ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
24 липня 2019 року № 640/4852/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Васильченко І.П. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовомОСОБА_1 доРегіонального сервісного центру МВС у Донецькій області Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України провизнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 (далі-позивач/ ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Регіонального сервісного центру МВС у Донецькій області (далі-відповідач 1/РСЦ МВС у Донецькій області) та Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України (далі-відповідач 2/ГСЦ МВС) про
визнання бездіяльності відповідача 1 щодо відмови у виключенні відомостей з АІС Автомобіль та Єдиного державного реєстру транспортних засобів про арешт та/або обтяження автомобіля Volkswagen, модель - Transpo Kasten, НОМЕР_4 д.н.з. НОМЕР_1 та автомобіля Land Rover, модель - Range Rover Sport, номер шасі НОМЕР_2 , д.н.з. НОМЕР_3 , які належать позивачу протиправною та зобов`язання відповідачів вилучити з АІС Автомобіль та Єдиного державного реєстру транспортних засобів відомості про арешт та/або обтяження автомобіля Volkswagen, модель - Transpo Kasten, НОМЕР_4 д.н.з. НОМЕР_1 та автомобіля Land Rover, модель - Range Rover Sport, номер шасі НОМЕР_2 , д.н.з. НОМЕР_3 , які належать позивачу.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.03.2019 р. прийнято вказану вище позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та встановлено, що справа буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Позовні вимоги мотивовані протиправною відмовою відповідача 1 у знятті арешту з транспортних засобів позивача, оскільки підстави для накладення такого арешту відсутні.
Відповідач 1 у письмовому відзиві на позов вказав про правомірність накладення арешту на транспортні засоби, належні позивачу на праві власності.
Відповідач 1 у письмовому відзиві на позов зазначив про відсутність повноважень щодо зняття арешту.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
З матеріалів справи вбачається, що позивач є власником транспортного засобу Volkswagen, модель - Transpo Kasten, НОМЕР_4 д.н.з. НОМЕР_1 та транспортного засобу Rover, модель - Range Rover Sport, номер шасі НОМЕР_2 , д.н.з. НОМЕР_3 .
Як зазначено позивачем та не заперечується відповідачами, в січні 2019 року позивачу стало відомо, що на належні йому на праві власності вищезазначені транспортні засоби накладено арешт.
Зокрема у листі - відповіді від 07.02.2019 р. № 31/68аз відповідачем 2 повідомлено, що ДАІ № 1401 з обслуговування м. Донецьк 25.12.2013 р. до бази даних внесено інформацію про накладення арешту (заборони на відчуження) на спірні транспортні засоби. Ініціатор - Київський районний суд м. Донецька.
При цьому, відповідач 1, у листі від 28.02.2019 р. № 31/5-9аз вказав аналогічні відомості по запитуваним транспортним засобам.
Вважаючи відсутність підстав для накладення арешту на спірні транспортні засоби, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.
Судом встановлено, що відповідач 1 - РСЦ МВС в Донецькій області діє на підставі Положення про регіональний сервісний центр МВС в Донецькій області , затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року №1404, у редакції наказу Міністерства внутрішніх справ України від 19 травня 2017 року №406.
РСЦ МВС в Донецькій області відповідно до покладених на нього завдань, зокрема забезпечує внесення до Єдиного державного реєстру МВС інформації про накладення або зняття обмежень щодо транспортних засобів уповноваженими та те органами.
З матеріалів справи вбачається, що підставою для внесення обмеження (накладення арешту) став лист Київського районного суду м. Донецька від 05.12.2013 р. № 65645.
Разом з цим, дослідити вказаний лист є неможливим, оскільки відповідні матеріали знаходяться на непідконтрольній території.
При цьому, відповідачем 1 зазначено, що обставини, що слугували накладенню арешту на спірні транспортні засоби позивача, виникли під час розгляду цивільних справ № 257/15841/13 та № 257/15159/13.
Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 є відповідачем по цивільним справі № 257/15159/13 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за договором позики та по справі № 257/15841/13 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ТОВ Інвестиційно-фінанова компанія ДОНБАСТЕЛЕСУПУТНИК про визнання угод щодо відчуження часток недійсними.
Згідно з розпорядженням Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02.09.2014 р. № 2710/38, відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції", на підставі подань Державної судової адміністрації України на зміну територіальної підсудності судових справ, підсудних розташованим у районі проведення антитерористичної операції місцевим загальним та апеляційним судам (вх. № 913/0/1-14 від 29 серпня 2014 року, вх. № 10027/0/30-14 від 01 вересня 2014 року), визначаю територіальну підсудність: зокрема цивільних справ, справ про адміністративні правопорушення, підсудних місцевим загальним судам, розташованим у районі проведення антитерористичної операції, адміністративних справ, підсудних місцевим загальним судам як адміністративним судам, апеляційним судам, розташованим у районі проведення антитерористичної операції, а саме, нерозглянуті справи передаються з Київського районного суду м. Донецька до Павлоградського міського суду Дніпропетровської області.
