Рішення

від 24.07.2019 по справі 826/10101/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

24 липня 2019 року справа №826/10101/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "КСГ" (далі по тексту - позивач, ТОВ "КСГ") доГоловного управління ДФС у м. Києві (далі по тексту - відповідач, ГУ ДФС) провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23 травня 2017 року №0001161204 В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з підстав протиправного нарахування податкового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб у зв`язку з відсутністю у ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві правових підстав для проведення перевірки, за наслідками якої винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення; позивачем протягом перевіреного періоду своєчасно та у повному обсязі сплачувалась орендна плата у розмірі, встановленому договором оренди земельної ділянки; у 2014 році в Україні діяв мораторій на проведення перевірок підприємств контролюючими органами.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 серпня 2017 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/10101/17, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Відповідач у письмових запереченнях проти позову зазначив, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки перевіркою встановлено порушення позивачем підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України та заниження позивачем податкових зобов`язань з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності за 2014-2016 роки, що є підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

В судовому засіданні 19 березня 2018 року представники позивача позовні вимоги підтримали, представник відповідача проти позову заперечив; на підставі частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.

20 січня 2017 року ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві проведено камеральну перевірку податкової звітності з плати за землю (орендна плата) за 2014-2016 роки ТОВ "КСГ", результати якої оформлені актом №62/26-54-12-03-13 про результати камеральної перевірки (далі по тексту - акт перевірки).

Дані камеральної перевірки свідчать про заниження суми податкових зобов`язань в порушення вимог підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України, заявлених у податкових деклараціях з плати за землю (орендної плати) за 2014, 2015, 2016 роки.

Листом від 09 лютого 2017 року №1573/10/26-54-12-03-23 "Про надання відповіді" ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві надано відповідь на заперечення позивача щодо акта перевірки про залишення без змін висновків акта перевірки.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення від 10 лютого 2017 року №0001391203, винесеного ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві, позивачу за порушення підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб на 1 321 232,04 грн., у тому числі за податковими зобов`язаннями - 1 056 985,67 грн. та за штрафними санкціями - 264 246,37 грн.

За результатами розгляду скарги позивача на податкове повідомлення-рішення від 10 лютого 2017 року №0001391203, винесене ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві, рішенням ГУ ДФС про результати розгляду первинної скарги від 13 квітня 2017 року №9353/10/26-15-10-02-16 скасовано податкове повідомлення-рішення від 10 лютого 2017 року №0001391203, а скаргу ТОВ "КСГ" частково задоволено.

23 травня 2017 року ГУ ДФС згідно з підпунктом 54.3.1 пункту 54.3 статті 54 та пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України на підставі акту камеральної перевірки ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві від 20 січня 2017 року №62/26-54-12-03-13 та рішення ГУ ДФС про результати розгляду скарги від 13 квітня 2017 року №9353/10/26-15-10-02-16 винесено податкове повідомлення-рішення №0001161204, яким за порушення підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України та підпункту 13.5.1 пункту 13.5 розділу 13 Положення про плату за землю в місті Києві (додаток 3), затвердженого рішенням КМР від 23 червня 2011 року №242/5629 позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб на 1 321 232,04 грн., у тому числі за податковими зобов`язаннями - 1 056 985,67 грн. та за штрафними санкціями - 264 246,37 грн.

Рішенням ДФС України від 26 липня 2017 року №16098/6/99-99-11-03-01-25 за результатами розгляду скарги позивача на податкове повідомлення-рішення від 23 травня 2017 року №0001161204, залишено без змін податкове повідомлення-рішення, а скаргу - без задоволення.

Відповідно до статті 62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 75.1.1 вказаної статті визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Статтею 76 Податкового кодексу України передбачено порядок проведення камеральної перевірки, відповідно до положень якої камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Таким чином, виходячи з аналізу наведених норм Податкового кодексу України суд зазначає, що камеральна перевірка проводиться без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Як вбачається з матеріалів справи, камеральна перевірка позивача проведена на підставі пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві 20 січня 2017 року.

Проте, Законом України від 21 грудня 2016 року №1797-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні", який набрав чинності з 01 січня 2017 року, змінено функції податкових інспекцій та виключено їх з переліку контролюючих органів.

Так, Законом України від 21 грудня 2016 року №1797-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні", який набрав чинності з 01 січня 2017 року, внесено зміни до Податкового кодексу України, зокрема, щодо контрольно-перевірочної роботи.

Статтю 19 1 Податкового кодексу України, в редакції Закону України №1797-VIII, викладено в наступній редакції: "контролюючі органи виконують, зокрема такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19 3 цього Кодексу: здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків; контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів".

Крім того, згідно пункту 8 розділу I Закону України від 21 грудня 2016 року №1797-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" Податковий кодекс України доповнено статтею 19 3 , яка, в свою чергу, визначає функції державних податкових інспекцій. Так, згідно вказаної статті, державні податкові інспекції: здійснюють сервісне обслуговування платників податків; здійснюють реєстрацію та ведення обліку платників податків та платників єдиного внеску, об`єктів оподаткування та об`єктів, пов`язаних з оподаткуванням; формують та ведуть Державний реєстр фізичних осіб - платників податків, Єдиний банк даних про платників податків - юридичних осіб, реєстри, ведення яких покладено законодавством на контролюючі органи; виконують інші функції сервісного обслуговування платників податків, визначені законом.

Тобто, функцію контрольно-перевірочної роботи за приписами підпункту 19 1 .1.1 пункту 19 1 .1 статті 19 1 Податкового кодексу України закріплено виключно за контролюючими органами обласного та центрального рівнів.

Таким чином, з 01 січня 2017 року організація проведення всіх без виключення перевірок платників податків відбувається виключно органами ДФС обласного та центрального рівнів.

Окрім того, у листі Державної фіскальної служби України від 17 січня 2017 року №1005/7/99-99-14-03-03-17 "Про організацію перевірок у 2017 році" зазначено, зокрема, що пунктом 8 розділу I Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" №1797 VIII від 21 грудня 2016 року, доповнено Кодекс статтею 19 3 та викладено в новій редакції підпункту 19 1 .1.1 пункту 19 1 .1 статті 19 1 , якими визначено перелік функцій державних податкових інспекцій, а функцію контрольно-перевірочної роботи закріплено виключно за контролюючими органами обласного та центрального рівнів.

Отже, з 01 січня 2017 року організацію та проведення перевірок може бути здійснено, складено акт (довідку) та податкові повідомлення-рішення, вимоги (рішення) зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за їх результатами) лише зазначеними вище органами.

Відповідно до пункту 86.2 статті 86 Податкового кодексу України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

З огляду на викладене, враховуючи те, що проведення камеральної перевірки позивача відбулось 20 січня 2017 року, в той час як, чинним податковим законодавством встановлено, що всі функції з контрольно-перевірочної роботи з 01 січня 2017 року закріплені виключно за контролюючим органом обласного та центрального рівнів, суд дійшов висновку, що ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві вийшла за межі наданих їй повноважень і діяла поза межами правового поля під час проведення камеральної перевірки позивача та оформлення результатів такої перевірки у формі акта від 20 січня 2017 року №62/26-54-12-03-13, що, у свою чергу, нівелює наслідки проведення такої перевірки у вигляді прийнятого податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, що викладена у постанові від 27 січня 2015 року у справі №21-425а14, незаконна перевірка не створює правових наслідків.

Так само, згідно з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 21 лютого 2018 року №К/9901/1970/17, невиконання вимог пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої, а саме - компетенції у податкового органу на прийняття акту індивідуальної дії (податкового повідомлення-рішення); як наслідок, акт такої перевірки з викладеними у ньому висновками, є доказом, здобутим з порушенням закону, й не має юридичної значимості, а тому прийняті на його підставі податкові повідомлення-рішення не можуть бути визнані правомірними.

Слід зазначити, що ГУ ДФС у м. Києві під час розгляду первинної скарги позивача на прийняте ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві податкове повідомлення-рішення за результатами камеральної перевірки, враховані вищенаведені положення та внесені зміни до Податкового кодексу України. Разом з тим, в порушення вимог чинного законодавства прийняв оскаржуване у даній справі рішення на підставі акта перевірки, який складений органом, що не мав на те повноважень та функцій контрольно-перевірочної роботи.

Зважаючи на викладене, що суд вважає, що податкове повідомлення-рішення від 23 травня 2017 року №0001161204 прийняте за наслідками незаконної перевірки, а тому є протиправним і підлягає скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ "КСГ" підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, на користь позивача належить присудити сплачену ним суму судового збору за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КСГ" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 23 травня 2017 року №0001161204.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КСГ" понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 19 818,48 грн. (дев`ятнадцять тисяч вісімсот вісімнадцять гривень сорок вісім копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві.

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Товариство з обмеженою відповідальністю "КСГ" (01030, м. Київ, вул. Пирогова, 4/26; ідентифікаційний код 16288026);

Головне управління ДФС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ідентифікаційний код 39439980).

Суддя В.А. Кузьменко