Постанова

від 18.07.2019 по справі 810/2217/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 810/2217/17 Суддя (судді) першої інстанції: Леонтович А.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Парінова А.Б.,

суддів: Беспалова О.О.,

Ключковича В.Ю.,

при секретарі судового засідання Гужві К.М.

за участю представників учасників судового процесу:

від позивача: не з`явились,

від відповідача (апелянта): Завгородній С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Консенсус ТМ" до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Консенсус ТМ" з позовом до Головного управління ДФС у Київській області, у якому позивач просить:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 02.03.2017 № 0007531405, яким було визначено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 71955 грн. та від 02.03.2017 № 0007541405, яким було визначено суму грошового зобов`язання з ПДВ у розмірі 79950 грн. та штрафні санкції у сумі 19988 грн.

Позовні вимоги мотивовані безпідставністю висновків контролюючого органу, викладених в акті перевірки від 07.02.2017 №58/1006-1701/344404813 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Консенсус ТМ" з питань достовірності визначення показників податкових декларацій з податку на додану вартість, сум податку прибуток та підтвердження господарських відносин з контрагентом ТОВ "ЄС "Європейська будівельно-фасадна компанія" та ТОВ "Інгер буд" за період 01.01.2014 по 29.07.2016.

Позивач стверджує, що правомірно сформував дані бухгалтерського та податкового обліку за наслідками взаємовідносин з ТОВ "ЄС "Європейська будівельно-фасадна компанія" та ТОВ "Інгер буд", господарські операції з вказаним контрагентом підтверджені належним чином складеними первинними документами, які містять необхідні для цілей оподаткування відомості про зміст та обсяги спірних операцій, зокрема, податковими та видатковими накладними, документами, що підтверджують перевезення придбаного товару.

З урахуванням викладеного, позивач вважає, що викладені в акті перевірки висновки контролюючого органу про безтоварність фінансово-господарських операцій з вказаним контрагентом є необґрунтованими, а прийняті за результатами розгляду акта перевірки податкові повідомлення-рішення такими, що підлягають скасуванню.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2019 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою та посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати рішення суду першої інстанції у даній справі та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на обставини аналогічні викладеним в акті перевірки та відзиві на позов.

Відзиву на апеляційну скаргу до суду не надходило.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги та просив суд її задовольнити.

Позивач, який був належним чином повідомлений про дату, час та місце апеляційного розгляду справи явку уповноваженого представника до суду не забезпечив та про причини його неявки суду не повідомив.

За наведених обставин та враховуючи, що неявка представника позивача не перешкоджає апеляційному розгляду справи, колегія суддів, керуючись приписами ч. 2 ст. 313 КАС України визнала за можливе переглянути справу за даною явкою.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, період з 25.01.2017 по 31.01.2017 ГУ ДФС у Київській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ"Консенсус ТМ" дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з контрагентами за період з 01.01.2014 по 29.07.2016.

Вказана перевірка проводилась на підставі наказу від 24.01.2017 № 71 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки" та направлень від 25.01.2017 №95 та №96, виданих ГУ ДФС у Київській області, на підставі підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України та ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва Демідовської А.І. від 01.08.2016 по справі №760/6919/16-к щодо призначення позапланової перевірки за клопотанням слідчого з ОВС СУ ФР ГУ ДФС у Київській області Гриценко С.П. в рамках досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015000000000630 від 08.12.2015 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 215, ч. 3 ст.212, ч. 4 ст. 190 КК України.

Результати перевірки оформлені актом від 17.02.2017 №23/10-36-14-05/36448971 (далі - Акт перевірки) (т.1, а.с. 63-82).

Як вбачається зі змісту Акта перевірки, в ході її проведення посадові особи контролюючого органу дійшли висновку про порушення ТОВ "Консенсус ТМ" вимог податкового законодавства при формуванні податкового кредиту, а саме:

- ст.22, п. 44, ст. 188, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 статті 198, п. 185.1 статті 185, п. 200.1 статті 200, п. 201.1, п. 201.4, п. 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму на 79950,00 грн., у тому числі по періодах: березень 2015 року у сумі - 20538,00 грн.; травень 2015 року - 59412,00 грн.