Листом від 19.02.2019 р. № 1.98./3/19 Павлоградським міським судом Дніпропетровської області повідомлено, що станом на 19.02.2019 р. цивільні справи № 257/15841/13 та № 257/15159/13 з Київського районного суду м. Донецька на адресу Павлоградського міського суду Дніпропетровської області не надходили та не передавались.
Відтак, досліджуючи наявність правових підстав для накладення арешту на транспорті засоби позивача за наявними рішеннями Київського районного суду м. Донецька, суд зазначає наступне.
З наданих сторонами рішень Київського районного суду м. Донецька вбачається, що останнім згідно ухвали про забезпечення доказів від 03.12.2013 р. по справі № 257/15159/13-ц, накладено арешт та заборону відчуження будь-яким способом часток у статутних фондах наступних юридичних осіб, і які належать ОСОБА_1 :
- Товариство з обмеженою відповідальністю Інвестиційно-фінансова компанія Донбастелесупутник код ЄДРПОУ 35343525, місцезнаходження: Донецька область, м.Донецьк, Ворошиловський район, вулиця Постишева, будинок 105, 83001, розмір внеску 43 560,00 грн.;
- Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Донбастелесупутник код ЄДРПОУ 25103238, місцезнаходження: Донецька область, м.Донецьк, Київський район, вулиця Тарханова, будинок 4, квартира 1, 83007, розмір внеску 284 389,90 грн.;
- Товариство з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія Енергетик плюс код ЄДРПОУ 36806834, місцезнаходження: Донецька область, м.Слов`янськ, провулок Шкільний, будинок 4, 84180, розмір внеску 33 060,00 грн.;
- Товариство з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія Енергетик код ЄДРПОУ 32975639, місцезнаходження: Донецька область, м.Слов`янськ, провулок Шкільний, будинок 4, 84180, розмір внеску 144 756,50 грн.
Відтак, судовим рішенням накладено арешт та заборону відчуження часток у статутних фондах юридичних осіб, які належать ОСОБА_1 , однак доказів наявності судових рішень, яким б накладався арешт на спірні транспортні засоби позивача, матеріали справи не містять.
Відповідно до ст. 41 Конституції України право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права.
Згідно з ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об`єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 20.11.2011р. Рисовський проти України зазначив, що принцип належного урядування , як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу помилку не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
Тобто, помилка чи недбалість суб`єктів владних повноважень не повинні перешкоджати іншій приватній особі, у якої виникло право власності користуватися належним їй майном.
Виходячи із системного аналізу фактичних обставин справи та норм чинного законодавства, суд доходить висновку про протиправність бездіяльності відповідача 1 щодо не вилучення відомостей про обмеження, накладені на спірні транспортні засобі, які належать позивачу на праві власності та наявності правових підстав для зобов`язання відповідача внести до Єдиного державного реєстру МВС інформацію про зняття обтяження з транспортних засобів позивача.
Разом з тим, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог до відповідача 2 про вилучення з АІС Автомобіль та Єдиного державного реєстру транспортних засобів відомостей про арешт та/або обтяження з транспортних засобів, які належать позивачу, оскільки вони фактично дублюють позовні вимоги до відповідача 1, а зобов`язання відповідача 1 внести до Єдиного державного реєстру МВС інформацію про зняття обтяження з транспортних засобів позивача є достатніми для відновлення порушених прав позивача.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч. 2 цієї статті).
Відповідно до частини 2 статті 2 названого Кодексу у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Оцінюючи наявні в справі докази в їх сукупності та пояснення сторін, суд доходить висновку, що відповідачем 1 не доведена правомірність свого рішення, у зв`язку із чим адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 242- 243, 245-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_5 ) задовольнити частково.
Визнати бездіяльність Регіонального сервісного центру МВС у Донецькій області щодо відмови у виключенні відомостей з АІС Автомобіль та Єдиного державного реєстру транспортних засобів про арешт та/або обтяження автомобіля Volkswagen, модель - Transpo Kasten, НОМЕР_4 д.н.з. НОМЕР_1 та автомобіля nd Rover, модель - Range Rover Sport, номер шасі НОМЕР_2 , д.н.з. НОМЕР_3 , які належать ОСОБА_1 протиправною.
Зобов`язати Регіональний сервісний центр МВС у Донецькій області внести до Єдиного державного реєстру МВС інформацію про зняття обтяження з автомобіля Volkswagen, модель - Transpo Kasten, НОМЕР_4 д.н.з. НОМЕР_1 та автомобіля Land Rover, модель - Range Rover Sport, номер шасі НОМЕР_2 , д.н.з. НОМЕР_3 , які належать ОСОБА_1 .
Присудити на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_5 ) судові витрати в сумі 1 536,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Регіонального сервісного центру МВС у Донецькій області (87535, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Нове життя, 14, код ЄДРПОУ 40112123).
Рішення суду відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.П. Васильченко
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 24.07.2019 |
Оприлюднено | 26.07.2019 |
Номер документу | 83238275 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Загороднюк А.Г.
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Ганечко Олена Миколаївна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Ганечко Олена Миколаївна
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Васильченко І.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні