувачі –9200,  то відповідач мав всі правові та технічні можливості щодо повернення позивачу надміру сплачених платежів.

           З метою повернення надміру сплачених платежів позивач заявив відповідачу (в копіях третій особі) претензії №6296 від 18.08.2006р., №6297 від 18.08.2006р., №6574 від 28.08.2006р., №6591 від 28.08.2006р., №7421 від 25.09.2006р., №7440 від 25.09.2006р. та №7441 від 25.09.2006р.

          Відповідач надав відповіді на вказані претензії №МКРП 08/06-67 від 19.09.2006р., №МКРП 08/06-68 від 19.09.2006р., №МКРП 08/06-72 від 28.09.2006р., №МКРП 08/06-73 від 19.09.2006р., №МКРП 08/06-83 від 25.10.2006р., №МКРП 08/06-84 від 25.10.2006р., №МКРП 08/06-85, в яких фактично визнав суми перебору та повідомив відповідача, що вказані суми по авізо передані Одеській залізниці.

         Листом №МЮ/120-80 від 20.12.2006р. Одеська залізниця повідомила, що претензії визнані частково в загальній сумі 13 055,96 грн, з них за спірними відправками 8433,55 грн з ПДВ, та вказана сума зарахована на рахунок позивача. В решті претензія третьою особою не визнана.

          Оскільки, відповідно до ст. 62 Статуту  та  Правил розрахунків за перевезення вантажів остаточний розрахунок проводиться на станції призначення, то суму перебору повинна визначати станція призначення, тобто Придніпровська залізниця, яка визначила,  що сума перебору за спірними відправками складає 21 331,20 грн, та третя особа безпідставно самостійно провела такий розрахунок та тільки частково повернула позивачу переплачені кошти.  Відповідач повинен був повернути позивачу всю суму надмірно сплаченої провізної плати.

         За приписами ст. 9 Цивільного кодексу України законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.  Таким законом, зокрема, є Господарський кодекс України, норми якого у регулюванні майнових відносин суб'єктів господарювання є спеціальними по відношенню до норм Цивільного кодексу України.

   Частиною першою ст. 233 Господарського кодексу України передбачено, що при реалізації в судовому порядку відповідальності за порушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлені цим кодексом. Статтею 315 Господарського кодексу України встановлений порядок вирішення спорів щодо перевезень та шестимісячний строк позовної давності щодо вирішення цих спорів.

          Транспортним статутом, а саме Статутом залізниць України, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.198р. (з подальшими змінами та доповненнями) також встановлено, що позови  до залізниць можуть бути подані у шестимісячний термін,  який  обчислюється  відповідно  до вимог пункту 134 цього Статуту (п. 136 Статуту), а саме з дня  встановлення обставин, що спричинили пред'явлення  претензії.

          Обставини, що спричинили пред'явлення претензії, виникли в день доставки порожніх вагонів на станції призначення –з 06.06. по 28.08.2006р.

          Згідно ст. 264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дій, що свідчать про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Відповідач визнав борг, направивши позивачу повідомлення №МКРП 08/06-67 від 19.09.2006р., №МКРП 08/06-68 від 19.09.2006р., №МКРП 08/06-72 від 28.09.2006р., №МКРП 08/06-73 від 19.09.2006р., №МКРП 08/06-83 від 25.10.2006р., №МКРП 08/06-84 від 25.10.2006р., №МКРП 08/06-85, в зв'язку з чим перебіг строку  позовної давності перервався, та з часу отримання позивачем цих листів почався заново.

          За приписами ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові. Відповідач надав заяву від 26.06.2007р. про застосування позовної давності.

          Позивач звернувся до суду з позовом 13.04.2007р., тобто пропустив строк позовної давності щодо стягнення решти несплачених сум, які були визнані листами №МКРП 08/06-67 від 19.09.2006р. на суму 844,80 грн, №МКРП 08/06-68 від 19.09.2006р. на суму 518,39 грн, №МКРП 08/06-72 від 28.09.2006р. на суму 9028,80 грн, №МКРП 08/06-73 від 19.09.2006р.  на суму 1728,06 грн, всього на суму 12120,05 грн, та в цій частині позову слід відмовити.

          Щодо стягнення несплачених сум, які були визнані листами №МКРП 08/06-83 від 25.10.2006р. на суму 57,60 грн, №МКРП 08/06-84 від 25.10.2006р. на суму 460,80грн, №МКРП 08/06-85  на суму 259,20 грн, всього на суму 777,60 грн, вимоги позивачем заявлені в межах строку позовної та підлягають задоволенню.

            З огляду на викладене, з врахуванням всіх встановлених обставин, суд доходить висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково в сумі 777,60 грн. В решті позову слід відмовити.

           Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по справі відносяться на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

           Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 82-85, 116,117 Господарського процесуального кодексу України,  ст.ст. 305, 315 Господарського кодексу  України, ст. 267 Цивільного кодексу України господарський суд,  -

ВИРІШИВ :

              Позов задовольнити частково.

            Стягнути з Державного підприємства Придніпровська залізниця –49038, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса,108, код ЄДРПОУ 01073828 (р/р 260039000002000 в Дніпропетровській філії АБ «Експрес-Банк», МФО 306964) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрметалургтранс»- 49000, м. Дніпропетровськ, пл. Леніна,1, код ЄДРПОУ 01073828 (р/р 26001001056093 в ЗАТ «Агробанк»м. Дніпропетровськ, МФО 307123  надміру сплачені грошові кошти в сумі 777,60 грн  (сімсот сімдесят сім грн 60 коп), витрати по сплаті державного мита –7,77 грн (сім грн 77 коп) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –7,08 грн (сім грн 08 коп).

              В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили  після закінчення десятиденного строку з дати його прийняття.

Суддя

 Л.П. Широбокова