Постанова

від 25.11.2019 по справі 500/1266/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2019 рокуЛьвів№ 857/10369/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,

суддів Гудима Л.Я., Пліша М.А.

за участі секретаря судового засідання Хітрень О.Ю.,

позивач: не з`явився

відповідач: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Тернопільської обласної державної адміністрації на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 22 липня 2019 року у справі № 500/1266/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Тернопільської обласної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності та стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі,-

суддя в 1-й інстанції - Подлісна І.М.,

час ухвалення рішення - 12 год. 06 хв.,

місце ухвалення рішення - м.Тернопіль,

дата складання повного тексту рішення - 24.07.2019,-

В С Т А Н О В И В:

04 червня 2019 року ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Тернопільської обласної державної адміністрації (далі Тернопільська ОДА, відповідач) та просив суд визнати протиправною бездіяльність Тернопільської обласної державної адміністрації щодо виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 11.01.2018 року по справі №819/1827/17 в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника управління розвитку інфраструктури, транспорту та енергозбереження Тернопільської обласної державної адміністрації з 25 вересня 2017 року та стягнути з Тернопільської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу через затримку виконання рішення суду про поновлення ОСОБА_1 на роботі з 15 березня 2019 року по дату винесення судом рішення.

На обгрунтування позовних вимог вказує, що рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 11.01.2018 року по справі № 819/1827/17, з урахуванням ухвали суду від 19.01.2018 року про виправлення описки, ОСОБА_1 , поновлено на посаді начальника управління розвитку інфраструктури, транспорту та енергозбереження Тернопільської обласної державної адміністрації з 25 вересня 2017 року та стягнуто з Тернопільської обласної державної адміністрації на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 23.09.2017р. по 11.01.2018 р. в розмірі 47917,50 гривень. Рішення в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць в розмірі підлягає негайному виконанню. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.04.2018 року вищевказане судове рішення залишено без змін. Судове рішення набрало законної сили 23 квітня 2018 року.

Проте зазначає, що судове рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на займаній посаді не виконано. Позивач вважає таку бездіяльність протиправною та просить стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за період з 15.03.2019 року по дату винесення судом рішення, на підставі статті 236 Кодексу законів про працю України.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 22 липня 2019 року адміністративний позов задоволено частково. Стягнуто з Тернопільської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у зв`язку з невиконанням рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 11.01.2018 року по справі №819/1827/17 за період з 14 березня 2019 року по 21 червня 2019 р. в сумі 43 445 (сорок три тисячі чотириста сорок п`ять) гривень 20 копійок, здійснивши необхідні відрахування обов`язкових податків і зборів. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач Тернопільська обласна державна адміністрація подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, його висновки не відповідають обставинам справи, судом неповно досліджено обставини справи, а тому таке підлягає скасуванню.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, а тому колегія суддів, відповідно до ч.4 ст.229 КАС України, вважає за можливе провести розгляд справи без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Згідно з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, приходить до переконання, що оскаржуване рішення суду першої інстанції вимогам статті 242 КАС України не відповідає.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, розпорядженням голови Тернопільської обласної державної адміністрації від 22.09.2017 № 296-к Про звільнення ОСОБА_1 позивача звільнено з посади начальника управління розвитку інфраструктури, транспорту та енергозбереження Тернопільської обласної державної адміністрації у зв`язку з ліквідацією цього управління відповідно до пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України, пункту 1 частини першої статті 87 Закону України Про державну службу , розпорядження голови Тернопільської обласної державної адміністрації від 30 березня 2017 року № 155-од Про внесення змін до розпорядження голови Тернопільської обласної державної адміністрації від 16 лютого 2017 року №81-од (із змінами).

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 11.01.2018 р. по справі № 819/1827/17 ОСОБА_1 поновлено на посаді начальника управління розвитку інфраструктури, транспорту та енергозбереження Тернопільської обласної державної адміністрації з 23 вересня 2017 року та стягнуто з Тернопільської обласної державної адміністрації на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 23.09.2017 по 11.01.2018 р. року в розмірі 47917 (сорок сім тисяч дев`ятсот сімнадцять) гривень 50 (п`ятдесят) копійок .

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 19.01.2018 року виправлено допущені описки у резолютивній частині рішенні Тернопільського окружного адміністративного суду від 11.01.2018 року по справі № 819/1827/17, а саме змінено дату з якої позивача необхідно поновити на роботі - з 25 вересня 2017 року.

Рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць в розмірі 14055,84 грн., відповідно до статті 371 КАС України допущено до негайного виконання.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.04.2018 року апеляційну скаргу Тернопільської обласної державної адміністрації залишено без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 11 січня 2018 року у справі №819/1827/17 - без змін. Судове рішення набрало законної сили 23 квітня 2018 року .

Також судом першої інстанції встановлено, що з приводу виконання рішення суду ОСОБА_1 неодноразово звертався із заявами до Тернопільської обласної державної адміністрації з метою поновлення його на відповідній посаді .

Також встановлено, що на користь ОСОБА_1 стягнуто з Тернопільської обласної державної адміністрації середній заробіток за час вимушеного прогулу з 23 вересня 2017 року по 11 січня 2018 року в розмірі 47917 (сорок сім тисяч дев`ятсот сімнадцять) гривень 50 (п`ятдесят) копійок шляхом безспірного списання коштів з її казначейських рахунків.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки (стаття 236 КЗпП України).

Із наведеної законодавчої норми слідує, що підставою для виплати незаконно звільненому працівнику середнього заробітку є затримка власником або уповноваженим ним органом виконання рішення про поновлення на роботі.

При цьому, обов`язок Тернопільської обласної державної адміністрації виплатити позивачу середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі не залежить від стану казначейських рахунків управління у якому поновлено на роботі позивача, оскільки відповідачем є саме Тернопільська обласна державна адміністрація.

Відтак, суд дійшов висновку, що оскільки рішення суду про поновлення на роботі ОСОБА_1 виконано, то з дня постановлення Тернопільським окружним адміністративним судом рішення по справі №500/49/19 до дня поновлення на роботі 21 червня 2019 року позивач має право відповідно до статті 236 КЗпП України на виплату йому середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення.

Таким чином, враховуючи викладене вище, враховуючи інформацію надану Тернопільської обласної державної адміністрації, про заробітну плату ОСОБА_1 , за затримку виконання рішення, суд вважав, що на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за період з 14 березня 2019 року по 21 червня 2019 року в розмірі 43445 гривень 20 копійок .

Колегія суддів зазначає наступне.

Частиною 2 ст.14 КАС України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Пунктом 3 ч.1 ст.371 КАС України встановлено, що постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби виконуються негайно.

Згідно п.34 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 06.11.1992 Про практику розгляду судами трудових спорів відповідно до правил ст. 24 КЗпП України рішення про поновлення на роботі вважається виконаним з дня видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу.

Матеріалами справи встановлено, що розпорядженням голови обласної державної адміністрації від 21 червня 2019 року № 145-к ОСОБА_1 поновлено на посаді начальника управління розвитку інфраструктури, транспорту та енергозбереження Тернопільської обласної державної адміністрації.

Також встановлено, що рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 14 березня 2019 року у справі №500/49/19 позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Тернопільської обласної державної адміністрації щодо виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 11.01.2018 року по справі № 819/1827/17 в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника управління розвитку інфраструктури, транспорту та енергозбереження Тернопільської обласної державної адміністрації з 25 вересня 2017 року. Стягнуто з Тернопільської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у зв`язку невиконанням рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 11.01.2018 року по справі №819/1827/17 за період з 12 січня 2018 року по 14 березня 2019 року в сумі 236468 (двісті тридцять шість тисяч чотириста шістдесят вісім ) гривень 27 (двадцять сім ) копійок, здійснивши необхідні відрахування обов`язкових податків і зборів (http://reestr.court.gov.ua/Review/80535284).

Колегія суддів враховує висновок суду першої інстанції, що оскільки рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 11.01.2018 у справі 819/1827/17 про поновлення на роботі ОСОБА_1 виконано, то з дня постановлення Тернопільським окружним адміністративним судом рішення по справі №500/49/19 до дня поновлення на роботі 21 червня 2019 року позивач мав право відповідно до статті 236 КЗпП України на виплату йому середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення.

Проте, судом апеляційної інстанції встановлено, що постановою Верховного суду від 22 жовтня 2019 року у справі № 819/1827/17 адміністративне провадження №К/9901/52183/18 касаційну скаргу Тернопільської обласної державної адміністрації задоволено частково. Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 11 січня 2018 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2018 року у справі № 819/1827/17 скасовано, а справу направлено до Тернопільського окружного адміністративного суду на новий розгляд.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно положень ст.75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст.76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Зважаючи на встановлені у справі обставини, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та враховуючи постанову Верховного суду від 22 жовтня 2019 року у справі № 819/1827/17 адміністративне провадження №К/9901/52183/18, якою скасовано рішення Тернопільського окружного адміністративного 11 січня 2018 року у справі № 819/1827/17 про поновлення позивача на роботі, суд апеляційної інстанції оцінюючи в сукупності вищевикладене вважає, що заявлений позивачем позов є безпідставним, через що задоволенню не підлягає.

З огляду на вищевикладене, наявні підстави для висновку про неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні заявленого позову, з вищевикладених мотивів.

Керуючисьч.4 ст.229, ч.3 ст. 243, ст. ст. 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Тернопільської обласної державної адміністрації задовольнити.

Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 22 липня 2019 року у справі № 500/1266/19 - скасувати та прийняти постанову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Тернопільської обласної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності та стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду касаційної інстанції.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н. М. Судова-Хомюк судді Л. Я. Гудим М. А. Пліш Повне судове рішення складено 29.11.19