Рішення

від 21.05.2019 по справі 160/2079/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2019 року Справа № 160/2079/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОлійника В. М. за участі секретаря судового засіданняМаксімова А.С. за участі: представників позивача представника відповідача ОСОБА_1 , ОСОБА_2 Олійника В.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Спортивного клубу "Манганіт" первинної організації профспілки металургів і гірняків України Орджонікідзевського гірничо-збагачувального комбінату до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування постанов, -

ВСТАНОВИВ:

05 березня 2019 року спортивний клуб Манганіт первинної організації профспілки металургів і гірняків України Орджонікідзевського гірничо-збагачувального комбінату звернувся до суду з позовом до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, в якому просить:

визнати протиправною та скасувати постанову №ДН-116/268/АВ/ТД-ФС/143 від 21.02.2019 р. Головного управління Держпраці в Дніпропетровській області про накладення штрафу у розмірі 250 380 грн.;

визнати протиправною та скасувати постанову №ДН-116/268/АВ/ТД-ФС/144 від 21.02.2019 р. Головного управління Держпраці в Дніпропетровській області про накладення штрафу у розмірі 4173 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що за результатами інспекційного відвідування СК Манганіт первинної організації профспілки металургів і гірників України Орджонікідзевського гірничо-збагачувального комбінату відповідачем складено акт №ДН-116/268/АВ, яким встановлені факти підміни трудових відносин цивільно-правовими договорами укладеними з ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , що є порушеннями вимог ч.1 ст. 21, ч., 3 ст.24 КЗпП України та факт порушення терміну виплати заробітної плати, чим порушені вимоги ч.ч.1, 2 ст. 115 КЗпП України.

На підставі висновків акту відповідачем винесено дві постанови про накладення на позивача штрафів.

Позивач стверджує, що постанови є необгрунтованими, прийнятими не у відповідності до норм чинного законодавства України, оскільки укладені договори відповідають ознакам цивільно-правових договорів.

Ухвалою суду від 11 березня 2019 року відкрито провадження у справі та призначено судове засідання на 10 годину 00 хвилин 11 квітня 2019 року.

02 квітня 2019 року на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує проти позовних вимог у зв`язку з наступним.

Під час інспекційного відвідування Спортивного клубу "Манганіт" первинної організації профспілки металургів і гірняків України Орджонікідзевського гірничо- збагачувального комбінату були надані договори цивільно-правового характеру №4 і №5 від 01.11.2018 р. у кількості 2 шт., які були складені з 2 працівниками ОСОБА_3 і ОСОБА_4 .

За інформацією ГУ ДФС у Дніпропетровській області у СК "Манганіт" за договорами цивільно-правового характеру з І по II квартал 2018 працювало 2 найманих працівника.

Під час інспекційного відвідування було встановлено, що на протязі 5 місяців з 01 листопада 2017 року по березень 2018 року було укладено 2 цивільно-правових договори з ОСОБА_5 (договір цивільно-правового характеру №4 від 01.11.2018) і ОСОБА_4 (договір цивільно-правового характеру №5 від 01.11.2018).

Відповідно договорам цивільно-правового характеру предметом договору є надання спортивних послуг (п. 1.1).

Відповідно п.2.1 за умовами договору, передбачена погодинна оплата за надання послуг 25 грн. за одну годину, 60 годин на місяць загальною сумою 1500 грн. за місяць.

Відповідно актам здавання-приймання послуг з листопада по березень 2018 року організовували роботи спортивної секції з гирьового спорту ( ОСОБА_4 ) і спортивної секції з баскетболу ( ОСОБА_3 ), проводили тренування чоловіків для підготовки до участі у змаганнях, та мали план-графік робіт на кожен місяць, які вказані у кожному акту здавання-приймання послуг.

Як вбачається зі змісту укладених договорів та актів здавання-приймання послуг, працівники самостійно не організовували роботу, виконували її не на власний ризик та розсуд, а підпорядковувалися відповідним посадовим особам.

Згідно відомостей з ЄДРПОУ основний вид економічної діяльності СК "Манганіт" (Код КВЕД 93.19) Інша діяльність у сфері спорту та відповідно статуту СК "Манганіт" п.1.3 метою створення СК "Манганіт" є організація проведення спортивно-масової та оздоровчої роботи з робітниками ПАТ Орджонікідзевського гірничо-збагачувального комбінату , тобто ОСОБА_5 і ОСОБА_4 виконували роботи відповідно основного виду економічної діяльності СК "Манганіт".