- пп.134.1.1 п. 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено податок на прибуток за 2015 рік на загальну суму 71955,00 грн.

Такі висновки контролюючий орган повязує з фактом відсутності реального здійснення господарських операцій між ТОВ "Консенсус ТМ" та ТОВ "ЄС "Європейська будівельно-фасадна компанія", ТОВ "Інгер буд", які ґрунтуються на аналізі наявної в контролюючому органі податкової інформації щодо контрагентів ТОВ "Консенсус ТМ". На думку перевіряючих, контрагенти ТОВ "Консенсус ТМ" не мали реальних можливостей для здійснення господарських операцій по продажу кабелю ВВГ-нгд 3*2,5 мм та електромонтажних робіт.

В обґрунтування правомірності таких висновків відповідач в Акті перевірки зазначив, що при дослідженні ланцюга постачання на адресу ТОВ "Консенсус ТМ" кабелю ВВГ-нгд 3*2,5 мм та електромонтажних робіт вказаними контрагентами встановлено, що у них відсутні трудові ресурси, відсутні докази залучення трудових ресурсів на підставі цивільно-правових договорів та основних фондів, активів, необхідних для проведення відповідної господарської діяльності, та виробничих потужностей, необхідних для здійснення технологічного процесу.

Так, за результатами аналізу даних Єдиного реєстру податкових накладних відповідачем встановлено, що номенклатура товарів, які купуються вказаними контрагентами у постачальників, не відповідає номенклатурі проданих товарів в адресу реально діючого сектору економіки. Даний факт, на думку податкового органу, свідчить про безтоварність проведених фінансово-господарських операцій та про їх лише документальний характер, який суперечить нормам цивільного, податкового законодавства України.

Крім того, в Акті перевірки відповідачем зазначено, що допитана в якості свідка засновник та директор ТОВ "Інгер буд" ОСОБА_1 повідомила, що до реєстрації та ведення господарської діяльності підприємства ніякого відношення не має, звітні бухгалтерські та фінансово-господарські документи не підписувала.

Також, податковим органом було використано ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 01.08.2016 у справі №760/6919/16-к про надання дозволу на проведення у кримінальному провадженні №12015000000000630 документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Консенсус ТМ" в рамках досудового розслідування, в якій зазначено, що "досудовим розслідуванням у вказаному кримінальному проваджені встановлено, що учасниками організованої групи були зареєстровані та перереєстровані на підставних осіб ряд підприємств та на даний час використовують групу транзитно-конвертаційних підприємств, в тому числі ТОВ "ЄС "Єврепейська будівельно-фасадна компанія", ТОВ "Інгер буд" та інші, з метою прикриття незаконної діяльності, шляхом використання їх реквізитів та банківських рахунків у злочинних схемах зі створення штучної документальної видимості здійснення фінансово-господарських операцій для незаконного формування валових витрат з податку на прибуток та податкового кредиту з податку на додану вартість підприємствам реального сектору економіки".

З наведених підстав податковий орган дійшов висновку, що за операціями надання товарів оформлювались первинні документи з метою створення зовнішніх ознак фактичного здійснення операцій та правомірності формування сум податкового кредиту, наслідком чого є отримання ТОВ "Консенсус ТМ" необґрунтованої податкової вигоди у вигляді сум податкового кредиту з ПДВ та у зв`язку із заниженням фінансового результату до оподаткування, а тому в ході проведення перевірки ТОВ "Консенсус ТМ" не підтверджено відображення у податковому обліку здійснення господарських операцій з придбання товарів від контрагентів постачальників ТОВ "ЄС "Європейська будівельно-фасадна компанія", ТОВ "Інгер буд".

З огляду на те, що вказані обставини, на переконання податкового органу, унеможливлюють придбання товарів у контрагентів-постачальників, відповідач дійшов висновку про неправомірність документального оформлення взаємовідносин, що фактично не здійснювалося із вказаними контрагентами.

