Рішення

від 17.07.2019 по справі 460/684/19

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

17 липня 2019 року м. Рівне №460/684/19

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зозулі Д.П. за участю секретаря судового засідання Минько Н.З. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник ОСОБА_1 ,

відповідача: представник Дем`янюк Сергій Михайлович,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариста з обмеженою відповідальністю "ЗІПКАРГО" доРівненської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування картки відмови, рішення, - В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗІПКАРГО" (далі - позивач, ТОВ "ЗІПКАРГО") звернулося до суду з позовом до Рівненської митниці ДФС (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204010/2018/00234, рішення про коригування митної вартості товарів від 10.09.2018 №UA204010/2018/000087/2.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ТОВ "ЗІПКАРГО" здійснює свою діяльність в сфері оптової торгівлі деталями та приладдям для автотранспортних засобів (основний КВЕД 45.31). Вказує про те, що під час проведення своєї господарської діяльності ТОВ "ЗІПКАРГО" здійснює імпорт автомобільних запчастин від заводів виробників, офіційних дистриб`юторів із закордону, в даному випадку з Республіки Туреччина. Також зазначає, що ТОВ "ЗІПКАРГО" заключено контракт на поставку автомобільних запчастин у заводу виробника, а саме: МС PLASTIK OTOMOTIV SAN.VE TIC LTD. STI, контракт №ZC- 005-МР від 11.05.2018 на суму 45 000 дол. США. та подано до Рівненської митниці ДФС митну декларацію №UA204010/2018/021081 від 10.09.2018 з переліком документів, зазначених у ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України. Оскільки, всі документи були у відповідача, тому останнім протиправно прийнято картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204010/2018/00234 та рішення про коригування митної вартості товарів від 10.09.2018 №UA204010/2018/000087/2. Просить суд позов задовольнити повністю.

Ухвалою суду від 28.03.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 06.05.2019 на 10:30 год.

Рівненською митницею ДФС, у встановлені судом строки, подано відзив на позовну заяву. В обґрунтування своїх заперечень зазначає, що 10.09.2018 до Рівненської митниці ДФС подано в електронному вигляді митну декларацію №UA204010/2018/021081 (товар №1: Ящики пластикові для інструментів: ПЛАСТИКОВИИ ЯЩИК арт. TR90.9036. ПЛАСТИКОВИЙ ЯЩИК арт. TR90.9035; торгова марка: МС PLASTIK виробник - МС PLASTIK OTOMOTIV SAN. VE TIC. LTD. STI.) з комплектом документів до неї. Проте, при проведенні у відповідності до положень ст. 54 Митного кодексу України контролю правильності визначення декларантом митної вартості товару встановлено, що у документах, наданих декларантом, не містяться всі дані відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості, та виявлені окремі розбіжності. Вказує про те, що рішення про коригування митної вартості товару №1 від 10.09.2018 №UA204010/2018/000087/2 прийнято з врахуванням наявних у органу доходів і зборів відомостей. Вважає, що дії Рівненської митниці ДФС щодо винесення оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації є правомірними та не порушують прав позивача. Просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити повністю (а.с.95-100).

Ухвалою суду від 06.05.2019 закрито підготовче провадження у справі. Розгляд справи по суті призначено у відкритому судовому засіданні на 27.05.2019 на 14:15 год.

Судове засідання, призначене на 27.05.2019, відкладено на 01.07.2019 на 09:30 год., у зв`язку з клопотанням відповідача.

У судовому засіданні, призначеному на 01.07.2019, оголошено перерву до 17.07.2019 до 15:45 год., у зв`язку з клопотанням представника відповідача.

