Рішення

від 18.07.2019 по справі 120/1786/19-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

18 липня 2019 р. Справа № 120/1786/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Богоноса М.Б.,

за участю:

секретаря судового засідання: Лояніча В.О.

представника позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: Загороднюка Д.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_2

до: Головного управління ДФС у Вінницькій області

про: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень

ВСТАНОВИВ

У Вінницький окружний адміністративний суд звернувся ОСОБА_2 (позивач) з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Вінницькій області (відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що ним 24.04.2019 отримано два податкових повідомлення-рішення від 15.04.2019 № 3004-5106-0204 про визначення податкового зобов`язання за платежем орендна плата з фізичних осіб в сумі 24710,35 грн. за 2019 рік та № 3013-5106-0204 про визначення податкового зобов`язання за платежем орендна плата з фізичних осіб в сумі 34946,46 грн. за 2019 рік, які прийняті Головним управлінням ДФС у Вінницькій області

Однак, позивач не погодився із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, оскільки, на його думку, він не є платником орендної плати, так як земельні ділянки, передані йому в оренду для створення фермерського господарства перебувають у фактичному користуванні фермерського господарства "Еко Агро Дар", яким і сплачена у повному розмірі орендна плата за 2019 рік.

Ухвалою від 04.06.2019 позивачу повернуто без розгляду заяву про забезпечення позову.

Ухвалою від 05.06.2019 позовну заяву ОСОБА_2 залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків позовної заяви.

19 червня 2019 року до суду надійшла заява позивача про усунення, вказаних в ухвалі від 05.06.2019 року, недоліків.

Ухвалою від 20.06.2019 відкрито провадження у справі.

10 липня 2019 року на адресу суду від представника Головного управління ДФС у Вінницькій області надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач заперечує проти задоволення адміністративного позову в повному обсязі, з наступних мотивів.

Податкові повідомлення-рішення від 15.04.2019 № 3004-5106-0204 про визначення податкового зобов`язання за платежем орендна плата з фізичних осіб в сумі 24710,35 грн. за 2019 рік та від 15.04.2019 № 3013-5106-0204 про визначення податкового зобов`язання за платежем орендна плата з фізичних осіб в сумі 34946,46 грн. за 2019 рік, були прийняті на підставі укладених договорів оренди земельних ділянок де орендарем та платником орендної плати зазначено ОСОБА_2 .

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 172172 від 01.07.2019 року за ФГ "Еко Агро Дар" права власності, оренди чи іншого права користування не зареєстровано. Отже, на думку відповідача, ФГ "Еко Агро Дар" не є стороною договору оренди землі, а тому не є платником орендної плати.

Представник позивача у судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила суд їх задовольнити з підстав викладених у позовній заяві та зазначила, що згідно договорів оренди землі та актів передавання-приймання, позивачу було передано земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства. Укладання договорів оренди земельних ділянок стало передумовою для державної реєстрації ФГ "Еко Агро Дар". При цьому, після реєстрації фермерського господарства, саме господарство є фактичним користувачем земельних ділянок і, як наслідок, орендну плату за користування земельними ділянками сплачує фермерське господарство.

Представник Головного управління ДФС у Вінницькій області у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначив, що землі сільськогосподарського призначення були передані в оренду ОСОБА_2 на підставі договору. У зв`язку із укладенням договору оренди земельних ділянок, позивач набув статус орендаря. Тому, ФГ "Еко Агро Дар", на думку представника, не є належним платником орендної плати.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

03.10.2014 між ОСОБА_2 (Орендар) та Головним управлінням Держземагентсва у Вінницькій області (Орендодавець) було укладено договір оренди землі № 742, згідно якого, ОСОБА_2 передано у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства із земель резервного фонду Кунківської сільської ради (за межами населеного пункту) Гайсинського району Вінницької області. В оренду передається земельна ділянка загальною площею 20,6641 га - рілля за кадастровим номером НОМЕР_1 (а.с.119-124).

Згідно договору № 742 п. 9 орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 23316,29 грн. за 1 рік (а.с.119).

Пунктом 14 Договору оренди землі визначено, що земельна ділянка передається в оренду для ведення фермерського господарства (а.с.120).

Згідно п. 30 Договору, орендар земельної ділянки, окрім іншого, зобов`язаний використовувати земельну ділянку у відповідності до цільового призначення (а.с.12).

Також був складений акт передавання-приймання орендної земельної ділянки, згідно якого Орендодавець передає земельну ділянку кадастровий номер № НОМЕР_1 , площею 20,6641 га, а Орендар приймає вищевказану земельну ділянку (а.с.125).

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 07.10.2014, земельна ділянка передається в оренду строком на 25 років (а.с.138).