На СК "Манганіт" виплачують заробітну плату на карткові рахунки найманих працівників.

Відповідно відомостям на виплату заробітної плати яка сплачується через КБ ПРИВАТБАНК , з січня по березень 2018 відповідно актам виконаних робіт отримували винагороду ОСОБА_5 і ОСОБА_4 в одній відомості на виплату заробітної плати сумісно з працевлаштованими працівниками СК "Манганіт".

Відповідно штатного розкладу СК "Манганіт" від 01.10.2018 у штатний розклад внесено одну одиницю тренера по гирьовому спорту з окладом 4000 грн., на посаду якого був прийнятий ОСОБА_4 відповідно заяви працівника ОСОБА_4 і наказу №13 від 31.10.2018.

Дані факти свідчать, що укладені СК "Манганіт" договори цивільно-правового характеру з ОСОБА_5 і ОСОБА_4 , які виконували роботи спортивних тренерів (тренування чоловіків для підготовки до участі у змаганнях), які мали постійний характер виконання робіт, встановлений графік робіт і однаковий розмір виплат за кожний відпрацьований місяць, є ознаками підміни трудових відносин цивільно-правовими.

Цивільно-правовим договором повинно бути визначено не те, що працівник буде робити, а те, що він повинен зробити. Тому цивільно-правові договори застосовуються, як правило, для виконання конкретної роботи, що спрямована на одержання результатів праці, і у разі досягнення цієї мети договір вважається виконаним і дія його припиняється. Таким чином, він застосовується для реалізації визначених, найчастіше, разових робіт.

З огляду на Лист Мінпраці від 26.12.2003 року №06/1-4/200 Щодо застосування трудових договорів та договорів підряду визначено, що відповідно до статті 21 КЗпП України, трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Цивільно-правовий договір - це угода між громадянином і організацією (підприємством тощо) на виконання першим певної роботи (а саме: договір підряду, договір доручення тощо), предметом якого є надання певного результату праці, але за цього виду договору не виникають трудові відносини, на які поширюється трудове законодавство. Серед ознак, за допомогою яких відрізняються один вид договору від іншого, можна виділити такі: за договором підряду, укладеним між власником і громадянином, останній зобов`язується за винагороду виконувати для підприємства індивідуально визначену роботу.

Основною ознакою, що відрізняє підрядні відносини від трудових є те, що трудовим законодавством регулюється процес трудової діяльності, її організація. За цивільно- правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. Підрядчик, на відміну від працівника, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик. Отже, за наявності ознак притаманних саме трудовим відносинам, укладається трудовий договір, за наявності ознак, притаманних цивільно-правовим відносинам, укладається цивільно-правовий договір. При цьому неприпустимо оформляти договори цивільно-правового характеру на виконання робіт, які мають постійний характер виконання.

Даний факт оформлення СК "Манганіт" з громадянами ОСОБА_3 і ОСОБА_4 договорів цивільно-правового характеру, які виконують обов`язки робочих працівників по теперішній час, замість укладання трудового договору, є порушенням ч. 3 ст. 24 КЗпП України, згідно якої працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Укладення цивільно-правого договору СК "Манганіт" з ОСОБА_3 і ОСОБА_4 позбавило їх права як найманих працівників на обов`язкові елементи нормативно правових актів трудового законодавства, у тому числі право на одержання щорічної відпустки і гарантій в сфері загальнообов`язкового державного соціального страхування, зокрема, в разі тимчасової втрати працездатності, нещасного випадку на виробництві, на випадок безробіття.

Згідно із Законом №877-VІІІ, ч. 3 ст. 24 КЗпП викладена у новій редакції, згідно якої працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З ОСОБА_3 і ОСОБА_4 не були укладені трудові договори коли вони були вперше допущені до роботи, та замість них було укладено договори цивільно-правового характеру, відповідно СК "Манганіт" не надав наказ про прийняття на роботу і не надав повідомлення про прийняття на роботу до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку, що свідчить про порушення ч. 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України, із змінами і доповненнями, а саме трудовий договір має бути укладено між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за яким працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно ст. 259 Кодексу законів про працю України, ст. 53 Закону України Про зайнятість населення , ч. 3 ст. 34 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , п. 8 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 509, та на підставі абз. 2 ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю Україну винесено постанову № ДНІ 16/268/АВ/ТД-ФС/143 від 21.02.2019, якою накладено на СК Манганіт штраф у розмірі 250380 грн.

