Рішення

від 22.07.2019 по справі 500/1266/19

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/1266/19

22 липня 2019 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Подлісної І.М.

за участю:

секретаря судового засідання Порплиці Т.В.

позивача ОСОБА_1

представника відповідача Бойцун І.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Тернопільської обласної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності та стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Тернопільської обласної державної адміністрації, в якому просить суд визнати протиправною бездіяльність Тернопільської обласної державної адміністрації щодо виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 11.01.2018 року по справі №819/1827/17 в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника управління розвитку інфраструктури, транспорту та енергозбереження Тернопільської обласної державної адміністрації з 25 вересня 2017 року та стягнути з Тернопільської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу через затримку виконання рішення суду про поновлення ОСОБА_1 на роботі з 15 березня 2019 року по дату винесення судом рішення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 11.01.2018 року по справі №819/1827/17, з урахуванням ухвали суду від 19.01.2018 року про виправлення описки, ОСОБА_1 , поновлено на посаді начальника управління розвитку інфраструктури, транспорту та енергозбереження Тернопільської обласної державної адміністрації з 25 вересня 2017 року та стягнуто з Тернопільської обласної державної адміністрації на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 23.09.2017р. по 11.01.2018 р. в розмірі 47917,50 гривень. Рішення в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць в розмірі підлягає негайному виконанню. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.04.2018 року вищевказане судове рішення залишено без змін. Судове рішення набрало законної сили 23 квітня 2018 року.

Проте, судове рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на займаній посаді не виконано. Позивач вважає таку бездіяльність протиправною та просить стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за період з 15.03.2019 року по дату винесення судом рішення, на підставі статті 236 Кодексу законів про працю України.

Ухвалою від 10.06.2019 судом прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) судом вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Відповідачу надано п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Представник відповідача скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду із відповідними письмовими доказами 27.06.2019. У відзиві відповідач не погоджується з позовними вимогами та доводами, викладеними в адміністративному позові.

Ухвалою суду від 01.07.2019 призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 22.07.2019 о 11:30 год.

Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги з підстав, що викладені в позовній заяві та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засідання позовні вимоги не визнав, просив суд відмовити в їх задоволенні в повному обсязі.

Свою позицію відповідач виклав у відзиві на адміністративний позов, в якому зазначено, що всі виплати (заробітна плата, премії, надбавки, допомоги та оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань) начальнику управління розвитку інфраструктури, транспорту та енергозбереження обласної державної адміністрації здійснювалися виключно із рахунків управління (код ЄДРПОУ 40390095), у штатному розписі якого передбачена посада начальника управління, а не обласної державної адміністрації, яка є окремою юридичною особою (код ЄДРПОУ 00022622).

За інформацією Головного управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області рахунки управління розвитку інфраструктури, транспорту та енергозбереження обласної державної адміністрації закриті, дане управління ліквідоване як розпорядник (одержувач) бюджетних коштів. Вищевказане унеможливлювало здійснення нарахування і виплати заробітної плати ОСОБА_1 з моменту поновлення його на роботі в даному управлінні.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підставний та підлягає до задоволення з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що розпорядженням голови Тернопільської обласної державної адміністрації від 22.09.2017 № 296-к "Про звільнення ОСОБА_1 " позивача звільнено з посади начальника управління розвитку інфраструктури, транспорту та енергозбереження Тернопільської обласної державної адміністрації у зв`язку з ліквідацією цього управління відповідно до пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України, пункту 1 частини першої статті 87 Закону України "Про державну службу", розпорядження голови Тернопільської обласної державної адміністрації від 30 березня 2017 року № 155-од "Про внесення змін до розпорядження голови Тернопільської обласної державної адміністрації від 16 лютого 2017 року №81-од" (із змінами).

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 11.01.2018 р. по справі № 819/1827/17 ОСОБА_1 поновлено посаді начальника управління розвитку інфраструктури, транспорту та енергозбереження Тернопільської обласної державної адміністрації з 23 вересня 2017 року та стягнуто з Тернопільської обласної державної адміністрації на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 23.09.2017 по 11.01.2018 р. року в розмірі 47917 (сорок сім тисяч дев`ятсот сімнадцять) гривень 50 (п`ятдесят) копійок .

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 19.01.2018 року виправлено допущені описки у резолютивній частині рішенні Тернопільського окружного адміністративного суду від 11.01.2018 року по справі № 819/1827/17, а саме змінено дату з якої позивача необхідно поновити на роботі - з 25 вересня 2017 року.

Рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць в розмірі 14055,84 грн., відповідно до статті 371 КАС України допущено до негайного виконання.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.04.2018 року апеляційну скаргу Тернопільської обласної державної адміністрації залишено без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 11 січня 2018 року у справі №819/1827/17 - без змін. Судове рішення набрало законної сили 23 квітня 2018 року .