На підставі висновків Акта перевірки, Головним управлінням ДФС у Київській області прийняті податкові повідомлення-рішення:

- податкове повідомлення-рішення від 02.03.2017 № 0007541405, згідно з яким ТОВ "Консенсус ТМ" визначено суму грошового зобов`язання з ПДВ у розмірі 79950 грн. та штрафні санкції у сумі 19988 грн.;

- податкове повідомлення-рішення від 02.03.2017 № 0007531405, згідно з яким ТОВ "Консенсус ТМ" визначено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 71955 грн.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, а також діями відповідача щодо проведення перевірки, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що під час розгляду справи відповідач не спростував обставини реального виконання спірних операцій, засвідчених поданими платником первинними документами, не скористався правами, наданими йому податковим законодавством, для безпосереднього з`ясування обставин, які б підтвердили або спростували висновки про неможливість виконання контрагентами позивача господарських операцій. Відтак суд першої інстанції дійшов висновку, що доводи податкового органу про фіктивність господарських операцій між позивачем та його контрагентом є формальними та необ`єктивними, оскільки ґрунтуються не на первинних документах та результатах співставлення даних бухгалтерського і податкового обліку, як то передбачено пунктом 73.5 статті 75 Податкового кодексу України, а на обставинах, які не мають безпосереднього значення для формування податкових зобов`язань та податкового кредиту.

Переглядаючи справу за наявними у ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.

Спірні правовідносини врегульовано, зокрема Податковим кодексом України.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України (тут і надалі в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) об`єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Відповідно до пункту 3 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 № 87, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21.06.1999 за №391/3684, фінансова звітність це бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства/установи за звітний період.

Звіт про фінансові результати це звіт про доходи, витрати і фінансові результати діяльності підприємства/установи.

Згідно з пунктом 6 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати" затвердженого наказом Міністерства фінансів України від № 318 від 31.12.1999, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за № 27/4248, витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Не визнаються витратами й не включаються до звіту про фінансові результати: платежі за договорами комісії, агентськими угодами та іншими аналогічними договорами на користь комітента, принципала тощо; попередня (авансова) оплата запасів, робіт, послуг; погашення одержаних позик; інші зменшення активів або збільшення зобов`язань, що не відповідають ознакам, наведеним у пункті 6 цього Положення (стандарту); витрати, які відображаються зменшенням власного капіталу відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; балансова вартість валюти.

Податковим кредитом у розумінні підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визнається сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

У силу положень підпункту "а" пункту 198.1 статті 98 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту є податкова накладна, що видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця.

Отже, наявність господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), призначених для використання у власній господарській діяльності платника податків, підтверджених сукупністю документів первинного бухгалтерського обліку, є визначальною умовою для виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту та витрат.

Разом з цим, статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-XIV визначено, що первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

У свою чергу, під господарською операцією згідно статті 1 вказаного закону розуміється дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Отже, умовами реалізації права платника на податковий кредит є фактичне придбання товарів (робіт, послуг) та наявність первинних документів (зокрема, податкових накладних), оформлених у відповідності з вимогами чинного законодавства. При цьому, наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Отже, з наведеного слідує, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування об`єкту оподаткування податком на прибуток (витрат) та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Як було встановлено судом та підтверджується наявними у справі доказами, досліджуючи зміст фінансово-господарських операцій позивача з ТОВ "ЄС "Європейська будівельно-фасадна компанія", ТОВ "Інгер буд", податкові наслідки яких контролюючий орган поставив під сумнів, судом встановлено наступне.

З матеріалів справи встановлено, що 16.03.2015 між ТОВ "Консенсус ТМ" (Замовник) та ТОВ "ЄС "Європейська будівельно-фасадна компанія" (Постачальник) укладено договір поставки №06-10/11, відповідно до умов якого покупець зобов`язується оплатити товар на умовах, визначених цим договором, а продавець зобов`язується передати товар у власність покупця, який зобов`язується його прийняти (т. 1 а.с.203).

Доставка товару здійснюється силами та за рахунок покупця. У випадку здійснення доставки товару силами та транспортом продавця, вартість доставки зазначається у розрахунково-платіжних документах.

Загальна сума договору складається з суми вартості товару, поставленого продавцем протягом строку дії цього договору та вказаного у накладних на такий товар.

Датою постачання і моментом переходу до покупця права власності на товар за цим договором вважається дата передачі товару покупцеві або його перевізнику (дата накладної).

Товар вважається зданим продавцем і прийнятим покупцем згідно з кількістю, вказаною в накладних.