Крім того, встановлено порушення термінів і періодичність виплати заробітної плати, які визначено ч.ч. 1-3 ст.115 КЗпП та ч.ч. 1-3 ст. 24 Закону України № 108, а саме: заробітна плата виплачується працівникам регулярно не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата, тобто має бути виплачена до 7 та до 22 числа кожного місяця.

У разі, коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.

Розмір заробітної плати за першу половину місяця визначається колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника.

З січня по грудень 2018 року на СК "Манганіт" відповідно наданим відомостям на виплату заробітної плати, яка сплачується через КБ ПРИВАТБАНК , заробітна плата виплачується двічі на місяць, та встановлено з порушенням проміжку часу виплати заробітної плати за березень 2018 більше шістнадцяти календарних днів між авансом і останньою виплатою заробітної плати, про що свідчать розрахункові відомості заробітної плати і відомості нарахування коштів за березень 2018 р.

Так, відповідно розрахункової відомості заробітної плати за березень 2018 року та відомостям нарахування коштів (заробітної плати та аванси) 15.03.2018 від 05.04.2018 р. (виплати заробітної плати за березень) у СК "Манганіт" заробітна плата за березень 2018 р. була виплачена двічі 15.03.2018 і 05.04.2018.

Аванс було сплачено 15.03.2018 загальною сумою 5900,00 грн., про що свідчить відомість розподілу виплат (аванс) від 15.03.2018. Остання виплата заробітної плати за березень 2018 була сплачена 05 квітня 2018 загальною сумою 19 691,13 грн., про що свідчить відомість розподілу виплат (заробітної плати) від 05.04.2018, що перевищує проміжок часу між виплатами заробітної плати шістнадцяти календарних днів, за який здійснювалась виплата на 4 доби пізніше.

08 квітня 2019 року на адресу суду від представника позивача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що твердження відповідача у відзиві, що договори було укладено 01.11.2018 року є невірним, оскільки останні були укладені 01.11.2017 року.

Факт виконання роботи виконавцями засвідчується актами здавання-приймання наданих послуг, на підставі яких нараховувалась та виплачувалась винагорода.

Виплата винагороди ОСОБА_5 та ОСОБА_4 перераховувалась один раз на місяць на банківські картки АТ КБ Приватбанк сумісно з заробітною платою працівників СК Манганіт за другу половину місяця, тому для полегшення роботи бухгалтера в програмі банку виплата проводилася в одній банківській відомості на виплату заробітної плати.

Але, сама програма АТ КБ Приватбанк у відомостях розподілу виплат у шостій колонці таблиці Призначення автоматично підтягнула значення заробітна плата . У платіжних дорученнях СК Манганіт №467 від 31.11.2017р., №478 від 28.12.2017 р., №11 від 31.01.2018 р., №22 від 28.02.2018 р., №33 від 05.04.2018 р. Призначення платежу прописано: Винагорода за виконані роботи за договорами цивільно-правового характеру окремими сумами, що підтверджується довідкою АТ КБ Приватбанк від 14.02.2019 р. та платіжними дорученнями.

Крім того, у відповіді на відзив зазначено, що у зв`язку з черговою відпусткою старшого бухгалтера ОСОБА_6 (графік відпусток на 2018 рік, наказ № 1 від 12.03.2018 р.) та відсутністю її у м. Покров станом на перше квітня 2018 року заробітна плата за другу половину березня 2018 р. та винагорода за березень 2018 р. були виплачені 05.04.2018 р. тобто не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата, що свідчить про відсутність в діях СК Манганіт ознак порушення вимог ч.ч. 1, 2 ст. 115 КЗпП України, ч.1 ст.24 Закону України Про оплату праці та незаконність накладання штрафу у розмірі 4173 грн.