У судовому засіданні, призначеному на 17.07.2019, представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві, просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні, призначеному на 17.07.2019, проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві на позовну заяву. Просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

У судовому засіданні, призначеному на 17.07.2019, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши вступні слова представника позивача та представника відповідача, повно та всебічно з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими доказами, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення повністю, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що між PLASTIK OTOMOTIV SAN. VE TIC. LTD. STI. (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗІПКАРГО"(Покупець) укладено контракт № ZC-005-MР від 11.05.2018 (далі - Контракт) (а.с.20-23).

Відповідно до п.1.1 розділу 1 "Предмет контракта" Продавець подає, а покупець купує автозапчастини та комплектуючі до них в кількості, по цінах та на умовах, що є невід`ємною частиною контракту.

Загальна сума Контракту становить загальну кількість інвойсів та специфікацій за даним контрактом, але не перевищує 45000,00 доларів США (п.1.2 розділу 1 "Предмет контракта" Контракта).

Згідно з п.2.1 розділу 2 "Умови поставки і рекламації" Контракта Продавець постачає продукцію на умовах СРТ Rivne/Ukraine, або CIF Odessa/Ukraine, що зазначається в специфікаціях та комерційних інвойсах, які видаються при відвантаженні товарів (у відповідності з Інкотермс 2000), на кожну партію окремо, які будуть становити невід`ємну складову цього Контракту.

03.09.2019 сторонами було підписано додаток (специфікацію) № 4 до контракту № ZC-005-MР від 11.05.2018, яким визначено умови поставки: FOB - Стамбул / Туреччина, умови оплати: 100% від вартості інвойса в термін 20 днів (а.с.24)

На виконання Контракту ТОВ "ЗІПКАРГО" здійснено поставку товару, митне оформлення якого відбувалось у Рівненській митниці ДФС.

До митного оформлення ТОВ "ЗІПКАРГО" подано: - МД від 10.09.2018 №UA204010/2018/021081; - контракт №ZC-005-MР від 11.05.2018; - додаток (специфікація) №4 від 03.09.2018 до контракту №ZC-005-MP від 11.05.2018; - Commercial invoice від 03.09.2018; - пакувальний лист від 03.09.2018; - прайс-лист за період з 02.07.2018 по 31.12.2018; - CMR 0069693; - TIR cornet МХ81914622; - договір перевезення вантажу в міжнародному сполучені № Б-004 від 18.04.2018; - рахунок фактуру №СФ-0000035 від 06.09.2018; - митну декларацію країни експортера №0100820; лист 3135058; договір доручення №МВП 24/04/2018 щодо надання послуг з декларування товарів від 24.04.2018.

За результатами аналізу документів, поданих декларантом для митного оформлення, 10.09.2018 Рівненською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA204010/2018/000087/2, яким відкориговано митну вартість імпортованих ТОВ "ЗІПКАРГО" товарів, а саме: ящики пластикові для інструментів: пластиковий ящик арт. TR90.9036 - 14 шт. та пластиковий ящик арт. TR90.9035 - 16 шт., торговельна марка МС PLASTIK (а.с.57-58).

Зазначеним рішенням орган доходів і зборів не визнав заявлену декларантом митну вартість товару, визначену за основним методом - за ціною договору (контракту), застосувавши метод визначення митної вартості товару - резервний та визначив митну вартість імпортованого позивачем товару на загальну суму 1006,74 USD.

Рівненською митницею ДФС було оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, якою відмовлено ТОВ "ЗІПКАРГО" у митному оформлені (випуску) товарів за митною декларацією №UA204010/2018/021081 від 10.09.2018 (а.с.55-56).

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями Рівненської митниці ДФС, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку оспорюваним рішенням суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 318 Митного кодексу України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Згідно ч.3 ст. 318 Митного кодексу України митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Частиною 2 та пунктом 1 частини 6 статті 321 Митного кодексу України, передбачено, що У разі ввезення на митну територію України товарів, транспортних засобів комерційного призначення митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України. Перебування товарів, транспортних засобів комерційного призначення під митним контролем закінчується: у разі ввезення на митну територію України - після закінчення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, за винятком митних режимів, які передбачають перебування під митним контролем протягом усього часу дії митного режиму

Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (ч. 1 ст.248 Митного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч.1, 2 ст.51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 52 Митного кодексу України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Зокрема, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч. 1, 2 ст. 53 Митного кодексу України ).

Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ч.1 ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно з ч.2 ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Частиною 3 статті 54 Митного кодексу України встановлено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Відповідно до ч.2, 3, 4 ст.57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Згідно з ч. 4, 5 ст. 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Частиною 11 статті 58 Митного кодексу України передбачено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті.

Розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню (ч. 9 ст.58 Митного кодексу України).

Відповідно до ч.2 ст.58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Згідно з ч.11, 12 ст.264 Митного кодексу України орган доходів і зборів відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав: 1) митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу; 2) електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов`язкових реквізитів; 3) митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом.

У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи органу доходів і зборів.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Судом встановлено, що підставою для прийняття оспорюваних рішень стала відмова в наданні витребовуваних митницею додаткових документів та те, що в наданих позивачем для митного оформлення документах містяться суперечливі дані та не містяться всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, а саме:

- комерційними умовами поставки згідно п. 2.1 контракту №ZC-005-МР від 11.05.2018 є СРТ Рівне, або CIF Одеса, про що зазначається в специфікаціях та комерційних інвойсах, однак згідно специфікації №4 від 03.09.2018 до Контракту та рахунку від 03.09.2018 №053905, комерційними умовами поставки є FOB Стамбул (Туреччина);

- згідно п.1.1 контракту №ZC-005-МР від 11.05.2018 продавець продає автозапчастини та комплектуючі по цінах та на умовах, що подано в додатках (специфікаціях). Ціни по даній партії товару на окремі товари є нижчими за ціни ідентичних товарів митне оформлення яких було здійснено у попередній період часу в межах такого самого контракту. Разом з тим, до митного оформлення не надано жодного документу, щодо умов зовнішньоекономічної операції, які вплинули на зниження ціни товару;

- для підтвердження заявленої митної вартості надано митну декларацію країни відправлення MRN18341300EX557015 від 03.09.2018, хоча фактично надано копію митної декларації країни експорту 18341300ЕХ557015 від 03.09.2018.

Разом з тим, наявними у матеріалах справи доказами підтверджується, що з метою митного оформлення товарів, заявлених у митній декларації №UA204010/2018/021081 від 10.09.2018, позивачем було подано:

1. контракт № ZC-005-MP від 11.05.2018 (а.с.20-23);

2. додаток (специфікація) №4 від 03.09.2018 до контракту №ZC-005-MP від 11.05.2018 (а.с.24);

3. commercial invoice від 03.09.2018 (а.с.25);

4. пакувальний лист від 03.09.2018 (а.с.26);

5. прайс-лист від 02.07.2018 (а.с.27-32);

6. CMR 0069693 (а.с.33);

7. TIR cornet MX81914622 (а.с.34);

8. договір перевезення вантажу в міжнародному і внутрішньому сполучені № Б-004 від 18.04.2018 (а.с.35-37);

9. рахунок фактура № СФ-0000035 від 06.09.2018 (а.с.38);

10. митну декларацію країни експортера №0100820 (а.с.39);

11.лист 3135058 (а.с.40).

У ході розгляду справи судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що в п.2.1 контракту ZC-005-MP від 11.05.2018, зокрема, зазначено, що умови поставки визначаються в Специфікаціях та Комерційних Інвойсах, які видаються при відвантажені товарів на кожну партію окремо, які будуть становити невід`ємну складову контракту.

Як вбачається з додатку (специфікації) №4 від 03.09.2018 до контракту №ZC-005-MP від 11.05.2018 на пластиковий ящик з кодом TR90.9036 (в кількості 14 штук) та TR90.9035 (в кількості 16 штук) умови поставки визначено: FOB - Стамбул / Туреччина.

