Ухвала

від 25.07.2019 по справі 440/4064/18

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

25 липня 2019 р.Справа № 440/4064/18 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Бегунца А.О.,

Суддів: Рєзнікової С.С. , Макаренко Я.М. ,

розглянувши клопотання за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.06.2019 по справі № 440/4064/18

за позовом ОСОБА_1

до Чутівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області , Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області , Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах,що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській об

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 24.06.2019 року частково задоволено позов ОСОБА_1 до Чутівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області , Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах,що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській об про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.

На зазначене рішення суду Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області 11.07.2019 подано апеляційну скаргу в якій заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення по даній справі.

Колегія суддів розглянувши клопотання про відстрочення сплати судового збору вважає, що таке клопотання задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

В п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір встановлено, що за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Отже, законодавством чітко регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати, а єдиною підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення сторони від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони.

Майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов`язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити. Отже, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати належні і допустимі, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі

Таким чином, для застосування судом положень ч. 1 ст. 133 КАС України повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 р. у справі Креуз проти Польщі , вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.

В обґрунтування клопотання апелянт посилається на вимоги ст. 4 Закону України "Про судовий збір", ст. 8 Закону України "" Про судоустрій і статус суддів", ст.ст. 122, 132, 133 Кодексу адміністративного судочинства, Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI. 1950), Рекомендацію щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R (81)7, прийняту Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі Креуз проти Польщі (Kreuz vi. Poland), та на те, що Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснює сплату судового збору за наявності бюджетних асигнувань та за відповідними кодами економічної класифікації видатків бюджету, просить суд відстрочити сплату судового збору до винесення рішення справи по суті.

Разом з тим, доводи заявника щодо необхідності відстрочення сплати судового збору та неспроможності сплатити судовий збір не підтверджуються жодними належними і допустимими, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, доказами, а отже, не є достатньою і необхідною підставою для відстрочення йому сплати судового збору (або для звільнення від його сплати), у відповідності до ч. 1 ст. 133 КАС України, тому таке клопотання задоволенню не підлягає.

Доказів в підтвердження обставин за яких заявник апеляційної скарги на час подання апеляційної скарги не мав можливості сплатити судовий збір останнім не надано, а тому клопотання про відстрочення сплати судового збору є таким, що задоволенню не підлягає.

Враховуючи вищевикладене, в задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 3, 73, 74, 133 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про відстрочення сплати судового збору відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя (підпис)Бегунц А.О. Судді (підпис) (підпис) Рєзнікова С.С. Макаренко Я.М.