16 квітня 2019 року на адресу суду від представника відповідача надійшли письмові заперечення, в яких представник відповідача наголосив, що з січня по грудень 2018 року на СК "манганіт" відповідно наданим відомостям на виплату заробітної плати, яка сплачується через КБ ПРИВАТБАНК , заробітна плата виплачується двічі на місяць, та встановлено з порушенням проміжку часу виплати заробітної плати за березень 2018 більше шістнадцяти календарних днів між авансом і останньою виплатою заробітної плати і відомості нарахування коштів за березень 2018 р.

Так, відповідно розрахункової відомості заробітної плати за березень 2018 року та відомостям нарахування коштів (заробітної плати та аванси) 15.03.2018 від 05.04.2018 (виплати заробітної плати за березень) у СК "Манганіт" заробітна плата за березень 2018 була виплачена двічі 15.03.2018 і 05.04.2018.

Аванс було сплачено 15.03.2018 загальною сумою 5900.00 грн., про що свідчить відомість розподілу виплат (аванс) від 15.03.2018. Остання виплата заробітної плати за березень 2018 була сплачена 05 квітня 2018 загальною сумою 19691.13 грн., про що свідчить відомість розподілу виплат (заробітної плати) від 05.04.2018, що перевищує проміжок часу між виплатами заробітної шістнадцяти календарних днів, за який здійснювалась виплата на 4 доби пізніше.

Вищевикладене свідчить про порушення вимог ч. 1 і ч. 2 ст. 115 Кодексу законів про працю України, ч.1 ст. 24 Закону України Про оплату праці .

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, адміністративний позов просили задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти задоволення адміністративного позову підтримавши доводи викладені у відзиві та запереченнях.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

Відповідно до преамбули Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 20.09.2007 № 877-V (далі - Закон України № 877-V) цей Закон визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Відповідно до ч.1 ст. 259 Кодексу законів про працю України (далі за текстом - КЗпП України) державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

16 травня 2017 року набув чинності Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295 (далі за текстом - Порядок № 295), положення якого узгоджуються з нормами Закону № 877-V.

Відповідно до п.1 Порядку № 295 цей Порядок визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами, (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування).

Відповідно до п. 2 Порядку № 295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань невиїзних інспектувань інспекторами праці, в тому числі Держпраці та її територіальних органів.

Згідно пп. 1) та пп. 2) п. 5 Порядку № 295 інспекційні відвідування проводяться, в тому числі, за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю та за зверненням фізичної особи, стосовно якої порушено правило оформлення трудових відносин.

Відповідно до вищезазначеного Порядку, наказу Головного Управління Держпраці у Дніпропетровській області від 16.01.2019 № 57-1, направлення від 17.01.2019 №09/4.3-Н відповідачем проведено інспекційне відвідування зі здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю у Спортивному клубі "Манганіт" первинної організації профспілки металургів і гірняків України Орджонікідзевського гірничо-збагачувального комбінату.

За результатами інспекційного відвідування складено акт №ДН-116/268/АВ, яким встановлені факти підміни трудових відносин цивільно-правовими договорами укладеними з ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , що є порушеннями вимог ч.1 ст. 21, ч. 3 ст.24 КЗпП України та факт порушення терміну виплати заробітної плати, чим порушені вимоги ч.1, ч. 2 ст. 115 КЗпП України.

24.01.2019 р. відповідачем було виписано припис №ДН-116/268/АВ/ІІ про усунення виявлених порушень.

21.02.2019 р. відповідачем винесено постанову №ДН-116/268/АВ/ТД-ФС/143 та №ДН-116/268/АВ/ТД-ФС/144 про накладення штрафу у розмірі 250 380,00 грн. за порушення вимог ч. 1 ст.21, ч.1, ч.3 ст.24 КЗпП України та 4173,00 грн. за порушення вимог ч.1 і ч. 2 ст. 115 КЗпП України.

Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з наступного.

Рішенням президії профспілкового комітету ПО ПМГУ ОГЗК від 13.10.2017р., доручено, ОСОБА_7 , як голові СК Манганіт , провести якісне навчання та підготовку членів збірних команд з баскетболу та гирьового спорту.

У зв`язку з відсутністю у штаті позивача посад тренерів з баскетболу та гирьового спорту між СК Манганіт та ОСОБА_5 і ОСОБА_4 були укладені цивільно-правові договори №4 та №5 від 01.11.2017 року, за умовами яких виконавці фізичні особи зобов`язувалися виконати роботу в обсязі і на умовах передбачених даними договорами, а замовник зобов`язувався прийняти та оплатити дані послуги, як винагороду згідно в вимогами п.п.1,1, 2,1, 2.2 цивільно-правових договорів.

Згідно п.п. 5.1 зазначених договорів: "Виконавець не входить до складу штатного розпису та не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку", а сам організовує процес виконання робіт.

Згідно п.п. 5.1 договорів за невиконання або несвоєчасне виконання договору сторони несуть відповідальність передбачену нормами діючого законодавства.

На підставі п.п. 2.1 цивільно-правового договору сторони погодили, що за надання послуг виконавець сплачує винагороду у розмірі 25.00 грн. за одну годину, 60 годин у місяць на суму 1500 грн. та винагорода за надання послуг здійснюється після підписання акту здавання-прийняття послуг згідно вимог п.2.2. цивільно-правового договору.

Строк дії цивільно-правових договорів передбачений з 01.11.2017 р. по 31.03.2018 р. та діяв протягом 5 місяців згідно п.п.6.1, 6.2 цивільно-правових договорів.

Факт виконання роботи виконавцями засвідчується актами здавання-приймання наданих послуг, на підставі яких нараховувалась та виплачувалась винагорода.

Виплата винагороди ОСОБА_5 та ОСОБА_4 перераховувалась один раз на місяць на банківські картки АТ КБ Приватбанк сумісно з заробітною платою працівників СК Манганіт за другу половину місяця, тому для полегшення роботи бухгалтера в програмі банку виплата проводилася в одній банківській відомості на виплату заробітної плати.

Перевірка законності укладання цивільно-правових договорів здійснювалась за інформацією ГУ ДФС у Дніпропетровській області у СК Манганіт за період з І по II квартал 2018р., де дійсно було встановлено, що укладено 2 цивільно-правових договори, але дати укладання договорів як у акті, так і в постанові вказані не вірно на аркушах 20, 21 акту та аркуші 2 постанови №ДН-116/268/АВ/ТД-ФС/143 від 21.02.2019 р. договори №4 від 01.11.2018 р. та №5 від 01.11.2018 р., так як дані договори були укладені 01.11.2017 р.

Як у акті, так і у постанові зафіксовано, що стосується внесення до штатного розкладу СК Манганіт з 01.10.2018 р. штатної одиниці тренера по гирьовому спорту, на яку був прийнятий ОСОБА_4 згідно наказу №13 від 31.10.2018 р., але дане питання жодним чином не відноситься до укладання цивільно - правових договорів з листопаду 2017 р. по березень 2018 р., так як підприємство згідно вимог ст. 65 Господарського кодексу України має право самостійно встановлювати штатний розпис підприємства.

Згідно з п. 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 р. № 96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

За приписами підпункту 9 пункту 4 Положення, Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за дотриманням вимог законодавства про працю, зайнятість населення в частині дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи; використання праці іноземців та осіб без громадянства; наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця; дотримання прав і гарантій стосовно працевлаштування громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню; провадження діяльності з надання послуг з посередництва та працевлаштування.

Підпунктом 54 пункту 4 Положення передбачено, що Державна служба України з питань праці має право накладати у випадках, передбачених законом, штрафи за порушення законодавства, невиконання розпоряджень посадових осіб Держпраці.

Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (пункт 7 Положення).

В даному випадку Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області є територіальним органом Державної служби України з питань праці.

Процедуру проведення Управліннями Держпраці перевірки стану додержання законодавства про працю, визначено Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон №877-V) та Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №295 від 26.04.2017 (далі - Порядок №295).

Відповідно до ч.ч.4, 5 ст.2 Закону №877-V заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами, зокрема, здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом (ст.3 Закону №877-V).

Відповідно до п.2 Порядку №295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема: Держпраці та її територіальних органів.

Інспекційні відвідування проводяться, зокрема за інформацією Пенсійного фонду України та його територіальних органів про працівників, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року (пп.6 п.5 Порядку №295).

Згідно з п.п. 8, 9 Порядку №295 про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі. Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.

Під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред`явити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення.