На підтвердження факту купівлі товару у ТОВ "ЄС "Європейська будівельно-фасадна компанія" позивачем надано суду копії наступних документів: видаткову накладну від 31.03.2015 №3103 на суму123228,00 грн., (в т.ч. ПДВ 20538,00 грн.); податкову накладну від 31.03.2015 №155 на суму123228,00 грн., (в т.ч. ПДВ 20538,00 грн.); платіжне доручення від 21.04.2015 №1788, платіжне доручення від 03.07.2015 №1862; банківську виписку за 21.04.2015; банківську виписку за 03.07.2015 (т. 1 а.с. 199, 200, 201, 202, 204, 205).

У подальшому, придбаний у ТОВ "ЄС "Європейська будівельно-фасадна компанія" товар був використаний позивачем у його господарській діяльності шляхом подальшої реалізації іншим особам технологічного обладнання, що використовується при будівництві об`єктів архітектури, а саме ПАТ "ХК "Київміськбуд", ТОВ "Західенергомонтаж", ТОВ "Укрбудінвест", на підтвердження чого позивачем надано копії акту приймання виконаних будівельних робіт за травень 2015 року, акт 1 приймання виконаних будівельних робіт за травень 2015 року, акт 1 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2015 року, акт приймання виконаних будівельних робіт за червень 2015 року, акт 1 приймання виконаних будівельних робіт (том 1, а.с.207-214, 223-228, 234-239, том 2 а.с.1-7).

Зокрема, матеріалами справи підтверджується, що позивач має ліцензію серії АЕ №260943, видану Державною архітектурно-будівельною інспекцією на провадження господарської діяльності зі створенням об`єктів архітектури: систем електротехнічного обладнання, електричного обладнання, об`єктів електроенергетики, електропостачання, електроосвітлення, зв`язку, монтаж зовнішніх, внутрішніх інженерних мереж, систем, приладів і засобів вимірювання (а.с.30).

Крім того позивач має дозвіл Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Київській області та м. Києві на виконання робіт з монтажу, демонтажу, налагодження, ремонту та технічного обслуговування устаткування підвищеної небезпеки, зокрема, в діючих електроустановках напругою понад 1000В, в траншеях, земляни роботах, що виконуються в зоні розташування підземних комунікацій, верхолазні роботи, що виконуються на висоті 5 метрів і більше на поверхнею грунту з перекриття або робочого настилу (а.с.33).

06 травня 2015 року між ТОВ "Консенсус ТМ" (Замовник) і ТОВ "Інгер буд" (Підрядник) був укладений договір підряду №1/5-15 (том 1, а.с. 56-59).

Згідно п. 1.1 та п. 1.3 даного договору підрядник зобов`язується своїми силами і засобами чи/або із залученням третіх осіб відповідно до умов цього договору та відповідно до проектної документації проводити електромонтажні та супровідні роботи на об`єктах замовника, які зазначаються сторонами у додатках до даного договору, що є невідємними частинами цього договору. Склад робіт, а також їх вартість передбачаються сторонами у додатках до даного договору (Договірна ціна), що є невідємними частинами даного договору.

Пунктом 2.3 договору передбачено, що у разі необхідності щомісяця підрядник складає та передає замовнику у двох екземплярах проміжний Акт прийому-передачі виконаних робіт. Замовник після отримання ним проміжного Акту прийому-передачі виконаних робіт у разі відсутності у нього претензій до робіт зазначених в цьому акті підписує його.

Відповідно до пункту 2.4 Після завершення виконання підрядником усіх робіт передбачених цим договором підрядник складає та передає замовнику в двох екземплярах заключний Акт прийому-передачі виконаних робіт, а Замовник у разі відсутності у нього претензій до виконаних підрядником робіт підписує його.

Також між сторонами були підписані додатки до договорів, а саме: Договірна ціна та Локальний кошторис на будівельні роботи (а.с.48-49).

З метою виконання умов вказаного договору ТОВ "Інгер буд" виконало, а ТОВ "Консенсус ТМ" прийняло підрядні роботи на загальну суму 356469,00 грн., що підтверджується актами виконаних загально-будівельних робіт за травень 2015 року від 29.05.2017 на суму 356469,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 59411,50 грн.), які підписані представниками сторін та скріплені печатками сторін (том 2, а.с.11-15).