З приводу виконання рішення суду ОСОБА_1 неодноразово звертався із заявами до Тернопільської обласної державної адміністрації з метою поновлення його на відповідній посаді .

Тернопільська обласна державна адміністрація листами від 03.04.2018 р. №Я-18/1397-Л та від 30.05.2018 р. № Я-18/2765-Л "Про розгляд звернення" повідомило, що Управління розвитку інфраструктури, транспорту та енергозбереження обласної державної адміністрації з 04.04.2017 року перебуває в стані ліквідації на підставі розпорядження голови обласної державної адміністрації від 30.03.2017 року №155-од. Рахунки управління розвитку інфраструктури, транспорту та енергозбереження обласної державної адміністрації закриті, дане управління ліквідоване як розпорядник (одержувач) бюджетних коштів. З огляду на наведене, виникла необхідність в одержанні роз`яснення порядку виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 11.01.2018 року по справі №819/1827/17 в частині поновлення ОСОБА_1 , на посаді начальника управління розвитку інфраструктури, транспорту та енергозбереження Тернопільської обласної державної адміністрації. З метою одержання відповідних роз`яснень обласна державна адміністрація 02 березня 2018 року звернулася із відповідною заявою до Тернопільського окружного адміністративного суду. За інформацією суду вищезазначену заяву про роз`яснення судового рішення буде розглянуто після повернення справи із суду апеляційної інстанції.

Старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Канцедалом О.О. постановою від 20.02.2018 року відкрито виконавче провадження ВП №55834146 про примусове виконання виконавчого листа №819/1827/16, виданого Тернопільським окружним адміністративним судом 12.01.2018 року, щодо боржника Тернопільська обласна державна адміністрація.

Листами від 03.03.2018 р. №03-1200/16-10 та від 23.10.2018 р. №05-6626/16-06 Тернопільська обласна державна адміністрація повідомила відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, що Управління розвитку інфраструктури, транспорту та енергозбереження обласної державної адміністрації з 04.04.2017 року перебуває в стані ліквідації на підставі розпорядження голови обласної державної адміністрації від 30.03.2017 року №155-од. Рахунки управління розвитку інфраструктури, транспорту та енергозбереження обласної державної адміністрації закриті, дане управління ліквідоване як розпорядник (одержувач) бюджетних коштів. З огляду на наведене, незрозумілим залишається питання порядку виконання рішення суду від 11.01.2018 р. №819/1827/17 в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника управління розвитку інфраструктури, транспорту та енергозбереження Тернопільської обласної державної адміністрації з огляду на те, що дане управління ліквідоване як розпорядник (одержувач) бюджетних коштів та не може здійснювати будь-яких виплат ОСОБА_1 з моменту поновлення його на роботі. З метою одержання відповідних роз`яснень обласна державна адміністрація 02.03.2018 року звернулася із відповідною заявою до Тернопільського окружного адміністративного суду .

Постановою про накладення штрафу від 27.09.2018 року ВП №55834146, старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Канцедалом О.О. за невиконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду по справі №819/1827/17 на боржника Тернопільську обласну державну адміністрацію накладено штраф на користь держави у розмірі 5100 грн.

Важливим є той факт, що на користь ОСОБА_1 стягнуто з Тернопільської обласної державної адміністрації середній заробіток за час вимушеного прогулу з 23 вересня 2017 року по 11 січня 2018 року в розмірі 47917 (сорок сім тисяч дев`ятсот сімнадцять) гривень 50 (п`ятдесят) копійок шляхом безспірного списання коштів з її казначейських рахунків.

Однак, станом на дату подання позивачем даної позовної заяви до суду рішення від 11.01.2018 року у справі №819/1827/17 в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника управління розвитку інфраструктури, транспорту та енергозбереження Тернопільської обласної державної адміністрації не виконане.

Вказані обставини стали підставою для звернення до суду.

Визначаючись щодо правовідносин, що склались між сторонами, суд виходив з наступного.

Відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами (ч.1 ст.370 КАС України).

В силу п.2, 3 ч.1 ст.371 цього ж Кодексу, негайно виконуються рішення про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Відповідно до вимог ч.1 ст.383 Кодексу адміністративного судочинства України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Відповідно до ст. 65 Закону України "Про виконавче провадження" рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується невідкладно в порядку, визначеному статтею 63 цього Закону. Рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки стягувача, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Також, ст.ст.235, 236 Кодексу законів про працю України передбачено, що у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу. У разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

При цьому, відповідно до п.п. 32, 34 постанови Пленуму Верховного суду України від 06 листопада 1992 року №9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв`язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи.

Рішення про поновлення на роботі вважається виконаним з дня видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу.