Відповідно до п.11 Порядку №295 інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право, зокрема під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, самостійно і в будь-яку годину доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта відвідування, в яких використовується наймана праця.

Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення" визначено Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509 (далі - Порядок № 509).

Згідно пункту 3 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 17.07.2013 року (надалі - Постанова № 509), уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу (далі - справа). Про розгляд справи Держпраці та її територіальні органи письмово повідомляють суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в Держпраці чи її територіальному органі, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника (пункт 6 Порядку № 509).

Вирішуючи питання щодо наявності порушення трудового законодавства з боку позивача, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 21 Кодексу законів про працю України, трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Таким чином, з правового аналізу вищезазначеної норми права випливає, що трудовий договір характеризується, зокрема, тим, що працівники не самі організовують роботу і виконують її не на власний ризик та розсуд, а підпорядковуються відповідним посадовим особам, виконують їх розпорядження, водночас щомісячно отримують заробітну плату, на підприємстві має вестись табель відпрацьованого часу, що є особливістю трудових правовідносин. В трудових договорах також визначається обов`язок працівника щомісячно виконувати відповідні роботи в межах робочого процесу підприємства, а за невиконання обов`язків визначено матеріальну та/чи дисциплінарну відповідальність.

За змістом ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч.1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог актів цивільного законодавства, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Таким чином, суд зауважує, що договори з громадянами на використання їхньої праці можуть укладатися відповідно до трудового або цивільно-правового законодавства, при цьому слід розрізняти особливості цих договорів.

Цивільно-правовий договір між фізичною та юридичною особою - це угода між громадянином і організацією (підприємцем, тощо) на виконання першим певної роботи або надання послуги (а саме: договір підряду, договір доручення тощо), предметом якого є надання певного результату праці або певної послуги, але за цього виду договору не виникають трудові відносини, на які поширюється трудове законодавство.

При цьому за цивільно-правовим договором, укладеним між юридичною особою і громадянином, останній зобов`язується за винагороду виконувати для підприємства (підприємця) певну індивідуально визначену роботу або надавати обумовлену умовами договору послугу. Основною ознакою, що відрізняє договірні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес трудової діяльності, її організація. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. Виконавець, на відміну від працівника, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.

За трудовим договором працівника приймають на роботу (посаду), включену до штатного розкладу підприємства, для виконання певної роботи (певних функцій) за конкретною кваліфікацією, професією, посадою. Працівникові гарантується заробітна плата, встановлені трудовим законодавством гарантії, пільги, компенсації тощо.

За цивільним договором оплачується не процес праці, а її результат, котрий визначають після закінчення роботи і оформлюють актами здавання-приймання виконаних робіт (наданих послуг), на підставі яких провадиться їх оплата. Договором також може бути передбачено попередню або поетапну оплату. У трудовій книжці не робиться запис про виконання роботи за цивільно-правовими договорами.

У разі порушення працівником обов`язків трудового договору його може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності (догана або звільнення). Крім того, працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, внаслідок порушення покладених на них трудових обов`язків у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку. Відповідальність виконавця робіт, послуг за порушення цивільно-правового договору насамперед має встановлюватися самим договором або чинним законодавством України. У трудових відносинах такі види санкцій не допускаються.

Отже, за наявності ознак, притаманних саме трудовим відносинам, укладається трудовий договір, за наявності ж ознак, притаманних цивільно-правовим відносинам, слід укладати цивільно-правовий договір.

Оскільки законодавство не містить обов`язкових приписів у яких випадках сторони зобов`язані укладати трудові договори, а в яких цивільно-правові договори (угоди) на виконання певних робіт або надання послуг, суд дійшов переконання, що сторони договору вільні у своєму виборі щодо форми оформлення відносин, а тому на свій розсуд вправі визначати вид такого договору.

З огляду на викладене і аналізу наданих договорів про надання послуг, суд приходить до висновку, що зазначені цивільно-правові договори не містять ознаки трудового договору. Виконавець сам, на власний розсуд визначає обсяг послуг, який він надає Замовнику, період часу, протягом якого він ці послуги надає, сам організовує свій робочий час і процес надання послуг виходячи із власних інтересів, потреб клієнтів, зайнятості за основним місцем роботи, інших факторів. За надані замовнику послуги виконавець отримує плату, яка залежить від обсягу наданих послуг і не має систематичного характеру. Всі договори укладені на визначений строк, що підтверджує відсутність систематичності надання послуг. Крім того, передбачена умовами договорів відповідальність сторін за його невиконання або неналежне виконання і застосування штрафних санкцій свідчить саме про цивільно-правову природу зазначених договорів.