ТОВ "Інгер буд" була виписана позивачу податкова накладна № 16 від 29.05.2015 на суму 356469,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 59411,50 грн.), сума ПДВ за якою була включена до складу податкового кредиту за травень 2015 року (т.10, а.с.104-109).

Отже, матеріалами справи підтверджується, що податковий кредит та суми податку на додану вартість за результатами здійснених господарських операцій з ТОВ "ЄС "Європейська будівельно-фасадна компанія", ТОВ "Інгер Буд" був сформований позивачем на підставі належних документів, оформлених згідно з вимогами чинного законодавства, обсяг яких є достатнім для висновку про те, що рух товарів, робіт і послуг дійсно мав місце, правомірність яких, у свою чергу, податковим органом під сумнів не ставилась.

Разом з цим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що посилання відповідача на фіктивність контрагентів позивача не є беззаперечними доказами відсутності реального характеру господарських операцій проведених позивачем.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що жодних належних та допустимих доказів щодо відсутності у ТОВ "ЄС "Європейська будівельно-фасадна компанія, ТОВ "Інгер буд" матеріальних ресурсів відповідачем суду не надано, а відсутність основних фондів не може свідчити про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов`язань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов`язань, що унеможливлює здійснення господарської діяльності, оскільки наведені обставини не позбавляють суб`єкта господарювання можливості здійснювати посередницьку діяльність, залучати виробничі та трудові ресурси інших суб`єктів господарювання для виконання зобов`язань по укладених ним договорах.

При цьому, колегія суддів зауважує, що при дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом, якщо платник ПДВ не знав і не міг знати про зловживання інших учасників ланцюга постачання.

Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод, або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками від виконання податкових зобов`язань може слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит та невизнання понесених витрат. При цьому, такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, та повинні бути підтвердженими належними і достатніми доказами.

Натомість, в контексті викладеного, обставин та доказів, які б свідчили про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, збитковості здійснених операцій або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли свідчити про їх нереальність чи про те, що позивач як платник податків діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які міг допустити його контрагент чи інші учасники ланцюга постачання, або ж про те, що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій було одержання позивачем податкової вигоди, контролюючий орган під час розгляду справи суду першої та апеляційної інстанції не надав.

Разом з цим, доказів, які б свідчили про наявність вироку суду відносно контрагентів позивача, який би набрав законної сили, під час розгляду справи, контролюючим органом не надано.

Сам по собі факт того, що контрагенти позивача фігурують в досудових розслідуваннях, порушених за ознаками кримінального правопорушення не є доказом протиправного формування витрат та податкового кредиту і не тягне за собою правових наслідків для позивача.

Правова позиція з цього питання висловлена Верховним Судом у постанові від 05 червня 2018 року у справі № 809/1139/17 та від 26 червня 2018 р. у справі № 808/2360/17.

Відтак колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що доводи податкового органу про фіктивність господарських операцій між позивачем та його контрагентом є формальними та необ`єктивними.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В даному випадку, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не надано обґрунтованих доказів на спростування доводів позивача та не доведено правомірності прийнятого рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції, що викладені в Акті перевірки висновки контролюючого органу про порушення позивачем вимог - пунктів п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 статті 198, п. 185.1 статті 185, п. 200.1 статті 200, п. 201.1, п. 201.4, п. 201.10 статті 201, пп.134.1.1 п. 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, є необґрунтованим. За таких обставин, податкові повідомлення-рішення від 03.03.2017 №0007531405 та від 02.03.2017 №0007541405 є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Разом з цим, колегією суддів встановлено, що судом першої інстанції було у повній мірі встановлено обставини справи, яким надано належну правову оцінку із дотриманням діючих норм матеріально та процесуального права.

У свою чергу, вказані позивачем в апеляційній скарзі доводи не свідчать про наявність передбачених ст. 317 КАС України підстав для скасування рішення суду першої інстанції, зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують та не дають підстав вважати, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.242-245, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Київській області залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.

Головуючий суддя А.Б. Парінов

Судді О.О. Беспалов

В.Ю. Ключкович

Повний текст постанови виготовлено 23 липня 2019 року