Як вже зазначалось, рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 11.01.2018 року по справі №819/1827/17, з урахуванням ухвали суду від 19.01.2018 року про виправлення описки, ОСОБА_1 , поновлено на посаді начальника управління розвитку інфраструктури, транспорту та енергозбереження Тернопільської обласної державної адміністрації з 25 вересня 2017 року та стягнуто з Тернопільської обласної державної адміністрації на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 23.09.2017 по 11.01.2018 р. року в розмірі 47917,50 гривень.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.04.2018 року вищевказане судове рішення залишено без змін. Судове рішення набрало законної сили 23 квітня 2018 року.

У разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки (стаття 236 КЗпП України).

Із наведеної законодавчої норми слідує, що підставою для виплати незаконно звільненому працівнику середнього заробітку є затримка власником або уповноваженим ним органом виконання рішення про поновлення на роботі.

При цьому, обов`язок Тернопільської обласної державної адміністрації виплатити позивачу середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі не залежить від стану казначейських рахунків управління у якому поновлено на роботі позивача, оскільки відповідачем є саме Тернопільська обласна державна адміністрація.

Як видно з матеріалів справи, Тернопільська обласна державна адміністрація зверталася до Тернопільського окружного адміністративного суду з питання роз`яснення судового рішення в адміністративній справі № 819/1827/17, проте ухвалою від 31.05.2018 в роз`ясненні рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 11.01.2018 року у справі № 819/1827/17 відмовлено.

Відтак, розпорядженням голови обласної державної адміністрації від 21 червня 2019 року № 145-к ОСОБА_1 поновлено на посаді начальника управління розвитку інфраструктури, транспорту та енергозбереження Тернопільської обласної державної адміністрації.

Щодо позовної вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, то суд зазначає наступне.

Відповідно до приписів пункту Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100 (далі - Порядок № 100) слідує, що у разі визначення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Згідно з пунктом 8 вказаного Порядку №100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

З інформації про заробітну плату ОСОБА_1 , слідує:

Середня заробітна плата становить - 14055,84 грн. Середньоденна заробітна плата становить - 638,90 грн.

Кількість робочих днів за період з 14 березня 2019 по 21 червня 2019 року становить - 68 робочих днів.

Загальна сума заробітку за час вимушеного прогулу (з 14 березня 2019 по 21 червня 2019 року) - 43445,20 грн.

Позивач погодився з даними розрахунком його середнього заробітку та просив врахувати при прийнятті рішення.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що оскільки рішення суду про поновлення на роботі ОСОБА_1 виконано, то з дня постановлення Тернопільським окружним адміністративним судом рішення по справі №500/49/19 до дня поновлення на роботі 21 червня 2019 року позивач має право відповідно до статті 236 КЗпП України на виплату йому середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення.

Таким чином, враховуючи викладене вище, враховуючи інформацію надану Тернопільської обласної державної адміністрації, про заробітну плату ОСОБА_1 , за затримку виконання рішення суду від 14 березня 2019 року у справі №500/49/19 на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за період з 14 березня 2019 року по 21 червня 2019 року в розмірі 43445 гривень 20 копійок .

Суд відзначає, що заперечення відповідача зводилися до констатації факту перебування у стані ліквідації управління розвитку інфраструктури, транспорту та енергозбереження Тернопільської обласної державної адміністрації та відсутність його фінансування, що не може бути підставою для невиконання рішення суду, яке набрало законної сили.

Щодо вимог позивача про стягнення на його користь середнього заробітку по день розгляду даної справи в суді, то вони не можуть бути задоволені, оскільки з моменту поновлення позивача на роботі (розпорядження Т.в.о голови ОДА №145-к від 21.06.2019 р.) виплата зарплати регулюється іншими нормами закону, а не стягненням зарплати за час затримки виконання рішення суду.

Відтак в цій частині позовні вимоги до задоволення не підлягають.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У ч.2 ст.77 КАС України зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду достатніх доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення.

Надавши правову оцінку всім обставинам справи, які знайшли своє підтвердження в ході судового засідання та доводяться матеріалами справи, суд дійшов висновку про наявність необхідної сукупності підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Тернопільської обласної державної адміністрації (місцезнаходження: вул. Грушевського, 8,м. Тернопіль,46021, ЄДРПОУ / ІПН: 00022622) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ / ІПН: НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу у зв`язку невиконанням рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 11.01.2018 року по справі №819/1827/17 за період з 14 березня 2019 року по 21 червня 2019 р. в сумі 43 445 (сорок три тисячі чотириста сорок п`ять) гривень 20 копійок, здійснивши необхідні відрахування обов`язкових податків і зборів.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 24 липня 2019 року.

Головуючий суддя Подлісна І.М.