Оскільки, додаток (специфікація) є невід`ємною складовою контракту №ZC-005-MP та сторони відповідно до умов контракту вправі визначати умови поставки на кожну партію товару окремо, то покликання відповідача щодо невідповідності умов поставки, зазначених в контракті №ZC-005-MP та додатку (специфікації) №4 від 03.09.2018, є безпідставними та необґрунтованими.

Щодо покликань Рівненської митниці ДФМ, що ціни по даній партії товару на окремі товари є нижчими за ціни ідентичних товарів, митне оформлення яких було здійснено у попередній період часу в межах такого самого контракту та те, що до митного оформлення не надано жодного документу, щодо умов зовнішньоекономічної операції, які вплинули на зниження ціни товару, суд зазначає наступне.

У судовому засіданні представник позивача пояснив, що перша партія товару була пробна і доволі мала за обсягом, всього 18 одиниць товару, за ціною: пластиковий ящикі TR90.9035 - 8 штук, ціна за одиницю товару складала 19.45 $, пластиковий ящик TR90.9036 - 10 штук, ціна за одиницю товару - 22.11 $. Водночас, друга партія поставки товару вже була оптова 95 одиниць товару, а саме: пластиковий ящик TR90.9035 - 40 штук, ціна за одиницю товару - 15.00$, пластиковий ящик TR90.9036 - 55 штук, ціна за одиницю товару - 18 $. Проте, під час перевезення другої партії товару виявилось, що товар в обсязі 16 одиниць пластиковий ящик TR90.9035 та 14 одиниць пластиковий ящик TR90.9036 фізично не помістилися у вантажний автомобіль та в подальшому були довезені вже під час третьої доставки, і тому ціна на товар під час другої та третьої партії товару не відрізняється, хоча обсяг третьої партії товару є значно менший за другої.

З досліджених в судовому засіданні доказів, судом встановлено, що розрахунок за другу партію поставки проведено в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті № 103 від 19.07.2018 на суму 5030,00 дол. США. З акта проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів ручної поклажі від 09.08.2018 до митної декларації №UА204010/2018/018376 слідує, що митному оформленню підлягали пластикові ящики для інструментів чорного кольору ( артикул TR90.9035) в кількості 24 штуки, що не відповідало заявленій кількості 40 штук та пластикові ящики для інструментів чорного кольору ( артикул TR90.9036) в кількості 41 штука, що не відповідало заявленій кількості 55 штук (а.с.50).

Отже, ТОВ "ЗІПКАРГО" завезено на митну територію України пластиковий ящикі TR90.9035 - 24 штуки, пластиковий ящик TR90.9036 - 41 штука, всього 65 одиниць.

У ході розгляду справи судом також встановлено, що ТОВ "ЗІПКАРГО" згідно МД №UА204010/2018/021081 завезено на митну територію України пластикові ящики TR90.9035 - 16 штук та пластикові ящики TR90.9036 - 14 штук, всього 30 одиниць, що не були довезені під час другої поставки товару.

Отже, покликання представника відповідача, що ціни по даній партії товару на окремі товари є нижчими за ціни ідентичних товарів, митне оформлення яких було здійснено у попередній період часу, не беруться судом до уваги, оскільки, як встановлено судом, друга поставка товару була оптовою - відповідно і ціна є меншою.

Також відповідач зазначає, що для підтвердження митної вартості товару надано митну декларацію країни відправлення MRN18341300EX557015 від 03.09.2018, хоча фактично надано копію митної декларації країни експортера 18341300EX557015 від 03.09.2018 (а.с.39).

Дослідивши вказані документи, судом встановлено, що документ MRN18341300EX557015 від 03.09.2018 та 18341300EX557015 від 03.09.2018 є один і тим самим документом, а саме митною декларацією країни експортера (відправлення) товару, що в свою чергу не може оцінюватись як розбіжність в поданих документах.

Рівненська митниця ДФС також зазначає, що володіє інформацією, стосовно митної вартості подібних товарів, що є вищою за заявлену, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості заявленої декларантом. В рішенні про коригування митної вартості товарів за №UA204010/2018/000087/2 від 10.09.2018 зазначається, що Рівненською митницею ДФС під час коригування митної вартості товару №1 здійснено на основі митної вартості ідентичних/подібних товарів розмитнених за МД ІМ 40 ДЕ №UA209140/2018/138788 від 14.06.2018.

За результатом дослідження МД ІМ 40 ДЕ №UA209140/2018/138788 судом встановлено, що згідно графи 15 митної декларації слідує, що країною відправлення/ експорту товару є Польща, виробником ідентичного/подібного товару №1 згідно графи митної декларації 34 - EU ( країна Європейського Співтовариства) (а.с.119).

В свою чергу, судом встановлено, що в спірних правовідносинах згідно МД №204010/2018/021081 від 10.09.2018 країною відправлення товару та виробником товару є Республіка Туреччина (графа 15, 34).

З аналізу митних декларації суд дійшов висновку, що товари завезені за МД ІМ 40 ДЕ №UA209140/2018/138788 від 14.06.2018 та МД №204010/2018/021081 від 10.09.2018 відрізняються країною виробництва та країною відправлення, що вказує на те, що дані товари не є подібними/ідентичними між собою.

Аналізуючи дане твердження, судом враховується Постанова Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 березня 2017 р. за №2 "Про Довідку щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року", у якій зазначено, що факт того, що рівень задекларованої митної вартості товару значно нижчий за рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, сам собою не може бути підставою для витребування додаткових документів; цей факт є лише підставою для поглибленої перевірки повноти та достовірності документів. І лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МКУ, є підставою для витребування додаткових документів.

Та обставина, що в інформаційній системі ДФС є інформація про те, що товар, який задекларовано однією особою, іншими особами розмитнювався за іншою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за резервним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому інші обставини можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, вага, наявність знижок тощо).

Крім того, суду слід зазначити, що відповідно до вказаних норм права витребовувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбаченні ст. 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Висновки аналогічного характеру містяться у постанові Верховного Суду України від 31.03.2015 по справі №21-53а15, які відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України враховуються при виборі та застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Враховуючи, що позивачем було надано митному органу всі підтверджуючі митну вартість товарів документи, які наведенні в ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, відповідач безпідставно виніс рішення про коригування митної вартості та, відповідно, картку відмови в прийнятті митної декларації.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень не обґрунтував обставини щодо правомірності прийнятих ним рішень, а позивач довів ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

При зазначених обставинах, вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають до задоволення повністю.

Частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Оскільки, факт наявності порушеного у позивача права знайшов своє підтвердження у ході розгляду справи, то адміністративний позов слід задовольнити повністю.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи наведене вище на користь позивача слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Рівненської митниці ДФС судові витрати понесені відповідно до квитанції від 07.03.2019 № 0.0.1288952159.1 у розмірі 3842,00 грн., оригінал якої знаходиться в матеріалах справи (а.с.3).

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗІПКАРГО" (вул. Курчатова, буд. 53, м. Рівне, 33018, код ЄДРПОУ 41902959) до Рівненської митниці ДФС (вул.Соборна,104, м. Рівне, 33000, код ЄДРПОУ 39420640) про визнання протиправними та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, рішення - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204010/2018/00234.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 10.09.2018 №UA204010/2018/000087/2.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗІПКАРГО" (вул. Курчатова, буд. 53, м. Рівне, 33018, код ЄДРПОУ 41902959) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Рівненської митниці ДФС (вул.Соборна,104, м. Рівне, 33000, код ЄДРПОУ 39420640) судові витрати у розмірі 3842 (три тисячі вісімсот сорок дві) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 25 липня 2019 року.

Суддя Зозуля Д.П.