03.10.2014 між ОСОБА_2 (Орендар) та Головним управлінням Держземагентсва у Вінницькій області (Орендодавець) було укладено договір оренди землі № 743, згідно якого, ОСОБА_2 передано у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства із земель запасу Зятковецької сільської ради (за межами населеного пункту) Гайсинського району Вінницької області. В оренду передається земельна ділянка загальною площею 20,0000 га - рілля за кадастровим номером НОМЕР_2 (а.с.130-135).

Згідно договору № 743 (п. 9) орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 16486,76 грн. за 1 рік (а.с.150).

Пунктом 14 Договору оренди землі визначено, що земельна ділянка передається в оренду для ведення фермерського господарства (а.с.131).

Згідно п. 30 Договору, орендар земельної ділянки, окрім іншого, зобов`язаний використовувати земельну ділянку у відповідності до цільового призначення (а.с.133).

Також був оформлений акт передавання-приймання орендної земельної ділянки, згідно якого Орендодавець передає земельну ділянку кадастровий номер № НОМЕР_2 , площею 20,0000 га, а Орендар приймає вищевказану земельну ділянку (а.с.136).

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 07.10.2014, земельна ділянка передається в оренду строком на 25 років (а.с.155).

05 листопада 2014 створено та зареєстровано ФГ "Еко Агро Дар" (код ЄДРПОУ 39475620) за адресою вул. Радянська, 33, м. Гайсин, Гайсинський район, Вінницька область (а.с.118).

Згідно Статуту ФГ "Еко Агро Дар" засновником є ОСОБА_2 , який є головою господарства та власником 50 % статутного капіталу, та ОСОБА_1 , яка є мати голови господарства та власником 50 % статутного капіталу (а.с.107).

Відповідно до п. 6.3 Статуту, землі господарства складаються з:

-земельної ділянки, що належить на праві власності або на праві постійного користування господарству, як юридичній особі;

-земельні ділянки, що належать засновнику господарства та членам господарства на праві приватної власності і використовуються господарством згідно Закону України "Про фермерське господарство";

-земельних ділянок інших фізичних чи юридичних осіб, які використовуються господарством згідно відповідних договорів (а.с.110).

Відповідно до звітних податкових декларацій з орендної плати на землю поданих за 2019 рік платником виступає ФГ "Еко Агро Дар" ( ОСОБА_2 ) (а.с.139-142).

Згідно податкової декларації від 16.01.2019 за договором від 03.10.2014 № 742 річна сума орендної плати становить 34 946,46 грн (а.с.141-142).

Згідно податкової декларації від 16.01.2019 за договором від 03.10.2014 № 743 річна сума орендної плати становить 24 710,35 грн (а.с.139-140).

Разом з тим, 15.04.2019 Головним управлінням ДФС у Вінницькій області винесено податкові повідомлення-рішення № 3004-5106-0204 за 2019 рік про визначення податкового зобов`язання за платежем орендна плата з фізичних осіб в сумі 24710,35 грн., та № 3013-5106-0204 за 2019 рік про визначення податкового зобов`язання за платежем орендна плата з фізичних осіб в сумі 34946,46 грн (а.с.151-152).

Не погодившись із податковими повідомленнями-рішеннями позивачем була подана скарга до Головного управління ДФС України (а.с.153-154).

Після вичерпання засобів адміністративного оскарження, позивач звернувся до суду із цим адміністративним позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовано Податковим кодексом України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України від 02.12.10 № 2755-VI).

Відповідно до п. 7.3 ст. 7 ПК України від 02.12.10 № 2755-VI будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Згідно із пп. 270.1.1 п. 270.1 ст. 270 ПК України від 02.12.10 № 2755-VI об`єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Відповідно до п. 288.1 ст. 288 ПК України від 02.12.10 № 2755-VI підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Згідно п. 288.2 ст. 288 ПК України від 02.12.10 № 2755-VI платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Пунктом 288.3 статті 288 ПК України від 02.12.10 № 2755-VI встановлено, що об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (п. 288.4 ст. 288 ПК України від 02.12.10 № 2755-VI).

Згідно ст. 1 Закону України "Про оренду землі" від 6 жовтня 1998 року № 161-XIV (далі-Закон від 06.10.1998 № 161-XIV), оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Положеннями ст. 12 Закону України "Про фермерське господарство" від 19 червня 2003 року № 973-IV (далі-Закон від 19.06.2003 № 973-IV) передбачено, що землі фермерського господарства можуть складатися із:

а) земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі;

б) земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності;

в) земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди.

Права володіння та користування земельними ділянками, які знаходяться у власності членів фермерського господарства, здійснює фермерське господарство.

В той же час, відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону від 19.06.2003 № 973-IV, фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.

Крім того, згідно із ст. 8 Закону від 19.06.2003 № 973-IV, фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, за умови набуття громадянином України або кількома громадянами України, які виявили бажання створити фермерське господарство, права власності або користування земельною ділянкою.

Таким чином, укладення договорів оренди земельних ділянок від 03.10.2014 та їх державна реєстрація стали передумовою для державної реєстрації ФГ "Еко Агро Дар", як юридичної особи.

За наведених обставин та приймаючи до уваги, що орендовану земельну ділянку фактично використовує саме юридична особа - ФГ "Еко Агро Дар", а фізична особа, яка її отримала в оренду з цільовим призначенням "для ведення фермерського господарства" здійснює на ній діяльність не особисто, а через створену ним юридичну особу - фермерське господарство, орендну плату за орендовану земельну ділянку правомірно сплачувало саме ФГ "Еко Агро Дар". Лише за таких умов може бути дотримано вимоги згідно укладених договорів щодо цільового використання переданих земель.

Висновок суду узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, що викладена у постанові від 04.09.2018 року прийнятій у справі № 814/1005/16. Погоджуючись із висновками судів першої та апеляційної інстанції, суд касаційної інстанції зазначив, що об`єктом плати за землю у розглянутих правовідносинах є земельна ділянка, надана в оренду з метою створення фермерського господарства, а майнові права на таку земельну ділянку передаються до складеного капіталу фермерського господарства, яке реалізовуючи права землекористувача має обов`язок внесення плати за землю.

Крім цього суд зазначає, що правова оцінка нарахуванню орендної плати позивачу за орендовані ним на підставі договорів від 03.10.2014 року № 742 та від 03.10.2014 року № 743 земельні ділянки за інший період (2018 рік) вже надавалася судом. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду, що залишено без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09.07.2019 року у справі № 0240/3596/18-а визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення за позовом ОСОБА_2 . У вказаній справі, суд апеляційної інстанції погодився із висновком суду першої інстанції про те, що права землекористувача реалізує ФГ "Еко Агро Дар", а тому і зобов`язане сплачувати плату за землю.

Щодо аргументів відповідача про те, що орендарем земельних ділянок є позивач, а тому згідно п. 288.2 ст. 288 ПК України від 02.12.10 № 2755-VI, саме він є платником орендної плати, а також про різну практику Верховного Суду у правовідносинах, які є тотожними спірним, то суд зазначає наступне.

Згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" від 23.02.2006 № 3477-ІУ, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію ( 995_004 ) та практику Суду, як джерело права.

У рішенні від 4 жовтня 2010 року по справі "Щокін проти України" Європейський суд вказав, що відсутність в національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення такого важливого фінансового питання, порушує вимогу якості закону , передбачену Конвенцією, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (п. 56).

У разі, коли національне законодавство припускало неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов`язків платників податків національні органи були зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для платника податків (п. 57).

В іншому випадку, втручання у майнові права заявника є незаконним для цілей статті 1 Першого протоколу до Конвенції (п. 58).

Окресленому підходу кореспондує норма п. 56.21 ст. 56 ПК України від 02.12.10 № 2755-VI, згідно якої, у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Отже, незважаючи на те, що у спорі який розглядається, об`єктом плати за землю є земельні ділянки, орендарем яких за договором формально вважається позивач, однак враховуючи, що такі ділянки надавалися з метою створення фермерського господарства і майнові права на вказані земельні ділянки перейшли на підставі Закону від 19.06.2003 № 973-IV до ФГ "Еко Агро Дар", на переконання суду, саме ФГ є носієм обов`язку внесення плати за землю. Крім того, як встановлено судом, свій податковий обов`язок ФГ "Еко Агро Дар" виконує належним чином, декларуючи та сплачуючи плату за землю у встановленому порядку.

Відтак, суд дійшов висновку, що наявні підстави для задоволення позовних вимог та скасування податкових повідомлень - рішень від 15.04.2019 № 3004-5106-0204 та від 15.04.2019 № 3013-5106-0204.

Згідно частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача підлягають стягненню понесені ним витрати зі сплати судового збору в сумі 768,40 грн., за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення прийняті Головним управлінням ДФС у Вінницькій області від 15.04.2019 року № 3004-5106-0204 та від 15.04.2019 року № 3013-5106-0204.

Стягнути в користь ОСОБА_2 сплачений при зверненні до суду судовий збір у сумі 768 грн. 40 коп. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Вінницькій області.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 )

Відповідач Головне управління ДФС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21036, код ЄДРПОУ 39402165)

Суддя Богоніс Михайло Богданович