Приймаючи рішення у справі, суд також враховує довідку від 08.05.2019 року №153, яку видано КЗ Середня загальноосвітня школа №9 м. Покров Дніпропетровської області ОСОБА_5 в тому, що він дійсно працює в комунальному закладі Середня загальноосвітня школа №9 м. Покров Дніпропетровської області на посаді вчителя фізичного виховання з 17.09.1990 р. по теперішній час. Вищевказане підтверджується і належно завіреною копією трудової книжки НОМЕР_1 .

Також згідно довідки від 02.05.2019 року ОСОБА_4 працює в АТ Покровський ГЗК майстром гірничої дільниці Чкаловського кар`єру №2 з 2002 р. по теперішній час, що також підтверджується записами у трудовій книжці НОМЕР_2 .

Що стосується твердження представника відповідача про порушення позивачем терміну виплати заробітної плати, суд має зазначити наступне.

Відповідно до ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.

Розмір заробітної плати за першу половину місяця визначається колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника.

Згідно з вимогами п.п.5.1. Положення про систему та умови оплати праці працівників СК Манганіт , затвердженого наказом від 13 жовтня 2016 р., заробітна плата виплачується працівникам двічі на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів та не пізніше семи днів після закінчення періоду , за який здійснюється виплата: 15 числа поточного місяця - виплачується заробітна плата за першу половину місяця за період з 1 по 15; 1 числа наступного місяця - виплачується заробітна плата за другу половину місяця за період 16 по 30 (31).

Відповідно до ст. 24 Закону України "Про оплату праці" № 108/95-ВР від 24.03.1995 заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Судом встановлено, що у штатному розпису СК Манганіт значиться одна одиниця старшого бухгалтера, що підтверджується штатним розписом.

У зв`язку з черговою відпусткою старшого бухгалтера ОСОБА_6 (графік відпусток на 2018 рік, наказ № 1 від 12.03.2018 р.) та відсутністю її у м. Покров станом на перше квітня 2018 року заробітна плата за другу половину березня 2018 р. та винагорода за березень 2018 р. були виплачені 05.04.2018 р., тобто на 4 доби пізніше, чим порушені вимоги ч. ч. 1, 2 ст. 115 КЗпП України, ч.1 ст.24 Закону України Про оплату праці .

Однак, суд не погоджується, що за вказане порушення на позивача накладено штрафні санкції, так як відповідно до вимог ст. 265 Кодексу законів про працю України юридичні особи та фізичні особи-підприємці несуть відповідальність у вигляді штрафу в разу порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць.

Тобто, вищевказана відповідальність має місце за порушення строків виплати заробітної плати більш як за один місяць, а не 4 доби.

Крім того, приймаючи рішення по справі, суд враховує те, що постановою Орджонікідзевського районного суду Дніпропетровської області в адміністративній справі №184/441/19 про притягнення ОСОБА_2 як директора Спортивного клубу Манганіт до відповідальності за скоєне адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1, ч. 3 ст. 41 КУпАП, закрито провадження на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Отже, проаналізувавши все вищевикладене, суд приходить до висновку, що оскаржувані постанови відповідача є протиправними та підлягають скасуванню, а адміністративний позов необхідно задовольнити у повному обсязі.

На підставі ст. 139 КАС України суд також вважає за необхідне присудити на користь позивача судові витрати у розмірі 3842,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області.

Керуючись ст. ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати постанови Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 21 лютого 2019 року № ДН-116/268/АВ/ТД-ФС/143 та № ДН-116/268/АВ/ТД-ФС/144.

Присудити на користь Спортивного клубу "Манганіт" первинної організації профспілки металургів і гірняків України Орджонікідзевського гірничо-збагачувального комбінату судові витрати у розмірі 3842,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 27 травня 2019 року.

Суддя (підпис) Рішення не набрало законної сили 27 травня 2019 року. Суддя З оригіналом згідно. Суддя В.М. Олійник В.М. Олійник В.М. Олійник